Рішення

від 30.01.2023 по справі 912/278/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 рокуСправа № 912/278/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/278/21

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Кропивницької міської ради, 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41,

до відповідачів: 1. Департаменту розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв`язку Кіровоградської міської ради, 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЗ Фінанс", 01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, офіс 60,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс", 25009, м. Кропивницький, вул. Героїв Сталінграду, 29,

4. Управління розвитку транспорту та зв`язку Міської ради міста Кропивницького, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41,

про визнання недійсними підпунктів договору фінансового лізингу, визнання недійсним договору застави, визнання права власності, витребування з незаконного володіння майна,

представники:

від прокуратури - Іваніщева Т.В., посвідчення № 058789 від 17.12.2020;

від позивача - Бардиш Є.М., самопредставництво за даними ЄДР;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали;

від відповідача 3 - Гуртовий М.О., ордер від 22.02.21 КР № 75528;

від відповідача 4 - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Кропивницької міської ради до Департаменту розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв`язку Кіровоградської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЗ Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" з вимогами про:

- визнання недійсними підпунктів 8.2, 8.3. статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, які складають зміст та є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу транспортних засобів від 24.12.2007 №24/12-ФЛ, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЗ Фінанс", Департаментом розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв`язку Кіровоградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія";

- визнання недійсним Договору застави від 22.07.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранекс";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" на користь Кропивницької міської ради вартості тролейбусів №001 типу ЛАЗ моделі Е183 D-02 заводським номером НОМЕР_1 та №002 типу ЛАЗ моделі Е183 D-01 заводським номером НОМЕР_2 в розмірі 1 800 000,00 грн;

- з покладанням на відповідачів судових витрат.

Позов прокурора мотивовано тим, що оспорюваними договорами порушено право територіальної громади м. Кропивницького на набуття у власність електротранспорту, придбаного частково за рахунок субвенції.

Ухвалою від 30.03.2021 задоволено клопотання Кіровоградської обласної прокуратури від 09.03.2021 №15/2-1161-21 про призначення судової експертизи. Призначено у справі №912/278/21 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз направлено на адресу суду висновок експерта від 02.06.2021 №1315/2198/21-27 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи. Матеріали справи №912/278/21 повернуто на адресу Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 20.07.2021 задоволено заяву Кіровоградської обласної прокуратури та залучено Управління розвитку транспорту та зв`язку Міської ради міста Кропивницького до участі у справі в якості співвідповідача.

20.07.2021 Кіровоградською обласною прокуратурою подано заяву про зменшення позовної вимоги, у відповідності до якої прокурор просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" на користь Кропивницької міської ради вартість тролейбусів в розмірі 938204,44грн.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2021 прийнято вказану заяву прокурора, а також задоволено клопотання Управління транспорту та зв`язку Кропивницької міської ради від 26.07.2021 про розгляду справи спочатку.

05.08.2021 Управлінням транспорту та зв`язку Кропивницької міської ради подано відзив на позовну заяву, у якому заперечено позовні вимоги.

12.08.2021 Кіровоградською обласною прокуратурою подано відповідь на відзив.

31.08.2021 Кіровоградською обласною прокуратурою подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої прокурор просить позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" про стягнення коштів в сумі 938204,44грн замінити на наступні позовні вимоги:

Визнати право власності Кропивницької міської ради на тролейбуси № 001 типу ЛАЗ моделі Е183 D-02 заводським номером НОМЕР_1 та № 002 типу ЛАЗ моделі Е183 D-01 заводським номером НОМЕР_2 .

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" на користь Кропивницької міської ради тролейбуси № 001 типу ЛАЗ моделі Е183 Б-02 заводським номером НОМЕР_1 та № 002 типу ЛАЗ моделі Е183 Б-01 заводським номером НОМЕР_2 .

Інші позовні вимоги у справі № 912/278/21 прокурор залишає без змін та підтримує в повному обсязі.

Ухвалою від 01.09.2021 прийнято заяву Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури про зміну предмету позову та постановлено здійснювати подальший розгляд справи №912/278/21 з урахуванням поданої заяви. Відкладено підготовче засідання у справі до 28.09.2021 на 14:30 год. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи, з врахуванням заяви про зміну предмету позову.

У встановлений судом строк Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранекс" подано відзив на позов, а Кіровоградською обласною прокуратурою відповідь на відзив.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2021 у справі №912/278/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/278/21 стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" витрати на професійну правову допомогу в розмірі 22 376,70 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 апеляційну скаргу Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/278/21 - залишено без задоволення. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2021 у справі №912/278/21 - змінено в редакції цієї постанови, решту рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2021 у справі №912/278/21 - залишено без змін. Судові витрати за подання позову покладено на позивача. Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/278/21 - скасовано. Ухвалено нове додаткове рішення у справі, яким стягнуто з Кропивницької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" витрати на професійну правову допомогу в розмірі 22 376,70 грн.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат - задоволено. Стягнуто з Кропивницької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" 8 488,80 грн судових витрат, пов`язаних з переглядом справи №912/278/21 в суді апеляційної інстанції, які складаються з витрат на надання правничої допомоги у розмірі 7 890,00 грн та витрат, пов`язаних з надісланням процесуальних документів сторонам по справі у розмірі 598,80 грн.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2022 № 912/278/21 касаційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2022, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі № 912/278/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2022 дану справу призначено судді Бестаченко О.Л.

Ухвалою від 15.11.2022 справу № 912/278/21 прийнято до свого провадження суддею Бестаченко О.Л. Постановлено справу № 912/278/21 розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.12.2022 на 11:00 год.

06.12.2022 до господарського суду Кіровоградської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення від 05.12.2022 № 15/2-649ВИХ-22 щодо позовної заяви у даній справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 19.10.2022 та фактичних обставин справи.

Ухвалою від 13.12.2022 закрито підготовче провадження у справі № 912/278/21; справу № 912/278/21 призначено до судового розгляду по суті на 12.01.2023 на 11:00 год.

12.01.2023 господарський суд відкрив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 12.01.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.01.2023 на 11:00 год.

30.01.2023 суд продовжив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 30.01.2023 брали участь прокурор, представники позивача та відповідача 3. Відповідачі 1, 2, 4 до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи, або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 30.01.2023 за відсутності представників відповідачів 1, 2, 4.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача 3, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 350 затверджено Порядок використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв).

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку субвенція надається за умови попереднього виділення з місцевого бюджету та залучення з інших джерел такого самого обсягу коштів для придбання тролейбусів і трамваїв. У разі придбання тролейбусів і трамваїв, які є предметом договору лізингу, субвенція може спрямовуватися лише на оплату вартості таких тролейбусів і трамваїв.

Відповідно до додатку № 7 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (зі змінами) для обласного бюджету Кіровоградської області передбачено надання з Державного бюджету субвенції для придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв) лише по загальному фонду в сумі 500 тис. грн.

Кіровоградська міська рада (далі - Кіровоградська міськрада, перейменована на Кропивницьку міськраду) 13.03.2007 прийняла рішення № 235, яким затверджено Програму розвитку міського пасажирського транспорту та зв`язку м. Кіровограда на 2007 рік (далі - Програма), пунктом 2 якої визначено, що для оновлення рухомого складу міського електричного транспорту передбачено кошти державного бюджету в сумі 1500 тис. грн, у тому числі 500 тис. грн із загального фонду та 1000 тис. грн зі спеціального фонду. Закупівлю тролейбусів буде проведено методом співфінансування такої ж частки коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.

Рішенням Кіровоградської міськради від 25.12.2007 № 403 внесено зміни до Програми та викладено абзац 4 розділу 2 Програми в новій редакції, а саме: для оновлення рухомого складу міського електричного транспорту передбачити кошти загального фонду за рахунок субвенції з Державного бюджету в сумі 500 тис. грн на умовах співфінансування такої ж частки коштів за рахунок надходжень до міського бюджету орендної плати від ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія"; внести зміни до доходів і видатків міського бюджету на 2007 рік згідно з додатками 1, 2, 3; Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міськради включити до складу та вартості цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Кіровограделектротранс" (далі - КП "Кіровограделектротранс") вартість майна - тролейбусів, які будуть придбані за рахунок субвенції з державного бюджету та коштів співфінансування з місцевого бюджету, та внести відповідні зміни до договору оренди з ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" в частині збільшення орендної плати.

У результаті проведеної закупівлі у одного учасника 24.12.2007 між ТОВ "ЛАЗ Фінанс" (покупець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські комерційні автомобілі" (продавець), Департаментом (лізингоодержувач) та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" (сублізингоодержувач) укладено договір поставки транспортних засобів № 24/12-П (далі - договір поставки).

За умовами пункту 1.1 договору поставки продавець зобов`язався передати у власність покупцю транспортні засоби - тролейбуси ElectroLAZ E-183 в кількості 2 одиниці, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Покупець набуває товар у продавця з метою передачі його за договором фінансового лізингу лізингоодержувачу (пункт 1.2 договору поставки).

Одержувачем товару за даним договором є лізингоодержувач/сублізингоодержувач або інша належним чином уповноважена лізингоодержувачем особа (пункт 4.2 договору поставки).

24.12.2007 між ТОВ "ЛАЗ Фінанс" (лізингодавець), Департаментом (лізингоодержувач) та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" (сублізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу.

Відповідно до пунктів 4, 6.2 договору фінансового лізингу лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування, а лізингоодержувач передає предмет лізингу сублізингоодержувачу в сублізинг на строк 36 місяців, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі предмета лізингу у лізинг. Найменування предмета лізингу та його технічні характеристики вказані в специфікації, яка є додатком № 2 до договору фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 6 договору фінансового лізингу загальна сума цього договору складає 2 094 126,60 грн, яка є лізинговими платежами, з яких 1 000 000,00 грн - першим лізинговим платежем, 1 064 828,65 грн - періодичними лізинговими платежами, 29 297,95 грн - останнім лізинговим платежем.

Невід`ємним додатком до договору фінансового лізингу є загальні правила, які доповнюють умови договору фінансового лізингу, спрямовані на встановлення господарських зобов`язань сторін цього договору, а тому складають зміст самого договору фінансового лізингу (пункт 9 договору фінансового лізингу).

Статтею 2 загальних правил встановлено, що лізингоодержувач зобов`язується передати предмет лізингу у сублізинг (володіння та користування) сублізингоодержувачу.

З моменту передачі лізингоодержувачем предмета лізингу в сублізинг, сублізингоодержувач бере на себе всі права та обов`язки лізингоодержувача за договором фінансового лізингу, за деякими виключеннями. Зокрема, й щодо сплати всіх лізингових та інших платежів, що виникають із договору фінансового лізингу та даних загальних правил, в тому числі, першого лізингового платежу. Сублізингоодержувач сплачує всі лізингові та інші платежі, що виникають із Договору фінансового лізингу безпосередньо на поточний рахунок лізингодавця - ТОВ "ЛАЗ Фінанс".

Моментом передачі предмета лізингу лізингоодержувачем в сублізинг вважається дата підписання договору фінансового лізингу.

Статтею 8 загальних правил визначено, що право власності на предмет лізингу протягом строку дії договору фінансового лізингу належить лізингодавцю. Лізингоодержувач/сублізингоодержувач протягом строку дії договору фінансового лізингу має право тимчасового володіння та користування предметом лізингу.

У підпункті 8.2 статті 8 загальних правил визначено, що після закінчення строку лізингу, та у разі належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем усіх умов договору фінансового лізингу, відсутності заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають з договору фінансового лізингу, в тому числі неустойки, предмет лізингу переходить у власність сублізингоодержувача за ціною останнього лізингового платежу, який є ціною викупу предмета лізингу. Фактичний перехід права власності на предмет лізингу оформляється підписанням між лізингодавцем та сублізингоодержувачем акта прийому-передачі.

Достроковий перехід права власності на предмет лізингу до сублізингоодержувача можливий за відсутності заборгованості лізингоодержувача та сублізингоодержувача зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають з договору лізингу, в тому числі неустойки (штрафу, пені), та виконання інших зобов`язань лізингоодержувача та сублізингоодержувача за договором лізингу. Предмет лізингу переходить у власність сублізингоодержувача за сумою покриття, розрахунок якої визначений в пункті 8.4 даних правил. Фактичний перехід права власності на предмет лізингу оформляється підписанням сторонами акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу (підпункт 8.3 статті 8 загальних правил).

За інформацією Державної казначейської служби України та Кіровоградської обласної державної адміністрації на виконання вимог Порядку використання у 2007 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 350, субвенція з Державного бюджету перерахована обласному бюджету Кіровоградської області у повному обсязі в сумі 500 000,00 грн у період з 02.04.2007 по 19.12.2007, яка в подальшому перерахована бюджету міста Кіровоград. Крім цього, з міського бюджету міста Кіровограда на придбання електротранспорту було виділено співфінансування в сумі 500 000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням Департаменту від 28.12.2007 № U1751801 вказані кошти перераховані на рахунок ТОВ "ЛАЗ Фінанс".

31.03.2008 ТОВ "ЛАЗ Фінанс", Департаментом та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" підписано акт приймання-передачі предмета лізингу - двох тролейбусів ElectroLAZ E-183 номер шасі НОМЕР_3 та Y8AE183D180200122 вартістю 900 000,00 грн за одиницю, відповідно до договору фінансового лізингу.

Державним підприємством "Запорізька державна регіональна технічна інспекція міського електротранспорту" тролейбуси ElectroLAZ E-183 номер шасі НОМЕР_3 та Y8AE183D180200122 18.04.2008 зареєстровані за ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія".

13.10.2011 ТОВ "ЛАЗ Фінанс" та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" укладено додаткову угоду до Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 24/12-ФЛ від 24.12.2007, якою сторони вирішили припинити дію Договору № 24/12-ФЛ від 24.12.2007 за взаємною згодою з 13.10.2011 в зв`язку з виконанням всіх зобов`язань за даним Договором. Сторони підтвердили, що між ними немає неврегульованих спорів з приводу виконання договору, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов`язань, в т.ч. по оплаті наданих послуг. Предмет лізингу, а саме тролейбуси Electro LAZ E-183, номер шасі НОМЕР_4 , та Electro LAZ E-183, номер шасі НОМЕР_3 підлягають обов`язковій реєстрації на ім`я Сублізингоодержувача за його кошт у порядку, встановленому законодавством, але не пізніше 8 робочих днів з моменту підписання Акту № 1 про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

22.07.2015 між ТОВ "Гранекс" (заставодержатель) та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" (заставодавець) укладено договір застави, який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П. та зареєстровано в реєстрі за № 326 (далі - Договір застави).

Договір застави забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з договору комісії № 84 від 22 вересня 2009 року (а також договорів про внесення змін до нього - № 1 від 31 серпня 2010 року; № 2 від 03 січня 2011 року; № 3 від 03 липня 2011 року; № 4 від 30 серпня 2013 року; № 5 від 29 серпня 2014 року), надалі - договір комісії, укладеного між закставодержателем та заставодавцем, згідно якого заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у договорі комісії придбати та передати заставодержателю товар не пізніше 01 вересня 2015 року (першого вересня дві тисячі п`ятнадцятого року) на суму 1 500 000,00 гривень, а також сплатити штраф, пені у розмірі і випадках, передбачених договором комісії та цим Договором.

Предметом застави є:

- тролейбус № 001, типу ЛАЗ, моделі Е183 D1-02, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер 21.21.89;

- тролейбус № 002, типу ЛАЗ, моделі Е183 D1-01, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер 21.21.90 (п. 2.1. Договору застави).

Згідно п. 2.2. Договору застави предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується:

- технічним паспортом № 00077, виданим 23 квітня 2008 року Державним підприємством "Запорізька державна регіональна технічна інспекція міського електротранспорту" згідно якого, тролейбус № 001, прийнято на облік 15 листопада 2011 року Державним підприємством „Київська державна регіональна технічна інспекція міського електротранспорту";

- технічним паспортом № 00122, виданим 23 квітня 2008 року Державним підприємством „Запорізька державна регіональна технічна інспекція міського електротранспорту" згідно якого, тролейбус № 002, прийнято на облік 15 листопада 2011 року Державним підприємством „Київська державна регіональна технічна інспекція міського електротранспорту".

Відповідно до п. 2.3. Договору застави за згодою сторін предмет застави оцінено в 1 347 000,00 гривень з ПДВ, в тому числі: тролейбус № 001 оцінено в 673500,00 грн. з ПДВ; тролейбус № 002 оцінено в 673500,00 грн з ПДВ.

Згідно довідки, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія" 22 липня 2015 року за № 188 залишкова вартість тролейбусів станом на 01 липня 2015 року:

- № 001, типу ЛАЗ, моделі Е183 D1-02, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер 21.21.89 складає 370 146,96 гривень;

- № 002, типу ЛАЗ, моделі Е183 D1-01, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер 21.21.90 складає 370 146,96 гривень.

За умовами підп. 6.3.1.-6.3.3. п. 6.3. Договору застави при невиконанні або неналежному виконанні заставодавцем умов договору комісії та/або умов цього Договору, заставодержатель, одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави, надсилає заставодавець та особам, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги щодо предмету застави письмове повідомлення про порушення зобов`язань по договору комісії. Заставодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет застави у позасудовому порядку, якщо протягом 30 календарних днів з моменту надсилання повідомлення, передбаченого п. 6.3.1. цього Договору, вимога заставодержателя не буде виконана. Заставодавець зобов`язується на вимогу заставодержателя негайно передати предмет застави у володіння заставодержателя. Предмет застави передається заставодавцем у володіння заставодержателя згідно Акту приймання-передачі.

Заставодержатель має право після одержання предмета застави у володіння задовольнити свої вимоги по договору комісії та цього Договору шляхом набуття права власності на Предмет застави, перереєструвавши тролейбуси в порядку, визначеному п.п. 13-17 Правил реєстрації та обліку трамвайних вагонів і тролейбусів, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 99 від 17.06.2003 р. (підп. 6.4.1. Договору застави).

15.02.2016 ТОВ "Гранекс" та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" підписано акт приймання - передачі згідно Договору застави від 22.07.2015, за яким заставодавець передав, а заставодержатель прийняв у володіння предмет застави, а саме: тролейбус № 001 типу ЛАЗ, моделі Е183 D1-02, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер 21.21.89; тролейбус № 002 типу ЛАЗ, моделі Е183 D1-02, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер 21.21.90.

16.02.2016 зареєстровано зміну власника тролейбусів з ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" на ТОВ "Гранекс" (а.с. 171, 172 т. 1; 44-57 т. 2).

22.05.2020 тролейбуси знято з обліку у зв`язку із списанням (а.с. 180-181 т. 1; 44-57 т. 2).

За висновком експерта від 02.06.2021 № 1315/2198/21-27 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі № 912/278/21 ринкова вартість КТЗ тролейбуса № 001, ЛАЗ Е183 D1-02, 2008 року виготовлення, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер 21.21.89, станом на 30.03.2021, складає 459 809,39 грн; ринкова вартість КТЗ тролейбуса № 002, ЛАЗ Е183 D1-01, 2008 року виготовлення, заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер 21.21.90, станом на 30.03.2021, складає 478 396,05 грн (а.с. 68-74 т. 3).

Згідно висновків від 27.07.2021 № 030/2021 та № 031/2021 за результатами експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення ТОВ "Гранекс", ринкова вартість на дату складання висновку тролейбуса ЛАЗ Е183 D1-02, гаражний реєстраційний номер 001 складає 103 177,75 грн, тролейбуса ЛАЗ Е183 D1-01, гаражний реєстраційний номер 001 - 99 328,05 грн (а.с. 109-186 т. 4).

Прокурор вважає, що п. 8.2, 8.3. статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, які складають зміст та є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, є недійсними в силу ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки вони суперечать ст. 95 Конституції України, ст. 7 Бюджетного кодексу України, додатку № 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Порядку використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 350, рішенням Кіровоградської міської ради від 13.03.2007 № 235 та від 25.12.2007 № 403, а також інтересам держави і суспільств.

На думку позивача, власником тролейбусів мала бути Кропивницька міська рада, тому Договір застави тролейбусів має бути визнаний недійсним, оскільки ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину. Прокурор стверджує, що Кропивницька міська рада має право витребувати спірне майно у ТОВ "Гранекс" на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, оскільки майно вибуло з її володіння поза волею власника.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР, в редакції Закону від 11 грудня 2003 року № 1381-IV, (далі - Закон) за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. (ч. 1 ст. 2 Закону)

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 95 Конституції України, в редакції на день укладення договору лізингу, проголошує, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, в редакції на день укладення договору лізингу, бюджетна система України грунтується серед іншого на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Додатком № 7 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачено додаткову дотацію з державного бюджету на субвенцію з державного бюджету, субвенцію загального фонду обласному бюджету Кіровоградської області на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв) у розмірі 500,0 тис. грн.

Як вбачається зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №350 "Про затвердження Порядку використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв)", цільове призначення субвенції - придбання вагонів для комунального електротранспорту.

Субвенція надається за умови попереднього виділення з місцевого бюджету та залучення з інших джерел такого самого обсягу коштів для придбання тролейбусів і трамваїв. У разі придбання тролейбусів і трамваїв, які є предметом договору лізингу, субвенція може спрямовуватися лише на оплату вартості таких тролейбусів і трамваїв. (п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 350)

У відповідності до Програми розвитку міського пасажирського транспорту та зв`язку м.Кіровограда на 2007 рік, затвердженої Рішенням Кіровоградської міської ради від 13.03.2007 №235, для оновлення рухомого складу міського електричного транспорту передбачено кошти державного бюджету у сумі 1500,00 тис. грн, у тому числі 500 тис. грн з загального фонду та 1000 тис. грн з спеціального фонду. Закупівлю тролейбусів буде проведено методом співфінансування такої ж частки коштів з інших джерел, не заборонених законодавством (а.с. 67 т. 1).

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки субвенцію з Державного бюджету було виділено на придбання міського комунального транспорту, але оспорюваними пунктами 8.2 та 8.3 ст. 8 Загальних правил до Договору фінансового лізингу передбачено перехід предмета лізингу у власність Сублізингоодержувача, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія", то вказані пункти договору суперечать нормам Додатку № 7 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанові Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 350 "Про затвердження Порядку використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв)".

В той же час суд не може погодитись із твердженням прокурора про невідповідність оскаржуваних пунктів рішенню Кіровоградської міськради від 25.12.2007 № 403, яким внесено зміни до Програми розвитку міського пасажирського транспорту та зв`язку м. Кіровограда на 2007 рік та зобов`язано Департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради включити до складу та вартості цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кіровограделектротранс" вартість майна - тролейбусів, які будуть придбані за рахунок субвенції з державного бюджету та коштів співфінансування з місцевого бюджету, та внести відповідні зміни до договору оренди з ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" в частині збільшення орендної плати. Таке твердження не є обґрунтованим, оскільки Договір фінансового лізингу та Загальні правила до Договору фінансового лізингу укладено сторонами 24.12.2007, в той час як засідання сесії Кіровоградської міськради, на якому було ухвалено рішення № 403, відбулась 25.12.2007.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).

Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України).

З огляду на положення статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За змістом статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, необхідно враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Крім того, визнання в судовому порядку права власності на річ, за загальним правилом статті 392 ЦК України, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Прокурор та позивач стверджують, що Кропивницька міська рада є власником тролейбусів № 001 типу ЛАЗ моделі Е183 D-02 заводським номером НОМЕР_1 та № 002 типу ЛАЗ моделі Е183 D-01 заводським номером НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" в редакції на дату укладення договору фінансового лізингу, якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

В той же час у Договорі фінансового лізингу транспортних засобів № 24/12-ФЛ та Додатку № 1 Загальних правилах фінансового лізингу не міститься положень, окрім закріплених у пунктах 8.2., 8.3., які не відповідають вказаним актам цивільного законодавства, які б передбачали перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача.

Натомість п. 8.1. Загальних правилах фінансового лізингу передбачає, що право власності (розпорядження) на Предмет лізингу на протязі строку дії Договору лізингу належить лізингодавцю. Лізингоодержувач/Сублізингоодержувач на протязі строку дії Договору лізингу має право тимчасового володіння та користування Предметом лізингу.

На період дії Договору лізингу у бухгалтерські документи лізингоодержквача щодо Предмета лізингу лізингоодержувачем повинні бути внесені застереження: Власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЗ Фінанс" (п. 8.5. Загальних правилах фінансового лізингу).

Згідно підп. 4.2.5. п. 4.2. Загальних правилах фінансового лізингу лізингоодержувач має право до закінчення строку Договору лізингу набути Предмет лізингу у власність за умов передбачених в ст. 8 даних Правил.

Крім того за нормами ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Протягом строку дії Договору фінансового лізингу ч. 4 ст. 334 ЦК України встановлювала, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

За положеннями ст. Закону України "Про фінансовий лізинг", в редакції на день укладення договору, предмет лізингу підлягає реєстрації у випадках і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. 6, 7 Правил реєстрації та обліку трамвайних вагонів і тролейбусів, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.06.2003 № 99, реєстрації підлягають усі пасажирські та спеціальні трамвайні вагони і тролейбуси, які придбані (одержані) підприємством, як нового виробництва, так і ті, що були в експлуатації на інших Підприємствах. Підприємства зобов`язані зареєструвати трамвайні вагони і тролейбуси протягом 10 діб після придбання або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Отже, прокурором та позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин набуття Кропивницькою міською радою права власності на спірне майно, не встановлено таке право і законами або підзаконними нормативно-правовими актами.

У постанові від 14 жовтня 2019 року об`єднана палата Касаційного господарського суду (КГС) у складі Верховного Суду справа № 910/6642/18 вказала, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує: чи існує в позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективним, якщо здійснюватиметься в той спосіб, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

У даній справі господарським судом встановлено, що у Кропивницької міської ради існує право та законний інтерес на оскарження пунктів Загальних правил до Договору фінансового лізингу, оскільки в результаті укладення правочину з вказаними умовами позивач позбувся коштів місцевого бюджету та субвенції з Державного бюджету, натомість не отримав майно у комунальну власність.

Однак, зважаючи на недоведеність існування права власності у позивача на спірне майно, суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на визнання недійсним Договору застави від 22.07.2018, укладеного між ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія" та ТОВ "Гранекс". Крім того такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки відповідно до усталеної судової практики не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого статями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Як вказано вище, у даній справі позивачем не доведено, що він є власником тролейбусів № 001 типу ЛАЗ моделі Е183 D-02 заводським номером НОМЕР_1 та № 002 типу ЛАЗ моделі Е183 D-01 заводським номером НОМЕР_2 .

Отже, позовні вимоги про визнання недійсним Договору застави від 22.07.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранекс"; визнання права власності Кропивницької міської ради на тролейбуси № 001 типу ЛАЗ моделі Е183 D-02 заводським номером НОМЕР_1 та № 002 типу ЛАЗ моделі Е183 D-01 заводським номером НОМЕР_2 ; витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" на користь Кропивницької міської ради тролейбусів № 001 типу ЛАЗ моделі Е183 Б-02 заводським номером НОМЕР_1 та № 002 типу ЛАЗ моделі Е183 Б-01 заводським номером НОМЕР_2 не можуть бути задоволені.

Щодо визнання позовної вимоги про визнання недійсними підпунктів 8.2, 8.3. статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, які складають зміст та є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу транспортних засобів від 24.12.2007 №24/12-ФЛ, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЗ Фінанс", Департаментом розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв`язку Кіровоградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", слід зазначити наступне.

Як встановлено вище, у Кропивницької міської ради існує право та законний інтерес в оскарженні пунктів Загальних правил. Також суд вважає, що право позивача порушено відповідачами за даною позовною вимогою (Департаментом розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв`язку Кіровоградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЗ Фінанс").

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Суд вважає, що у даній справі прокурором обрано неефективний спосіб захисту права та законного інтересу Кропивницької міської ради, оскільки за результатами розгляду позовної вимоги про визнання недійсними пунктів Загальних правил позивач не відновлює свого права на грошові кошти, витрачені із Державного та місцевого бюджету, а також не набуває права власності на предмет лізингу.

Частина 1 ст. 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В той час згідно положень ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

За результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того у запереченнях на відповідь на відзив на позов ТОВ "Гранекс" заявлено про застосування строку позовної давності.

Застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 14.11.2018 справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

У даній справі ТОВ "Гранекс" не є відповідачем за вимогою про визнання недійсними пунктів Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, натомість є відповідачем за іншими трьома позовними вимогами, які суд визнав недоведеними.

З урахуванням висновку суду про відмову в задоволенні позову, положення законодавства про строки позовної давності в даній справі не застосовуються.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, а також витрати, пов`язані із проведенням експертизи за ухвалою суду від 30.03.2021, покладаються на особу, яка звернулась із позовом.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"), Кропивницькій міській раді (на електронну пошту: kmvk@krmr.gov.ua), Департаменту розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв`язку Кіровоградської міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41), Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАЗ Фінанс" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, офіс 60), представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс", адвокату Гуртовому М.О. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Управлінню розвитку транспорту та зв`язку Міської ради міста Кропивницького (на електронну пошту: transport@krmr.gov.ua).

Повне рішення складено 08.02.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко