Постанова

від 07.02.2023 по справі 460/979/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 460/979/22 пров. № СК-А/857/6562/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівКачмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грілікс» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції Дуляницька С.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 01 березня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грілікс» (далі ТОВ «Грілікс») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19 від 10 січня 2022 року, прийняте відносно ТОВ «Грілікс»; зобов`язати виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Грілікс» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10 січня 2022 року отримало рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 19 від 10 січня 2022 року, яким встановлено відповідність ТОВ «Грілікс» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказує, що 29 грудня 2021 року ним надано для Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області пояснення та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з проханням врахувати надані пояснення, детально розглянути підтверджуючі документи та прийняти рішення про виключення ТОВ «Грілікс» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття оскаржуваного рішення вказано, що наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризикової господарської діяльності ТОВ «Грілікс», а саме: не в повному обсязі надано документи щодо джерела походження деревного вугілля, який в подальшому експортовано; наявності у товариства екологічних дозволена викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, та відповідно реєстрації платником екологічного податку; наявності складського приміщення, виробничих потужностей та спеціального обладнання для виробництва, послуг переробки та фасування деревного вугілля; наявності достатніх трудових ресурсів для виробництва деревного вугілля в значній кількості та його реалізації; проведених виплат СПД-фізичним особам, у яких відсутні наймані особи, зареєстровані виробничі потужності, не подані податкові декларації екологічного податку, сумнівних сум доходів в значних розмірах. На спростування вищенаведеного вказує, що не є виробником деревного вугілля і не має в своїх активах технологічних потужностей, необхідних для виробництва такого товару; джерело походження товару перевіряється при митному оформленні і підтверджується сертифікатами якості, в яких вказується виробник товару; є посередником між виробником та покупцем товару, дозвіл на викиди забруднюючих речовин знаходиться у виробників товару; технологічні потужності, необхідні для виробництва товару також знаходяться у виробників. Вважає оскаржуване рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Рівненській області таким, що прийняте безпідставно, порушує його права, створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності та підриває його ділову репутацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19 від 10.01.2022. Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Грілікс» із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем в спірному рішенні не зазначено, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що здійснювані ним господарські операції не є ризиковими. Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України. Натомість, судом першої інстанції встановлено, що позивачем на вимогу контролюючого органу надано повний пакет документів, що підтверджує відсутність ведення ним діяльності з ознаками ризиковості, зазначеним у рішенні № 19 від 10 січня 2022 року. Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснює господарську діяльність та виконує договірні зобов`язання перед контрагентами. Доказів того, що позивач не своєчасно подає податкову звітність, має податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів суду не надано. З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19 від 10 січня 2022 року, як такого, що прийняте без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо. Належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах є зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 10 січня 2022 року №19 прийняте контролюючим органом на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В оскаржуваному рішенні чітко вказано податкову інформацію, яка стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податків. Вказує, що наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризикової господарської діяльності ТОВ «Грілікс», а саме: не в повному обсязі надано документи щодо джерела походження деревного вугілля, який в подальшому експортовано; наявності у товариства екологічних дозволів на викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, та відповідно реєстрації платником екологічного податку; наявності складського приміщення, виробничих потужностей та спеціального обладнання для виробництва, послуг переробки та фасування деревного вугілля; наявності достатніх трудових ресурсів для виробництва деревного вугілля в значній кількості та його реалізації; проведених виплат СПД-фізичним особам, у яких відсутні наймані особи, зареєстровані виробничі потужності, не подані податкові декларації екологічного податку, сумнівних сім доходів у значних розмірах.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення контролюючого органу № 19 від 10 січня 2022 року є протиправним, а відтак, правомірно скасовано судом першої інстанції. Вказує, що ТОВ «Грілікс» не є виробником деревного вугілля, придбаває товари у неплатників податку на додану вартість згідно вимог податкового законодавства, що підтверджується первинними документами, наданими позивачу.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Грілікс є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД ДК 46.90).

У витязі з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 15 листопада 2021 року зазначено: «Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Грілікс» в період з липня 2019 року по вересень 2021 року придбано транспортні послуги по міжнародних транспортних перевезеннях, перевезеннях вантажу на загальну суму 4920,1 тис грн., в т.ч. ПДВ 820,0 тис.грн.

Крім того, у вказаному періоді ТОВ «Грілікс» придбано мішки паперові під деревне вугілля, пакети під деревне вугілля різних розмірів загальною кількістю 142,2 тис.шт. на суму 720,3 тис грн., в т.ч. ПДВ 120,1 тис грн. При цьому, у вказаному періоді відсутня реалізація вказаної продукції, а для фасування вугілля в мішки в ТОВ «Грілікс» відсутня кількість працівників.

За даними ЄРПН у ТОВ «Грілікс» відсутнє придбання послуг оренди техніки, оренди складських приміщень, не вказано про наявність будь-яких виробничих потужностей та спеціального обладнання для виробництва деревного вугілля, а також про наявність достатніх трудових ресурсів для виробництва деревного вугілля в такій кількості.

Згідно даних ЄРПН, у ТОВ «Грілікс» на протязі вказаного періоду відсутнє придбання послуг переробки та фасування деревного вугілля.

Податкова декларація з екологічного податку ТОВ «Грілікс» у вказаних періодах не подавалась.

Крім того, згідно даних 1-ДФ ТОВ «Грілікс» проводились нарахування більше 70 фізичним особам за ознакою доходу - 157 на загальну суму 46146,1 тис. грн. Проведеним додатковим аналізом таких фізичних осіб, відсутність найманих осіб, зареєстрованих виробничих потужностей, не подання податкових декларацій екологічного податку встановлено у 50 СПД. Сума виплат доходів таким СПД становить майже 35000 тис. грн."

Комісією прийнято рішення про відповідність критерію ризиковості та внесення до Журналу ризикового платника АІС «Податковий блок» ТОВ "Грілікс" (код ЄДРПОУ 41336788) за критерієм ризиковості платника податку 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування» (а.с.136-141).

Позивач звернувся до відповідача з листом про надання інформації № 29-12-2021 від 29 грудня 2021 року, в якому просив виключити з його із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та долучив відповідні документи (а.с.12-116).

Проте, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 10 січня 2022 року відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 прийнято рішення № 19 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В рішенні зазначено, що останнє прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 24 грудня 2021 року № 24-12-2021. Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризикової господарської діяльності ТОВ «Грілікс», а саме: не в повному обсязі надано документи щодо: джерела походження деревного вугілля, який в подальшому експортовано; наявності у товариства екологічних дозволів на викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, та відповідно реєстрації платником екологічного податку; наявності складського приміщення, виробничих потужностей та спеціального обладнання для виробництва, послуг переробки та фасування деревного вугілля; наявності достатніх трудових ресурсів для виробництва деревного вугілля в значній кількості та його реалізації; проведених виплат СПД-фізичним особам, у яких відсутні наймані особи, зареєстровані виробничі потужності, не подані податкові декларації екологічного податку, сумнівних сум доходів в значних розмірах (а.с.117).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі, стосовно реєстрації податкової накладної, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі ПК України).

У розумінні пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 цього Кодексу (контролюючі органи та органи стягнення), в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно зі ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72,73 ПК України.

Так, відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпункт 20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом абз.1, 2 п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок №1165).

Згідно з п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За змістом п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Пункт 44 Порядку № 1165 передбачає, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до додатку 4 до Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на правове регулювання, характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 160/2840/20.

Із спірного рішення № 19 від 10 січня 2022 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості судом слідує, що нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Критерії ризиковості платника податків, фактичною - податкова інформація. При цьому, у ньому не наведено змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях.

Так, у рішенні № 19 від 10 січня 2022 року зазначено, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з тим, що наданими позивачем копіями документів не спростовано факту проведення ризикової господарської діяльності ТОВ «Грілікс», а саме: не в повному обсязі надано документи щодо: джерела походження деревного вугілля, який в подальшому експортовано; наявності у товариства екологічних дозволена викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, та відповідно реєстрації платником екологічного податку; наявності складського приміщення, виробничих потужностей та спеціального обладнання для виробництва, послуг переробки та фасування деревного вугілля; наявності достатніх трудових ресурсів для виробництва деревного вугілля в значній кількості та його реалізації; проведених виплат СПД-фізичним особам, у яких відсутні наймані особи, зареєстровані виробничі потужності, не подані податкові декларації екологічного податку, сумнівних сум доходів в значних розмірах.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Колегія суддів наголошує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів «від ..р. №-».

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку (пункт 6 Порядку № 1165). При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, викладені у протоколі засідання Комісії від 10 січня 2022 року № 5/17-00-18, згідно з яким прийнято рішення про те, що ТОВ «Грілікс» не перестав відповідати критерію ризиковості 8 «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній /розрахунку коригування» (а.с.130-135).

Проте, колегія суддів зазначає, що позивачем на спростування вищевказаної інформації було надано відповідні пояснення від 24 грудня 2022 року та долучено документи, передбачені пунктом 6 Порядку №1165, які необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Проаналізувавши вищевказані пояснення та подані документи, подані ТОВ «Грілікс» 24 грудня 2022 року контролюючому органу колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «Грілікс» не є виробником деревного вугілля, тому не має у своїх активах технологічних потужностей, необхідних для виробництва даного товару. Джерело походження товару перевіряється при митному оформленні і підтверджується сертифікатами якості, в якому вказується виробник товару. Джерело походження товару підтверджується видатковими накладними від неплатників податку на додану вартість, тому в додатку №1 (Відомості про суми ПДВ, зазначені у ПН/РК до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) до декларації з ПДВ) немає розшифровки ІПН, але в рядок 10.4 декларації про ПДВ (Придбання активів на митній території України саме п. 10.4 з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість) дані відображені.

Для підтвердження достовірності даних позивачем надано копії видаткових накладних за 2021 рік (а.с.20-75) Перевезення до прямого покупця (нерезидентів) здійснюється згідно оформлених митних декларацій.

Митне оформлення здійснюється через брокера, для підтвердження чого було надано акти виконаних робіт. Також надавалися відповідачу контракти по експортних операціях з основними експортерами (а.с.75-115).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки ТОВ «Грілікс» не є виробником деревного вугілля, а є посередником між виробниками і покупцем товару, тому саме виробники повинні мати дозволи на викиди забруднюючих речовин.

Також, оскільки ТОВ «Грілікс» не є виробником деревного вугілля, тому і не має у своїх активах технологічних потужностей, необхідних для виробництва даного товару. Весь товар, який експортується ТОВ «Грілікс», є придбаним у ФОП згідно видаткових накладних, що підтверджується первинними документами, наданими відповідачу та наявними в матеріалах справи.

Крім того, послуги фасування придбані в ФОП ОСОБА_1 входять в ціну купленого деревного вугілля, але в тару покупця.

Вищевикладеним спростовуються доводи скаржника щодо відсутності повного пакету документів, передбаченого пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Крім того, відповідачем в спірному рішенні не зазначено, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинювані ним господарські операції не є ризиковими. Також відповідачем у протоколі від 10 січня 2022 року та в оскаржуваному рішенні не зазначено чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду першої інстанції доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Натомість, судом першої інстанції встановлено, що позивачем на вимогу контролюючого органу надано повний пакет документів, що підтверджує відсутність ведення ним діяльності з ознаками ризиковості, зазначеними у рішенні № 19 від 10 січня 2022 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що не зазначивши в спірному рішенні конкретних документів, які не було надано платником і яких не вистачало контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податків за п. 8 Критеріїв, як це передбачено Порядком № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у своєму рішенні платник податку перебуває в стані правової невизначеності, що позбавляє можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 липня 2019 року у справі № 815/2985/18.

При цьому, на переконання колегії суддів, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Проте, оскаржуване рішення колегія суддів не може назвати мотивованим та таким, що прийнятим з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Як зазначалося вище, підставою для прийняття спірних рішень відповідачем зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: наявна податкова інформація з якої вбачаються ознаки ризиковості ведення діяльності ТОВ «Грілікс».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснює господарську діяльність та виконує договірні зобов`язання перед контрагентами.

Доказів того, що позивач не своєчасно подає податкову звітність, має податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів до суду не надано.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19 від 10 січня 2022 року, як такого, що прийняте без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 листопада 2019 року по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, в силу положень Порядку № 1165 скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах є зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити ТОВ «Грілікс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року у справі № 460/979/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 07 лютого 2023 року.