Рішення

від 06.02.2023 по справі 583/908/22

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/908/22

2/583/101/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого- судді Плотникової Н.Б.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Приватного підприємства «Куземин-Агро»,

третя особа: Відділ зпитань державноїреєстрації Охтирськоїміської ради

про стягнення заборгованості орендної плати за землю та розірвання догорів оренди,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022 року представник позивача подав до суду позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 до ПП «Куземин-Агро» про стягнення заборгованості орендної плати за землю та розірвання догорів оренди, в якій просить стягнути з Приватного підприємства «Куземин-Агро» заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5920385000:01:001:1110 та 5920385000:01:001:1111 за 2020-2021роки в розмірі 84749,67 грн. на користь ОСОБА_1 з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних; розірвати Договір оренди землі від 02.11.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ПП «Куземин-Агро» відносно оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920385000:01:001:1110 загальною площею 2,5087 га, яка знаходиться на території Грунської (бувшої Куземинської) сільської ради Охтирського району Сумської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом припинення запису про інше речове право за номером 17523217 від 18.11.2016 р. та скасування рішення державного реєстратора номер 32448776 від 20.11.2016 р.; розірвати Договір оренди землі від 11.11.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ПП «Куземин-Агро» відносно оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920385000:01:001:1111 загальною площею 0,2037 га, яка знаходиться на території Грунської (бувшої Куземинської) сільської ради Охтирського району Сумської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом припинення запису про інше речове право за номером 17523172 від 18.11.2016 р. та скасування рішення державного реєстратора номер 32448758 від 20.11.2016 р. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач належним чином не виконує умови договорів оренди земельних ділянок кадастрові номери 5920385000:01:001:1111 та 5920385000:01:001:1110 та не сплачує оренду, розмір якої за два роки становить 8333,30 грн. З урахуванням пені загальна сума заборгованості складає 84749,67 грн., які просить стягнути з відповідача з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. Також в зв`язку з порушенням відповідачем умов договору та систематичною несплатою орендної плати просить розірвати договори оренди вказаних земельних ділянок від 02.11.2016 р. та від 11.11.2016 р.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Котляревський С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву не надав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

Представник третьої особи - Відділу з питань державної реєстрації Охтирської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить розглядати справу без участі представника відділу.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки кадастровий номер 5920385000:01:001:1111 загальною площею 0,2037 га та 5920385000:01:001:1110 загальною площею 2,5087 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Куземинської сільської ради Охтирського району, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.02.2022 р. (а.с. 16-20).

Земельна ділянка площею 2,5087 га кадастровий номер 5920385000:01:001:1110 відповідно до договору оренди від 02.11.2016 р. перебуває у користуванні ПП «Куземин-Агро», термін оренди 10 років, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6 % від базової нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням її щорічної індексації, що становить 4129,96 грн., що підтверджується копією договору оренди землі від 02.11.2016 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.02.2022 р. (а.с. 16-20).

Земельна ділянка площею 0,2037 га кадастровий номер 5920385000:01:001:1111 відповідно до договору оренди від 11.11.2016 р. перебуває у користуванні ПП «Куземин-Агро», термін оренди 10 років, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6 % від базової нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням її щорічної індексації, що становить 36,69 грн., що підтверджується копією договору оренди від 11.11.2016 р. та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.02.2022 р. (а.с. 7-8, 16-20).

Відповідно до вимог статті 124ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1ЗУ «Прооренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13ЗУ «Прооренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до положень ст.21 Закону України « Про оренду землі» ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди ( крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень частини 1 статті 15 Закону України « Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є істотною умовою договору оренди землі.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункт «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що … [підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно ізстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться].

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі№ 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що …[при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13 Велика Палата Верховного Суду не вбачає.Стаття 611ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність].

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) суд дійшов висновку, що … [у пункті «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться». Тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо)].

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що устатті 629 ЦК Українизакріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права),які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язанняна підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно зі статтями13,15,21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що протягом 2020, 2021 р. відповідач не виплачував позивачці орендну плату. Тобто вбачається систематичне невиконання відповідачем умов договорів оренди.

З огляду на викладене та виходячи із положень статей31,32 Закону України «Про оренду землі»,статті 651 ЦК України, суд вважає, що наявні підстави для розірвання договорів оренди землівід 02.11.2016 р. та від 11.11.2016 р. з підстав систематичного порушення відповідачем договорів оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем у 2020 р. та 2021 р. не була сплачена орендна плата за користування земельними ділянками, які належать позивачу, суд вважає за необхідне стягнути її з відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість з орендної плати за оренду земельних ділянок кадастрові номери 5920385000:01:001:1111 та 5920385000:01:001:1110, розмір якої за два роки становить 8333,30 грн. При цьому виходить з розміру орендної плати, зазначеного в договорах оренди землі від 11.11.1016 р. та від 02.11.2016 року, в сумі 36,69 грн. та 4129,96 грн. відповідно.

Однак, суд не погоджується з розрахунком заборгованості з виплати орендної плати, наданим позивачем, виходячи з наступного.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується пунктом 170.1 статті 170 ПК України, відповідно до підпункту 170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України, відноситься дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПК України. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Відповідно до статті 163 ПК України, об`єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний річний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що для того, аби утримати з доходу (орендної плати) ПДФО та ВЗ обов`язковою умовою є нарахування (виплата, надання) такого доходу.

Згідно з п.п. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу, зокрема податкові агенти для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Таким чином, ПП «КуземинАгро», яке виплачує доходи фізичній особі (орендна плата за договором оренди земельної ділянки), є податковим агентом щодо таких доходів.

Відповідно до п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту (1,5%).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Податкового кодексу.

Таким чином, орендна плата є доходом орендодавця, такий дохід оприбутковується шляхом сплати орендодавцем (фізичною особою) до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військового збору за ставкою 1,5%. Оприбуткування доходу орендодавця (нарахування, утримання та перерахування до бюджету) здійснюється його податковим агентом орендарем.

Отже, орендна плата вноситься орендодавцю (фізичній особі) після утримання з неї податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Таким чином, розмір орендної плати, який підлягає виплаті орендодавцю, за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5920385000:01:001:1110 становить 3324,62 грн. (4129,96 грн. (4129,96 грн. х 19,5 %) = 3324,62грн.), за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5920385000:01:001:1111 становить 29,54 грн. (36,69 грн. (36,69 грн. х 19,5 %) = 29,54 грн.).

Враховуючи, що відповідачем не виплачена орендна плата за 2020 та 2021 роки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на корить позивача заборгованість по орендній платі за земельні ділянки кадастровий номер 5920385000:01:001:1110 та кадастровий номер 5920385000:01:001:1111 в сумі 6708,32 грн. (3324,62 грн. х 2 + 29,54 грн. х 2 = 6708,32 грн.)

Щодо стягнення пені, яка передбачена Договорами оренди землі, за прострочення виконання грошового зобов`язання за 2020-2021 роки, суд зазначає наступне.

Невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1ст. 611 ЦК).

Відповідно дост. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2ст. 551 ЦК Україниякщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 14 Договору оренди землі від 02.11.2016 р. передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до п. 11 Договору оренди землі орендна плата вноситься у такі строки: у грошовій формі один раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, натуральна до 20 числа останнього у звітному році місяця.

Відповідно до п. 14 Договору оренди землі від 11.11.2016 р. передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до п. 11 Договору оренди землі орендна плата вноситься у такі строки: у грошовій формі один раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, натуральна до 20 числа останнього у звітному році місяця.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені умови договору по виплаті орендної плати за 2020-2021 роки, які встановлені договорами оренди, позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі, встановленому договорами оренди.

Розмір пені розраховується за формулою:

Пеня = С х РП х Д, де С - Сума заборгованості (3324,62 грн.; 29,54 грн.), РП - розмір пені зазначений в договорі (2%), Д - Кількість днів прострочення (за 2020 рік - 641 днів з 21.01.2021 р. по 23.10.2022 р. (кінцева дата, зазначена позивачем у позовній заяві); за 2021 рік - 276 днів з 21.01.2022 по 23.10.2022 р. (кінцева дата, зазначена позивачем у позовній заяві).

Розрахунок пені за земельну ділянку з кадастровим номером 5920385000:01:001:1111 за 2020-2021 роки:

(3324,62 грн. х 2% х 641) +(3324,62 грн. х 2% х 276) = 60973,53 грн.

Розрахунок пені за земельну ділянку з кадастровим номером 5920385000:01:001:1110 за 2020-2021 роки:

(29,54 грн. х 2% х 641) +(29,54 грн. х 2% х 276) = 541,76 грн.

Загальний розмір пені за спірний період по двом земельним ділянкам складає 61515,29 грн. (60973,53 грн. + 541,76 грн.).

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних від суми боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст.524,533 - 535,625 ЦК Українигрошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 200/4309/14-ц (провадження № 61-23763св18) зазначено, що: «інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання».

Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені умови внесення орендної плати за 2020-2021 роки, які встановлені договорами оренди, тобто, боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми.

Розмір трьох відсотків річних розраховується за формулою:

Відсотки = Сума боргу х Процентна ставка / 365 днів х Д ,

де Сума боргу - Сума заборгованості (3324,62 грн.; 29,54 грн.), ПС - процентна ставка 3% річних, Д - Кількість днів прострочення (за 2020 рік - 641 днів з 21.01.2021 по 23.10.2022 (кінцева дата, зазначена позивачем); за 2021 рік - 276 днів з 21.01.2022 по 23.10.2022 (кінцева дата, зазначена позивачем).

Розрахунок 3% річних за земельну ділянку з кадастровим номером 5920385000:01:001:1110 за спірний період: (3324,62 грн. х 3% / 365х 641) + (3324,62 х 3% / 365 х 276) = 250,58 грн.

Розрахунок 3% річних за земельну ділянку з кадастровим номером 5920385000:01:001:1111 за спірний період: (29,54 грн. х 3% / 365 х 641) + (29,54 грн. х 3% / 365 х 276) = 2,23 грн.

Таким чином, загальний розмір 3 % річних за спірний період по двом земельним ділянкам складає 252,81 грн. (250,58 грн. + 2,23 грн.).

Щодо стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 Договору оренди землі орендна плата вноситься у такі строки у грошовій формі один раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, натуральна до 20 числа останнього у звітному році місяця. Тобто останнім днем строку внесення орендної плати є 20 січня кожного року, а першим днем строку з якого розпочинається прострочення зобов`язання є 21 січня.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 вказано, що: враховуючи положення ч. 2ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року по справі № 199/6480/16-ц (провадження № 61-12345св20) зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, аякщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з1по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Враховуючи наведений правовий висновок та кінцеві періоди нарахування інфляційних втрат, які зазначені у позові, індекс інфляції по заборгованості за 2020 рік повинен розраховуватись з лютого 2021 року по жовтень 2021 включно; по заборгованості за 2021 рік повинен розраховуватись з лютого 2022 року по жовтень 2022 включно.

Помісячний індекс інфляції починаючи з лютого 2021 по жовтень 2022 включно складає: 101.0; 101,7; 100,7; 101,3; 100,2; 100,1; 99,8; 101,2; 100,9; 100,8; 100,6; 101,3; 101,6; 104,5; 103,1; 102,7; 103,1; 100,7; 101,1; 101,9; 102,5.

Розмір інфляційних збитків розраховується за формулою:

Інфляційні збитки = Сума боргу х сукупній індекс інфляції / 100% - сума боргу,

де Сума боргу - Сума заборгованості (3324,62 грн.; 29,54 грн.), сукупний індекс інфляції: 1) сукупний індекс інфляції для 2020 року за період з лютого 2021 по жовтень 2022 включно (135,59%); 2) сукупний індекс інфляції для 2021 року за період з лютого 2022 по жовтень 2022 включно (123,25%).

Розрахунок інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 5920385000:01:001:1110 за спірний період: (3324,62 грн. х 135,73/100% - 3324,62 грн.) + (3324,62 грн. х 123,25/100% - 3324,62 грн.) = 1956,20 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 5920385000:01:001:1111 за спірний період: (29,54 грн. х 135,73/100% - 29,54 грн.) + (29,54 грн. х 123,25/100% - 29,54 грн.) = 17,38 грн.

Тобто, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2020-2021 роки по двом земельним ділянкам підлягають до стягнення інфляційні втрати у загальному розмірі 1973,58грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по орендній платі за дві земельні ділянки в розмірі 6708,32 грн.; пеня за спірний період по двом земельним ділянкам в розмірі 61515,29 грн., 3 % річних за спірний період по двом земельним ділянкам в розмірі 252,81 грн.; інфляційні втрати за спірний період по двом земельним ділянкам в розмірі 1973,58 грн., а всього 70450 грн.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимогч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справиналежать витрати: напрофесійну правничудопомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 992,40 грн. та витрати за професійну правничу допомогу в сумі 3600,00 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано ордер серія ВІ № 1084344 від 15.02.2022 р., квитанцію від 20.10.2022 року та звіт № 10 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, відповідно до яких ОСОБА_1 сплатила адвокату Котляревському С.О. за надання правничої допомоги 3600,00 грн., зокрема, за проведення консультацій 900,00 грн., за складання позовної заяви - 2700,00 грн. (а.с. 22-23).

За приписами ст.30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплатівідповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На думку суду розмір витрат позивачки на правову допомогу в сумі 3600 грн. є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн., а також сплачений судовий збір в сумі в сумі 992,40 грн., а всього 4592,40 грн.

На підставі викладеного, ст. 1, 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 526, 549, 551, 611, 625, 651 ЦК України, керуючись ст. ст.2,5,10-13, 76-81, 141,265,280ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 стягнення заборгованості з орендної плати за землю та розірвання догорів оренди задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі, укладений 02 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Куземин-Агро» на земельну ділянку кадастровий номер 5920385000:01:001:1110, зареєстрований 20.11.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію за № 32448776 КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» В`язівської сільської ради, номер запису про інше речове право № 17523217.

Розірвати договір оренди землі, укладений 11 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Куземин-Агро» на земельну ділянку кадастровий номер 5920385000:01:001:1111, зареєстрований 20.11.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію за № 32448758 КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» В`язівської сільської ради, номер запису про інше речове право № 17523172.

Стягнути з Приватного підприємства «Куземин-Агро» (код ЄДРПОУ 35603928, вул. Небесної Сотні, 91 м. Полтава) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 6708,32 грн., пеню за несвоєчасну виплату орендної плати в розмірі 61515,29 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 252,81 грн., інфляційні втрати в розмірі 1973,58 грн., а всього 70450,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Куземин-Агро» (код ЄДРПОУ 35603928, вул. Небесної Сотні, 91 м. Полтава) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в розмірі 4592,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 09.02.2023 р.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова