Постанова

від 07.02.2023 по справі 620/1038/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2023 року

Київ

справа №620/1038/22

адміністративне провадження №К/990/29510/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №620/1038/22 за позовом Фермерського господарства «Голд Органік» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.),

ВСТАНОВИВ:

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 10 лютого 2022 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 грудня 2021 року №3534980/42933417, №3534979/42933417, прийняті Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 02 листопада 2021 року, №2 від 04 листопада 2021 року датами їх фактичного отримання (том 1 а.с.89-94).

Повний текст рішення складено 11 лютого 2022 року.

Відомості про дату отримання копії рішення суду першої інстанції сторонами матеріали справи не містять.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС) 23 лютого 2022 року поштою подало апеляційну скаргу (матеріали апеляційного оскарження а.с.1-4).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 квітня 2022 року залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши апелянту протягом десяти днів з дня вручення йому цієї ухвали надати до суду документ про сплату судового збору (матеріали апеляційного оскарження а.с.10-12).

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 17 травня 2022 року, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (матеріали апеляційного оскарження а.с.14).

27 травня 2022 року ГУ ДПС поштою надіслало клопотання, в якому просило відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Такі вимоги мотивувало обставинами введення в Україні воєнного стану та відсутністю у зв`язку з цим фінансування по КЕКВ 2800 (матеріали апеляційного оскарження а.с.15-17).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала (матеріали апеляційного оскарження а.с.19-21).

При розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору суд врахував правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, та зазначив, що норми статті 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачають можливість відстрочення його сплати суб`єкту владних повноважень. Крім того, апелянт не надав доказів того, що станом на дату закінчення (скасування) воєнного стану в Україні його майновий стан зміниться і належна сума судового збору буде сплачена. Оскільки недоліки апеляційної скарги усунуто не було, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її повернення.

Копія вказаної ухвали були отримана ГУ ДПС 20 червня 2022 року, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.14)

10 червня 2022 року до суду апеляційної інстанції повторно надійшла апеляційна скарга ГУ ДПС на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року (том 1 а.с.100-109). Ідентичний примірник апеляційної скарги було надіслано ГУ ДПС поштою втретє 23 червня 2022 року (том 1 а.с.116-129).

Апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування таких вимог вказувало на обставини введення в Україні воєнного стану та відсутність фінансування на сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовлено (том 1 а.с.132-133). Цього ж дня Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги ГУ ДПС без руху та надав апелянту десятиденний строку з дня отримання цієї ухвали для надання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з долученням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначеного строку (том 1 а.с.134-136).

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, серед іншого, вказав, що про повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції ГУ ДПС було відомо ще 10 лютого 2022 року, оскільки саме цього дня було вперше подано апеляційну скаргу. Відтак, строк на апеляційне оскарження сплинув ще 14 березня 2022 року. Водночас, повторно апеляційна скарга подана лише 10 червня 2022 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції Шостого апеляційного адміністративного суду). Поважних причин пропуску зазначеного строку не вказано.

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 20 липня 2022 року, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.138).

22 липня 2022 року відповідач поштою направив на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про усунення недоліків, до якого долучив платіжне доручення від 19 липня 2022 року №764 про сплату судового збору у розмірі 7443 грн (том 1 а.с.139-141).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 вересня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року (том 1 а.с.142-143).

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року апелянт надав тільки документ про сплату судового збору. Проте, на виконання вимог зазначеної ухвали ні станом на 01 серпня 2022 року, ні станом на час прийняття ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано з дотриманням строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України. Повторно апеляційна скарга була подана у максимально короткий строк з моменту повернення попередньої скарги. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження були наведені причини його пропуску - введення в Україні воєнного стану та встановлення простою у роботі ГУ ДПС. При цьому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було сплачено судовий збір та надано відповідний документ суду. У підтвердження своєї позиції скаржник також послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 07 липня 2021 року у справі №640/1238/19.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо скаржник у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Положення статті 121 КАС України передбачають можливість продовження встановленого судом процесуального строку за заявою учасника.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 06 червня 2022 року вимог ухвали суду від 28 квітня 2022 року в частині сплати судового збору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд врахував правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року (справа № 0940/2276/18), проте, дійшов помилкового висновку, що відстрочення чи розстрочення сплати судового збору може бути надано лише юридичній особі, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Так, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи норми статей 132, 133 КАС України, статті 8 Закону №3674-VI, дійшла висновку, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону №3674-VІ, зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, суд може ухвалити рішення про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичній особі, в тому числі і суб`єкту владних повноважень, у випадку, якщо належними доказами буде доведено факт скрутного майнового становища такої особи станом на час звернення до суду.

Помилковість висновків суду апеляційного суду при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору призвела до того, що при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції фактично не розглянув заявлене в апеляційній скарзі клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору у встановлений законом спосіб.

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою ще до отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги (10 червня 2022 року) та через 3 дні після отримання копії зазначеної ухвали (23 червня 2022 року), ГУ ДПС судовий збір не сплатило, проте, знову просило відстрочити сплату судового збору. Крім того, апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що в Україні було введено воєнний стан, а у роботі працівників Державної податкової служби України та її територіальних підрозділів було встановлено простій.

Проте, залишаючи без руху повторно подану апеляційну скаргу без руху, в тому числі, через неповажність приведених скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції взагалі не надав жодної правової оцінки наведеним вище обставинам, не з`ясував, чи перебуває пропуск строку на апеляційне оскарження у причинному зв`язку із вказаними обставинами та не встановив, якими доказами вони підтверджуються.

Більше того, апеляційний суд відраховував строк на апеляційне оскарження з 10 лютого 2022 року, хоча повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції було виготовлено лише 11 лютого 2022 року. Наведене свідчить про поверхневий підхід апеляційного суду до дослідження матеріалів апеляційної скарги та доводів ГУ ДПС, приведених в апеляційній скарзі в частині поновлення строку на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання копії рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року. Незважаючи на це, апеляційний суд не врахував норму пункту 1 частини другої статті 295 КАС України і не запропонував апелянту надати докази на підтвердження дати отримання ним копії оскаржуваного рішення.

Вимоги ухвали про залишення повторно поданої апеляційної скарги без руху ГУ ДПС виконало частково, а саме долучило платіжне доручення від 19 липня 2022 року №764 про сплату судового збору у розмірі 7443 грн. Керуючись пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України та зважаючи на невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги в частині наведення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Суд касаційної інстанції вважає такий висновок передчасним з огляду на встановлені у цій справі обставини та процесуальні порушення, допущені при розгляді клопотань, що подавались ГУ ДПС як при першому, так і повторному зверненні до апеляційного суду.

Вимоги пункту четвертого частини першої статті 299 КАС України зобов`язують суд залишити без руху апеляційну скаргу, якщо (1) особа не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження або (2) наведені у заяві про поновлення такого строку підстави суд визнав неповажними. Таким чином, передумовою для залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження є виконання судом вимоги із надання правової оцінки саме наведеним апелянтом причинам, які, на його думку, є поважними.

Пункт 3 частини першої статті 248 КАС України зобов`язує суд в мотивувальній частині ухвали наводити мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Така вимога процесуального закону, серед іншого, має на меті продемонструвати і довести сторонам, що суд справді їх почув, а не проігнорував їхні позиції. Більше того, у ситуації із залишенням без руху скарги викладення у відповідній ухвалі мотивів, з яких виходив суд, дасть можливість особі зрозуміти, в чому полягає неприйнятність попередньо наведених доводів та спрямує до належного виконання вимог суду.

З огляду на наведене вище суд касаційної інстанції вважає, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не може бути поставлене у провину апелянту у випадку, якщо і суд не дотримався вимог процесуального закону та не оцінив приведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вказані обставини у сукупності та докази на їх підтвердження свідчать, що в даному конкретному випадку, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки підставам пропуску строку на апеляційне оскарження, які ГУ ДПС навело як поважні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, не оцінивши усі наведені скаржником обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження. Вказане призвело до того, що фактично клопотання скаржника не було розглянуто, а доданим до нього доказам належна оцінка не надана, внаслідок чого було обмежено право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути надана відповідна правова оцінка обставинам, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та у заяві на усунення недоліків апеляційної скарги, в залежності від чого вирішено питання про наявність/відсутність поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження та, відповідно, наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №620/1038/22 скасувати.

Справу №620/1038/22 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко