Ухвала

від 07.02.2023 по справі 357/1197/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1197/23

Провадження № 2/357/922/23

У Х В А Л А

07.02.2023 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області 2) Приватного підприємства «Геосвіт 2012», в особі директора Скороход Олени Анатоліївни, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсною та скасування технічної документації,

В С Т А Н О В И В:

31.01.2023 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивач заявив наступні вимоги: 1) Визнати розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), комунальної власності, яка у користуванні ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , виготовленою Приватним підприємством «ГЕОСВІТ-2012» від 2016 року, що не відповідає відповідним нормам законодавства України, які регулюють земельні відносини, - недійсною; 2) Визнати дії розробника документація із землеустрою директора Приватного підприємства «ГЕОСВІТ-2012» ОСОБА_3 , що не відповідає відповідним нормам законодавства України, які регулюють земельні відносини, - неправомірними; 3) Визнати Державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 3220483501:02:018:0041, розміром 0,60 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , - недійсною та скасувати.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справлення судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення судами окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2 684 гривні.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 073,60 грн. (2 684х0,4).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем по справі заявлені чотири вимоги немайнового характеру: 1) визнати технічну документацію недійсною; 2) визнати дії розробника документації неправомірними; 3) визнати державну реєстрацію земельної ділянки недійсною; 4) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

Таким чином по даній справі позивач мав надати докази сплати судового збору в розмірі 4 294,40 грн. (2 684 х 0,4 х 4), однак до позовної заяви додана квитанція про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивач має надати докази сплати судового збору по даній справі на суму 3 220,80 грн. (4 294,40 - 1 073,60), або докази (документи) на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, зокрема відповідних пільг.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Крім цього, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач просить суд визнати Державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 3220483501:02:018:0041, розміром 0,60 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , - недійсною та скасувати.

Проте, позивач не наводить у вказаних вище вимогах власника цієї земельної ділянки, дату набуття її у власність, не залучає відповідну особу (власника) співвідповідачем по справі, а також не надає належного доказу на підтвердження оскаржуваної ним державної реєстрації, в тому числі відсутній правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку, зокрема рішення органу державної влади про передачу земельної ділянки у власність, які передували державній реєстрації права власності.

Заявляючи вимогу про визнання неправомірними дій розробника документації, позивач не конкретизує хто саме є відповідачем за його позовом директор Скороход О.А., чи юридична особа ПП «Геосвіт-2012».

Слід зазначити, що належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав (постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 645/3067/19, від 17.08.2022 № 450/441/19, від 22.08.2022 у справі № 597/977/21).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України).

Тлумачення пункту 13 частини першої статті 353, статті 133 ЦПК України та інших норм процесуального законодавства, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що визначення розміру судових витрат охоплює собою, в тому числі, й визначення розміру судового збору, якій підлягає сплаті позивачем в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Тому ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, в якій визначено розмір судового збору до спати може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Вказана правова позиція відповідає висновку Верховного Суду визначеному в постанові від 02.11.2022 року у справі № 760/9685/22.

Керуючись ст. 13, 84, 175, 177, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов