Постанова

від 01.02.2023 по справі 461/5144/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5144/22 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 33/811/1473/22 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року суддяЛьвівського апеляційногосуду Маліновська-МикичО.В.,з участюособи,яку притягнутодо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,захисника ТалалаєвоїО.Ю., представника Львівської митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю., розглянувши апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького В.І. на постанову Галицького районного суду міста Львова від 29 листопада 2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 Митного кодексу України,

встановив:

постановою Галицького районного суду міста Львова від 29 листопада 2022 року провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України закрито.

Відповідно до постанови, у протоколі про порушення митних правил зазначено, що 26.11.2021 року, близько 07 год. 03 хв., через пункт пропуску «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці було здійснено пропуск в напрямку «в`їзд в Україну» автомобіля марки «Iveco Daily», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Транспортний засіб переміщувався смугою руху «червоний коридор» без вантажу.

До митного контролю громадянин України ОСОБА_1 подав контрольний талон для проходження транспортного засобу по «червоному коридору» серії TGC № 842781, паспорт громадянина для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_2 та заявив, що переміщується без вантажу.

Митними органами Республіки Польща листом № 0201-IGM.541.22.2022.2.RLM від 27.05.2022 (лист Держмитслужби № 26/26-04/7.4/972 від 07.07.2022) повідомлено, що транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 у вказану дату переміщувалися товари, згідно з митною декларацією №21PL402010NS4P0YR9 від 23.11.2021 року та надано її копію.

Відповідно до вказаної митної декларації, транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 переміщувався товар «кава розчинна» у кількості 124 упаковки загальною вагою нетто 3100 кг, код товару - 210111. Відправник - польська компанія Vega Sp.zo.o. (ul. Lukasiewicza, 8a, 35-604 Rzeszow), отримувач - TOB "СКОНФУР" (вул. Глобинська, 2, офіс 207/2, м. Дніпро, 49005). Товари переміщувалися згідно з рахунком-фактурою № 7820 та специфікацією до нього №7820/4 (відповідно до графи 44 вказаної митної декларації).

Польською компанією Agencja celna Vega Sp.zo.o. листом б/н від 25.08.2022 (вх. Львівської митниці № 29036/14-20 від 26.08.2022) на запит Львівської митниці № 7.4/20-03/14/16437 від 24.08.2022 надано копії митної декларації № 21PL402010NS4P0YR9 від 23.11.2021, рахунку-фактури № 7820 та специфікації до нього № 7820/4.

Відповідно до рахунку-фактури №7820, американською компанією PLODIMEX USA, Inc. (100 Winston Dr, 17C S, Cliffside Park, NJ07010) продано українському ТОВ "СКОНФУР" (код 42833237, вул. Глобинська, 2, офіс 207/2, м. Дніпро, 49005) товар «кава розчинна» загальною вагою 14500 кг та загальною вартістю 43 500 доларів США (з розрахунку 3 долари США /кг).

Згідно зі специфікацією №7820/4 до рахунку-фактури № 7820, транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 переміщувався товар «кава розчинна» у кількості 124 упаковки (по 25 кг кожна) загальною вагою нетто 3100 кг та загальною вартістю 9 300 доларів США (станом на 26.11.2021 за курсом НБУ відповідає сумі 251 338,08 гривень).

З метою отримання пояснень від ОСОБА_1 та прийняття ним участі у складанні протоколу про порушення митних правил Львівською митницею на його адресу скеровано лист від 01.09.2022 № 7.4/20-06/10/16939, яким громадянину запропоновано прибути до Львівської митниці у термін до 13.09.2022. Однак, громадянин у вказаний термін не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковані за ч. 3 ст.471 МК України, як такі, що спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України.

На зазначену постанову представник Львівської митниці Лубоцький В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову постанову, якою визнати громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 471 МК України, накласти на нього стягнення, у виді штрафу 251338,08 грн. з конфіскацією предметів правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що районним судом не взято до уваги, що у в передбаченому чинним законодавством порядку митним органом було отримано інформацію в листі Держмитслужби, яка власне і підтверджує факт вивезення з території Євросоюзу товару за експортною декларацією митних органів Республіки Німеччини (MRN) №21PL402010NS4P0YR9 від 23.11.2021. Згідно вказаної декларації, транспортний засіб, р.н. НОМЕР_2 , в дату перетину митного кордону Польща-Україна переміщував товар «кава розчинна» у кількості 124 упаковки (по 25 кг кожна) загальною вагою нетто 3100 кг та загальною вартістю 9 300 доларів США (станом на 26.11.2021 за курсом НБУ відповідає сумі 251 338,08 гривень).

Стверджує, що митний орган виконав свій обов`язок щодо збору доказів та встановлення обставин в справі, отримавши як доказ лист Держмитслужби та долучивши офіційну інформацію митних органів іноземної держави як належного джерела інформації до матеріалів справи 461/5144/22.

Заслухавши виступпредставника Львівськоїмитниці ЗиряноваО.Ю.,пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника Талалаєвої О.Ю., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 1 ч. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Дані вимоги Закону суддею першої інстанції в повному обсязі дотримані.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Рішення про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, суддя мотивував тим, що під час судового розгляду Львівською митницею Держмитслужби не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують факт ввезення 26.11.2021 ОСОБА_1 на митну територію України вказаного у протоколі про порушення митних правил товару.

Такого висновку суддя дійшов виходячи з наступного.

Згідно з наданим Львівською митницею фотознімком, здійсненим 26.11.2021 у міжнародному пункті пропуску «Краківець» під час митного контролю транспортного засобу, р.н. НОМЕР_2 , вбачається, що даний транспортний засіб під час проведення митного контролю був порожнім, тобто у такому не було жодного товару (вантажу).

Представник Львівськоїмитниці всудовому засіданністверджував,що посадоваособа,яка булавідповідальна запропуск вищезазначеноготранспортного засобу,спеціально робилафотографування пустогоТЗ,а потімзавантажувала фотоу системумитниці.Про такідії зісторони працівникамитного постабув складенийвідповідний акт.

Разом з тим, такий акт долучений не в повному обсязі до матеріалів справи та не містив відомостей про притягнення до дисциплінарної чи іншої форми відповідальності винних осіб.

Окрім цього, з транзитної декларації MRN №21PL402010NS4P0YR9, вбачається, що така подавалась 23.11.2021 року (електронною формою, тобто дистанційно), дата можливого в`їзду 30.11.2021 року. Водночас, у наведеній транзитній декларації немає жодної інформації коли вона була виконана (реалізована) і коли товар зазначений у ній був ввезений в Україну і чи взагалі такий ввозився, а якщо і ввозився то чи ввозився даний товар саме транспортним засобом, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Декларація не містить жодної відмітки митних органів Республіки Польща з цього приводу, тобто з неї неможливо встановити чи дійсно зазначений товар фактично ввозився.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що матеріали справи не містять фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можна було б стверджувати про недекларування ОСОБА_1 товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Виходячи з наведеного, сам по собі факт наявності MRN №21PL402010NS4P0YR9 за 23.11.2021 року не підтверджує ввезення товару 26.11.2021 року на митну територію України ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що митним органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що підтверджують факт ввезення 26.11.2021 року ОСОБА_1 на митну територію України вказаного у протоколі про порушення митних правил товару.

Також, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що Львівською митницею здійснено запит на фірму Agencja Celna vega Sp.z о.о. із питаннями про товар, який вказаний у транзитній декларації MRN №21PL402010NS4P0YR9 з прив`язкою до транспортного засобу НОМЕР_2 і який мав направлятись до ТОВ «Сконфур» в Україні, хоча відправником/експортером по наданій декларації виступає ОСОБА_2 z о.о. Відповіді на вказаний лист до матеріалів справи митним органом не долучено. Крім цього, долучена до протоколу специфікація №7820/4 до рахунку-фактури № 7820 не містить підпису та печатки продавця та відправника, а також будь-кого із сторін визначених у Інвойсі.

Наведене додатково вказує на наявність обґрунтованого сумніву щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.

В свою чергу, з долучених до матеріалів справи інших вищеописаних доказів достеменно встановлено лише те, що 26.11.2021 року, близько 07 год. 03 хв., через пункт пропуску «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці смугою руху «червоний коридор» було здійснено пропуск в напрямку «в`їзд в Україну» автомобіля марки «Iveco Daily», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , чого сторона захисту не заперечує, вказуючи лише те, що даний автомобіль не переміщував товар наведений у протоколі про порушення митних правил.

Водночас, сам по собі даний факт не доводить вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Таким чином, факт перевезення ОСОБА_1 товару «кава-розчинна» є лише припущенням, яке не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського суду з прав людини. За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають національним законодавством: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає

Керуючись ст.294КУпАП, ст.ст. 483, 528, 530 МК України, суд, -

постановив:

постанову Галицького районного суду міста Львова від 29 листопада 2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Маліновська-Микич О.В.