Рішення

від 06.02.2023 по справі 520/11039/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2023 р. № 520/11039/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., к. 16,м. Харків,61022) до Приватного підприємства "Абаріс-Еліт" (вул. Мироносицька, буд. 88, кв. 85,м. Харків,61023) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернувся до Приватного підприємства "Абаріс-Еліт" з позовом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить суд:

1. Стягнути з Приватного підприємства "Абаріс-Еліт" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 16 офіс, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ЕУК Харків обл/МТГ Харків/50070000, код: 37874947, р/р IBAN: UA658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, у сумі 114746,16 грн (сто чотирнадцять тисяч сімсот сорок шість грн. 16 коп).

2. Стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2481,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.02.2022 року (вх. №3828) до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від відповідача надійшов Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою №10-ПОІ (річна), затвердженого наказом Мінсоцполітикп від 27.08.2020 №591.

Згідно зі Звітом Відповідача за 2021 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2021 році становила 13 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю 0 осіб.

Наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 № 591 (далі - Наказ №591) затверджено, форму звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкцію щодо її заповнення, які введено в дію починаючи зі звіту за 2020рік.

Наказом Мінсоцполітики від 18.12.2020 № 821 (далі - Наказ №821) внесено зміни до форми звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення, які діють з 12 лютого 2021 року (Офіційний вісник України від 12.02.2021-№ 11).

Згідно частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2021 році для відповідача становив 1 особа.

У зв`язку з невиконанням нормативу 1-го робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році на відповідача покладено обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2021 року.

Згідно з розрахунком середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2021 рік у Приватного підприємства "Абаріс-Еліт" становила 114746,16 грн.

Станом на 15.04.2022 сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена та складає 114746,16 грн. (1x 114746,16), де 1 - це кількість робочих місць, не зайнятих особами з інвалідністю, 114746,16 грн. - це середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2021 рік.

Ухвалою суду від 20.12.2022 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 30.12.2022 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спіних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що згідно річного звіту форми 10-ПОІ у Приватного підприємства "Абаріс-Еліт" середньооблікова чисельність штатних працівників в 2021 році на підприємстві становила 13 осіб, а згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2021 році визначена для відповідача 1 місце.

Відповідно до звіту форми 10-ПОІ у відповідача в 2021 році середньооблікова чисельність штатних працівників інвалідів складала 0 осіб.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок №70).

Відповідно до цього Порядку Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 № 591 (далі - Наказ №591) затверджено, форму звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкцію щодо її заповнення, які введено в дію починаючи зі звіту за 2021 рік.

Наказом Мінсоцполітики від 18.12.2020 № 821 (далі - Наказ №821) внесено зміни до форми звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення, які діють з 12 лютого 2021 року (Офіційний вісник України від 12.02.2021-№ 11).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно з частиною 11 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно частини 9 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» спори", що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Отже, враховуючи приписи статей 18, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо забезпечення реалізації прав осіб з інвалідністю на працевлаштування на роботодавця законодавством покладено наступні зобов`язання: виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; самостійний розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу; самостійне здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робота місць; сплата адміністративно-господарських санкцій та пені (у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю).

Вимоги до особливостей організації робочого місця для осіб з інвалідністю передбачено у статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Суб`єкти господарювання, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, зобов`язані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що осіб з інвалідністю можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такої особи з інвалідністю і рекомендації МСЕК).

Отже, підприємства за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико- соціальної експертної комісії.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов`язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Законодавство встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх суб`єктів господарювання в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Порядком №70 визначено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 «Про затвердження форм звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» затверджено форму звітності та інструкцію щодо її заповнення, де передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно пунктів 3, 5 Загальних положень Наказу №316 форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця та за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем щомісячно протягом 2021 року подавалися звіти форми №3-ПН до Центру зайнятості, що підтверджується матеріалами справи.

Тобто, відповідачем були виконані вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., к. 16,м. Харків,61022) до Приватного підприємства "Абаріс-Еліт" (вул. Мироносицька, буд. 88, кв. 85,м. Харків,61023) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.