Ухвала

від 06.02.2023 по справі 759/2164/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/741/23

ун. № 759/2164/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної - ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023100080000591 від 04.01.2023 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштована, не одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджена, підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023100080000591, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, у якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання обґрунтовується тим, що 05.02.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.02.2023 приблизно о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Епіцентр-К», що розташований по вул. Берковецька, 6-В, у місті Києві, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, намагалась таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-К» (код ЄДРПОУ 32490244) на загальну суму 713 грн, 33 коп (без ПДВ), однак не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України було введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, відповідно до указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12. 08.2022 № 573/2022, воєнний стан в Україні продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Після чого, 21 листопада 2022 року, згідно з Указом Президента України №757/2022 продовжено воєнний стан з 05 год. 30 хв. строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.

Так, 04.02.2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «Епіцентр-К», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, відчуваючи потребу в грошових коштах, не маючи постійного джерела доходу вирішила таємно заволодіти чужим майном, з метою особистого збагачення, а саме прийняла рішення щодо викрадння товару з полиці вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в цей же день о 18 год. 10 хв., ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «Епіцерт-К», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, в умовах дії воєнного стану, користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з торгових полиць майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-К», а саме:

- «Крем - догляд», в кількості 1 штука, вартістю 574 грн. 17 коп. без ПДВ.

- «Набір пензлів», в кількості 1 штука, вартістю 167 грн. 17 коп. без ПДВ.

Продовжуючи далі свої протиправні дії, ОСОБА_4 , слідуючи по торгівельному залу магазину ТОВ «Епіцентр-К», розпакувала та сховала «Крем - догляд», у кількості 1 (одна) штука до належного їй рюкзака рожевого кольору, а «Набір пензлів», в кількості 1(одна) штука розпакувала та сховала до лівої кишені своєї кофти.

Не розрахувавшись за схований товар, ОСОБА_4 , перетнула лінію кас та попрямувала до виходу з магазину, однак була затримана працівниками охорони ТОВ «Епіцентр-К».

Таким чином ОСОБА_4 виконала всі дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, але не довела їх до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки була затриманий працівниками охорони ТОВ «ЕПІЦЕНТР».

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами та матеріалами кримінального провадження в сукупності.

ОСОБА_4 вчинила тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Підозрювана не одружена, офіційно не працеулаштована, не оформлена як внутріньо-переміщена особа, не має постійного джерела прибутку у зв`язку з чим існують ризики, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення, що передбачені п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним орган досудового розслідування вважає, що існують ризики, що підозрювана ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

- незаконно впливати на свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, що передбачено, п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищезазначене слідча зазначає, що оскільки з метою забезпечення виконання підозрюваним на нього процесуальних обов`язків, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, а також те, що застосувати більш м`який запобіжний захід для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не можливо, просить суд застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на неї ряд обов`язків.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, наголошуючи на ризиках, передбачених у ст. 177 КПК України, просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на неї обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив суд застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.

Повно та всебічно дослідивши матеріали поданого клопотання, заслухавши прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 зазначеної статті встановлено мету застосування запобіжного заходу, яка полягає у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зважаючи на положення ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.ч. 1,2,6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Частиною 1 ст. 193 КПК України встановлено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Також ч. 1 ст. 194 КПК України вказується, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

У своєму клопотанні слідча зазначила, що ОСОБА_4 вчинила тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Підозрювана не одружена, офіційно не працеулаштована, не оформлена як внутріньо-переміщена особа, не має постійного джерела прибутку у зв`язку з чим існують ризики, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення, що передбачені п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жодних інших свідчень на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у клопотанні та під час судового засідання суду надано не було. Фактично, наявність ризиків, зокрема можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тотожними обставинами без доведення наявності причинно-наслідкового зв`язку між певними діями підозрюваної, які можуть привести до вказаних ризиків.

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (рішення у справі «W. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland) від 26 січня 1993 року).

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою №12369 від 26 червня 1991 року по справі «Лтальє проти Франції», п. 51, за скаргою №5522/04 від 20 січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою №38717/04 від 14 жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України» п. 29, 41 за скаргою №37466/04 від 20 травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 ЄСПЛ констатував порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Судом встановлено відсутність у клопотанні аргументів слідчої про те, що до підозрюваної неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. У судовому засіданні прокурор також не надав відповідних аргументів.

У відповідності до ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Частиною 4 статті 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Зважаючи на вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, ретельно дослідивши матеріали поданого клопотання та заслухавши учасників судового засідання, суд доходить до висновку, що до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особисте зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Таким чином, беручи до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи наявні докази про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, керуючись ст.ст. 2, 7, 176-179, 181, 193, 194 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023100080000591 від 04.01.2023 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 діб до 05.04.2023 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:

1) Прибувати до слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві, прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва або слідчого судді за першою вимогою;

2) У разі зміни місця фактичного проживання негайно повідомити про це слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва або слідчого суддю;

3) Здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з території України.

4) Не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Термін дії обов`язків визначити до 05.04.2023 року включно.

Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 08.02.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1