Постанова

від 06.02.2023 по справі 420/11957/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11957/22

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

04.11.2022 року;

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Логістик» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РА Логістик» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2022 року №6875008/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 17.12.2021 року, від 27.05.2022 року №6875114/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.01.2022 року, від 27.05.2022 року №6875115/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 12.01.2022 року, від 25.08.2022 року №7247014/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.07.2022 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ра Логістик» податкові накладні №6 від 17.12.2021 року, №1 від 12.01.2022 року, №2 від 12.01.2022 року, №1 від 07.07.2022 року датою їх подання;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «Ра Логістик» критеріям ризиковості платника податку від 05.07.2022 року №159436;

зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Ра Логістик» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до положень п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України позивачем за результатом здійснення господарської діяльності складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №6 від 17.12.2021 року, №1 від 12.01.2022 року, №2 від 12.01.2022 року, №1 від 07.07.2022 року. На виконання вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України показники податкових накладних підтверджені підприємством належним чином оформленими договорами, що стосуються надання транспортно-експедиційних послуг, актами наданих послуг, розрахунковими документами та іншими матеріалами бухгалтерського і податкового обліку. Вказані матеріали у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій, розкривають їх зміст та характер і відповідно до положень Порядку від 11.12.2019 року №1165 та Порядку від 12.12.2019 року №520 є достатніми для реєстрації податкових накладних.

В свою чергу контролюючим органом не обґрунтовано недостатність документів первинного і бухгалтерського обліку, неможливість їх прийняти до уваги під час вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Позивач зазначає, що є діючим підприємством, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області та зареєстроване платником податку на додану вартість, забезпечує свою господарську діяльність необхідними для її здійснення ресурсами, ведення якої відбувається суворо з дотриманням правил податкового законодавства та належного оформлення податкового і бухгалтерського обліку, а отже не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податку.

Наведені обставини у сукупності підтверджують правомірність дій платника та не доведеність законності і обґрунтованості дій та рішень суб`єкта владних повноважень, що є безумовною підставою для задоволення адміністративного позову та вжиття заходів захисту порушених прав та інтересів платника шляхом скасування неправомірних рішень органу податкового контролю із його зобов`язанням виключити позивача з переліку ризикових платників, зареєструвати податкові накладні в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2022 року №6875008/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 17.12.2021 року, від 27.05.2022 року №6875114/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.01.2022 року, від 27.05.2022 року №6875115/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 12.01.2022 року, від 25.08.2022 року №7247014/38722395 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.07.2022 року.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ра Логістик» податкові накладні №6 від 17.12.2021 року, №1 від 12.01.2022 року, №2 від 12.01.2022 року, №1 від 07.07.2022 року датою їх подання.

Визнав протиправним та скасував Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «Ра Логістик» критеріям ризиковості платника податку від 05.07.2022 року №159436.

Зобов`язав комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Ра Логістик» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Логістик» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 12405 грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Проаналізувавши положення ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 року №520 та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Реєстрі за змістом має визначати конкретні документи, які не надано платником і які є необхідними для проведення реєстрації податкових накладних. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його необґрунтованості та протиправності.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

З огляду на те, що позивачем на підтвердження показників податкових накладних представлено контролюючому органу первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентами, а під час зупинення реєстрації податкових накладних податковим органом не було вказано конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, недостатність поданих матеріалів не доведена відповідачами і під час вирішення справи, у тому числі без доказового підтвердження залишаються ознаки ризиковості платника та наявна у контролюючого органу податкова інформація про ризиковість платника, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та неправомірність рішень суб`єкта владних повноважень і наявність підстав для зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників, провести реєстрацію податкових накладних в судовому порядку.

Разом з цим, з посиланням на положення ст.ст. 132, 134, 139 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати співмірність розміру відшкодування судових витрат на правову допомогу з ціною позову та критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.

За результатом дослідження наданих представником позивача документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн. не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному описі робіт (наданих послуг). У зв`язку із чим, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд першої інстанції визначив до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням ст.ст. 44, 61, 62, 72, 74 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, а також обставинам справи і помилково не враховано, що виконання покладених на контролюючий орган функцій та завдань безпосередньо пов`язано із збором та опрацюванням податкової інформації, яка є основною під час вирішення питання щодо відповідності/невідповідності платника Критеріям ризиковості.

Наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі виконання поточної діяльності покладених на податковий орган завдань і функцій, що визначає ризиковість платника чи здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, є відповідним Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм податкового законодавства та неможливості здійснення операцій з постачання товарів, щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.

Доводячи правомірність своїх висновків, апелянт вказує, що позивачем не виконано вимоги податкового законодавства та Порядку №520, у тому числі не підтверджено наявність трудових ресурсів та основних засобів, необхідних для реалізації своєї діяльності та господарських операцій, відображених у податкових накладних.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що під час прийняття оспорюваних рішень відповідач діяв виключно в межах своїх повноважень, обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства, а тому у суду першої інстанції не виникло правових обставин для задоволення адміністративного позову та скасування рішень органу податкового контролю.

Також, не погоджуючись із відшкодуванням на користь позивача понесених витрат на правову допомогу, апелянт, з посиланням на положення ст.ст. 132, 134, 139 КАС України, вказує, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності витрат на адвоката (встановлення їх дійсності та необхідності), а також з критерію розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин.

Виходячи з необґрунтованості поданих в підтвердження витрат на правову допомогу документів, а також складності справи і витраченого часу адвоката на правову допомогу, відсутності необхідності великого обсягу юридичної і технічної роботи у зв`язку із представленням адвокатом інтересів позивача, апелянт вказує на те, що справедливий розмір компенсації позивачу цих витрат має бути визначений на рівні прожиткового мінімуму, встановленого на момент звернення підприємства із цим позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «РА Логістик» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «РА Логістик» з 2013 року зареєстровано юридичною особою, є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Одеській області, основним видом діяльності якого є: 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

За результатом здійснення господарських операцій та укладених з ДП «Пілснер Україна» та ТОВ «Алхамві» договорів про транспортно-експедиційне обслуговування, позивачем складено та направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №6 від 17.12.2021 року на суму 40785 грн., у тому числі ПДВ 6797,5 грн.; №1 від 12.01.2022 року на суму 42365,4 грн., у тому числі ПДВ 7060,9 грн.; №2 від 12.01.2022 року на суму 567,55 грн., у тому числі ПДВ 94,59 грн.; №1 від 07.07.2022 року на суму 52553,65 грн., у тому числі ПДВ 8758,94 грн.

Згідно отриманих квитанцій від 22.02.2022 року №9432367993, від 28.01.2022 року №9012531989, №9012533092, від 29.07.2022 року №9143662318 податкові накладні прийнято, їх реєстрацію зупинено.

Підставою зупинення реєстрації ПН визначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Також, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 05.07.2022 року №159436 віднесено ТОВ «Ра Логістик» до платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника (п. 8 Критеріям ризиковості).

У графі «податкова інформація» цього рішення зазначено: «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Позивачем направлено контролюючому органу первинні і розрахункові документи, пов`язані із провадженням господарської діяльності, за результатом якої складено податкові накладні, надано пояснення з приводу своєї господарської діяльності та господарських операцій.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.05.2022 року №6875008/38722395, від 27.05.2022 року №6875114/38722395, від 27.05.2022 року №6875115/38722395, від 25.08.2022 року №7247014/38722395 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ра Логістик» в реєстрації податкових накладних №6 від 17.12.2021 року, №1 від 12.01.2022 року, №2 від 12.01.2022 року, №1 від 07.07.2022 року.

Згідно вказаних рішень підставою для їх прийняття стало не надання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи); у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження рішень Комісії, проте його вимоги були залишені без задоволення, а висновки рішень без змін.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб`єкта владних повноважень із зобов`язанням відповідача вчинити певні дії в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, за приписами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із п. 6 Порядку від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 1 до Порядку від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування..

Вказані положення Порядку від 11.12.2019 року №1165 кореспондуються із приписами Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.

Разом з цим, відповідно п.п. 5, 6, 11 Порядку від 12.12.2019 року №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують

продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження

продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Одночасно слід враховувати, що за визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 61.2 ст. 61, п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм показав, що перевірка відповідності критеріям ризиковості платника податку контролюючим органом реалізується під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації, віднесення платника до одного із Критеріїв ризиковості.

Відмова у виключенні платника з Критеріїв ризикових та у реєстрації надісланої платником податкової накладної може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Натомість, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегія суддів враховує, що показники податкових накладних позивач через особистий електронний кабінет на вимогу контролюючого органу підтвердив первинними і розрахунковими матеріалами, надав пояснення з приводу цих операцій та їх використання у власній господарській діяльності.

Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не визначено перелік документів, який є недостатнім для проведення реєстрації податкових накладних, не наведено обставини, які стали підставою для віднесення платника до ризикових.

Також, під час вирішення спору по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що підставою для прийняття оспорюваних рішень стосовно ризиковості платника податку стала податкова інформація, яка свідчила про нереальність проведення платником операцій.

Одночасно, з огляду на зміст оспорюваного рішення з питання віднесення платника до ризикових, контролюючий орган не конкретизував як наявну податкову інформацію так і перелік документів, необхідний для спростування висновків щодо відповідності Товариства критерію ризикового платника.

Оспорювані рішення прийнято, виходячи з факту одержання податкової інформації, що може свідчити про ризиковість платника податку. Водночас, зі змісту оспорюваних рішень не встановлено, що представлені платником пояснення та матеріали аналізувались.

Наведене свідчить про те, що вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкових накладних, а висновки в оскаржуваних рішеннях не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до положень п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (в редакції, яка діє на момент ухвалення судом першої інстанції рішення), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, встановлення судом першої інстанції способу усунення порушень прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання податкового органу провести реєстрацію податкових накладних датою, визначеною у рішенні, відбулось з дотриманням вказаних положень Порядку від 29.12.2010 року №1246.

Щодо розподілу в суді першої інстанції витрат, понесених позивачем на правову допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 вказаної статті КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Слід враховувати, що згідно із ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вказані положення кореспондуються із приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до п.п. 2, 5, 6, 9 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із ст. 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, під час звернення із адміністративним позовом позивач скористався правовою допомогою.

Згідно Договору №03/08/22 про надання правової допомоги, укладеного 03.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РА Логістик» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Ольги Славової» (Адвокатське бюро), Клієнт доручає, Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених в даному Договорі та за домовленістю Сторін, а Клієнт зобов`язується оплатити її.

У п. 1.2 Договору Сторони обумовили, що правова допомога надається щодо оскарження в судовому порядку рішень податкових (контролюючих органів) України про відповідність Клієнта критеріям ризиковості платника податків та не реєстрації податкових накладних Клієнта в період з грудня 2021 року по вересень 2022 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору відповідно до умов цього Договору Адвокатське бюро (уповноважений ним Адвокат) може надавати Клієнту наступні види правової допомоги та послуг:

надання консультацій та роз`яснень з правових питань (як усних, так і письмових);

надання усних і письмових аналітичних довідок щодо положень діючого законодавства та питань їх застосування;

складання заяв, скарг, інших документів правового характеру;

представництво інтересів Клієнта у судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також інших органах під час розгляду спорів, пов`язаних з предметом договору, вказаному у п. 1.2 Договору.

Згідно із п. 4.1 Договору за надання правової допомоги (послуг) Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар, розмір якого становить, зокрема:

8000 грн. ведення справи в суді першої інстанції (підготовка та подача до суду позовної заяви, консультація клієнта, підготовка відповідних процесуальних документів необхідних в процесі розгляду справи судом, збирання та надання доказів до суду);

Вартість послуг вказується у Рахунку, який Адвокатське бюро надає Клієнтові. Лише після погодження вартості правової допомоги (послуг) з Клієнтом Адвокатське бюро приступає до надання правової допомоги.

Пунктом 8.1 передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022 року або до повного виконання Сторонами зобов`язань за даним Договором.

05.08.2022 року Адвокатським бюро виставлено ТОВ «РА Логістик» рахунок за №01 про оплату послуг на суму 8000 грн. за надання правової допомоги згідно Договору від 03.08.2022 року №03/08/22.

Фактичну оплату правової допомоги на вказану суму позивач підтверджує платіжним дорученням від 09.08.2022 року №667.

Також, 29.08.2022 року між Сторонами підписано Акт здачі-приймання наданих послуг, згідно якого Виконавець надав, а Клієнт прийняв наступну правову допомогу (послуги):

проведено консультацію керівництва та бухгалтерії Клієнта щодо причин та наслідків рішень податкових органів про включення підприємства до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок оскарження даних рішень;

вивчення документів (договорів, первинної бухгалтерської документації підприємства), що стосуються податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а саме податкові накладні за період: грудень 2021 року серпень 2022 року;

підготовка та подача позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Повноваження Адвоката на представництво інтересів позивача підтверджено ордером Серії ВН №1174611.

Перевіривши обсяг наданих Адвокатом правничих послуг у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд враховує, що сторонами Договору узгоджено фіксований розмір гонорару, а отже не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником.

При цьому, апеляційний суд встановив, що ці послуги пов`язані із консультуванням клієнта, складенням заяв, процесуальних та інших документів правового характеру, представництвом інтересів юридичної особи в суді під час здійснення адміністративного судочинства, тобто відповідно до положень ст.ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI відносяться до видів адвокатської діяльності.

Не знаходять своє обґрунтування і доводи апелянта про зменшення понесених позивачем витрат у зв`язку із правничої допомогою до розміру прожиткового мінімуму, встановленого на момент звернення із цим адміністративним позовом, оскільки лише загальним посиланням на рівень складності такої категорії справи не доводиться неспівмірність понесених учасником витрат, як це вимагає частина 7 ст. 134 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що гонорар адвоката обумовлений сторонами відповідного Договору та не є завищеним порівняно предметом спору та значенням справи для позивача.

Виходячи з фактичності одержаної позивачем правничої допомоги, пов`язаності цих послуг із розглядом справи, апеляційний суд доходить висновку про те, що у суду першої інстанції не виникло обґрунтованих обставин для зменшення розміру відшкодування на користь позивача понесених витрат у зв`язку із правничою допомогою до розміру, на якому наголошує апелянт.

Слід також враховувати, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Тобто, адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю. У свою чергу, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 року №148 не визначає порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюється на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Спеціальним законодавством не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Таким чином, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Наведені обставини у сукупності дають колегії суддів підстави для висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу, витрачені позивачем, є документально підтвердженими, відповідають критерію реальності таких витрат, а тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України підлягали відшкодуванню за рахунок суб`єкта владних повноважень, який виступав стороною у справі.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв