Постанова

від 23.10.2007 по справі 30/86-07-2501

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/86-07-2501

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 жовтня 2007 р.                                                                                   № 30/86-07-2501  

             Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддів :Чернова Є.В.,Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - Казарновський О.Л.,

відповідача - Гуцол Н.Н.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні касаційну скаргу

Южненської міської ради

на  постанову  від  02.08.2007 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№30/86-07-2501

за   позовом  Южненської міської ради

до ЗАТ "Фоззі-Юг"

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.01.2005 та зобов'язання відповідача звільнити займану земельну ділянку

До початку судового засідання від ЗАТ "Фоззі-Юг" надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, яке колегією відхилено у зв'язку з необгрунтованістю

                                                 ВСТАНОВИВ:

Рішенням  господарського суду Одеської області від 21.05.2007 (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги  задоволено в повному обсязі у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням.

Постановою  Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 (судді: Величко Т.А., Бойко Л.І., Бандура Л.І.) рішення скасовано, в позові відмовлено з мотивів  відсутності  встановлення договором оренди конкретного строку початку будівництва та строків забудови та з огляду на вжиття відповідачем певних заходів по вирішенню питання щодо будівництва торгового центру.

Южненська міська рада в поданій касаційній  скарзі просить постанову скасувати, первісне  рішення залишити без змін, посилаючись  на помилкове застосування судом апеляційної інстанції до спірних орендних правовідносин п.4 ч.1 ст.416 ЦК України і положень Правил забудови м.Южного і незастосування ст.143 Земельного кодексу України, ст.ст.3,6,617,618,638 Цивільного кодексу України ст.29 Закону України “Про планування та забудову територій”, ст.ст.15,24,25,32 Закону України “Про оренду землі”, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності  їх юридичної оцінки судом  апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку,  що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова –скасуванню із залишенням без  змін рішення від 21.05.2007 з наступних  підстав.

            Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що:

21 січня 2005р. між Южненською міською радою   (Орендодавець) та ЗАТ „ФОЗЗІ-ЮГ" орендар) був укладений   договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає   у   строкове   платне   користування   земельну   ділянку   несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею  1,25 га,    яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Южне, II мікрорайон. Термін дії договору -   25 років, Договір  зареєстрований     у   Южненському  міському   відділі   Одеської  регіональної  філії державного    підприємства    „Центр    державного    земельного    кадастру"    09.02.2005р.    за № 040551100009. Об'єкт оренди переданий Орендарю за актом приймання-передачі.

За умовами п.п.2, 16, 17 договору земельна ділянка передається в оренду під будівництво торгового центру.

Відповідно до п.35 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання у разі, якщо  орендар, не порушуючи інших умов цього Договору не використовує земельну ділянку  згідно  з умовами цього договору у строк більш ніж один рік.

Згідно листів виконкому Южненської міської ради  від 20.03.2007р.  за №02-39-109, Управління   архітектури   та   містобудування   виконкому   Южненської   міської   ради   від 10.3.2007р. за №14-15/44, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю    від 20.03.2007р. за №14-15/45  ЗАТ „ФОЗЗІ-ЮГ' щодо надання дозволу на будівництво Торгового  центру до Виконкому Южненської міської ради не зверталося.

11 січня 2007р., в ході обстеження земельної ділянки , наданої в оренду ЗАТ „ФОЗЗ-ЮГ" комісією було встановлено, що земельна ділянка за цільовим призначеннями використовується, поросла бур'яном та засмічена побутовими відходами.

Листом від  18.01.2007р. за вих №02-35-31  Южненська міська рада повідомила ЗАТ  „ФОЗЗІ-ЮГ"    про підготовку проекту рішення ради „Про розірвання договору оренди за  земельну ділянку від 09.02.2005р.                                № 0400551100009 між Южненською міською радою та ЗАТ  „ФОЗЗІ-ЮГ"   у   зв'язку   з   невиконанням   орендарем   умови   договору   щодо    цільового використання земельної ділянки. У відповідь на даний лист ЗАТ „ФОЗЗІ-ЮГ" листом за  24.01.2007р. за № 71 /1 повідомило, що на даний час здійснює підбір підрядників для здійснення проектних та будівельних робіт для будівництва торговельного центру, та попередило про  неможливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Отже, відповідно до умов Договору оренди землі від 21.01.2005 та норм чинного  законодавства, ЗАТ "ФОЗЗІ-ЮГ" взяло земельну ділянку в оренду у зв'язку з необхідністю проведення підприємницької та інших видів діяльності, а саме для користування нею з метою будівництва на орендованій земельній ділянці торгового центру.

Згідно зі ст.15 Закону України „Про оренду землі" умова щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотною умовою договору. Відповідно до ст.24 цього ж  Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за  цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Законодавець у ст.32 Закону України „Про оренду землі" передбачив, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами  обов'язків, передбачених ст.ст.24, 25  цього  закону та умовами  договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи та договору оренди землі від 21.01.2005, укладаючи  даний договір, орендодавець розраховував на те, що орендар побудує на орендованій земельній ділянці торговий центр, отже, орендар - Южненська міська рада, яка представляє інтереси  територіальної громади м.Южного, по-перше, розраховував на поліпшення інфраструктури міста, по-друге, розраховував на утримання земельної ділянки у належному стані (не у якості  смітника).

За таких обставин, суд першої інстанції визнав, що невикористання орендарем земельної ділянки за  цільовим призначенням  протягом двох років з моменту  укладення договору є істотним порушенням умов договору та безумовною підставою для розірвання договору оренди землі  від 21.01.2005.

За умовами п.24 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, за актом приймання-передачі.

Згідно ст.34 Закону України „Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо зобов'язання   відповідача   звільнити   земельну   ділянку   загальною   площею   1,25   га,   яка розташована за адресою: Одеська обл., м.Южний, II мікрорайон.

Судом не прийнято до уваги посилання відповідача по справі на відсутність у договорі конкретного строку, за який має бути побудовано торговельний центр, у зв'язку з чим він вважає, що зобов'язання орендаря приступити до будівництва до якогось конкретного терміну відсутнє. Адже, згідно п.35 договору договір припиняється шляхом його розірвання у разі, якщо орендар, не порушуючи інших умов цього договору, не використовує земельну ділянку згідно з умовами цього договору у строк більш ніж один рік. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, що з моменту укладення договору і до цього часу не приступив до використання земельної ділянки, отже, не використовує її вже протягом двох років, і до цього часу ще навіть не визначився з підрядником.

Скасовуючи первісне рішення про задоволення позову та приймаючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що :

Як вбачається з додатково наданих відповідачем документів, на виконання умов цього договору оренди щодо будівництва торгового центру ним було укладено з ВАТ "Будівельна компанія Комфортбуд" договір № 0112 від 01.02.06р., за яким ЗАТ "Фоззі - Юг" доручило, а ВАТ "БК Комфортбуд" прийняло на себе зобов'язання щодо здійснення всіх необхідних дій по отриманій дозвільної документації на будівництво торгового центру в м. Южному. Також було укладено з ТОВ "БК Комфортбуд" договір генерального підряду на виконання комплексу робіт № 03102-06, по якому зроблено авансовий платіж в сумі 200000грн.

У зв'язку з невиконанням ВАТ "БК Комфортбуд" своїх зобов'язань по   отриманню дозвільної документації не розпочато будівельні роботи до даного часу.

Станом на 01.06.2007р. ЗАТ "Фоззі-Юг" уклало з ТОВ "Інститут проектування" „Комфортбуд" договір підряду № 12/6 на проведення проектних робіт.

Надані відповідачем додаткові докази свідчать про здійснення ним певних заходів по вирішенню питання щодо будівництва торгового центру.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

П. 31 договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованому в установленому законом порядку.

Конкретний строк початку будівельних робіт і строки забудови договором оренди не встановлено.

Твердження позивача, з якими погодився господарський суд, про те, що п. 35 договору передбачено обов'язок відповідача щодо початку будівництва торгового центру протягом року з моменту набрання чинності договору оренди, не заслуговує на увагу, оскільки спростовується затвердженими рішенням Южненської міської Ради від 24.02.05р. № 790-1У Правилами забудови м.Южного, згідно яких для отримання дозвільних документів і початку будівельних робіт встановлено дворічний термін.

Пунктом 4 ч.1 ст.416 ЦК України встановлено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою для забудови є невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

В договорі оренди земельної ділянки, крім істотних умов, визначених               ч.1 ст.15 Закону України „Про оренду землі" сторони мали визначити додаткові умови, а саме - умову, що може вплинути на припинення дії договору оренди земельної ділянки (невикористання земельної ділянки протягом трьох років підряд для здійснення будівництва торгового центру).

Даний договір оренди такої умови не містить, а визначена в п.35 договору підстава для припинення дії договору (невикористання земельної ділянки протягом року згідно з умовами договору) суперечить ст.32 Закону України „Про оренду землі", ст.416 ЦК України, Правилам забудови м.Южного.

За таких обставин, в даному випадку питання про припинення права користування земельною ділянкою може здійснюватися лише за умови наявності у договорі оренди певного виду обмеження у використанні земельної ділянки.

Акт обстеження земельної ділянки від 11.01.2007р., на який посилається позивач, носить односторонній характер і підтверджує саме те, що будівельні роботи не розпочиналися, що не спростовується і відповідачем, але не є підтвердженням використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, яке повинно встановлюватися відповідно до приписів ст.144 Земельного кодексу України.

Проте, колегія не погоджується з висновками  суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

На спірні орендні правовідносини, пов'язані з невиконанням орендарем умов договору оренди земельної ділянки та обумовленим цим виникненням підстав для його примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку, поширюється дія ст.ст.141,143 Земельного кодексу України, ст.ст.3,6,617,618,638 Цивільного кодексу України, ст.ст.15,24,25,32 Закону України “Про оренду землі”, ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій”, чим спростовуються помилкові посилання суду апеляційної інстанції в обгрунтування своїх висновків на п.4 ч.1 ст.416 ЦК України, ст.144 Земельного кодексу України, які не стосуються спірних відносин.

Адже, стаття 416 ЦК України встановлює підстави припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови. Таке право (суперфіцій) виникає на підставі відповідного договору або заповіту (ст.413 ЦК України), особливістю якого є, зокрема, наявність у власника земельної ділянки права користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Тобто апеляційний суд помилково ототожнив договір оренди та договір суперфіцію, які підлягають окремому правовому регулюванню та мають властиві їм особливості.

Відповідно ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання  будівельних робіт, а також здійснення  незазначених у дозволі  будівельних робіт вважається  самовільним  будівництвом і тягне за собою  відповідальність згідно з  законодавством.

Таким чином, підтвердженням початку відповідачем будівництва торговельного центру є наявність дозволу ДАБК на виконання будівельних робіт.

Як встановлено судами та не заперечується сторонами, на момент розгляду справи такий дозвіл відповідачем або залученим ним до будівництва підрядчиком не одержано, а, відтак, орендар всупереч умовам договору оренди на протязі більш ніж двох років не приступив до використання земельної ділянки за цільовим призначенням –до будівництва торговельного центра.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання якщо договором   або  законом   не   встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Судом першої інстанції з врахуванням норм земельного і цивільного законодавства та законодавства в сфері містобудування та на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 21.01.2005 та інших наявних у справі  доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено,  а апеляційним судом не спростовано факт тривалого (більше двох років) невикористання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням, що є порушенням умов  договору оренди та достатньою підставою для його дострокового розірвання згідно зі ст.143 Земельного кодексу України та ст.32 Закону України «Про оренду землі».

Касаційна інстанція визнає помилковими висновки апеляційного суду про вжиття орендарем певних заходів по вирішенню питання щодо будівництва торгового центру, як-от, укладення з третіми особами договорів підряду № 0112 від 01.02.2006 року, № 03102-06 від 27.02.2006 року та № 12/6 від 01.06.2007, оскільки, по-перше, вказані договори укладено зі спливом річного терміну, визначеного п.35 договору оренди земельної ділянки від 21.01.2005, по-друге, дозвіл ДАБК на виконання будівельних робіт орендарем чи його контрагентами так і не був отриманий, а, по-третє, в розрізі вимог ст.ст.617,618 ЦК України відповідач, який порушив свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 21.01.2005, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника (відповідача) за вищевказаними договорами підряду.

Не мають значення для справи також посилання апеляційного господарського суду на відсутність встановлення договором оренди конкретного строку початку будівельних робіт і строків забудови, оскільки виходячи зі змісту п.35 договору оренди земельної ділянки від 21.01.2005 та враховуючи набрання чинності цим договором з моменту його державної реєстрації (09.02.2005р.) орендар відповідно до вимог ст.25 Закону України “Про оренду землі” зобов'язаний був приступити до використання земельної ділянки за цільовим призначенням (до виконання будівельних робіт) не пізніше 09.02.2006 року.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»встановлені умови договору оренди землі. Зокрема, п.5 ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотними умовами договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду землі»орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Пунктом 16 договору оренди землі від 21.01.2005 року сторони встановили умови використання земельної ділянки - будівництво торгового центру.

Пунктом 17 договору встановлено цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Частиною 1 статті 143 Земельного Кодексу України передбачено примусове припинення у судовому порядку прав на земельну ділянку у разі використання   земельної   ділянки   не  за   цільовим призначенням.

Таким чином, імперативні вимоги земельного законодавства передбачають розірвання договору оренди земельної ділянки у разі тривалого використання орендарем землі не за цільовим призначенням всупереч умовам договору оренди. Причому порушення умов використання земельної ділянки за її цільовим призначенням охоплює не лише випадки її використання з іншою, не передбаченою умовами договору оренди метою, але і випадки невикористання земельної   ділянки взагалі (за будь-яким призначенням), що власне і має місце в даній справі.

Окрім того, що можливість розірвання договору оренди випливає безпосередньо із вимог Закону, пунктом 35 договору оренди земельної ділянки сторони передбачили додаткову умову розірвання договору, а саме у разі, якщо орендар, не порушуючи інших умов цього договору не використовує земельну ділянку згідно з умовами цього договору у строк більш ніж один рік.          

Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Цивільного Кодексу України одним із принципів цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.6 Цивільного Кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між: сторонами.

Статтею 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Додаткову умову розірвання договору оренди земельної ділянки (у разі, якщо орендар, не порушуючи інших умов цього договору не використовує земельну ділянку згідно з умовами цього договору у строк більш ніж один рік) було включено за вимогою Южненської міської ради з тією метою, щоб відповідач протягом року з моменту укладення договору розпочав будівництво торговельного центру, наслідком чого є покращення інфраструктури міста, створення конкурентного становища у місті щодо роздрібної торгівлі, створення нових робочих місць тощо. Тобто Южненська міська рада при укладенні договору вважала істотною умовою договору оренди умову щодо початку будівництва торговельного центру протягом року з моменту набрання чинності договором оренди землі.

Норми пункту 4 частини 1 статті 416 Цивільного Кодексу України врегульовують виключно відносини, що виникають з договору суперфіцію (надання права  користування чужою земельною ділянкою для забудови), і не можуть бути застосовані до договору оренди земельної ділянки, в якому сторони мають право на власний розсуд визначати додаткові умови, що можуть вплинути на припинення договору оренду землі, у тому числі щодо невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням протягом року з моменту укладення договору.

Стосовно висновку апеляційного господарського суду про те, що п.35 договору оренди землі суперечить  Правилам  забудови  м.Южного, затвердженим рішенням Южненської міської Ради  від  24.02.2005 №790-ІУ, то колегія визнає безпідставним надання судом Правилам  забудови  м.Южного зворотної дії до спірних орендних відносин, врегульованих договором оренди від 21.01.2005, який набрав чинності  раніше - з 09.02.2005р. До того ж, Правила забудови м. Южного не містять положень, згідно яких для отримання дозвільних документів і початку будівельних робіт встановлено дворічний термін.

Пунктом 16.8 Правил встановлено, що у разі якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, (рішення сесії Южненської міської ради про відвід земельної ділянки, рішення виконкому Южненської міської ради про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування), цей дозвіл визнається недійсним, що відповідає змісту ч.15 ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій», але, як підтверджено матеріалами справи, дозвіл на будівництво торговельного центру відповідачем взагалі не отримано.

Більше того, п.35 договору оренди від 21.01.2005 не визнано недійсним у встановленому порядку, а тому передчасним є висновок апеляційного суду про невідповідність цього пункту договору оренди вимогам ст.416 Земельного кодексу України та ст.32 Закону України "Про оренду землі", що також свідчить про порушення апеляційним судом імперативних вимог ч.3 ст.101 ГПК України, згідно яких в апеляційній інстанції не приймаються та не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Помилковим визнається посилання суду апеляційної інстанції на ст.144 Земельного кодексу України в обгрунтування відхилення як неналежного доказу акта обстеження земельної ділянки від 11.01.2007, яким фіксуються факти невикористання орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутності початку будівельних робіт, оскільки підставою позовних вимог позивачем в позовній заяві визначено саме ст.143 Земельного кодексу України, якою встановлено підстави для примусового припинення в судовому порядку прав на земельну ділянку, а статтею 144 цього Кодексу врегульовано адміністративний порядок припинення права користування земельною ділянкою –за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Южненська міська рада, пред'явивши позов у даній справі, реалізувала своє право на розірвання договору оренди земельної ділянки у судовому порядку на підставі ст.143 Земельного Кодексу України та ст.ст.15, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі».

Зважаючи на те, що підставою скасування рішення від 21.05.2007 судом апеляційної інстанції стало помилкове застосування до спірних орендних правовідносин положень п.4 ч.1 ст.416 ЦК України та ст.144 Земельного кодексу України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та помилкове незастосування ст.143 Земельного кодексу України, ст.ст.3,6,617,618,638 Цивільного кодексу України ст.29 Закону України “Про планування та забудову територій” та ст.ст.15,24,25,32 Закону України “Про оренду землі”, якими не регулюються спірні правовідносин, а встановлений судом першої інстанції факт невикористання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням не спростовано апеляційним господарським судом, то первісне рішення про задоволення позову є правомірним та відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, колегія вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119–11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

              Касаційну скаргу Южненської міської ради задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 у справі №30/86-07-2501 скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2007 у даній справі залишити без змін.

Витрати позивача по сплаті держмита за подання касаційної скарги покласти на відповідача.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий, суддя                                                                                                                                     В.Овечкін

Судді:                                                                                                                                                     Є.Чернов

                                                                                                                                                                 В.Цвігун