Постанова

від 07.02.2023 по справі 580/10558/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10558/21 Суддя (судді) першої інстанції: Марина БІЛОНОЖЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Горяйнова А.М.

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Споживчого товариства «Вітол» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітол» (далі - позивач, ТОВ «Вітол») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі Акту від 09 вересня 2021 року №6164/23-00-07-0717/32535824 «Про результати фактичної перевірки СТ «ВІТОЛ» на суму грошового зобов`язання 36 554,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до п. 52-1 розділу ХХ ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) штрафні санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - не застосовуються. Крім того, зазначено, що виявлені відповідачем під час перевірки розбіжності фактичної наявності ЗВГ було урегульовано в порядку, передбаченому Інструкцією №332 (проведено інвентаризацію та оприбутковано надлишок пального) і за результатами чого відображено у бухгалтерському і податковому обліках господарських операцій руху ЗВГ згідно із чинним законодавством України.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року даний адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 05 жовтня 2021 року №0076600707.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов в частині (що оскаржується), суд першої інстанції виходив з того, що фактичні залишки газу, виявлені на момент перевірки, відповідають обліковим залишкам газу станом на 30 серпня 2021 року та підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим підстав для застосування штрафних санкцій немає.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своєї позиції фіскальний орган зазначив, що за результатами перевірки встановлено залишки газу скрапленого, які не обліковані у встановленому порядку, що знаходились у місці продажу (господарському об`єкті) АГЗП в кількості 1 039,57 л. на загальну суму вартості за ціною реалізації - 17,10 грн./л. - 17 776,65 грн. Зазначено, що в разі не подання до відповідного державного органу інформації, визначеної абзацами 7-10 пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу до 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою, до суб`єкта підприємницької діяльності підлягають застосуванню санкції, визначені п. 128-1.3 ст. 128-1 Кодексу. Вказано, що посадовими особами контролюючого органу в ході проведення перевірки вручено письмове звернення оператору АЗГП під підпис, яке завірене підписами перевіряючих, проте, необхідних документів на підтвердження придбання, зберігання на скраплений газ, який знаходився в реалізації на АГЗП за адресою: Черкаська область, Маньківський р-н., смт. Буки, вул. Пушкіна, буд. 43, не надано.

Апелянт, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягав на законності оскаржуваного позивачем судового рішення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд за відсутності представника апелянта у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч.4 статті 229 КАС України.

Відповідно до ч. 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво обмежує можливість вирішення справи у строк, встановлений статтею 309 КАС України, колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу в умовах діючого воєнного стану, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Споживче товариство "ВІТОЛ" зареєстровано 14 серпня 2003 року в якості юридичної особи, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області.

Видами економічної діяльності позивача, серед інших є - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

За результатами фактичної перевірки Споживчого товариство "ВІТОЛ" посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області складено Акт від 09 вересня 2021 року №6164/23-00-07-0717/32535824 (далі - Акт перевірки), яким встановлено:

"Факт несвоєчасного подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального №1012745 за період 30 серпня 2021 року (граничний термін подання 31 серпня 2021 року), фактично подано 01 вересня 2021 року.

В ході проведення перевірки перевіряючими складено акт зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті (в складських приміщеннях), котрий завірений підписами перевіряючих та оператора АГЗП від 30 серпня 2021 року, до опису якого включено газ скраплений, що зберігався/реалізовувася Платником на АГЗП, в кількості 1890 л. на загальну суму вартості товарів за ціною реалізації - 17,10 грн./л склав - 32 319,00 грн. На момент зняття залишків газу скрапленого о 16 год. 01 хв. оператором АГЗП сформовано Х-звіт №3353.

Відповідно до даних змінного звіту АГЗП форми №14-ГС станом на 08 год. 30 серпня 2021 року залишок газу скрапленого становив 1 111,12 л.

Відповідно до інформації системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій: обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, заводський номер 4880090253, фіскальний номер 3000743295 - поданої Платником почекової інформації від 30 серпня 2021 року чеки продажу №№16308-16311, в період з 08 год. 00 до моменту зняття залишків, газу скрапленого реалізовано 260,69 л. Таким чином, облікові залишки газу скрапленого становлять 850,43 л.

За результатами перевірки встановлено залишки газу скрапленого, які не обліковані у встановленому порядку, що знаходились у місці продажу (господарському об`єкті) АГЗП в кількості 1 039,57 л. на загальну суму вартості за ціною реалізації - 17,10 грн./л. - 17 776,65 грн.

За висновками перевірки, встановлено порушення позивачем:

- п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (із внесеними змінами та доповненнями).

- пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

05 жовтня 2021 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області, на підставі встановлених у Акті перевірки порушень, та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, ст.20 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0076600707, згідно якого застосовано штрафні санкції на суму 35554 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання (згідно розрахунку - 17777*2);

- податкове повідомлення-рішення №0076590707, згідно якого застосовано штрафні санкції на суму 1000 грн. за несвоєчасне подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального №1012745 за період 30 серпня 2021 року.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06 липня 1995 року (далі - Закон №265/95-ВР).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 20 Закону №265/95-ВР).

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, що використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності встановлений Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, яка затверджена наказом Міністерство палива та енергетики України від 03 червня 2002 року № 332 (далі - Інструкція № 332).

За змістом пунктів 5.2.2, 5.2.4 Інструкції №332 приймання скрапленого вуглеводного газу (СВГ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (далі - ТТН) та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов`язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою №3-ГС. Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства. Інформація про кількість СВГ, що надійшов на підприємство в автоцистернах, зазначається у журналі оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС і після здавання звіту матеріально відповідальною особою в бухгалтерію оприбутковується за бухгалтерським обліком.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 Інструкції №332 на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС. Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають обєм СВГ; роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; передають по зміні залишок грошових коштів. Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий залишається на АГЗС (АГЗП).

Пунктами 10.3, 10.4 Інструкції №332 передбачено, що усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають за реєстрами в бухгалтерію підприємства за підписом. Усі первинні документи перевіряються і групуються в бухгалтерії підприємства за постачальниками і споживачами.

Підставою для накладення на позивача спірних фінансових санкцій відповідно до положень статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» став факт виявлення податковим органом на автозаправній станції Товариства необлікованого газу на загальну суму 17776,65 грн.

У свою чергу, підставою для накладення на суб`єкта господарювання вищевказаних фінансових санкції стало встановлення контролюючим органом факту реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 04 січня 2021 року №04/01 «Про створення інвентаризаційної комісії», згідно якого доручено постійно діючій комісії в кінці кожного звітного місяця проводити інвентаризацію фактичної кількості ЗВГ, позивачем 30 серпня 2021 року з 08:00 год. до 09:00 год. проведено інвентаризацію скрапленого вуглеводневого газу, про що складено Акт інвентаризації скрапленого вуглеводневого газу №8 від 30 серпня 2021 року, яким відображено встановлення комісією залишку газу за даними змінних звітів у кількості 1111,12 л та залишок газу за показниками рівнемірів у кількості 2461 л. та встановлено надлишок газу у обсязі - 1350 л.

Судом також встановлено, що встановлений за наслідком проведеної інвентаризації надлишок газу в обсязі 1350 л. позивачем відображено у бухгалтерському обліку згідно Акту оприбуткування товарів від 30 серпня 2021 року №1, а також за податковим обліком - заявкою на поповнення (коригування) залишку пального від 30 серпня 2021 року №1, яку було доставлено відповідачу через автоматизовану систему «Єдине вікно поданих електронних документів» ДПС України згідно квитанції від 30 серпня 2021 року №2, а також довідкою про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 30 серпня 2021 року (наявні у матеріалах справи). При цьому, як вбачається із матеріалів справи, вказані заявка на поповнення (коригування) залишку пального від 30 серпня 2021 року №1 та довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 30 серпня 2021 року зареєстровано позивачем в ЄРАН.

Суд наголошує на тому, що виявлення позивачем надлишку газу у обсязі 1350 л. за наслідками проведеної інвентаризації, що проводилась з 08 год. до 09 год. 30 серпня 2021 року, та направлення виявлених надлишків газу для оприбуткування згідно Акту інвентаризації залишків ЗВГ (сформований після інвентаризації) було встановлено та відображено до проведення відповідачем перевірки (згідно направлення на перевірку №2059 перевірка розпочата о 15:04 30 серпня 2021 року).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані обставини свідчать про неврахування контролюючим органом, що станом на 30 серпня 2021 року позивачем самостійно виявлено надлишок газу та здійснено його оприбуткування, у зв`язку із чим висновки Акту перевірки про наявність не облікованого газу, що знаходився у місці продажу, є необґрунтованими.

Відповідно, фактичні залишки газу, виявлені на момент перевірки, відповідають обліковим залишкам газу станом на 30 серпня 2021 року та підтверджені зазначеними вище належними доказами.

При цьому слід зазначити, що про обставини оприбуткування газу скрапленого позивач повідомив відповідача у запереченні на Акт перевірки із наданням відповідних доказів, які відповідачем безпідставно не враховано. Натомість, жодних доводів на спростування обставин самостійного виявлення та оприбуткування позивачем газу станом на час проведення перевірки контролюючим органом суду не наведено.

Таким чином, з урахуванням наведеного, протиправним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та, як наслідок, протиправним є податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2021 року №0076600707, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2021 року №0076590707, то на підставі ч.1 статті 308 КАС України його правомірність судом апеляційної інстанції не оцінюється, оскільки позивачем не було подано апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову.

Окремо колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідач жодним чином не вказує на те, у чому полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права. Зміст апеляційної скарги не розкриває суть порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржником не зазначено, яку саме нopмv порушено, у чому полягає таке порушення та чи є таке порушення підставою для скасування рішення.

Так, відповідно до п. 6 ч. 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Натомість, в апеляційній скарзі лише продубльовано зміст відзиву на адміністративний позов. При цьому, скаржником зазначено, що інвентаризаційний акт позивачем не було надано відповідачу ані під час проведення перевірки, ані під час надання заперечень на акт перевірки, у зв`язку з чим апелянт ставить під сумнів інформацію, засвідчену в даному документі. Між тим, судом першої інстанції у рішенні зазначено, що про обставини оприбуткування газу скрапленого позивач повідомив відповідача у запереченні на Акт перевірки із наданням відповідних доказів. Однак, жодних пояснень з даного приводу відповідачем в апеляційній скарзі не надано, посилання суду не спростовано, доказів власного твердження не надано.

В той же час, всі аргументи ГУ ДПС у Черкаській області, зазначені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних інших аргументів, відмінних від заявлених в суді першої інстанції, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

А.М. Горяйнов