Постанова

від 08.02.2023 по справі 910/21040/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа№ 910/21040/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Зубець Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022

у справі № 910/21040/21 (суддя: Ковтун С. А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа»

про стягнення 105783,86 грн,

без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа» про стягнення 105783,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача обов`язку з відшкодування позивачу витрат, понесених ним у зв`язку з підготовкою у багатоповерховому житловому будинку дахової котельні до опалювального сезону 2021-2022 років.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа» задоволено повністю. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» 105783,86 грн боргу, 2270,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обов`язок з відшкодування понесених позивачем витрат за надані послуги щодо утримання спільного майна співвласників будинку покладається на відповідача. Зауважив, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСББ «П`ята вежа» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21 та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивачем до суду першої інстанції не було надано жодного документа, який би підтвердив правочин, за яким у позивача та відповідача могли б виникнути взаємні права та обов`язки. Вказує, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини, зокрема, і щодо утримання, технічного обслуговування дахової котельні чи іншого обладнання та будь-які інші грошові зобов`язання. Зауважив, що новостворене ОСББ несе повну майнову відповідальність за власними боргами та не відповідає за особисті борги співвласників. Наголошує, що кожен власник квартири щомісячно до серпня 2021 року сплачував позивачу кошти за надані послуги з утримання будинків, які, у свою чергу, включають в себе обслуговування внутрішьобудинкових систем гарячого, холодного, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, що не було враховано судом першої інстанції.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022, апеляційна скарга у справі № 910/21040/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у задоволенні клопотання ОСББ «П`ята вежа» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/21040/21 відмовлено; апеляційну скаргу ОСББ «П`ята вежа» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у сумі 3405,00 грн.

В межах строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022, представником ОСББ «П`ята вежа» подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 910/21040/21, до якого додано платіжне доручення про сплату судового збору від 21.09.2022 № 107 на суму 3405,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «П`ята вежа» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21; справу № 910/21040/21 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/21040/21; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21 в апеляційному порядку учасники справи повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі засобами електронного зв`язку, а також відомості щодо розгляду справи судом апеляційної інстанції було оголошено на офіційному веб-сайті Судова влада України.

Від ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Вказує, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, перевірив усі доводи та дав їм належну правову оцінку.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що у ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» на правах експлуатуючої організації були всі законні підстави протягом квітня-вересня 2021 року здійснювати заходи щодо підготовки котельні до опалювального сезону. При цьому, понесені витрати на суму 105 783,86 грн повинні були включені позивачем в собівартість визначення тарифу на опалення та компенсуватися протягом наступного опалювального періоду, тобто у 2022-2023 роках.

Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких апелянт навів доводи аналогічні тим, що містяться в апеляційній скарзі та додатково зауважив, що оскільки позивач визнав розірвання відповідних договорів з мешканцями будинку з 03.09.2021, то за послуги та роботи, які надавались або виконувались до вересня 2021 року, ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» має право звернутись по стягненню заборгованості не до ОСББ, а до мешканців будинку як безпосередніх споживачів послуг в даний період часу.

Крім того, апелянт просить долучити до матеріалів скарги та прийняти до розгляду в суді апеляційної інстанції додаткові докази, а саме: копії договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд, та прибудинкових територій, укладених позивачем з мешканцями багатоквартирного будинку; рахунки на сплату комунальних послуг за квітень-серпень 2021 року; меморіальні ордери.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Отже, виходячи із правового аналізу чинних норм процесуального законодавства, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Обмеження права на подання доказів в суд апеляційної інстанції покликано активізувати змагальний процес в суді першої інстанції. Його можливо розглядати як своєрідну процесуальну санкцію за невиконання особою, що бере участь у справі, своїх обов`язків по доказуванню в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18.

Так, неможливість подання до суду першої інстанції доказів, що не були предметом дослідження під час розгляду спору, відповідач пояснює здійсненням судового розгляду справи у період вторгнення на територію України з боку російської федерації, у зв`язку з чим з основною частиною мешканців не було зв`язку, а інша частина не мала доступу до договорів. Крім того, за твердженням відповідача, ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження від 14.11.2022 останнім отримано не було, а з її змістом він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 28.12.2022.

Однак, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що матеріали даної справи містять відзив на позовну заяву, до якого, зокрема, додавались докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Вказаний відзив був поданий до місцевого господарського суду 10.01.2022, тобто до початку оголошення воєнного стану в Україні.

Відтак, наведені обставини неможливості подання доказів в суді першої інстанції не можуть бути кваліфіковані судовою колегією як такі, що об`єктивно не залежали від відповідача, оскільки подання доказів у справі залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони та не може свідчити про наявність перешкод у вчиненні дій із збирання доказів і вчасного їх подання на розгляд суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про прийняття додаткових доказів, які не були подані до суду першої інстанції, слід відмовити.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» було відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» здійснювало обслуговування, утримання та експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва, буд. 5-Г, обладнаного даховою котельнею.

Крім того, за вказаною адресою позивач на підставі відповідних ліцензій з 2018 року надавав послуги з постачання теплової енергії.

Протягом квітня-серпня 2021 року ТОВ «Управсервіс-Голосіїв», на правах експлуатуючої організації, здійснювало заходи щодо підготовки котельні за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва, буд. 5-Г, до опалювального сезону 2021-2022 рр.

Зокрема, позивачем було закінчено всі планові роботи в системах опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та усунуті недоліки та дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального сезону, а саме було здійснено:

- пусконалагоджувальні роботи, демонтажно-монтажні роботи, калібрування та повірка датчиків газосигналізатора, повірка блоку управління та контрольно вимірювальних приладів (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.09.2021 № 247);

- технічне обслуговування котельного обладнання (акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2021 № 233, від 30.07.2021 № 214, від 30.06.2021 № 192, від 31.05.2021 № 162, від 30.04.2021 № 126);

- виконання технічного звіту та режимних карт для котельні (акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 15.06.2021 № 181);

- електричні виміри контуру заземлення та блискавкозахисту ШРП та ГРП (акт надання послуг від 01.06.2021 № 167);

- розподіл природного газу (акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою).

Як стверджує позивач, на оплату вказаних вище послуг він поніс витрати на загальну суму 105783,86 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що понесені ним витрати з підготовки дахової котельні до опалювального сезону повинні були включатись до тарифу на опалення зазначеного будинку.

Разом з тим, у зв`язку з початком утримання будинку ОСББ, понесені ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» витрати включені до тарифу на опалення, який наразі формується відповідачем.

Відповідач у добровільному порядку понесені позивачем витрати не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 105783,86 грн належним чином доведений.

Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується із наведеними вище висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У свою чергу відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Аналіз ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» свідчить про те, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням установчих зборів ОСББ, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Конєва Маршала, 5-Г, оформленим протоколом від 22.09.2020 № 1, створено ОСББ «П`ята вежа» та затверджено його Статут у запропонованій редакції.

24.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1000681020000059236 про створення ОСББ «П`ята вежа».

При цьому за змістом положень ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Звертаючись з даною апеляційною скаргою, скаржник наголошує на відсутності будь-яких договірних зобов`язань з позивачем, зокрема, і щодо утримання, технічного обслуговування дахової котельні чи іншого обладнання, за наслідками невиконання яких у відповідача може виникнути заборгованість.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та зауважує, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було надано жодного документа, який би підтвердив наявність правочину, за яким у позивача та відповідача, як окремих самостійних юридичних осіб, могли б виникнути взаємні права та обов`язки.

Крім того, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що витрати з підготовки котельні до опалювального сезону на суму 105 783,86 грн мали бути включені позивачем в собівартість тарифу на опалення (зокрема, договорів, розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг, тощо), матеріали справи також не містять.

У свою чергу доводи позивача стосовно того, що у ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» на правах експлуатуючої організації були всі законні підстави до вересня 2021 року здійснювати заходи щодо підготовки котельні до опалювального сезону, колегією суддів також оцінююся критично з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням загальних зборів ОСББ «П`ята вежа», оформленим протоколом від 28.11.2020 № 1/11, зокрема, вирішено:

- з 01.07.2021 розпочати ОСББ «П`ята вежа» управління і забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку № 5 по вул. Маршала Конєва, у м. Києві;

- з 30.06.2021 припинити управління та отримання усіх послуг, в тому числі управління, від ТОВ «Управсервіс-Голосіїв»;

- встановити, що договори, укладені між ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» та власниками квартир за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва, буд. 5-Г, втрачають чинність з дати початку управління ОСББ «П`ята вежа».

Про вказані обставини позивача було повідомлено шляхом надсилання відповідного листа (а.с. 77-78) яке було отримано останнім 01.06.2021, що сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувалось.

Таким чином, з 01.06.2021 позивач достеменно знав або повинен був знати про створення та початок функціонування ОСББ «П`ята вежа», а також про розірвання з ним з 01.07.2021 усіх укладених договорів.

Зазначене рішення загальних зборів ОСББ «П`ята вежа», оформлене протоколом від 28.11.2020 № 1/11, в судовому порядку сторонами не оспорювалось, є чинним, а отже підлягає застосуванню.

Відтак, правові підстави для здійснення позивачем заходів щодо підготовки котельні до опалювального сезону були відсутні та визнаються судом апеляційної інстанції такими, що спростовані наявними в матеріалах документами.

Колегія суддів наголошує, що у частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/2017/17 від 30.05.2018).

У відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного та оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування йому витрат, понесених у зв`язку з підготовкою у багатоповерховому житловому будинку дахової котельні до опалювального сезону на суму 105783,86 грн.

Відповідно до пп. 2, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21- скасуванню. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судовий збір, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/21040/21 скасувати, ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа» 105783,86 грн відмовити в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» (03189, м. Київ, вул. Композитора Лятошинського, 4-А, оф. 289/1; код ЄДРПОУ 36998602) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ята вежа» (03189, м. Київ, вул. Маршала Конєва, 5-Г; код ЄДРПОУ 43836333) 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп - судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Справу № 910/21040/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.М. Гаврилюк

Л.П. Зубець