Рішення

від 07.02.2023 по справі 200/4997/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2023 року Справа№200/4997/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року Приватне акціонерне товариство «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (далі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-1), Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач-2), про:

- визнання протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.07.2022 № 7124862/40803038 про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 22.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 44 від 22.02.2022, подану приватним акціонерним товариством «ІНТЕР АГРОЛАЙН» за датою фактичного подання - 22.02.2022 року;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

26 грудня 2022 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій представник позивача зазначив, що помилково вказав дату фактичного подання податкової накладної № 44 22.02.2022 року, тоді як дата фактичного подання є 23.02.2022 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі за текстом рішення - ПКУ) за результатами здійснення господарських операцій, позивачем складено податкову накладну (далі ПН) та направлено для реєстрації в ЄРПН. Проте, реєстрація податкової накладної була зупинена з підстав, визначених п. 201.16 ст. 201 ПК України. На виконання вимог контролюючого органу позивачем надіслані пояснення. Однак, оскаржуваним рішенням у реєстрації податкової накладної було відмовлено. Позивач з таким рішенням не погоджується та зазначає, що ним виконано усі вимоги податкового органу, необхідні для реєстрації податкової накладної та надано всі необхідні документи. Позивач вважає, що податковий орган безпідставно не взяв до уваги такі пояснення та первинну документацію позивача, і прийняв протиправне рішення, яким відмовив в реєстрації податкової накладної. Таке рішення відповідачів позивач вважає протиправним, незаконними та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року відкрито провадження у справі № 200/4997/22, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.В ухвалі було запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

У відзиві на позов представник відповідача-2 зазначив, що причиною відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання повного пакету документів. Відповідно до рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 27.05.2022 №6868924/40803038, 16.02.2022 №3814842/40803038, 18.02.2022 №382422/90803038 контролюючим органом не враховані таблиці даних платника податку подані ПАТ«ІНТЕР АГРОЛАЙН». Оскільки зміст господарської операції, у зв`язку з виконанням якої відбувається реєстрація ПН, податковому органу невідомий. Тобто сам платник податку має визначити, які первинні документи необхідно надати податковому органу на підтвердження реальності господарської операції. У квитанціях чітко визначено критерій, передбачений п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, за яким здійснено моніторинг податкових накладних та зупинено їх реєстрацію. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для реєстрації ПН. Так, з аналізу долучених документів на розгляд Комісії не надано підтверджуючих документів щодо зберігання придбаних та реалізованих ТМЦ. А саме, жодного документа, який би свідчив про зберігання товару на складі (документи форм М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли», М-4 «Прибутковий ордер», М-21 «Інвентаризаційний опис тощо), ні до контролюючого органу, ні до суду позивачем не подано. Також, позивачем не надано документів щодо навантаження, розвантаження Товару, акти приймання-передачі товару, що свідчить про відсутність доказів на підтвердження фактичного руху ТМЦ. У зв`язку з ненаданням таких документів, контролюючим органом у повній відповідності із абзацом 3 пункту 11 Порядку №520 було прийнято спірне рішення. Враховуючи викладене, представник відповідача-2 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відзиву на позов з боку відповідача-1 до суду не надано.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року представнику відповідача-2 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «ІНТЕР АГРОЛАЙН», є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 40803038, є переробним підприємством, основним видом діяльності, якого є за КВЕД 10.41: Виробництво олій та жирів, а саме виробництво олії соняшникової.

Згідно звітності за формою 4ДФ по нарахуванню заробітної плати, нарахування ЄСВ, утримання ПДФО та воєнного внеску, за 4 квартал 2021 року та 1 квартал 2022 року, у штаті позивача було 320 робітників.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між ПАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (Постачальник) та ТОВ Фірма «Ада» (Покупець) укладено Договір поставки від 04.10.2021 №08/10-21-В, згідно якому Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти Товар на умовах цього Договору. Найменування, кількість, якість Товару, графік поставки, умови поставки, терміни поставки, місце поставки, ціна Товару, умови оплати та інші умови, поставки окремої партії Товару, визначаються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до умов Договору та п.6 Специфікації №15 ПАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» відвантажило ТзОВ Фірма «Ада» шрот соняшника у кількості 20.26 т. на загальну суму 176 262,00 грн, у тому числі ПДВ 29 377,00 грн, згідно видаткової накладної від 22.02.2022 №191.

Відповідно до витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Фірма «Ада» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 84500, Донецька обл., місто Бахмут, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 159, ідентифікаційний код юридичної особи 22025638, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт виконання поставки підтверджується: видатковою накладною №191 від 22.02.2022 року; товарно-транспортною накладною №133 від 22.02.2022 року, відомостями про вантаж.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період січень-лютий 2022 року, станом на 28.02.2022 року заборгованість ТОВ Фірма «Ада» на користь ПАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» становить 229 374,69 грн.

Також, на підтвердження виконання зазначеного договору поставки позивачем надані: видаткова накладна №14 від 15.01.2022 р.; ТТН №№65-72 від 15.02.2022 р.; довіреність №4 від 22.02.2022 р.; посвідчення якості №121/22 від 22.02.2022 р.; договір оренди землі від 18.05.2018 р. з витягом з ДЗК; договір купівлі-продажу від 24.03.2017 р. з витягами; повідомлення від 31.08.2020 р.; договір поставки №23/12-21-П від 10.12.2021 р.; специфікація №2 від 17.12.2021 р.; сертифікат №ІУ 122200826649; сертифікат ISO 22000:2018; експертний висновок № 000104 е/22 від 14.01.2022 р.; Certificate of Analyses No.2021_1246NLUKR від NOFALAB; протокол випробувань №УПС 451/1580-1-21 від 20.10.2021; сертифікат відповідності UA.010.027-21; таблиця даних платника податку №1; таблиця даних платника податку №2; таблиця даних платника податку №3; звітності за формою 4ДФ за 4 кв.2021 р.; звітності за формою 4ДФ за 1 кв.2022 р.; податкова декларація за 2021 р.; фінансова звітність за 2021 рік; контракт № РС-2061-СН від 05.10.2021 р.; додаткова угода до контракту № РС-2061-СН від 05.10.2021 р.; акт прийому-передачі товару до контракту № РС-2061-СН від 05.10.2021 р.; рахунки: #FIN-CSFO-02 від 18.10.21, #IN-CSFO-02 від 11.10.21; виписки банку за 13.10.2021 р., за 21.10.2021 р.; митна декларація ЕК10ДР; накладні №50991868, 51126571; посвідчення якості від 07.10.2021 р. №15/21, №14/21, 13/21, 12/21, 11/21, 10/21, 9/21,8/21; платіжний документ (SWIFT) №3317800285, № 2518900293; контракт № ІN-SFMP-131021 від 13.10.2021; платіжний документ (SWIFT) № F9S2110277; виписка банку за 27.10.2021 р.; платіжний документ (SWIFT) № F9S2110289; виписка банку за 28.10.2021 р.; митна декларація UA700040/2021/100961; з/д накладна 51383081; посвідчення якості від 25.10.2021 р. №43/21,44/21, 45/21; митна декларація UA700040/2021/100974; з/д накладна 51402394; посвідчення якості від 26.10.2021 р. №, 50/21, 51/21, 52/21, 53/21, 54/21; рахунки:#FIN-SFMP-08 від 27.10.21, FIN-SFMP-07 від 26.10.21; контракт № ІN-SFMP-201021 від 20.10.2021; додаткова угода №1 до контракту № ІN-SFMP-201021; митна декларація UA700040/2021/100982; платіжні документи (SWIFT) № F9S2110289, № F9S2111124, № F9S2111196, №F7S2111252, № F9S2111301, № F9S2112099; виписки банку за 15.11.2021 р., за 28.10.2021 р., за 19.11.2021 р. за 26.11.2021 р. за 30.11.2021 р. за 09.12.2021 р.; з/д накладна 52402428; посвідчення якості від 26.10.2021 р. №№ 57/21, 56/21,55/21; митна декларація UA700040/2021/101131; з/д накладна 51658136; посвідчення якості від 09.11.2021 р. №№83/21,84/21, 85/21, 86/21, 87/21, 88/21,89/21,90/21; митна декларація UA700040/2021/101175; з/д накладна 51817146; посвідчення якості від 17.11.2021 р. №№ 102/21, 103/21, 104/21,105/21; митна декларація UA700040/2021/101205; з/д накладна 51917250; посвідчення якості від 24.11.2021 р. №108/21; митна декларація UA700040/2021/101229; з/д накладна 51995389; посвідчення якості від 27.11.2021 р. №№114/21, 115/21,116/21, 117/21,118/21119/21; митна декларація UA700040/2021/101305; з/д накладна 52156379; посвідчення якості від 08.12.2021 р. №№160/21, 161/21,162/21; рахунки: #FIN-SFMP-21 від 08.12.21, FIN-SFMP-15 від 19.11.21,FIN-SFMP-16 від 25.11.21, FIN-SFMP-09 від 27.10.21, FIN-SFMP-18 від 29.11.21; контракт № ІN-SFMP-061021 від 06.10.2021; виписка банку за 18.10.2021 р.; платіжний документ (SWIFT) №2110140756; виписка банку за 20.10.2021 р.; платіжний документ (SWIFT) № F7S2110192; виписка банку за 26.10.2021 р.; платіжний документ (SWIFT) № F9S2110252; митна декларація UA700040/2021/100867; з/д накладні №№ 51170488, 51170470, 51170512,51170504, 51170496; посвідчення якості від 13.10.2021 р. №№ 9/21,8/21,10/21,12/21,11/21; митна декларація UA700040/2021/100871; з/д накладні №№51265429, 51265197; посвідчення якості від 14.10.2021 р. № 14/21; митна декларація UA700040/2021/100942; посвідчення якості від 22.10.2021 р. №№21/21, 22/21,24/21,25/21; рахунки: #FIN-SFMP-02 від 15.10.21, FIN-SFMP-01 від 13.10.21, FIN-SFMP-03 від 23.10.21; контракт № ІN-SFMP-081021 від 08.10.2021; платіжний документ (SWIFT) № F9S2110252; виписка банку за 26.10.2021 р.; платіжний документ (SWIFT) № F9S2110277; виписка банку за 27.10.2021 р.; митна декларація UA700040/2021/100943; з/д накладна 51334258; посвідчення якості від 22.10.2021 р. №№ 20/21, 23/21; митна декларація UA700040/2021/100958; з/д накладна 51383339; посвідчення якості від 25.10.2021 р. №№ 37/21, 38/21, 39/21,40/21, 41/21,42/21; рахунки :#FIN-SFMP-04 від 23.10.21, FIN-SFMP-06 від 26.10.21.

У зв`язку із наведеним ПАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» було складено 22.02.2022 податкову накладну №44 на суму 176 262,00 грн., в т.ч. ПДВ 29 377,00 грн. та направлено на реєстрацію в ЄРПН, проте, 23.02.2022 реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, із зазначенням: " коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2306 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

25.07.2022 року позивач через електронний кабінет платника надав до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів (вих. №7), а саме:

-договір поставки №08/10-21-В від 04.10.2021 року з додатком - специфікація №15 від 21.02.2022 року);

- видаткова накладна № 191 від 22.02.2022 р.;

- ТТТ №133 від 22.02.2022 р.

-договір купівлі-продажу нерухомості від 26.03.2017 р. та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з перерахуванням всіх об`єктів, на яких здійснюється переробка насіння соняшника на олію та шрот;

-договір оренди земельної ділянки від 18.05.2018 р., на якій розташовані об`єкти нерухомості та витяг з державного кадастру про земельну ділянку;

- повідомлення про державну реєстрацію потужностей підприємства;

-сертифікат ДАБІ про закінчення будівництва №ІУ122200826649.

За результатами надання ПАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» пояснень та копій документів Комісією Головного Управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення від 28.07.2022 № 7124862/40803038 про відмову в реєстрації податкової накладної №44 від 22.02.2022 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» надало скаргу до ДПС України у порядку, визначеному п.56.23 ст.56 ПК України, до якої були додатково надані наступні первинні документи:

- видаткова накладна №14 від 15 січня 2022 року до договору №23/12-21-11 від 10.12.2021 року;

- товарно-транспортні накладні: №№ 65-72 від 15.01.2022 року до ВН №14 від 15.01.2022 року в кількості 8 штук;

- довіреність №4 від 22.02.2022 р.;

- посвідчення якості на шрот №121/22 від 22.02.2022 р.;

- договір постачання №23/12-21-П від 10.12.2021 року з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»;

- специфікація №2 від 17.12.2021 року до договору № 23/12-21-П від 10.12.2021 року з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»;

- сертифікат ISO22000:2018;

- Експертний висновок №000104 е/22 від 14 січня 2022 р. на шрот;

- Certificate of Analyses No.2021_1246NLUKR від NOFALAB на олію;

- протокол випробувань №УПС 451/1580-1-21 від 20.10.2021 року на лушпіння від ПП «УКРПРОМСЕРТ»;

- Сертифікат відповідності № UA.010.027-21 на 2021-2023 рр. від ДП «Донецькстандартметрологія».

Разом з тим, рішенням Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН скаргу ПАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» залишено без задоволення, рішення без змін.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Поряд із цим за вимогами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України).

Так, відповідно до зазначених вище вимог п.201.10 ст.201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

У п.2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п.4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192, п.2001.3, п.2001.9 ст.2001 та п.201.1, п.201.10 і п.201.16 ст.201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У відповідності до п.8 та п.10 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених п.9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

На підставі п.11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

При цьому за вимогами п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.2001.3 і 2001.9 ст.2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг`та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 та п.14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно із п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).

Між іншим, у п.18 Порядку №1246 зазначено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому наявність повноважень контролюючого органу на здійснення перевірок податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах даної категорії, але не єдина. Надання такому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН та приймали Рішення про відмову у її реєстрації, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття Комісією ГУ ДПС в Донецькій області оскаржуваного Рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 р. №К/9901/20440/19 (справа №826/8693/18) та від 22.04.2019 р. №К/9901/1137/19 (справа №2040/5445/18).

Поряд із цим на виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України, згідно із яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» був затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165). Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (надалі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (надалі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно із п.4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Водночас у п.5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

На підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в отриманій позивачем Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2306, відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій.

При цьому суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного Рішення.

В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржуване рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, суд доходить висновку, що відмова у реєстрації податкових накладних за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.

Крім того, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що у формі рішення зазначено про необхідність підкреслення із загального списку документів, конкретно яких не вистачає.

Натомість, відповідачем в оскаржуваному рішенні було лише проставлено відмітку навпроти загального переліку документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорт якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Однак, не зазначено яких конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивача.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «ІНТЕР АГРОЛАЙН» у передбачений законодавством спосіб було надано до ДПС України разом із письмовими поясненнями до податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, належні документи на підтвердження правомірності її складання, тим часом як відповідачами не спростовано того, що позивач скористався правом на надання таких пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, та надав контролюючому органу копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій із контрагентами.

Водночас слід відмітити, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірну накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації ПН, як передумови прийняття Комісією оскаржуваного Рішення, оскільки у Квитанції контролюючим органом не вказано конкретного переліку документів, перелік яких встановлений Порядком №520, а тому суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено, що існують підстави для зупинення реєстрації податкової накладної позивача № 44 у зв`язку із встановленням саме п.1 критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не доведено дотримання вимог Порядку №1165 та процедури зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, встановленої зазначеним Порядком.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскаржуване Рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області, в якому не наведені мотиви його ухвалення, свідчить про порушення відповідачем-2 також і принципу належного урядування, оскільки контролюючий орган не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб, що згідно із цим призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність, а тому, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації ПН № 44 Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» та, як наслідок, протиправність оскаржуваного рішення від 28.07.2022 № 7124862/40803038.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, встановлено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» датою її фактичного подання.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України та необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі,зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 14385,00 грн., суд зазначає наступне.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивачем до суду надано: угода про надання правової допомоги від 07.10.2022, укладеної між адвокатом Жеболенко Г.М. (Адвокат) та позивачем (Клієнт); рахунок №17 від 12.10.2022 на суму 14385,00 грн.; платіжне доручення №1881 від 18.10.2022 на суму 14385,00 грн.; ордер серії АН №1079408 від 07.10.2022.

Відповідно до п.2.2 Договору гонорар адвоката складає 14385,00 гривень за один позов, що на момент укладення договору еквівалентно 350 дол. США.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечив проти стягнення судових витрат, вважаючи зазначену суму безпідставно завищеною, необґрунтованою, непропорційною та неспівмірною в розрізі предмету спору та складності справи стосовно наданих юридичних послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Приписами ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Приписами ч.1 ст.143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обсяг виконаних послуг адвокатом наведено в п. 2.2 до угоди від 07.10.2022 року.

Так, на виконання умов угоди адвокат виконав доручення Клієнта в наступних обсягах:

1. Попереднє опрацювання матеріалів щодо характеру спірних правовідносин - 4 години.

2. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Вивчення, аналіз законодавства та судової практики, консультація замовника щодо судової перспективи - 4 години.

3. Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 5 годин.

4. Вивчення, аналіз доказів у справі, витребування додаткових доказів - 4 години.

5. Виготовлення позовної заяви, виготовлення додатків до позовної заяви, завірення копій документів, виготовлення інших документів, передбачених процесуальним законодавство - 8 годин.

6. Виготовлення копій позовної заяви з додатками для відповідачів, виготовлення копій документів - 4 копій.

7. судове представництво (за 2 судових засідання) - 2 години.

Детального опису наданих адвокатом правових послуг вказана угода не містить, акт прийому-передачі про фактично наданий клієнту обсяг юридичної допомоги суду не наданий.

Також, судом враховано, що в окружних адміністративних судах знаходяться на розгляді численна кількість справ позивача із подібними предметами позову, і, за даних обставин, на думку суду, вказана сума 14385,00 грн. є неспівмірною із складністю даної справи і підлягає зменшенню.

Отже, в контексті викладеного, з урахуванням доводів відповідача-2 та враховуючи зазначені послуги, суд вважає, що витрати за такі послуги у розмірі 14385 грн. є необґрунтованими із наданим адвокатом обсягом послуг, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума в розмірі 3000 грн., яка і підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідачів, за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Таким чином, з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає стягненню по 2740,50 грн. (3000 грн. + 2481,00 грн. : 2 (кількість відповідачів)).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.07.2022 №7124862/40803038 про відмову в реєстрації податкової накладної №44 від 22.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №44 від 22.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану приватним акціонерним товариством «ІНТЕР АГРОЛАЙН», датою її фактичного подання 23.02.2022 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187; місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) на користь приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (код ЄДРПОУ 40803038, місцезнаходження: 84107, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Літературна, буд. 88) понесені судові витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги у розмірі 2740 (дві тисячі сімсот сорок) грн. 50 коп.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ43005393; місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська пл., 8) на користь приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (код ЄДРПОУ 40803038, місцезнаходження: 84107, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Літературна, буд. 88) понесені судові витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги у розмірі 2740 (дві тисячі сімсот сорок) грн. 50 коп.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко