Ухвала

від 31.01.2023 по справі 757/2773/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2773/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

валсника майна ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12021100100001994, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2022 в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12021100100001994.

Так, слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100001994 від 25.05.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358 та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на протязі 2020-2022 років ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , колишнім приватним виконавцем ОСОБА_11 , приватним нотаріусом ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та іншими невстановленими особами, заволоділи грошовими коштами підприємств незалежно від їх форми власності та фізичних осіб, які знаходились на розрахункових рахунках відкритих в банківських установах на території України, шляхом направлення підроблених нотаріальних виконавчих написів виконаних від імені приватного нотаріуса ОСОБА_13 та підроблених документів щодо позики укладених між ТОВ «Маркон Трейд» (нова назва ТОВ "БУТРЕЙДСЕРВІС АЛЬЯНС") (код за ЄДРПОУ 43079126), ТОВ «Олвіс Компані» (код за ЄДРПОУ 41254386), ТОВ «Лекс Прайд ТД» (код за ЄДРПОУ 43283031), ТОВ «Колорбенд» (код за ЄДРПОУ 41536357») та ТОВ «Конкорд Девелопмент» (ЄДРПОУ 41171661) з потерпілими, на підставі яких державними та приватними виконавцями відкрито виконавчі провадження та стягнуто з банківських рахунків юридичних осіб, а саме: Приватна фірма «Алекс-3» (код 23467315), ТОВ «Джі Ел НВ Фабрік» (код 38278695), ПП «Алексвуд» (код 42782874), ПрАТ «ПМК-4» код 00310723), ТОВ «НМ Ходинг» (код 41931466), ТОВ «Агротех-Сервіс» (код 31013120), ТОВ «Агроінвест Холдинг Старовірівка» та інших фізичних, юридичних осіб грошові кошти, які перераховані на рахунки приватних виконавців, з подальшим перерахуванням на банківські рахунки підконтрольних ОСОБА_7 підприємств, а саме: ТОВ «Маркон Трейд» (нова назва ТОВ "БУТРЕЙДСЕРВІС АЛЬЯНС") (код за ЄДРПОУ 43079126); ТОВ «Олвіс Компані» (код за ЄДРПОУ 41254386); ТОВ «Лекс Прайд ТД» (код за ЄДРПОУ 43283031); ТОВ «Колорбенд» (код за ЄДРПОУ 41536357»); ТОВ «Конкорд Девелопмент» (ЄДРПОУ 41171661).

Подальшим перерахуванням грошових коштів на інші підконтрольні підприємства, а саме: ТОВ «Берарді» (попередня назва ТОВ «Холдинг Матковська» (ЄДРПОУ 43009876), ТОВ «Інко Україна компані» (ЄДРПОУ 44049642), ТОВ «Лайв Маркетинг» (ЄДРПОУ 41478149), ТОВ «Добро Логістик» (ЄДРПОУ 40409467), ТОВ «Браундбуд» (ЄДРПОУ 44063468), ТОВ «БрауБінд» (ЄДРПОУ 44138386), ФОП ОСОБА_14 код НОМЕР_1 , ТОВ «Філібуд» (ЄДРПОУ 43718092), ТОВ «Корина» (ЄДРПОУ 43821987), ТОВ «Конкорд Девелопмент» (ЄДРПОУ 41171661), ТОВ «ПРФЛАЙН Альянс» (ЄДРПОУ 43524280), ТОВ «Лідер Груп Україна» (ЄДРПОУ 43656822) та ТОВ «Варант Оптіма» (ЄДРПОУ 43673481), з метою їх переведення в готівку, тобто заволодіння коштами в особливо великих розмірах.

При цьому встановлено, що 25.03.2021 приватним виконавцем ОСОБА_11 , на підставі підроблених документів відкрив виконавчі провадження ВП № 64959945 відносно ПАТ «Пересувна механізована колона № 4 (код ЄДРПОУ 00310723, ВП 64964266 відносно ТОВ «Джі Ел НВ Фабрік» (код ЄДРПОУ 38278695) та ВП 64964651 відносно ПП «Алексвуд» (код ЄДРПОУ 42782874), в подальшому на підставі платіжних вимог з банківських рахунків відносно ТОВ «Джі Ел НВ Фабрік» (код ЄДРПОУ 38278695) та ПП «Алексвуд» (код ЄДРПОУ 42782874) були стягнуті грошові кошти в загальній сумі 8,3млн. гривень, які приватний виконавець перерахував на банківський рахунок ТОВ «Маркон Трейд» та на власний розрахунковий рахунок як винагороду за виконавче провадження.

Згідно даних бази даних МВС України транспортний засіб марки MAZDA CX-9 державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , батькові ОСОБА_11 , при цьому встановлено, що фактично з моменту придбання вказаного транспортного засобу та до теперішнього часу фактично він використовується та перебуває у власності ОСОБА_11 , що вказує на те, що при реєстрації права власності на вказаний автомобіль ОСОБА_11 зареєстрував його на свого батька з метою ухилення від конфіскації майна яке належить йому, тобто реєстрації права власності на третіх осіб.

Крім цього від співробітників Департаменту захисту Національної державності Служби Безпеки України та Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДС НПУ, встановлено, що ОСОБА_11 для зберігання та перевезення фінансово-господарської документації, яка підтверджує факти його протиправної діяльності та стосується фактів шахрайського заволодіння майном, використовувався транспортний засіб марки MAZDA CX-9 державний номерний знак НОМЕР_2 .

18.01.2023 під час проведення обшуку транспортного засобу марки «MAZDA CX-9» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , у останнього був вилучений вказаний транспортний засіб. Крім цього також в автомобілі були виявлені державні номерні знаки НОМЕР_3 , які під час попередньої перевірки згідно відомчих баз обліку, не зареєстровані, а також пістолет «Вій» серія НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_11 та п`ятдесят два патрони, вилучення казаних номерних знаків, пістолету та патронів, підтверджує факт використання ОСОБА_11 вказаного транспортного засобу для вчинення кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене, транспортний засіб марки «MAZDA CX-9» державний номерний знак НОМЕР_2 вилучений 18.01.2023 у ОСОБА_11 визнано постановою слідчого від 19.01.2023 речовим доказом.

З врахуванням зазначеного, прокурор просить суд накласти арешт на легковий автомобіль MAZDA CX-9 державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , вилучений 18.01.2023 під час проведення обшуку вказаного легкового автомобіля.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, а саме вказав, що ОСОБА_11 є власником вилученого автомобіля, даним транспортним засобом користується вся сім`я. Також, зазначив, що даний транспортний засіб у власності перебуває з 2020 року, що аж ніяк не відноситься до періоду, по якому здійснюється досудове розслідування. Відтак, просив відмовити в задоволенні клопотання, у зв`язку з тим, що слідча дія проводилась з порушеннями, а тому арешт є безпідставним та необґрунтованим.

Власник майна підтримав позицію свого адвоката.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім цього, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Так, дослідивши матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором не підтверджено та не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.

Відтак, за результатами розгляду клопотання адвокатом доведено те, що вилучене майно не має стосунку до кримінального провадження, арешт несе негативні наслідки для влансика майна.

Твердження прокурора, що у разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до втрати доказів по кримінальному провадженню, носить у собі абстрактний та неконкретизований характер, що не має під собою доказового обґрунтування. Також, слідчий суддя звертає увагу, що мета з якою звернувся слідчий, а саме збереження речових доказів є необґрунтованою.

Відтак, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12021100100001994 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1