Рішення

від 08.02.2023 по справі 500/4719/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4719/22

08 лютого 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Приватного акціонерного товариства «Тернопільавтогосп» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Тернопільавтогосп» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у розмірі 6248,52 грн.

Позов обґрунтований тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, у розмірі 6248,52 грн.

Вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 02.01.2023 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, відповідно до інформації сайту Укрпошти щодо надсилання відправлення № 4600117978348 станом на 12.01.2022 «Відправлення не вручене під час доставки».

Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з пунктами 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду; у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.

Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу належним чином 12.01.2023.

Відзиву у встановлений судом строк до суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи, у Приватному акціонерному товаристві «Тернопільавтогосп» працювала особа, якій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ призначено пенсію на пільгових умовах, а саме: ОСОБА_1 .

Дана особа знаходяться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком при повному пільговому стажі.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом №1058-ІV та Інструкцією №21-1.

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункт а працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- пункти б - з , зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України Про пенсійне забезпечення .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , в частині пенсій, призначених згідно з пунктами а , б-з частини другої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19 (провадження №№ К/9901/23926/20).

Судом, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На підставі пункту 6.4. Інструкції №21-1 позивач направляв відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на загальну суму 6248,52 грн особі, яка набула право на пільгову пенсію за період робити в Приватному акціонерному товаристві «Тернопільавтогосп».

Суд зазначає, що під час судового розгляду відповідачем не визначено та не спростовано того, що особа, якій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону № 1788-XII призначено пенсію на пільгових умовах в нього не працювала. Також не встановлено факту невірно визначеного стажу, помилок у розрахунках позивача тощо.

Водночас, відповідач не надав доказів, які б свідчили про відшкодування відповідачем витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 6248,52 грн.

Таким чином, на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону № 1788-XII не погашена та становить 6248,52 грн.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тернопільавтогосп» в користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 6248,52 грн (шість тисяч двісті сорок вісім гривень, п`ятдесят дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 14035769);

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільавтогосп" (місцезнаходження: вул. Микулинецька, 76,смт.Велика Березовиця,Тернопільський район, Тернопільська область,47724, код ЄДРПОУ 31021550).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.