Рішення

від 07.02.2023 по справі 337/4465/22

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

07.02.2023

ЄУН №337/4465/22

Провадження №2/337/210/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 лютого 2023 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді- Салтан Л.Г.

за участю секретаря Хижняк М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа: ОСББ «Автомобіліст 2», про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

27.12.2022 року представник позивачів ОСОБА_3 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Запорізької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як пережившему із подружжя після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частку зазначеної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 (одну четверту) частку зазначеної квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2022 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.01.2023 року справа призначена до розгляду.

У судове засідання сторони, їх представники та представник третьої особи не з`явилися, звернулися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутністю. В своїх заявах позивачі зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити, представник відповідача просить винести рішення на розсуд суду, представник третьої особи заперечень за позовом не має.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі по наступним підставам.

Судом встановлено, ОСОБА_4 був членом кооперативу ЖБК «Автомобіліст 2» та йому належить на праві приватної власності двох кімнатна квартира АДРЕСА_2 . Вартість вищевказаної квартири в розмірі 3860,02 крб була виплачена повністю в травні 1985 року, відповідно до довідки № 01/02 від 27.04.2015 року, виданої ЖБК «Автомобіліст 2».

В квартиру ОСОБА_4 вселився на підставі ордеру № 22 від 28.04.1970 року, виданого на підставі рішення Запорізького міськвиконкому № 476 від 22.10.1969. В ордері зазначено склад сім`ї: ОСОБА_1 дружина, ОСОБА_4 .

Право власності на квартиру в встановленому законом порядку не реєструвалось. Згідно вимог діючого законодавства, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до ч. 4 Постанови Верховної Ради України від 26 березня 1991 р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про власність» та ст. 7 Закону України «Про власність в СРСР», ст. 15 Закону України «Про власність», при повному внесенні на 1 липня 1990 р. пайового внеску на надане жиле приміщення в будинку ЖБК право власності набуває особа, яка є членом кооперативу.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про власність», який набув чинності 15.04.1991 року і діяв до 27.04.2007 року, об`єктами права індивідуальної власності є, крім іншого, жилі будинки та квартири.

За ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв на час придбання кооперативної квартири, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Аналогічна норма закріплена статтею 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

З урахуванням того, що пай за квартиру членом ЖБК «Автомобіліст 2» ОСОБА_4 був виплачений повністю у травні 1985 року, він набув право власності на квартиру.

При цьому, згідно статті 22 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, який діяв на час виплати паю, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, що крім того узгоджується з діючими положенням ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 70 СК України, частини 2 ст. 370 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тому суд вважає, що частки ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_1 , у праві спільної сумісної на квартиру є рівними, тобто, кожному з них належало на праві власності по 1/2 частки цієї квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на його майно, зокрема на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 .

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 524 ЦК Української РСР, що діяла на час відкриття спадщини, передбачено що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складав, а тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно ст. 529 ЦК Української РСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_1 та донька - ОСОБА_2 .

Згідно положень ст. 549 ЦК Української РСР, спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

На час відкриття спадщини позивачі були зареєстровані та проживали разом зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується відмітками в їх паспортах громадянина України. Отже вони прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в володіння та управління спадковим майном, оскільки продовжували проживати в квартирі, здійснювали її утримання, оплачували житлово-комунальні послуги.

Згідно з ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

07 липня 2022 року позивачі, як спадкоємці першої черги подали приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерії Валеріївні заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4 , на підставі чого нотаріусом було заведено спадкову справу № 75/2022.

03 листопада 2022 року постановами приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерії Валеріївни, позивачці - ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку (як пережившему із подружжя) та 1/4 частку (в порядку спадкування) квартири в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.

03 листопада 2022 року постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерії Валеріївни, позивачці ОСОБА_2 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку спадкування на 1/4 частку квартири в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.

Відповідно до п. 4.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно доп.23Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7"Просудову практикуу справахпро спадкування"зазначено,що свідоцтвопро правона спадщинувидається записьмовою заявоюспадкоємців,які прийнялиспадщину впорядку,установленому цивільнимзаконодавством.За наявностіумов дляодержання внотаріальній конторісвідоцтва проправо наспадщину вимогипро визнанняправа наспадщину судовомурозглядові непідлягають.У разівідмови нотаріусав оформленніправа наспадщину особаможе звернутисядо судуза правиламипозовного провадження. В листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 зазначено, що судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Згідно із ст.ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішити питання про оформлення спадщини на вказане спадкове майно в нотаріальному порядку неможливо у зв`язку із тим, що за життя спадкодавець не зареєстрував право власності на квартиру.

Водночас, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 правомірно набула право власності на спадкове майно 1/2 та 1/4 частки квартири, що залишилось після смерті її чоловіка, оскільки є дружиною та спадкоємицею за законом першої черги. Одночасно ОСОБА_2 також правомірно набула право власності на спадкове майно - 1/4 частку квартири, що залишилось після смерті її батька, оскільки є також спадкоємицею за законом першої черги.

На момент смерті спадкодавця позивачі проживали разом з ним, фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, тобто у встановленому законом порядку прийняли спадщину. Однак у видачі їм свідоцтва про право на спадщину у вигляді зазначених вище часток квартири нотаріусом відмовлено у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності щодо належності майна спадкодавцеві, що підтверджено належним чином - постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Відсутність правовстановлюючого документа про право власності на нерухоме майно і відсутність державної реєстрації цього права за спадкодавцем не позбавляє спадкоємця права на спадщину, оскільки вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

При цьому, право власності на квартиру померлий набув правомірно відповідно до ст.15 Закону УРСР від 07.02.1991р. №697-ХІІ «Про власність», оскільки був членом житлово-будівельного кооперативу і повністю сплатив пай за вищевказану квартиру, що підтверджується відповідною довідкою зазначеного ЖБК і на даний момент з боку ЖБК не оспорюється.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

На підставі,викладеного,враховуючи,що позивачки позбавлені права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину у вигляді зазначеної квартири, яка залишилась після смерті чоловіка та батька, чим порушуються (не визнаються) їх право власності на спадкове майно.

З`ясувавши усі обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючисьст.58 Конституції України, ст.86,128 ЦК УРСР 1963р., ст.15,16,321,328,392 ЦК України, ст.ст4,5,12,13,19,81,89, ч.3 ст.200,258,263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа: ОСББ «Автомобіліст 2» про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як пережившему із подружжя після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в Запорізькому апеляційному суді шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з часу виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2023 року

Суддя: Л.Г. Салтан