Ухвала від 25.01.2023 по справі 953/5791/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/5791/22 (1-кс/953/4613/22) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/50/23 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупредставника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна по кримінальному провадженню за №22022220000000821 від 22.04.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна по кримінальному провадженню за №22022220000000821 від 22.04.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Згідно ухвали накладено арешт на майно, вилучене 14.10.2022 під час огляду місця події на 69 км. а/д Н-26 (Чугуїв-Мілове через м. Старобільськ) с. Грушівка Куп`янського району Харківської області, власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: насіння соняшника масою 204 тони 700 кілограм; товарно-транспортні накладні №№ 009, 005, 006, 004, 008, 007, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання товарно-транспортних накладних визначено матеріали цього кримінального провадження, а насіння соняшника - визначено ТОВ ТБ «Новаагро» (код ЄДРПОУ 39820081),згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить зазначенуухвалу слідчого судді скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає,що з ухвалою судуне згоденоскільки судоверішення буловинесено безучасті ОСОБА_7 ,який зоб`єктивнихпричин незміг доїхатидо м.Харкова дляучасті усудовому засіданніта направивсвої поясненнята документидо судуелектронною поштою.Вказав,що ФГ ОСОБА_7 ,основним видомдіяльності якогоє вирощуваннязернових культур,зокрема насіннясоняшника (видидіяльності ФГу витягуз Єдиногодержавного реєструпідприємств надававсясуду разомз поясненнями),у 2021році бувбезпосередньо вирощенийі зібранийврожай соняшника.Цей фактпідтверджується звітомпро площіта валовізбори сільськогосподарськихкультур ФГ ОСОБА_7 до Державноїслужби статистикиза 2021рік (звітза формую29-ствід 05.01.2022 доУправління статистикиХарківської області).Вказаний документпідтверджує походженняврожаю соняшникасаме за2021рік ФГ ОСОБА_7 ,а томувважає,що посиланняслідчого СВУСБ Українив Харківськійобласті ОСОБА_10 в протоколіогляду місцяпригоди від14.10.2022 провідсутність документів,які бпідтверджували походженняцього насіннясоняшника,як напідставу йоговилучення,є безпідставним.Також зазначає,що вмежах своєїгосподарсько-підприємницькоїдіяльності ОСОБА_7 05жовтня 2022року (тобто вперіод,коли врожайсоняшника у2022року нацей часфізично неміг бутизібраний)уклав договірпоставки соняшника(врожаю 2021р.)за №05/10/2022року зТОВ «ТБ«НОВААГРО»,згідно якогоФГ ОСОБА_7 (Продавець)зобов`язано відпустититовар зіскладу продавця(с.Гусинка Куп`янськогорайону Харківськоїобласті),а ТОВ«ТБ «НОВААГРО»(Покупець)своїм транспортомздійснює самовивізтовару іоплачує товарбезготівково.Товар переходитьу власністьПокупця післяпідписання накладноїна отриманнятовару.Згідно накладних№9від 12.10.2022і №10від 13.10.2022,підписаних сторонами,вказаний соняшникбув відпущенийі одержанийТОВ «ТБ«НОВААГРО»,тобто перейшову власністьпокупця ТОВ«ТБ «НОВААГРО». Впідтвердження фактуоплати товарупокупцем свідчатьплатіжні інструкціїПРИВАТБАНКУ №702від 06жовтня 2022,№ 116258від17жовтня 2022,№ 116657від 01.11.2022,№ 116761від 04.11.2022,№ 35від 09.11.2022,№ 107від 14.11.2022,згідно якихТОВ «ТБ«НОВААГРО» оплативпоставку соняшникаі став,таким чином,законним володільцеммайна.Таким чином,на моментзвернення досуду зклопотанням проарешт майна16.11.2022 воно вжене належало ОСОБА_7 і відповідноне підлягалозадоволенню.Крім тогопосилається нате,що під часокупації Куп`янськогорайону Харківськоїобласті ФГ ОСОБА_7 фактично припинилосвою господарськудіяльність,жодної сільскогосподарськоїпродукції натериторію рфне вивозилоі неторгувало зс країною-агресором;відомості пройого виїздна територіюрф невідповідають дійсності.За весьчас досудовогорозслідування ОСОБА_7 слідчі недопитували,навіть ненамагалися допитати,вперше проіснування цієїсправи йомустало відомо16.11.2022,коли насвій телефонвін отримавsmc-повідомленнясудову повісткупро явкув Київськийрайонний судм.Харкова поцій справіна 17.11.2022.Також вказує,що ОСОБА_7 весь часвоєнного станупідтримував іпідтримує військовослужбовцівУкраїни,ФГ ОСОБА_7 в якостіблагодійної допомогиЗСУ 07жовтня 2022року (тобтовідразу якбув отриманийперший платіжвід ТОВ«ТБ «НОВААГРО»за поставкусоняшника -06.10.22та заздалегідьдо затриманняавтомобілів зперевезенням товару-14.10.22)були перерахованігрошові коштиу сумі50тисяч гривень.Отже посилаєтьсяна те,що прокурорв клопотанніне довів,а слідчийсуддя неврахував відсутністьобґрунтованої правовоїпідстави дляарешту майна,як доказуу кримінальномупровадженні заознаками злочину,передбаченого ч.2ст.111КК України.Крім того,звертає увагу напроцесуальні порушення,передбачені ч.5ст.171КПК України,з бокупрокурора стосовностроку зверненнядо судуз клопотаннямпро арештмайна,оскільки 14.102022майно буловилучене та передано навідповідальне зберіганняТОВ «ТБ«НОВААГРО»,а клопотання проарешт майна,як зазначенов ухвалірайонного судувід 18.11.2022,подано допоштового відділеннята надійшлодо суду18.10.2022, тобто на четвертий день після тимчасового вилучення. Отже, на його думку, відповідно до п.3 ст. 169, ч.5 ст. 171 КПК України вказане майно повинно було беззаперечно повернуте особі, у якої його було вилучено, і в клопотанні про арешт майна прокурору необхідно було відмовити.

Представники ТОВ «ТБ НОВААГРО» адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, були належним чином повідомлені засобами телефонного зв`язку про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з`явилися.

Факт того, що представники майна були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги об`єктивно підтверджується наявністю клопотань від цих адвокатів щодо проведення судового заcідання в режимі відеоконференції (арк. 169-173, 174-177).

Поряд з цим, 25.01.2023 року, перед початком судового засідання, представник власника майна ОСОБА_12 повідомила в телефонному режимі помічника судді, який напередодні здійснював сповіщення, про те, що не має можливості приймати участь у судовому засіданні, в тому числі, в режимі відеоконференції. Однак адвокат ОСОБА_12 не заявляла клопотань про відкладення розгляду цієї апеляційної скарги.

Крім того, представник власника майна адвокат ОСОБА_11 25.01.2023 року перед початком судового засідання в телефонному режимі повідомив помічника судді про те, що він не має можливості приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки в тому місці, де він перебував вимкнуто електроенергію, однак до канцелярії Харківського апеляційного суду будь-яких заяв або клопотань не надсилав.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності представників власників майна ТОВ «ТБ «НОВААГРО», оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а також пояснення прокурора, який заперечував щодо її задоволення та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ УСБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000000821 від 22.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просив накласти арешт на насіння соняшника масою 204 тони 700 кілограм та товарно-транспортні накладні №№ 009, 005, 006, 004, 008, 007, стверджуючи про те, що власником майна є ОСОБА_7 , а саме шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном. Місцем зберігання товарно-транспортних накладних визначити матеріали цього кримінального провадження, а насіння соняшника - визначити ТОВ ТБ «НОВААГРО» (код ЄДРПОУ 39820081).

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що під час досудового розслідування встановлено інформацію щодо протиправної діяльності ФГ ОСОБА_7 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яке зареєстроване за адресою: Куп`янський район, Харківська область, с. Єгорівка. Вказав, що за отриманими відомостями, ОСОБА_13 перебуваючи на посаді голови Кіндрашівської ОТГ Харківської області, здійснюючи сприяння діяльності військовослужбовцям країни-агресора та окупаційній владі, надаючи допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, вступив у змову із представниками держави-агресора, яка полягала у наданні складів ФГ « ОСОБА_7 », яке належить брату ОСОБА_13 для зберігання сільськогосподарських культур, які збирались з полів сільськогосподарських підприємств, власники яких виїхали з тимчасово окупованої території, тобто використовували вказані склади у якості перевалочного пункту, для подальшого транспортування сільськогосподарських культур у РФ.

Зазначив, що 14.10.2022 на 69 км. а/д Н-26 (Чугуїв-Мілове через м. Старобільськ) с. Грушівка Куп`янського району Харківської області, на блокпосту за вказаною адресою зупинено 6 вантажних автомобілів з причепами, які перевозили насіння соняшника загальною вагою 204,7 тон. Згідно товаротранспортних накладних автоперевізник ТОВ ТД СТ за замовленням ТОВ ТБ «НОВААГРО» перевозив з ФГ «Коньшин Роман Вікторович» (з с. Гусинка Куп`янського району Харківської області) насіння соняшника до ТОВ АПК «Новаагро» (у с. Васищеве Харківського району Харківської області вул. Овочева, 13). Згідно з відомостями протоколу 14.10.2022 під час огляду місця події встановлено, що автоперевізник ТОВ ТД СТ за замовленням ТОВ ТБ «НОВААГРО» перевозив з ФГ «Коньшин Роман Вікторович» вивіз шістьома вантажними автомобілями з причепами до них, згідно товарно-транспортних накладних 204,7 тон насіння соняшника. Разом з цим, будь-які документи на підтвердження походження вказаної сільськогосподарської культури органу досудового розслідування не надано. Зазначив, що постановою слідчого від 14.10.2022 вказане насіння соняшника та товарно-транспортні накладні визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Отже, прокурор, посилаючись на ч. 1 ст. 98, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення експертних досліджень, збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, а також перевірки походження та планів на подальше використання, просив накласти арешт на майно, вилучене 14.10.2022 під час проведення огляду місця події на 69 км. а/д Н-26 (Чугуїв-Мілове через м. Старобільськ) с. Грушівка Куп`янського району Харківської області, власником якого є ОСОБА_7 .

Постановляючи рішення, про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції послався на те, що прокурором доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення цього кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховував можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З таким рішення слідчого судді колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту.

Тобто, КПК України чітко передбачені підстави та мета для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, не з`ясував всі обставини, з якими пов`язується можливість накладення арешту, не перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження, та дійшов не обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна.

Посилаючись в оскаржуваній ухвалі на наявність правових підстав, передбачених ч.3 ст.170 КПК України, відповідності майна вказаного у клопотанні прокурора критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, слідчий суддя, на думку колегії суддів, належним чином не обґрунтував своє рішення.

Зокрема, відповідно до відомостей постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання (арк. 62) вбачається, що насіння соняшника масою 20 тони 700 кілограмів було визнано як речовий доказ та було визначено місце його зберігання.

Однак, в мотивувальній частині цієї постанови зазначено, що «… орган досудового розслідування дійшов висновку, що вищезазначена сільськогосподарська культура пшениці відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки вона є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій….». Відомостей про те, що ця постанова слідчого уточнювалась або змінювалась прокурором не надано.

Тобто висновки, до яких дійшов слідчий у мотивувальній та резолютивній частинах цієї постанови мають об`єктивні суперечності, які поза розумним сумнівом свідчать про відсутність обґрунтованості цієї постанови.

Під час апеляційного перегляду з пояснень сторін та огляду документів встановлено, що в межах своєї господарсько-підприємницької діяльності ОСОБА_7 05 жовтня 2022 року уклав договір поставки соняшника (врожаю 2021 р.) за № 05/10/2022 року з ТОВ «ТБ «НОВААГРО», згідно якого ФГ ОСОБА_7 (Продавець) зобов`язано відпустити товар зі складу продавця (с. Гусинка Куп`янського району Харківської області), а ТОВ «ТБ «НОВААГРО» (Покупець) своїм транспортом здійснює самовивіз товару і оплачує товар безготівково. Товар переходить у власність Покупця після підписання накладної на отримання товару. Згідно накладних № 9 від 12.10.2022 (арк. 111) і № 10 від 13.10.2022 (арк. 112), підписаних сторонами, вказаний соняшник був відпущений і одержаний ТОВ «ТБ «НОВААГРО», тобто перейшов у власність покупця ТОВ «ТБ «НОВААГРО».

Крім цього, поза увагою слідчого судді залишилось те, що відповідно до товаротранспортних накладних №009 від 12.10.2022; №005 від 12.10.2022; №006 від 12.10.2022; №004 від 12.10.2022; №008 від 12.10.2022; №007 від 12.10.2022, підписаних замовником ТОВ «ТБ «НОВААГРО», вантажовідправником ФГ ОСОБА_7 та вантажоодержувачем ТОВ «АКТ «НОВААГРО» для ТОВ «ТБ «НОВААГРО», вказаний соняшник, загальною масою 204тони 700кілограм,був перевезений автоперевізником ТОВТД СТз ФГ «Коньшин Роман Вікторович» до ТОВ «ТБ «НОВААГРО», тобто перейшов у власність покупця ТОВ «ТБ «НОВААГРО» (а.с.55-60).

Поряд з цим, відповідно до відомостей договору поставки № 05/10/2022 від 05.10.2022 року вбачається, що ФГ ОСОБА_7 в особі ОСОБА_7 передав ТОВ «ТБ НОВААГРО» в особі директора ОСОБА_14 насіння соняшника та отримав за нього оплату у національній валюті (арк. 91).

Вказані обставини підтверджуються платіжними інструкціями Харківського ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 702 від 06.10.2022, № 116258 від 17.10.2022, № 116657 від 01.11.2022, № 116761 від 04.11.2022, № 35 від 09.11.2022, № 107 від 14.11.2022, згідно відомостей яких ТОВ «ТБ «НОВААГРО» сплатило ОСОБА_7 грошові кошти за поставку соняшника, що вочевидь свідчить про те, що ТОВ «ТБ «НОВААГРО» стало законним його власником (добросовісним набувачем) в межах звичайної господарської діяльності. (а.с. 111-112).

Враховуючи наведене, об`єктивно вбачається, що власником майна на момент зупинки вантажних автомобілів, а саме 14.10.2022 року, на яке накладено арешт, є саме ТОВ «НОВААГРО», а не ОСОБА_7 , який виступав лише грузовідправником.

Отже, з урахуванням того, що грошові кошти, які були перераховані платником ТОВ «ТБ«НОВААГРО» нарозрахунковий рахунок ОСОБА_7 свідчить про те, що договір був реальним, а не фіктивним, а ТОВ «ТБ «НОВААГРО» набуло право власності на соняшник і виконало умови договору.

Тобто, що станом на день постановлення ухвали слідчого судді Київського районного судум.Харкова від18.11.2022ОСОБА_7 вже не був власником соняшника, оскільки останній платіж за соняшник було проведено 14.11.2022.

Крім того, суд першої інстанції розглянув клопотання слідчого без участі та виклику в судове засідання власника майна. Об`єктивно вбачається, що на момент розгляду клопотання слідчим суддею суду першої інстанції, власником арештованого майна вже було ТОВ «ТБ НОВААГРО», тобто суд першої інстанції розглянув клопотання про арешт майна без повідомлення його власника, а саме ТОВ «ТБ «НОВААГРО», чим порушив право власника майна на захист своїх інтересів.

Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_7 надав звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду з відомостей якого вбачається, що врожай соняшнику у розмірі 17739,60 центнерів було зібрано ще у 2021 році. Прокурор в судовому засіданні не спростувала поза розумним сумнівом відомості цього звіту, що, на думку колегії суддів, спростовує те, що цей врожай збирався під час окупації.

Крім того, ані посадові особи, ані ТОВ «ТБ НОВААГРО», як юридична особа, не є фігурантом у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується відомостями витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, але слідчий суддя не взяв до уваги об`єктивні відомості про те, що власником арештованого майна є саме ТОВ «ТБ НОВААГРО», яке є добросовісним покупцем (набувачем права власності) відповідно до договору поставки.

Отже, з відомостей досліджених під час апеляційного перегляду об`єктивно вбачається, що ОСОБА_7 уклав договір купівлі-продажу насіння соняшника з ТОВ «ТБ НОВААГРО», яка здійснює свою діяльність на території України. Крім того, розрахунок між суб`єктами господарювання проведено через національні банки України та у національній валюті України (гривня).

На теперішній час по цьому кримінальному провадженню підозра нікому не вручена.

Крім того, юридична адреса покупця соняшника ТОВ «ТБ «НОВААГРО» - м. Харків, вул. Чернишевського, 66, тобто воно ніколи не знаходилося на окупованій території, а тому на цій стадії кримінального провадження в матеріалах справи відсутні відомості щодо співпраці цього товариства з окупантами із Російської Федерації.

Колегія суддів дійшла висновку, що накладення арешту на вилучене 14.10.2022 під час огляду місця події на 69 км. а/д Н-26 (Чугуїв-Мілове через м. Старобільськ) с. Грушівка Куп`янського району Харківської області насіння соняшника масою 204 тони 700 кілограм; товарно-транспортні накладні №№ 009, 005, 006, 004, 008, 007, за вказаних вище обставин призвело до безпідставного позбавлення власника соняшника ТОВ «ТБ «НОВААГРО» права відчуження, розпорядження та користування належним йому майном, що є неприпустимим.

За таких обставин відсутні підстави для накладення арешту на майно, власником якого є ТОВ «ТБ «НОВААГРО», а саме на насіння соняшника масою 204 тони 700 кілограм; товарно-транспортні накладні №№ 009, 005, 006, 004, 008, 007, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, що обумовлює відмову у задоволенні клопотання прокурора.

З огляду на викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції не може бути визнано обґрунтованим, оскільки не містить в собі належних процесуальних підстав та мотивів його прийняття і не відповідає положенням ст. ст. 370, 372 КПК України.

Крім того,відповідно доч.4ст.173КПК України,у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції було прийнято передчасно, без врахування норми ч.4 ст. 173 КПК України, оскільки при розгляді клопотання, поданого прокурором, не в повній мірі з`ясовано всі обставини справи, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді про накладення арешту слід скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити, шляхом скасування арешту на майно та негайного повернення його власнику ТОВ «ТБ НОВААГРО», відповідно до вимог ч.3 ст. 173 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 170, 172, 404, 407 ч.3 п.2, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Київського районного судум.Харкова від18листопада 2022рокускасувати і постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна по кримінальному провадженню за №22022220000000821 від 22.04.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - відмовити.

Тимчасово вилучене майно повернути власнику ТОВ «ТБ НОВААГРО».

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді