Рішення

від 08.02.2023 по справі 944/5811/22

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/5811/22

Провадження №2/944/540/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.02.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Івано-Франківської селищної ради як орган опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Івано-Франківської селищної ради як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати із ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цього позову та до досягнення дитиною повноліття, та перераховувати їх на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Позов мотивовано тим, що в службі у справах дітей Івано-Франківської селищної ради на обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, у зв`язку з ухиленням матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від виконання батьківських обов`язків з 04 грудня 2021 року перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька ОСОБА_2 внесені до його свідоцтва про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 18.09.2017 року справа № 460/2004/17 позбавлена батьківських прав відносно одного свого старшого сина. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради від 16 лютого 2022 року № 45 дитину, яка залишилась без батьківського піклування - малолітнього ОСОБА_2 тимчасово (на шість місяців за заявою мами) влаштовано у комунальний заклад Львівської обласної ради " Будинок дитини №2 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки". Відповідно до характеристики ОСОБА_1 виданої Старостинським округом №7 Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області від 07.02.2022 року № 4, останнє місце проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, не працює, а живе за рахунок випадкового заробітку, часто зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 14:45 в кареті швидкої допомоги народився в терміні вагітності 33 тижні з масою тіла 1650 г, довжиною тіла 46 см поступив у КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна лікарня". У віці шести діб у важкому стані поступив до відділення патології недоношених новонароджених, де лікувався протягом 51 дня. Працівник лікарні листом повідомили службу у справах дітей Івано-Франківської селищної ради, що ОСОБА_1 народила дитину і за весь час перебування дитини в лікарні навідала лише 1 раз. Зі слів ОСОБА_1 до та підчас вагітності періодично вживала алкоголь. Працівники Служби у справах дітей та центру надання соціальних послуг Івано-Франківської селищної ради 01.02.2022 провели профілактичну бесіду з відповідачкою з якої з`ясувалось, що ОСОБА_1 планує за заявою влаштувати дитину в будинок дитини №2 на пів року, щоб зробити належні умови для виховання дитини. Працівниками було запропоновано пройти курс реабілітації, щодо позбавлення від алкогольної залежності, на що ОСОБА_1 не погодилась. На момент обстеження умов проживання в будинку відчувався неприємний запах, речі порозкидані та брудні. Будинок потребує косметичного ремонту: стін, підлоги та дверей. Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 03.08.2022, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації в с. Рокитне разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 , будинок не газифікований, в ньому присутнє пічне опалення, одна кімната та кухня не використовується та потребують косметичного ремонту, а інша кімната слугує спальнею і кухнею водночас, на момент обстеження в кімнаті брудно та не прибрано, притаманний неприємний запах та задимленість (забитий комин в пічці). Для дитини не створені належні умови проживання та виховання, в сім`ї панує негативна, конфліктна та напружена атмосфера. ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_3 зловживають алкогольними напоями, відповідачка жодного разу за шість місяців не відвідала свого сина ОСОБА_2 в КЗ ЛОР "Будинок дитини №2", не створює належних матеріально-побутових умов для можливого проживання сина, в результаті чого може виникнути загроза для життя та здоров`я малолітнього ОСОБА_2 . У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не прибула, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про розгляд справи повідомлялась належним чином, а саме відповідно до ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України суд викликав відповідачів у судове засідання, призначене на 06 лютого 2023 року, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене не пізніше ніж за десять днів, до дати цього судового засідання. Також згідно з даною нормою опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Також про причини неявки суд не повідомила, своїх заперечень та відзиву на позов, а також будь-яких клопотань суду не подавала.

Відповідно до ч.1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак у таке без поважних причин не з`явився, не повідомив причини неявки, не подав відзиву, а також позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності сторін та їх представників, на підставі наявних у ній доказів з постановленням заочного рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв`язку з неявкою учасників.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06 лютого 2023 року, є дата складення повного судового рішення 08 лютого 2023 року.

Оцінивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 31 грудня 2021 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Відповідно до довідки від 14.09.2022 №36622 виданої Яворівським відділом державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), встановлено, що на виконанні перебувають постанови: ГАА №177861 від 10.03.2020 виданої Яворівським відділом поліції про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 102 грн; ЕГА 175226 від 01.03.2021 виданої Яворівським відділом поліції про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 102 грн; ГАА 115687 від 10.04.2020 виданої Яворівським відділом поліції про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 102 грн; АПО18 662340 від 18.04.2019 виданої Яворівським відділом поліції про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 102 грн; ГАВ 030721 від 23.08.2021 виданої Яворівським відділом поліції про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн;

З інформації, наданої Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня», вбачається що 10.11.2021 у відділення патології недоношених новонароджених поступив хлопчик, ОСОБА_2 . Дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в 14:45 год. в кареті швидкої допомоги у терміні вагітності 33 тижня з масою тіла 1650 г, довжиною тіла 46 см. Поступив у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний перинатальний центр». У віці шести діб у вадкому стані хлопчик поступив у відділення патології недоношених новонароджених, де лікувався протягом 51 дня. 01.01.2022 переведений у відділення реабілітації раннього дитинства, де лікується по даний час. Мати дитини, ОСОБА_1 , 38 років, у зареєстрованому шлюбі не перебуває. Протягом усього часу лікування дитини, мати відвідала дитину лише один раз 10.11.2021. З її слів, до та під час вагітності періодично вживала алкоголь. Мати інколи телефонувала , проте її розмова була неадекватна.

Відповідно до характеристики від 07.02.2022 №4, наданої Івано-Франківською селищною радою Яворівського району Львівської області, ОСОБА_1 проживає без реєстрації у житловому будинку в АДРЕСА_1 , із співмешканцем ОСОБА_3 , 1968 року народження. ОСОБА_1 не працює, живе за рахунок випадкового заробітку, зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя.

Відповідно до заяви від 07.02.2022, ОСОБА_1 просить скерувати її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинок дитини у зв`язку з важким матеріальним становищем та відсутністю умов для проживання дитини.

Відповідно до наказу №2/02-01 від 10.02.2022 служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.

01 лютого 2022 року співробітники Служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, проводили обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого був складений відповідний акт, в якому зафіксовано, що на час обстеження умови проживання в будинку є незадовільні, стіни, двері, підлога дуже брудні. В одній кімнаті проживає ОСОБА_4 з співмешканцями, а друга кімната не жила (потребує ремонту). Умов для проживання дитини не має. Також під час обстеження з ОСОБА_1 проведено профілактичну роботу щодо шкідливості вживання алкоголю, також була проведена розмова щодо дитини, яка перебуває в лікарні в м.Львові. Зі слів матері, вона хоче на пів року віддати дитину в будинок дитини, поки наведе в хаті порядок і зробить ремонт. Зі слів сусідів, ОСОБА_4 постійно зловживає алкогольними напоями.

Відповідно до рішення № 45 від 16 лютого 2022 року, виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано тимчасово (терміном на шість місяців) до моменту створення належних умов для проживання, в комунальний заклад Львівської обласної ради «Будинок дитини №2 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки».

23 серпня 2022 року співробітники Служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, повторно проводили обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого був складений відповідний акт, в якому зафіксовано, що на час обстеження умови проживання в будинку є незадовільні. В хаті брудно, всі стіни чорні з пліснявою. Меблі старі, поламані, брудні. Речі порозкидані. Посуд, постіль все чорне, брудне. Комин в печі забитий. Не створені умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Мати разом з співмешканцем зловживає алкоголем і проживають в антисанітарних умовах.

З відповіді №264 від 26.08.2022, «Будинок дитини №2 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки», встановлено, що з моменту поступлення малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати жодного разу його не відвідувала.

Рішенням № 235 від 23 серпня 2022 року, виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, надано дозвіл на продовження перебування до досягнення граничного віку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в КЗ ЛОР «Будинок дитини №2 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки».

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, вказано, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з дитини ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

При цьому, суд зазначає, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ст. 164 Сімейного кодексу України.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення даної норми дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При цьому, суд зазначає, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені також постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Так, у рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені також постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 761/24223/18.

Як стверджує позивач та описано вище, відповідач ОСОБА_1 свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина, не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, не створила належних умов для його проживання, не займається його вихованням, не цікавляться його перебуванням у Будинку дитини №2, не спілкуються з ним, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, морально та матеріально не підтримує.

Отже, ОСОБА_5 протягом тривалого і значного періоду часу не виконує батьківських обов`язків, малолітній син проживає у Будинку дитини №2, якого ОСОБА_5 не відвідує.

Наведене, крім пояснень позивача, підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які описано вище, а саме: інформацією, наданою Яворівським відділом державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) характеристикою, виданою Івано-Франківською селищною радою Яворівського району Львівської області, наказом служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області № 2/02-01 від 10 лютого 2022 року про взяття на облік ОСОБА_2 , актами обстеження умов проживання дітей від 01 лютого 2022 року та 03 серпня 2022 року.

Також суд враховує, що відповідач проігнорувала судовий розгляд даної справи, а також засідання комісії з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області

Наведені докази, які описано вище, в їх сукупності належним чином підтверджують, що, відповідач протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню свого малолітнього сина, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Крім того, суд вважає, що з врахуванням наведених вище обставин, на даний час відсутні підстави та передумови вважати, що можливо змінити у кращу сторону поведінку відповідачки як матір, а також встановлені судом обставини свідчать про наявність вини у діях відповідачки щодо виникнення такої ситуації, а саме наявності факту свідомо нехтування нею виконанням батьківських обов`язків.

В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаних вище обставин, відповідачка суду не надала.

Також, враховуючи зазначене вище, суд не вбачає підстав для попередження відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання сина, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останній положення ст. 169 Сімейного кодексу України, а саме що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, то суд вважає, що вони також підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримання в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Частинами 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що слід стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини з усіх вдів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цього позову та до досягнення дитиною повноліття та перераховувати ці кошти на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Також згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, згідно з нормами ч. ч. 2, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб; від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Зважаючи на наведене вище, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн (до відповідачки пред`явлено по дві позовні вимоги - про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів).

Керуючись ст. ст. 2, 12-81, 141, 247, 263, 265, 268, 280, 281, 282, 284, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Івано-Франківської селищної ради як орган опіки та піклування задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі (однієї чверті) з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цього позову, тобто з 22 листопада 2022 року, та до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Яворівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2023 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Івано-Франківська селищна ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 34106981, юридична адреса: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Суддя Д.Б. Поворозник