Рішення від 08.02.2023 по справі 916/3155/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3155/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСС-ТРАНС"

до відповідача: Приватного підприємства "Альфа-БС"

про стягнення 50594,56 грн.;

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСС-ТРАНС"до Приватного підприємства "Альфа-БС" про стягнення 50594,56 грн заборгованості за послуги з перевезення вантажу за договором-заявкою № б/н від 14.01.22.

Ухвалою від 07.12.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251,252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (за наявності). Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач отримав ухвалу 20.12.2022 відповідно до поштового повідомлення.

Ухвала про відкриття провадження, надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65025, м. Одеса вул. Ген. Бочарова, 19, кв. 21, повернулась до суду з відміткою „адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи. Відзиву на позов відповідач не надав.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

14.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (надалі Перевізник чи/або Позивач) та Приватним підприємством "АЛЬФА- БС" (надалі Замовник чи/або Експедитор чи/або Відповідач) укладено контракт-заявку № б/н, за умовами якого позивач зобов"язався здійснити перевезення меблів за маршрутом Німеччина-Україна, тип причіпа (напівпричіпа) та спосіб завантаження CMR, дата прибуття машини під завантаження 20.01.22, адреса завантаження та контактні особи: KARE Design GnbH Zeppelinstrabe 16 Garching-Hochbruk D-85748; адреса вивантаження Одеса, прикордонний перехід Рава-Руска, адреса очистки митниці Київ згідно СМР, вартість послуг та умови оплати 1600 Євро за курсом НБУ на день вивантаження, марка автомобіля МЕРС НОМЕР_1 , номер причіпа НОМЕР_2 .

Однак, суд зауважує, що зазначений контракт-заявка не містить підпису з боку відповідача, а з боку позивача не зазначено прізвища, ініціалів та посади особи, яка підписала контракт-заявку.

Підставами виникнення господарських зобов`язань відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України є, зокрема, договори.

Як визначено ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 909 ГПК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на внутрішньому водному транспорті, спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - це перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Згідно з Законом України від 01.08.2006 № 57-V Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, в ч. 1 ст. 9 якої зазначено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Вантажна накладна містить такі дані (ст. 6 Конвенції):

- дата і місце складання вантажної накладної;

- ім`я та адреса відправника;

- ім`я та адреса перевізника;

- місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

- ім`я та адреса одержувача.

Позивач на підтвердження виконання ним зобов"язань щодо міжнародного перевезення вантажу за замовленням відповідача надав міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 1001240 від 25.01.22 (а.с.19), в якій зазначено відправника, отримувача та перевізника.

Так, відправником є KARE Design GnbH Zeppelinstrabe 16 Garching-Hochbruk D-85748, перевізник ТОВ «Експресс-Транс», отримувач ТОВ «Надежда» замовлення клієнтів KARE Одеса, 61001 Харків площа Небесної сотні 14/1. Місце доставки Харків Україна, дата завантаження 25.01.22 (а не 20.01.22 як зазначено у контракті-заявці), реєстраційний номер транспорта НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Таким чином, у накладній CMR зазначено місце доставки Харків, а не Одеса як зазначено у контракті-заявці від 14.01.22.

Позивач посилається на те, що у зв"язку з початком військової агресії Російської Федерації на територію України він вивантажив вантаж не у місці вивантаження згідно CMR, а на Митний ліцензійний склад в зоні митного контролю ТОВ "Сільгосппостач" в зоні діяльності Одеської Митниці ДФС, про що свідчать відмітки у разовій перепустці №00000000071 від 01.04.22 (а.с. 7).

Однак, суд зауважує, що у зазначеній разовій перепустці зазначено одержувач вантажу - ТОВ «Надежда», авто номер НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_2 , тобто не те авто, яке зазначено у контракті-заявці від 14.01.22 та у накладній CMR - АА 8045ТІ.

Позивачем виставлено рахунок позивачу № 357 від 19.04.22 на суму 50594,56 грн, але не відомо станом на яку дату здійснено розрахунок вартості послуг, в той час як відповідно до умов контракту-заявки від 14.01.22 вартість послуг розраховується на день вивантаження.

20.05.22 позивач надіслав на адресу відповідача з описом вкладення рахунок №357 від 19.04.22, акт надання послуг № 357 від 19.04.22 на суму 50594,56 грн та накладну CMR 1001240. Однак, зазначене відправлення повернулось до позивача з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», на підтвердження чого позивачем надано конверт.

Також позивач 29.06.22 надіслав на адресу відповідача претензію (а.с. 6) з вимогою сплатити 50594, 56 грн, на підтвердження чого позивачем подано опис вкладення (а.с. 5).

Однак, позивач зазначає, що відповіді на претензію ним не отримано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Однак, контракт-заявка від 14.01.22 не підписана відповідачем, не зазначено прізвища, ініціалів та посади особи, яка підписала його з боку позивача.

А з наданої позивачем міжнародної товарно-транспортної накладної CMR не вбачається, що відповідач є стороною договору перевезення, оскільки жодних відомостей про нього зазначена накладна не містить, як і разова перепустка від 01.04.22, і до того ж вони містять розбіжності з умовами контракту-заявки від 14.01.22, про що зазначалось вище.

Тобто з наданих позивачем первинних бухгалтерських документів не можливо встановити, що саме відповідач брав участь у даній господарській операції.

Відтак, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення ним перевезення за замовленням відповідача за контрактом-заявкою від 14.01.22, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова