Постанова

від 07.02.2023 по справі 910/622/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2023 р. Справа № 910/622/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово - кредитної установи

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022

у справі № 910/622/22 (суддя І.В. Алєєва)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер"

до Державної інноваційної фінансово - кредитної установи

про стягнення 99 000, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" (далі - ТОВ "Брендстартер", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної інноваційної фінансово - кредитної установи (далі також - установа, відповідач) про стягнення 99 000, 00 заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 09-05 від 09.07.2019 в частині повної оплати наданих позивачем послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22 позов задоволено повністю.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог щодо надання відповідачу послуг.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Державна інноваційна фінансово - кредитна установа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що на розрахунковий рахунок відповідача кошти для розрахунку з надавачем послуг (позивачем) не надходили, що не було враховано судом першої інстанції; в матеріалах справи відсутній підписаний між сторонами належним чином оформлений акт приймання-передачі надання послуг за договором № 09-05 від 09.07.2019, а також доказів надсилання для підписання на адресу відповідача акта позивачем не подано.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/622/22 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху вищевказаної апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

01.12.2022 матеріали справи № 910/622/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 поновлено Державній інноваційній фінансово - кредитній установі пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної інноваційної фінансово - кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22; розгляд апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово - кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; ТОВ "Брендстартер" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22.

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 09.07.2019 між ТОВ "Брендстартер" (виконавець за договором) та Державною інноваційною фінансово - кредитною установою (замовник за договором) укладено договір надання послуг № 09/05 (далі - договір), відповідно до умов якого в рамках проведення другого етапу конкурсу: відбору проектів, пов`язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання (надалі - конкурс) виконавець зобов`язується надати послуги пов`язані із впровадженням проекту «SSG Notebook» (код за ДК 021:2015 - 98110000-7, «послуги підприємницьких, професійних та спеціалізованих організацій»), (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та своєчасно здійснити їх оплату в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

Зміст та деталізація послуг, що надаються, наведено в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3. договору послуги надаються в рамках експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 500, Положення щодо конкурсного відбору проектів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.12.2018 №1879.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що послуги надаються в два етапи:

1 етап - проведення лабораторних тестувань; аналіз захисту інтелектуальної власності.

2 етап - консалтингові послуги. Розроблення бізнес-моделі; патентні дослідження та супровід; підготовка презентаційних матеріалів.

За результатами першого етапу виконавець надає в електронному та паперовому вигляді звіт щодо виконання першого етапу. Строк надання послуг по першому етапу: 45 календарних днів з моменту підписання договору та надання вихідних даних і матеріалів по даному проекту (п. 3.1.1 договору).

За результатами другого етапу виконавець надає в електронному та паперовому вигляді звіт щодо виконання другого етапу. Строк надання послуг по другому етапу: 45 календарних днів після завершення першого етапу, прийняття послуг по першому етапу та одержання повідомлення про необхідність надання другого етапу (п. 3.1.3 договору).

Після завершення кожного етапу надання послуг, виконавець надає замовнику у двох екземплярах підписаний зі своєї сторони акт наданих послуг з підтверджуючими документами (у разі потреби): копії первинних документів, завірені в установленому порядку: договорів, рахунків, актів приймання-передачі виконаних робіт, видаткових/прибуткових накладних). Підтверджуючі документи повинні містити вичерпну інформацію щодо об`ємів, ціни та загальної вартості виконаних послуг (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3. договору замовник протягом 10 робочих днів після отримання акту зобов`язаний повернути виконавцю підписаний зі своєї сторони екземпляр акта або мотивовану відмову від прийняття послуг. У разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання.

У пункті 3.4. договору визначено, що прийняття послуг здійснюється замовником шляхом підписання акту.

Відповідно до пунктів 4.3., 4.4. договору вартість послуг по другому етапу складає 99 000,00 грн, без ПДВ. Розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 5 банківських днів після надання послуг на підставі підписаного сторонами акта.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (пункт 9.1. договору).

Виконання позивачем першого етапу послуг підтверджується підписаним сторонами актом від 07.10.2019 наданих послуг згідно договору № 09-05 від 09.07.2019.

Листом від 09.10.2019 № 09-754/19, на підставі п. 3.1.2. договору, відповідач повідомив позивача про необхідність надання другого етапу послуг.

На виконання умов укладеного сторонами договору в частині другого етапу позивачем надано відповідачу в паперовому вигляді та на електронних носіях: аналітичний звіт по 2-му етапу впровадження проекту «SSG Notebook»; аналіз патентної чистоти та підготовка патентної заявки для проекту «SSG Notebook»; презентаційні матеріали.

Листами від 05.12.2019 № 14-917/19, від 15.01.2020 № 14-47/20, від 19.02.2020 № 14-210/20 та від 24.03.2020 № 14-303/20 позивача було повідомлено про недоліки вказаних звітів та надано акти необхідних доопрацювань № 2 та № 3 від 15.01.2020, № 4 від 19.02.2020, № 5 від 24.03.2020.

Листом від 30.04.2020 № 09-395/20 відповідач проінформував позивача, що з метою незалежної та неупередженої оцінки Звіту, отриманого в рамках виконання договору, ним прийнято рішення направити Звіти на незалежну експертизу до Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».

Відповідно до загального висновку науково-технічної експертизи Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації від 16.10.2020, надані на експертизу звітні матеріали щодо другого етапу впровадження проекту «SSG Notebook» повністю відповідають вимогам договору № 09-05 від 09.07.2019.

Листом від 16.12.2020 щодо виконання договору № 09-05 від 09.07.2019 позивач повторно направив відповідачу звітні матеріали, а також підписаний зі свого боку акт наданих послуг про виконання другого етапу впровадження проекту «SSG Notebook», що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною від 10.12.2021. Вказаний лист було отримано відповідачем 14.12.2021, що підтверджується роздруківкою з вебсайту Укрпошти.

Посилаючись на наявність непогашеної заборгованості відповідача за вказаним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 99 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства та вищевказані межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання вищевказаного договору, колегія суддів зазначає, що такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, укладення ТОВ "Брендстартер" та Державною інноваційною фінансово - кредитною установою договору № 09-05 від 09.07.2019 було спрямоване на отримання останнім послуг та одночасного обов`язку по здійсненню їх оплати.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача щодо відсутності підписаного сторонами акта наданих послуг, який відповідно до умов спірного договору є доказом надання послуг, з огляду на наступне.

Як встановлено судом вище, листом від 16.12.2020 щодо виконання договору № 09-05 від 09.07.2019 позивач повторно направив відповідачу звітні матеріали, а також підписаний зі свого боку акт наданих послуг про виконання другого етапу впровадження проекту «SSG Notebook», що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною від 10.12.2021. Вказаний лист було отримано відповідачем 14.12.2021, що підтверджується роздруківкою з вебсайту Укрпошти.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи не місять жодних доказів направлення відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання акта наданих послуг.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів направлення на адресу відповідача саме акту наданих послуг, оскільки в описі вкладення у цінний лист серед переліків надісланих документів зазначено акт наданих послуг згідно договору про виконання другого етапу за укладеним сторонами договором (2 екземпляри). Вказаний акт також долучено до позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність зі сторони відповідача обґрунтованих заперечень щодо факту надання послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність факту надання послуг відповідачеві на виконання умов договору про надання послуг № 09-05 від 09.07.2019 на загальну суму 99 000,00 грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 99 000,00 грн.

Доводи апелянта про відсутність бюджетного фінансування відхиляються колегією суддів, оскільки відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від оплати наданих за договором послуг.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 посилається на правову позицію про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, викладену в постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.

Крім того, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово зазначалось, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України").

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати відповідно до договору настав, доказів повної оплати наданих послуг відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення у повному обсязі не погашений, а його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю в розмірі 99 000,00 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову повністю.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Державної інноваційної фінансово - кредитної установи має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово - кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у справі № 910/622/22.

4. Матеріали справи № 910/622/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова