Рішення

від 02.02.2023 по справі 522/2279/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/2279/22

Провадження №2-др/522/5/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02лютого 2023року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Суворової О.В.,

за участі секретаря судового засідання Довгань Ж.А.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» - Колодяжного Д.П. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №522/2279/22 за позовом Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеса знаходилась справа за позовом Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 23.11.2022 року заяву представника позивача Єфімової Л.Я. про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

30.11.2022року досуду звернувсяпредставник відповідачаТовариства зобмеженою відповідальністю«Бруклін-Київ»-Колодяжний Д.П. з клопотанням про ухваленнядодаткового рішенняпо цивільнійсправі №522/2279/22, в якому просив стягнути з Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» суму витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи , у розмірі 6300грн.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року прийнято до провадження матеріали заяви та призначено розгляд на 02.02.2023 року.

У судове засідання, призначене на 02.02.2023 року, позивач - Первинна профспілкова організація працівників порту та транспорту «Сіндікат» не з`явився . Про день та час слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомив.

Представник ТОВ «Бруклін-Київ» - адв. Бріг В.М. подав заяву про проведення судового засідання без фіксування процесу, подану заяву просив задовольнити в повному обсязі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 02.02.2023 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа за позовом Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 23.11.2022 року заяву представника позивача Єфімової Л.Я. про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

30.11.2022року досуду звернувся представник відповідачаТОВ «Бруклін-Київ»-Колодяжний Д.П.з клопотанням про ухваленнядодаткового рішенняпо цивільнійсправі №522/2279/22,в якому просив стягнути з Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» суму витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи у розмірі 6300грн.

До заяви представник заявника надав розрахунок фактичної вартості правничої допомоги при розгляді справи №522/2279/22 на суму 6300 грн.(а.с.162), договір про надання правничої допомоги від 14.09.2022 р. (а.с.163-164), рахунок №3247 від 04.10.2022 р. на суму 4500 грн. (а.с.170), платіжне доручення №БР20222648 від 05.10.2022 р. на суму 4500,00 грн., яку сплатив ТОВ «Бруклін-Київ» АО «АН.Бізнес Адвокати» (а.с.171), акт виконаних робіт / наданих послуг №3247 від 04.10.2022 р. (а.с.172), рахунок №3269 від 08.11.2022 р. на суму 900,00 грн. (а.с.173), платіжне доручення №БР20223200 від 15.11.2022 р., на суму 900,00 грн., яку сплатив ТОВ «Бруклін-Київ» АО «АН.Бізнес Адвокати» (а.с.174), акт виконаних робіт / наданих послуг №3269 від 08.11.2022 р. (а.с.175), рахунок №3280 від 24.11.2022 р. на суму 900,00 грн (а.с.176), платіжне доручення №БР20223329 від 28.11.2022 р., на суму 900,00 грн., яку сплатив ТОВ «Бруклін-Київ» АО «АН.Бізнес Адвокати» (а.с.177), акт виконаних робіт / наданих послуг №3280 від 24.11.2022 р. (а.с.178).

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 вказаної норми передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становлять ті оплатні дії, які передбачені цивільно-процесуальних кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

За роз`ясненнями п.20 постанови Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК (нова редакція 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами статей 79, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. Відповідно до статті 84 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний суд зазначив, що у підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Отже, розрахунком визначена фактична вартість правничої допомоги при розгляді справи №522/2279/22 на суму 6300 грн.(а.с.162), між сторонами укладений договір про надання правничої допомоги від 14.09.2022 р. (а.с.163-164).

ТОВ «Бруклін-Київ» надав суду рахунок №3247 від 04.10.2022 р. на суму 4500 грн., платіжне доручення№БР20222648від 05.10.2022р.на суму4500,00грн., акт виконаних робіт / наданих послуг №3247 від 04.10.2022 р., рахунок №3269 від 08.11.2022 р. на суму 900,00 грн., платіжне доручення№БР20223200від 15.11.2022р.,на суму900,00грн., акт виконаних робіт / наданих послуг №3269 від 08.11.2022 р. (а.с.175), рахунок №3280 від 24.11.2022 р. на суму 900,00 грн., платіжне доручення№БР20223329від 28.11.2022р.,на суму900,00грн., акт виконаних робіт / наданих послуг №3280 від 24.11.2022 р. (а.с.178).

Відповідно до розрахунку фактичної вартості правничої допомоги , наданого відповідачем (а.с.162), вартість правничої допомоги у підготовці та участі у судовому засіданні 06.10.2022 року та 23.11.2022 року складає по 900 грн за кожне засідання.

Згідно матеріалів справи, представник відповідача приймав участь у судовому засіданні 06.10.2022 року ( а.с.130) .

23.11.2022 р. представник відповідача участі в судовому засіданні не брав , а тому задовольнити вимогу про стягнення 900 грн. за участь у судовому засіданні в суді першої інстанції суд не може.

Відповідно до Постанови ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Виходячи із системного аналізу Великої Палати, надання адвокатом правової допомоги та факт оплати таких послуг може підтверджуватися різними доказами, зокрема, наступними:

- відповідний договір про надання правової допомоги;

- розрахунок наданих послуг;

- детальний опис виконаних доручень клієнта;

- акт прийому-передачі виконаних робіт;

- платіжні доручення, квитанції або касові чеки на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом;

- інші документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 04 березня 2021 року по справі № 280/429/19.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Велика Палата ВС у своїй постанові від 19.02.2020р. по справі № 755/9215/15-ц роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту, тому твердження позивача є помилковими.

У справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд зазначає, що витрати на ведення справи частково підтверджені представником ТОВ «Бруклін-Київ», а тому підлягають задоволенню частково у розмірі 5400 грн., оскільки знайшли своє підтвердження під час дослідження матеріалів справи.

Керуючись ст.ст.4, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258-260, 264, 268, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Постановити у справі №522/ 2279/22 додаткове рішення наступного змісту:

Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» - Колодяжного Д.П. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справізадовольнити частково.

Стягнути з Первинної профспілкової організації працівників порту та транспорту «Сіндікат» (Код ЄДРПОУ 43517378 місцезнаходження: м.Одеса, вул. Петрашевського, 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» (Код ЄДРПОУ 31795619 місцезнаходження: м.Одеса, Хлібна гавань, 6) понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 5400(п`ятьтисяч чотириста) гривень 00 копійок.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02.02.2023 року.

Суддя О.В.Суворова