Ухвала

від 31.01.2023 по справі 757/34968/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 31 січня 2023 року апеляційні скаргипредставника ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» та ТОВ «СИНЕРГІЯ» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника адвоката ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, згідно переліку зазначеного у клопотанні прокурора.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» та ТОВ «Синергія 1999» - адвокат ОСОБА_5 просив, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на марки та моделі TOYOTALAND CRUISER PRADO 150, номерний знак НОМЕР_1 ,VIN НОМЕР_2 ; марки та моделі TOYOTA CH-R, номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; марки та моделі AUDI Q8, номерний знак НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; марки та моделі LEXUS RX 300, номерний знак НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 ; марки та моделі TOYOTA LAND CRUISER PRADO150, номерний знак НОМЕР_9 , VIN НОМЕР_10 в рамках кримінального провадження № 12021000000000943 від 27.07.2021 року, та транспортного засобу марки та моделі TOYOTA HILUX, номерний знак НОМЕР_11 , VIN НОМЕР_12 , що належить ТОВ «Синергія 1999» та в цій частині постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначає, що слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора 05 грудня 2022 року без участі власників майна чи їх представників, копію ухвали не направлено, з текстом оскаржуваного рішення ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» ознайомилася 20 грудня 2022 року, ТОВ «СИНЕРГІЯ» отримала копію ухвали від слідчого 29 грудня 2022 року. Апеляційні скарги направлено електронною поштою 26 грудня 2022 року та 03 січня 2023 року.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною та невмотивованою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, зокрема транспортні засоби не набуто кримінально протиправним шляхом, оскільки ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» правомірно володіє та користується транспортними засобами на підставі договору фінансового лізингу з ТОВ « Улф-Фінанс».

Також зазначає, що ТОВ «СИНЕРГІЯ 999» володіє транспортним засобом, що набуто ним у законну власність, на підставі належних документів.

На думку апелянта. слідчим суддею не надано належної оцінки відсутності обґрунтування стороною обвинувачення підстави та мети накладення арешту.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» та ТОВ «СИНЕРГІЯ» - адвоката ОСОБА_7 , яка просила задовольнити апеляційні скарги, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 липня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021000000000943, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення службовими особами та бенефіціарними власниками ТОВ «Сінергія 1991» (код ЄДРПОУ 38639171), ТОВ «Сінергія-2006» (код ЄДРПОУ 40219293), ТОВ «Синергія 1999» (код ЄДРПОУ 37449253), ТОВ «Сінергія-газ» (код ЄДРПОУ 40219377), ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИЙ ХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 40557025) розтрати, привласнення та у подальшому легалізації коштів отриманих від господарської діяльності вказаних товариств, а також за фактом вчинення службового підроблення документів.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява про вчинення кримінальних правопорушень одного із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Сінергія 1991», ТОВ «Сінергія-2006», ТОВ «Синергія 1999», ТОВ «Сінергія-газ», відповідно до якої, службові особи вказаних товариств за попередньою змовою з іншими бенефіціарними власниками, шляхом внесення недостовірних відомостей до фінансово-господарських документів, вчинили розтрату та заволодіння коштами, отриманими у якості прибутку вказаних товариств, а у подальшому такі кошти легалізували, у тому числі шляхом переведення їх у готівку придбання майна та використання реквізитів підконтрольного їм ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИЙ ХОЛДИНГ».

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, проведено частковий огляд місцевості, приміщення, речей та документів для фіксації факту наявності чи відсутності вказаних паливнозаправних пунктів в комплекті в місцях їх розташування, за результатами чого встановлено, що частина таких паливнозаправних пунктів належних ТОВ «Сінергія 1991» та переданих в оренду ТОВ «Синергія 1999» відсутня, а деякі з них у 2022 році вивезені представниками ТОВ «Синергія 1999» у невідомому напрямку та де зберігаються на даний час невідомо.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 від 30 листопада 2022 року арештоване майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021000000000943.

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 05 грудня 2022 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на

мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст. 170 КПК України).

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021000000000943 про накладення арешту на вказане майно,слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співмірність втручання у права власника майна та користувача цим майном, з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому, доводи апелянта про те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених п. 1 ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Також, колегія суддів погоджується і з тим, що арешт на вказане майно накладено із забороною відчуження, розпорядження та користування ним у зв`язку із його необхідністю його схоронності.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Колегією суддів, враховано і те, що 30 січня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення представника ТОВ «УЛФ-Фінанс» - адвоката ОСОБА_9 , з яких вбачається, що між ТОВ «УЛФ-Фінанс» та ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» укладено договори фінансового лізингу ( а.с. 112-135 т. 2).

Відповідно до зазначених договорів лізингодавцем, а отже і власником частиною арештованих транспортних засобів є ТОВ «УЛФ-Фінанс», яке на підставі вказаних договорів надало у користування ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» транспортні засоби.

Однак, ТОВ «УЛФ Фінанс», як власник арештованого майна до апеляційного суду з апеляційною скаргою щодо незаконності накладення арешту на належні йому транспортні засоби не звертався

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги представника ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» та ТОВ «СИНЕРГІЯ» - адвоката ОСОБА_5 з урахуванням викладених в них доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Холдинг» та ТОВ «СИНЕРГІЯ» - адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Єдиний унікальний № 757/34968/22 -к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Справа № 11сс/82/400/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК