Рішення
від 01.02.2023 по справі 521/21941/21
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/21941/21

Провадження № 2/521/394/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Корнієнко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час затримки, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні2021року доМалиновського районногосуду м.Одесизвернулась ОСОБА_1 з позовомдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час, стягнення моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що 12.08.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» укладено трудовий договір від 12.08.2019, згідно якого позивача прийнято на посаду бухгалтера з 13.08.2019. На підставі цього трудового договору відповідачем видано наказ від 12.08.2019 №151-к та внесено запис до трудової книжки позивача про прийняття на роботу. 21.10.2021 ОСОБА_1 , наказом №11-к від 21.10.2021 звільнено з роботи. Відповідно до заяви позивача та Наказу відповідача №11-к від 21.10.2021, причиною звільнення зазначено пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України - за угодою сторін. У день звільнення позивачу відповідачем видано трудову книжку, однак розрахунок при звільненні не проведено. 13.11.2021 року позивачем направлено претензію відповідачу з вимогою негайного погашення заборгованості. Однак, відповідач відмовив позивачу у її задоволенні. За таких обставин, посилаючись на порушення відповідачем законодавства про працю, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом, у якому просила суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму недовиплаченої заробітної плати за жовтень 2021 року, грошової компенсації за невикористану відпустку за 2021 рік, вихідної допомоги у розмірі 40 000,00 грн., середнього заробітку за весь час затримки виплати та моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог посилається на те Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.01.2022 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 13.01.2022 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.02.2022 року. Вирішено питання щодо витребування доказів.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 02.06.2022 року вирішено питання щодо витребування доказів.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву, у якій просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також, просила суд справу слухати за її відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Просив суд справу слухати за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував. Також, надав розрахунок сум заборгованості ТОВ «Коперніко Україна» перед ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 року.

У судове засідання представник ТОВ «Коперніко Україна» не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення, згідно до ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.08.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» укладено трудовий договір від 12.08.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 прийнято на посаду бухгалтера з 13.08.2019 р., з окладом 4200 грн. на місяць, що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 23-27) Пунктом 5.6. цього договору передбачено виплату працівнику у разі звільнення вихідну допомогу в сумі 40000 грн. 00 коп.

11 жовтня 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про звільнення позивача за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) з 21.10.2021 р., що підтверджується копією вказаної заяви (а.с. 28).

21 жовтня 2021 року позивача було звільнено відповідно до поданої нею заяви, що підтверджується копією наказу відповідача № 11-к від 21.10.2021 р. (а.с.29).

Відомості про проведені розрахунки з позивачем при звільненні в матеріалах справи відсутні.

13.11.2021 року позивачем направлено претензію ТОВ «Коперніко Україна» з вимогою негайного виплатити заборгованість заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку. (а.с.31)

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 (а.с. 81-82), індивідуальних відомостей з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 за формою ОК-5(а.с.78-79), індивідуальних відомостей з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 за формою ОК-7(а.с.76-77) відсутня інформація про нарахування та виплату роботодавцем ТОВ «Коперніко Україна» заробітної плати працівнику ОСОБА_1 у липні, серпні, вересні та жовтні 2021 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума недовиплаченої заробітної плати за жовтень 2021 року складає 4537 грн. 50 коп., компенсація за невикористану відпустку 10231 грн. 00 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку станом на 01.02.2023 року складає 92659 грн. 35 коп. (а.с. ___)

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Таким чином, суд доходить висновку, що при звільненні позивачу мала бути виплачена заробітна плата по день звільнення в сумі 4537 грн. 50 коп., компенсація за невикористану відпустку в сумі 10231 грн. 00 коп., вихідна допомога в сумі 40000 грн. 00 коп. відповідно до п. 5.6. укладеного між сторонами трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в редакції на час звільнення позивача, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Законом України від 01.07.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022 року до вказаної статті було внесено зміни, обмежено період нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні шістьма місяцями з дати звільнення.

Відповідно до п. 1 розділу II. «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що нормами Закону України від 01.07.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» не передбачено надання йому зворотньої сили в частині відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок працівником при звільненні, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 жовтня 2021 року (день, наступний за днем звільнення) по 18 липня 2022 року (день, що передував набранню чинності Законом України від 01.07.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»)

Згідно наданого позивачем розрахунку її середній заробіток складає 6050 грн. 00 коп. на місяць.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, оскільки вказаний висновок відповідає матеріалам справи, та проведений відповідно до вимог до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача складає 53526 грн. 36 коп. в т.ч.:

-за період з 22 жовтня 2021 року по 22 червня 2022 року (6050 грн. 00 коп.*8 міс.) 48400 грн. 00 коп.;

-за період з 23 по 30 червня 2022 року (6050 грн. 00 коп./30 днів*8днів) 1613 грн. 33 коп.;

-за період з 01 по 18 липня 2022 року (6050грн. 00 коп./31 днів * 18 днів) 3512 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом зазначених положень закону підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема, у вигляді одноразової грошової виплати.

Таким чином, оскільки права позивача у сфері трудових відносин були порушені, то він має право на відшкодування йому моральної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, характер немайнових втрат, зокрема, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, характер порушення її права, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд доходить висновку про необхідність компенсації позивачу спричиненої їй моральної шкоди, проте в сумі, меншій, ніж заявлено до стягнення, а саме в розмірі 10000 грн. 00 коп. Вказану суму суд вважає адекватною компенсацією позивачу понесених ним моральних страждань та достатньою для відновлення нею нормального життєвого укладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи викладене, з відповідача в дохід держави відповідно до п.п.1) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті судовий збір в сумі 1082 грн. 95 коп., що складає 1 % від загального розміру стягнених судом сум заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (4537 грн. 50 коп.+10231 грн. 00 коп. + 40000 грн. 00 коп. + 53526 грн. 36 коп.)

Також, з матеріалів справи вбачається, що при поданні позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп., за розгляд позовних вимог про стягнення моральної шкоди (а.с. 41).

Враховуючи часткове задоволення позову в цій частині, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 198 грн. 48 коп. (992,40/50000*10000).

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 81, 89, 92, 258-259, 263-265, 268, 280-285 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час затримки, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» (м.Одеса, вул. Леха Качинського, 10, код ЄДРПОУ: 41395639) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість зі сплати заробітної плати за жовтень 2021 року у розмірі 4537 (чотири тисячі п`ятсот тридцять сім) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» (м.Одеса, вул. Леха Качинського, 10, код ЄДРПОУ: 41395639) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 10 231 (десять тисяч двісті тридцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» (м.Одеса, вул. Леха Качинського, 10, код ЄДРПОУ: 41395639) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства відповідальністю «Коперніко Україна» (м.Одеса, вул. Леха Качинського, 10, код ЄДРПОУ: 41395639) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.10.2021 року по 01 лютого 2023 року в сумі 53526 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот двадцять шість) грн. 36 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» (м.Одеса, вул. Леха Качинського, 10, код ЄДРПОУ: 41395639) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коперніко Україна» (м.Одеса, вул. Леха Качинського, 10, код ЄДРПОУ: 41395639) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 48 коп.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Коперніко Україна»(м.Одеса,вул.Леха Качинського,10,код ЄДРПОУ:41395639) на користь держави судовий збір у розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 06.02.2023 року.

Головуючий:

СудМалиновський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення01.02.2023
Оприлюднено09.02.2023
Номер документу108838861
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —521/21941/21

Рішення від 01.02.2023

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Мурзенко М. В.

Ухвала від 01.06.2022

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Мурзенко М. В.

Ухвала від 13.01.2022

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Мурзенко М. В.

Ухвала від 28.12.2021

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Мурзенко М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні