Ухвала

від 07.02.2023 по справі 948/271/23

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.02.2023

Справа № 948/271/23>

Номер провадження 2/948/44/23>

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2023 року смт Машівка Полтавського району Полтавської області

Суддя Машівського районного суду Полтавської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ 1/2 частки земельної ділянки із спільної сумісної власності,

в с т а н о в и в:

02 лютого 2023 року до Машівського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ 1/2 частки земельної ділянки із спільної сумісної власності, в якому позивач просить:

-виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину земельної ділянки площею 2,4199 га, розташованої за адресою: Полтавська область, Машівський район, Коновалівська сільська рада, кадастровий номер 5323081900:00:002:0061, належні позивачу на праві спільної часткової власності із загальної площі 4,8398 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-припинити право спілної часткової власності на земельну ділянку загальною площею 4,8398 га, розташованої за адресою: Полтавська область, Машівський район, Коновалівська сільська рада, кадастровий номер 5323081900:00:002:0061, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175 та 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідачем у позові позивач ОСОБА_1 зазначає ОСОБА_2 та вказує його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим відомостей про те, що відповідач проживає за іншою адресою на території України чи зареєстрований у встановленому законом порядку на території України, позивачем не вказано.

Відтак, відповідач ОСОБА_2 є громадянином іноземної держави та проживає у м.Магнитогорськ Челябінської області Російської Федерації.

Відповідно до частин першої статті 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно частини другої статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Процесуальний порядок провадження у справах за участю іноземних осіб врегульовано Розділом ХІ ЦПК України.

Відповідно до частини першої саттті 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Отже суд, який відкриває провадження у справі, зобов`язаний повідомити про подачу позову, час і місце судового засідання всіх учасників процесу, в тому числі й нерезидента.

Якщо мова йде про суб`єктів, які є резидентами країн учасників Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, застосовується порядок повідомлення, визначений вказаною Конвенцією.

У випадку, якщо суд не дотримується вказаного порядку, то це безумовне процесуальне порушення, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 №1092/5/54 (далі - Інструкція), суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін`юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до абз. 1-4 п. 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених позовної заяви та доданих до неї документів, після чого вони надсилаються судом у порядку повідомлення, визначеного Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993.

Міжнародним договором, чинним для України та Російської Федерації щодо спірних правовідносин, є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 (далі - Конвенція ратифікована Законом України №240/94-ВР від 10.11.1994 та набула чинності 14.04.1995.

Частиною другою статті 7 Конвенції визначено, що у дорученні про вручення документа повинні бути також зазначена точна адреса одержувача і найменування документа, що вручається.

Згідно з частиною першою 10 Конвенції запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.

Відповідно статті 17 Конвенції у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

Таким чином, до позовної заяви має бути додано по дві копії позовної заяви та доданих до неї документів у перекладі на російську мову із завіренням перекладу перекладачем, нотаріально посвідченням чи проставлення апостиля компетентним органом держави, для запобігання повернення судового доручення без вручення відповідачеві через відсутність перекладу на офіційну мову.

Отже, оскільки зі змісту позовної заяви і доданих до неї документів, вбачається, що відповідач є громадянином Російської Федерації, позивачу потрібно надати до суду в двох примірниках належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, громадянином якої є відповідач, тобто Російської Федерації, для вручення їх відповідачу.

Між іншим судом враховано, що 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність дипломатичних установ Російської Федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади Російської Федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. № 71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. № 71/17-500-77469 від 03.10.2022).

Також припинено доставку поштових відправлень до/з Російської Федерації з перших днів повномасштабного вторгнення.

Однак, у зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України припинилось будь-яке, в тому числі поштове, сполучення між Україною та Російською Федерацією.

Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам РФ, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. № 100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).

До повномасштабної військової агресії РФ проти України повідомлення резидентів Російської Федерації про розгляд судами України справ за їх участі здійснювалось згідно Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м.Москві 28 березня 1997 року, у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

Однак, згідно із листом Міністерства закордонних справ України від 30.12.2022 № 72/14-612-108558 після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав з 27 грудня 2022 року українською стороною зупинена дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м. Москві 28 березня 1997 року, у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

У зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України припинилось будь-яке, в тому числі поштове, сполучення між Україною та Російською Федерацією.

З урахуванням необхідності направлення судом судових та позасудових документів для вручення за кордоном для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за доцільне запропонувати позивачеві здійснити належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову, та у подальшому ухвали про відкриття провадження у справі на російську мову з тим, щоб в подальшому направити на електронні чи інші відомі адреси відповідача, а також зазначити їх, якщо такі відомі позивачу (якщо іншим чиним неможливо повідомити відповідача про розгляд справи в суді).

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2частини першоїстатті 176ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.

Підпунктом а) пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Разом з тим, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною (стаття 12 Закону).

Згідно із статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошоваоцінка земельнихділянок використовуєтьсядля визначеннярозміру земельногоподатку,державного митапри міні,спадкуванні (крімвипадків спадкуванняспадкоємцями першоїта другоїчерги зазаконом (яквипадків спадкуванняними зазаконом,так івипадків спадкуванняними зазаповітом)і заправом представлення,а такожвипадків спадкуваннявласності,вартість якоїоподатковується занульовою ставкою)та даруванніземельних ділянокзгідно іззаконом,орендної платиза земельніділянки державноїта комунальноївласності,втрат лісогосподарськоговиробництва,вартості земельнихділянок площеюпонад 50гектарів длярозміщення відкритихспортивних іфізкультурно-оздоровчихспоруд,а такожпри розробціпоказників тамеханізмів економічногостимулювання раціональноговикористання таохорони земель.Експертна грошоваоцінка земельнихділянок таправ наних проводитьсяз метоювизначення вартостіоб`єктаоцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Зі змісту статей 175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Як вбачається із матеріалів справи позивач просить виділити 1/2 частку земельної ділянки із спільної сумісної власності та ціну позову визначено виходячи із нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки (155161,03/2=77580,52 гривень).

Однак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з огляду на приведені вище норми законодавства та судової практики, не може вважатися дійсною вартістю майна.

Відтак, позивачу слід уточнити ціну позову, виходячи з дійсної вартості майна, яке просять виділити в натурі, з посиланням на докази на підтвердження зазначених обставин (наприклад, висновок про вартість майна станом на 2022-2023 роки тощо).

Відповідно до частини четвертоїстатті 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору визначена 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 073,60 грн та не більше 13 420 грн.

До матеріалів справи долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн, однак оскільки позов поданий позивачем має майновий характер, необхідно сплатити судовий збір у відповідності до ціни позову, яку буде визначено з огляду на приведені вище положення закону.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ 1/2 частки земельної ділянки із спільної сумісної власності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви, у визначений судом строк. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання лише в частині визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.А. Шинкарчук