Ухвала

від 07.02.2023 по справі 570/1837/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

захисника-адвоката - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне об`єднане кримінальне провадження (№12021181180000101 з №12021181180000201) щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2022 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2022 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ст.185 КК України, і призначено покарання: за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців; за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання - три роки і шість місяців позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2022 року, остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на чотири роки, початок строку відбуття якого рахується з 06 червня 2021 року.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_7 10 березня 2021 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом віджиму метало-пластикового вікна, проник до будинку, а надалі, шляхом віджиму метало-пластикових дверей - до лазні, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав побутову техніку, газовий котел, газонокосарку та кабель, загальною вартістю 75307 грн, належні ОСОБА_8 , а також майно ОСОБА_9 - газовий паяльник, банну пічку, термометр-гідрометр з упаковками герметики на суму 64442 грн.

15 березня 2021 року біля 03 год. ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом віджиму метало-пластикового вікна, проник до приміщення, розташованого на території господарства з кадастровим номером 5624688900:02:002:0061 Тайкурівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, де таємно викрав майно, що належить ОСОБА_10 - пічку-камін, електрогазонокосарку, будівельну тачку та сокиру, загальною вартістю 15958 грн.

18 березня 2021 року ОСОБА_7 не пізніше 08 год.50 хв, шляхом злому решітки, проник до приміщення магазину» ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав майно ОСОБА_11 на суму 20293 грн.

22 березня 2021 року приблизно о 19 год, шляхом віджиму вікна, проник у будинок ОСОБА_12 , розташований на АДРЕСА_4 , де таємно викрав майно власника на загальну суму 11694 грн.42 коп.

21 квітня 2021 року біля 18 год, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до підсобного приміщення домогосподарства за адресою: АДРЕСА_5 , звідки таємно викрав брухт чорних металів вагою 430 кілограм, заподіявши ОСОБА_13 шкоду на суму 2150 грн.

02 травня 2021 року близько 22 год, шляхом пошкодження вікна, проник у будинок ОСОБА_14 , розташований на АДРЕСА_6 , звідки таємно викрав її майно загальною вартістю 6149, 68 грн.

В цей же день біля 23 год. 30 хв. проник до будинку в садівничому товаристві "Борковський" Олександрійської С/Ради Рівненського району Рівненської області, належний ОСОБА_15 , де таємно викрав належне йому майно, загальною вартістю 4404 грн.

07 травня 2021 року приблизно о 05 год.20 хв, шляхом проникнення у сховище ТзОВ» Виробничо-тргівельна компанія Еколайн», що за адресою вул.1-го Травня 33 смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, намагався таємно викрасти належне товариству майно - металобрухт на загальну суму 17274, 18 грн, однак, будучи поміченим працівником «Виробничо-торгівельна компанія Еколайн», зник з місця події.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичних обставин, доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, та правильності кваліфікації його дій, покликається на суворість призначеного покарання. На думку апелянта, суд не в повній мірі врахував визнання вини ОСОБА_7 та активнесприяння розкриттю злочинів, а тому просить вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2022 року змінити, пом`якшити покарання, визначивши його в межах трьох років восьми місяців позбавлення волі.

Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.

Рівненський слідчий ізолятор та обвинувачений ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про день і час розгляду апеляційної скарги захисника в режимі відеоконференції, на зв`язок не вийшли. Захисник інтересів ОСОБА_7 , підтвердивши, що підзахисний належним чином повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги, заявив клопотання про її розгляд у відсутності ОСОБА_7 , оскільки зміст апеляційної скарги погоджений з обвинуваченим і захист його інтересів здійснює адвокат ОСОБА_6 , присутній в судовому засіданні, що не є порушенням права на захист.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи прокурора, який вважає вирок законним, обгрунтованим і просить залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних у вироку обставин підтверджується сукупністю зібраних у провадженні доказів, яким судом дана правильна юридична оцінка, що не заперечується в апеляційній скарзі і не оспорюється ніким з учасників судового розгляду.

Твердження апелянта про призначення ОСОБА_7 надто суворого покарання не є переконливими, оскільки термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру.

Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність, між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом і розміром покарання, та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, і ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справах про призначення судом більш м`якого покарання.

Так, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: "Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України".

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі "Довженко проти України") зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно зі ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК України означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК України розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття "особа обвинуваченого" вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України поняття "особа винного".

Вирішення судом даного питання ґрунтується на вимогах статей 50, 65 КК України.

При обранні покарання ОСОБА_7 суд, як видно з вироку, дотримався положень ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та роз`яснень, що містяться в п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (з послідуючими змінами) „Про практику призначення судами кримінального покарання", і врахував ступінь тяжкості вчиненних злочинів, віднесених законом до тяжких, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння в розкриттю злочину, на які покликається і апелянт, та призначив покарання в межах закону за вчинене й остаточне покарання, відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, застосування норми якої сторона захисту не оспорює, яке, з врахуванням системності та обставин вчинених ОСОБА_7 злочинів, не можна вважати надто суворим.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б слугували безумовними підставами для скасування або зміни судового рішення, при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_16 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту оголошення повного тексту ухвали, а ОСОБА_7 - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3