Постанова

від 23.01.2023 по справі 908/3897/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 року м.Дніпро Справа № 908/3897/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз": Кузьмінов Д.В., адвокат, ордер серії АР №1076035 від 28.12.2021 року;

від Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" Петрова Л.І., адвокат, ордер серії АР №1073704 від 09.12.2021 року;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 року у справі № 908/3897/21

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз", вул. Академіка Олександрова, б. 11, м. Запоріжжя, 69063

до відповідача- 1: Запорізької міської ради, пр. Соборний, б. 206, м. Запоріжжя, 69105

до відповідача- 2: Виконавчого комітету Запорізької міської ради, пр. Соборний, б. 206, м. Запоріжжя, 69105

третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, вул. Незалежної України, б. 46-А, м. Запоріжжя, 69126

третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7", пр. Металургів, б. 11, м. Запоріжжя, 69032

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне некомерційне підприємство "Пологовий будинок № 4 Запорізької міської ради", вул. Дудикіна, б. 9, м. Запоріжжя, 69065

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 року у справі №908/3897/21 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Запорізької міської ради (пр. Соборний буд. 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" (вул. Академіка Олександрова буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40616970) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Мотивуючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено та за деякими показниками завищено розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які він просить покласти на відповідача.

Також суд зазначив на наявність заперечень представників відповідачів -1, -2, третьої особи 2 щодо розміру заявлених до відшкодування витрат.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає на те, що:

- матеріалами справи підтверджується повне та своєчасне надання адвокатом правової допомоги позивачу, участь у всіх призначених судових засіданнях;

- позивачем сплачено всі рахунки, які були йому виставлені адвокатом, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями та актом приймання-здачі послуг від 11.07.2021 року №1;

- обрання фіксованого підходу до оплати адвокатських послуг погоджено сторонами в договорі про надання правової (правничої) допомоги;

- в матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача або інших учасників справи про зменшення витрат на правову допомогу та відсутні докази неспівмірності понесених позивачем витрат.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду щодо питання відшкодування витрат на правничу допомогу та допустив втручання у договірні відносини між адвокатом та клієнтом.

Просить скасувати оскаржуване ним додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача понесені у справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано.

Участь представників у судове засідання відповідачі -1,-2 та треті особи 1,-3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, не забезпечили.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2022 року.

Передбачений ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги вичерпано.

Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.

Суд враховує, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась. Сторонам надано можливість реалізовувати свої повноваження представництва шляхом участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки сторони, що не з`явилися, не були позбавлені можливості забезпечити у засідання суду участь повноважних представників, однак таким правом не скористалися, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за вказаної явки сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи-2, дослідивши докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2022 року рішенням господарського суду Запорізької області у справі №908/3897/21 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" задоволено.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком у розмірі 30 657,10 грн.

Стягнуто з Запорізької міської на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

В задоволені позовних вимог до Виконавчого комітету Запорізької міської ради відмовлено.

Згідно ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2022 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3897/21.

Предметом апеляційного перегляду є встановлення обґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів поділяє доводи оскаржуваного додаткового рішення про те, що при аналізі поданих заявником доказів не всі понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню.

Так, до матеріалів справи позивачем надано договір про надання правової допомоги № ДБ-25 від 24.12.2021 року, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" та Адвокатським обєднанням "Юридична практика" в особі старшого партнера адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича.

Згідно додатку № 1 до договору № ДБ-25 від 24.12.2021 року сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни, якою визначений об`єм правової допомоги, детальний опис та її вартість.

На виконання умов договору адвокатом Кузьміновим Дмитром Валерійовичем були надані правничі послуги, детальний опис і перелік яких вказані в акті приймання здачі послуг від 11.07.2022 року.

Так, згідно акту позивачу були надані наступні правничі послуги:

- вивчення матеріалів, наданих при зверненні за правовою допомогою, підготовка позовної заяви та доказів в її обґрунтування, вивчення відзиву на позовну заяву та пояснень третіх осіб, підготовка уточненої позовної заяви, направлення заяв по суті іншим учасникам справи, складання та подання до суду інших заяв та клопотань на суму 6000,00 грн;

- участь у судових засіданнях в господарському суді Запорізької області 09.02.2022 року, 25.05.2022 року, 13.06.2022 року, 27.06.2022 року, 06.07.2022 року (вартість 1 800,00 грн. за кожне засідання).

Відповідно до поданої заяви про розподіл судових витрат заявником зазначено про стягнення на користь позивача всього 15 000,00 грн.

На думку колегії суддів суд першої інстанції вірно врахував складність даної справи та виходив з принципів розумності та врахування витраченого адвокатом часу для надання позивачу правничої допомоги.

Апелянт вірно зазначає, що зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд може за клопотанням іншої сторони (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України ).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України ).

Однак, доводи скаржника колегія суддів вважає необгрунтованими в силу наступного:

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17, суд зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному розмірі, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та неспіврозмірним зважаючи на складність справи, ціну позову та витрачений адвокатом час.

Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Колегія суддів зауважує, що дана справа не є справою підвищеної складності, не потребує вивчення значної кількості доказів. Заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. становлять майже 50% від ціни позову, тому їх відшкодування в повному обсязі не може мати розумний характер.

На дані обставини звернув увагу і суд першої інстанції.

На думку суду апеляційної інстанції скаржник під час апеляційного перегляду справи не навів обставин, які б свідчили про порушення судом норм матеріального чи процесуального права при ухваленні додаткового рішення.

Тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 року у справі № 908/3897/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

Повний текст складено 08.02.2023 року.