Справа № 302/810/22
1-кс/302/38/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2023 смт. Міжгір`я Закарпатської області
Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 30.12.2022 про закриття кримінального провадження №12022071110000111 від 06.07.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України (далі КК України).
Вимоги скарги мотивовані тим, що лише 12.01.2023 адвокатом ОСОБА_4 (представником потерпілої ОСОБА_3 ) було отримано зазначену постанову слідчого, яку вважає незаконною, належним чином немотивованою та такою, що винесена з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) через те, що на момент прийняття рішення про закриття кримінального провадження не були проведені всі необхідні слідчі дії, не надано належної оцінки дійсним обставинам вчиненого кримінального правопорушення.
Адвокат ОСОБА_4 подав клопотання з проханням розгляду без його участі поданої ним скарги, підтримавши висловлені в ній вимоги.
Слідчий в судове засідання, будучи повідомленими про його дату, час та місце не з?явився. Подав заяву з проханням відмовити у задоволенні скарги з підстав та мотивів викладених в оскаржуваній постанові, а справу розглянути без його участі.
У відповідності до положень частини 4 статті 107 та статті 108 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не проводиться.
Перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження №12022071110000111, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що слідчим відділом ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснювалось розслідування кримінального провадження №12022071110000111 за частиною 2 статті 190 КК України щодо шахрайських умисних дій з боку директора ТзОВ «Звениград» ОСОБА_6 , який шахрайським способом зловживаючи довірою під приводом згідно попереднього усних домовленостей щодо будівництва будинку з дерева виманив заволодівши грошовими коштами в сумі 151380,00 грн. від потерпілої ОСОБА_7 .
З постанови про закриття кримінального провадження від 30.12.2022 вбачається, що слідчий вважав наявними підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові на предмет її законності та вмотивованості, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження щодо конкретної особи, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
Відповідно до положень частини другої статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги статті 91КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина 2 статті 91 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (частина 2 статті 92 КПК України).
Збирання доказів регламентовано статтею 93 КПК України, за змістом якої збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд засвоїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Виходячи із положень статті 110КПК України постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування та посиланням на положення КПК України.
В свою чергу слідчий суддя, на якого Кримінальним процесуальним кодексом України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито кримінальне провадження за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого на їх спростування.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, слідчий послався на пункт 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як визначено частиною 2 статті 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Обов`язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти росії».
Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).
Слідчий суддя вважає, що під час проведення перевірки обставин, на які посилалася потерпіла ОСОБА_3 в заяві про кримінальне правопорушення, слідчим відповідно до вимог частини 2 статті 9КПК України не було у повній мірі всебічно, повно і неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, які мають істотне значення для даного кримінального провадження, не надано аналіз усім обставинам, а також не проведено достатній обсяг слідчих дій, спрямованих на установлення фактичних обставин події кримінального правопорушення.
Слідчий суддя погоджується з доводами представника потерпілої щодо ненадання слідчим аналізу обставин з приводу відсутності в ТзОВ «Звениград», директором якого являється ОСОБА_6 , відповідних потужностей для будівництва дерев`яного будинку.
Слідчий в оскаржуваній постанові більше приділив увагу питанню вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197-1 КК України, а не щодо частини 2 статті 190 КК України за якою були внесені відомості до ЄРДР.
Таким чином, аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що слідчим не були виконані усі можливі слідчі дії, спрямовані на встановлення об`єктивної істини та на повне, всебічне й неупереджене проведення досудового розслідування.
Під час розслідування кримінального провадження слід врахувати доводи, викладені у скарзі, зокрема надати оцінку щодо наявності в ТзОВ «Звениград» відповідних потужностей для будівництва дерев`яного будинку, в тому числі права на зайняття вказаною діяльністю, оскільки шахрайство полягає в заволодінні чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, а також вжити заходів для встановлення об`єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні слідчі дії, за результатом чого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження скасуванню.
Керуючись статтями306,307КПК України,слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 30.12.2022 про закриття кримінального провадження №12022071110000111 від 06.07.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.
Продовжити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022071110000111 від 06.07.2012.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Міжгірський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2023 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 108840005 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування рішення слідчого про закриття кримінального провадження |
Кримінальне
Міжгірський районний суд Закарпатської області
Пухальський С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні