Постанова

від 07.02.2023 по справі 826/14176/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 826/14176/17

адміністративне провадження № К/9901/13989/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2019 року (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Бєлова Л.В.) у справі №826/14176/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" до Київської міської митниці ДФС України, третя особа: Служба Безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, третя особа: Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення Митниці про визначення коду товару №КТ-UА100000-0159-2017 від 21 вересня 2017 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що дії відповідача по прийняттю оскаржуваного рішення №КТ-UА100000-0159-2017 від 21 вересня 2017 року про визначення коду товару не відповідають ч.4 ст.69 Митного кодексу України. Також позивач вказав, що у митній декларації містились всі необхідні відомості для правильної класифікації товару. Відповідач не витребував у позивача додаткові документи та не врахував наявні документи із наведенням характеристики товару та не вірно встановив невідповідність обраного позивачем коду УКТ ЗЕД 8544609090 для імпортованого ним товару, а отже відповідач не мав підстав для самостійної кваліфікації товару.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару №КТ-UA100000-0159-2017 від 21 вересня 2017 року.

Приймаючи рішення, суди дійшли до висновку про відсутність у відповідача підстав для зміни застосованого позивачем при митному оформленні товарів коду УКТ ЗЕД, оскільки проведене експертне дослідження не спростовує правильності визначення декларантом коду товару та не містить жодних тверджень, які б надавали право митному органу самостійно визначати інший код УКТ ЗЕД.

Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що код УКТ ЗЕД імпортованого позивачем товару був відповідачем визначений у відповідності до висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 13 вересня 2017 року №142005702-0618. Крім того, зазначено про порушення судами норм процесуального та матеріального права, внаслідок яких не повно встановлено фактичні обставини у справі, а рішення є незаконними і необгрунтованими.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними. Позивач доводить про безпідставність поданої касаційної скарги зазначивши, що єдиною класифікуючою ознакою коду УКТ ЗЕД в даному випадку є номінальна напруга, а не відповідність ДСТУ чи іншим нормативним документам. Доказів того, що даний кабель не відповідає номінальній напрузі 11 кВ, відповідач не надав та матеріали справи не містять.

Також на адресу Верховного Суду від Служби безпеки України (третя особа) надійшло пояснення на касаційну скаргу відповідача, у якому третя особа просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, зазначивши при цьому, що при порівнянні відповідності конструктивних параметрів кабелю, останній не відповідає вимогам ДСТУ.

Надаючи письмову відповідь на пояснення третьої особи, позивач зазначив, що на підтвердження доводів невідповідності кабелю номінальній напрузі, відповідач та третя особа доказів не надали.

Ухвалою від 7 червня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних мотивів.

Згідно із пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина 1 статті 337 МК України).

Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об`єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб`єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції (стаття 362 МК України).

Отже, необхідність перевірки документів та відомостей, які подані декларантом під час митного оформлення товарів, а також право на проведення огляду (переогляду) товарів виникає у тому числі за результатами застосування митним органом системи управління ризиками.

Відповідно до частини 1 статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ» та ТОВ «Камський кабель» 31 березня 2017 року уклали Контракт №Т1А/05/17012 на поставку кабельно-провідникової продукції. Відповідно до Специфікації №5 від 20 червня 2017 року сторонами була погоджена поставка кабелю ЦААБл 3x95 (ож),-11 в кількості 1,700 км вартістю 9537,00 USD, ЦААБл 3x150 (ож),-11 в кількості 0,700 км вартістю 5 390,00 Ц80 та ЦААБл 3x185 (ож).-11 в кількості 0,600 км вартістю 5400,00 USD.

Відповідно до рахунка-фактури №173499 від 21 липня 2017 року позивач придбав та імпортував визначений Контрактом товар, а саме: кабелі силові ЦААБл 3x150 (ож)-11 - 0,707 км (1 барабан): ЦААБл 3х185(ож)-11 - 0,602 км (1 барабан): ЦААБл 3x95 (ож)-11 - 1,700 км (2 барабани); (виробник: ООО «Камский кабель». Країна виробника: Російська Федерація»), загальною вартістю 20398,90 доларів США. Даний товар повинен був відповідати ГОСТ 18410-73 та ТТ СГТ/03-68-2016.

Оплата товару відповідно до умов укладеного Контракту та погоджених Специфікацій підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті.

27 липня 2017 року ТОВ «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ» подало до Київської міської митниці ДФС (відділу митного оформлення № 2 митного поста «Західний») митну декларацію вн.№909, реєстраційний номер МД 100020/2017/306589.

В графі 31 вказаної митної декларації зазначений наступний опис товарів: «Кабелі силові з алюмінієвими ізольованими провідниками без вмісту дорогоцінних металів, без з`єднувальних деталей напругою 11000В, призначені для передачі та розподілу електричної енергії в стаціонарних умовах, броньований сталевою стрічкою, ізоляція: бумага проссякнута маслоканіфольним нестікаючим составом, бітумна гідроізоляція, типо-розміру (ГОСТ 18410-73 і ТТ СГТ/03-68- 2016): - з алюмінієвою оболонкою: ЦААБл 3x150(ож)-11-0,707 км (1 барабан); ЦААБл 3х185(ож)-11-0,602 км (1 барабан); ЦАБл 3x95(ож)-11-1,700 км (2 барабани). Виробник: ООО «Камский кабель». Країна виробника: Російська Федерація.» В графі 33 митної декларації вказало код даного товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД) - « 8544609090».

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що від Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України до Митниці надійшло доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (лист від 27.07.2017 №14/17002).

Однією з підстав для задоволення позовних вимог суди зазначили, що доручення ГУ БКОЗ СБУ № 14/17002 від 27.07.2017 має недоліки, оскільки не зазначено підставу проведення огляду, що виключало можливість проведення огляду товарів позивача на підставі цього доручення.

Разом з тим, поза увагою суду залишились доводи відповідача, що незважаючи на наявність цього доручення, у зв`язку з наявністю спірного питання щодо класифікації товару №1, саме митним органом ініційовано і організовано відбір проб та зразків товару.

В такому разі важливо було не тільки перевірити ці доводи, з урахуванням того, що відповідач наділений правом самостійно здійснювати відбір зразків товару, а й перевірити дотримання процедури такого відбору, оскільки позивач зазначив про її порушення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідачем на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності провести відбір зразків товару для проведення досліджень з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи відсутність у експертних установах ДФС України атестованих фахівців та технічних можливостей для взяття проб та зразків товару, та відсутність можливості визначення показника випробувальної напруги кабелю силового, що в свою чергу, впливає на код товару згідно із УКТЗЕД і тим самим на базу оподаткування, Митницею на підставі статті 327 Митного кодексу України вирішено питання щодо залучення спеціаліста або експерта для взяття проб та зразків для проведення дослідження у спеціалізованій установі, зокрема залучено спеціаліста ТОВ «Енерговольт».

Спільний митний огляд продовжено 15 серпня 2017 року в присутності представника декларанта (особи уповноваженої на роботу з митницею) Гапченко Ю.В., фахівця ТОВ «Енерговольт» - технічного директора Фатєєва В.С, представника СБУ та посадових осіб Митниці, за результатами якого складено акт від 15 серпня 2017 року.

Відібрані зразки товару направлені Митницею за відповідним запитом ДПМЕ ДФС України з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

За зверненням ТОВ «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ», 18 серпня 2017 року вищезазначений товар розміщено на тимчасове зберігання під митним контролем.

З метою визначення показників товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД, митницею направлялись зразки кабелів для дослідження до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. У висновку ДПМЕ ДФС від 13 вересня 2017 року за №142005902-0618, зазначено, що товщина ізоляційного матеріалу кожної сегментної жили в чотирьох наданих зразках кабелю складає 2,5 - 2,6 мм., товщина ізоляції між жилами даних кабелів складає 5,0-5,2 мм. Спираючись на дані Технічних вимог ТТ СГТ/03-68-2016 та ГОСТ 18410-73 «Кабели силовие с пропитанной бумажной изоляцией. Технические условия», інформацію, розміщену на офіційному сайті виробника, Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2012 року і затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401, відповідач прийшов до висновку, що кабелі марки ЦААБл є силовими кабелями з алюмінієвими жилами в алюмінієвій оболонці з в`язким просоченим складом, які призначені для передачі та розподілення електроенергії в стаціонарних установках для мережі на напругу до 10 кВ.

У зв`язку з наведеним, в рішенні від 21 вересня 2017 року за №КТ-UА100000-0159-2017 Митницею було класифіковано товар, заявлений до митного оформлення за митною декларацією від 27 липня 2017 року за №UА 100020/2017/306589 з описом «Кабелі силові з алюмінієвими ізольованими провідниками без вмісту дорогоцінних металів, без з`єднувальних деталей напругою 11000В, призначені для передачі та розподілу електричної енергії в стаціонарних умовах, броньований сталевоюстрічкою, ізоляція: бумага проссякнута маслоканіфольним нестікаючим составом, бітумна ізоляція, типо-розміру, (ТОСТ 18410-73 и ТТ СГТ/03-68-2016):- з алюмінієвою оболонкою: ЦААБл 3х150(ож)-11-0,707км(1 барабан); ЦААБл 3х185(ож)-11-0,602км (1 барабан); ЦАБЛ 3Х95(ОЖ)-11-1,700КМ (2 барабани). Виробник: ООО «Камский кабель», а виробника: Російська Федерація» за кодом згідно з УКТЗЕД - 8544609010.

Колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення від 21 вересня 2017 року за №КТ-UА100000-0159-2017, суди не встановили всі фактичні обставини у справі, які мають значення для правильного вирішення спору.

Поза увагою суду залишились відомості, зазначені в картці відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, зокрема про складення протоколу про порушення митних правил № 0929/10000/17, та не перевірено результати розгляду цього протоколу.

Крім того, приймаючи рішення, судами не перевірено відомості загальнодоступного Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому оприлюднено судові рішення у справі № 826/11710/18, у яких предметом дослідження і оцінки також були митна декларація від 27.07.2017 №UА 100020/2017/306589 та рішення за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил № 0929/10000/17.

Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене вище в цій постанові в сукупності, касаційний суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність, в даному випадку, правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Митниці про визначення коду товару №КТ-UА100000-0159-2017 від 21 вересня 2017 року є передчасним.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №826/14176/17 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Т.А. Чумаченко