Постанова

від 08.02.2023 по справі 914/1183/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа №914/1183/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Гриців В.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Яремко О.А.

явка представників сторін:

явка учасників справи: не з`явилися;

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Буд Експерт" б/н від 25.11.2022

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 (повний текст рішення складено 10.11.2022), м. Львів, суддя Матвіїв Р.І.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудізол", м. Львів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Буд Експерт", м. Винники, Львівська область,

про стягнення 307 256,59 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

09.06.2022 в Господарський суд Львівської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудізол" (надалі - ТОВ "Спецбудізол") з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Буд Експерт" (надалі - ТОВ - "Тепло Буд Експерт") про стягнення заборгованості в розмірі 307 256,59 грн., з яких: 266 645,66 грн. - основного боргу, 6 029,81 грн. - 3% річних та 34 581,12 грн. - інфляційних втрат (які нараховані з врахуванням здійснених відповідачем проплат) за період визначений позивачем в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за виконані позивачем роботи згідно договору підряду № 2602-21 від 26.02.2021.

Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 629, 837, 843, 853, 854, 875, 879 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Тепло Буд Експерт» на користь ТОВ «Спецбудізол» 266 645,66 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 5 615,78 грн. та 27 403,96 грн. інфляційних втрат за період визначений позивачем в позовній заяві, 4 495,01 грн. судового збору.

Відмовлено в задоволенні позову про стягнення 7 177,16 грн. інфляційних втрат та 414,03 грн. 3 % річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено періоди нарахування, а звідси неправильно здійснено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги акт звірки від 07.10.2021 та здійснено нарахування починаючи з 08.10.2021, оскільки на підставі п. 5.6 договору крайній строк оплати за цим актом мав настати 27.10.2021.

Вважає, що стягненню підлягає 4 700,48 грн. 3% річних (суд стягнув 5 615,78 грн.) та 26 162,23 грн. інфляційних втрат (суд стягнув 27 403,96 грн.).

Узагальнені доводи та заперечення позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач погодився з висновками місцевого господарського суду, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що судом першої інстанції стягнуто 5 615,78 грн. 3 % річних та 27 403,96 грн. інфляційних втрат (які нараховані з врахуванням здійснених відповідачем проплат) за період з 08.10.2021 по 08.11.2021 на суму 616 645,65 грн., за період з 09.11.2021 по 06.12.2021 на суму 516 645,66 грн., за період з 07.12.2021 по 29.12.2021 на суму 466 645,66 грн., за період з 30.12.2021 по 05.01.2022 на суму 366 645,66 грн. та за період з 06.01.2022 по 12.04.2022 на суму 266 645,60 грн.

В судове засідання 08.02.2023 представники учасників справи не з`явилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в порядку п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Ухвали Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 та від 11.01.2023 направлялися ТОВ "Спецбудізол" на поштову адресу вул. Городоцька, 207, Львів,79041 та на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ТОВ "Тепло Буд Експерт" на поштову адресу вул. Винна гора, 26, офіс 43,Винники,79019 та на офіційну електронну адресу teplobudexpert@ukr.net, в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції, розсилкою процесуальних документів, відміткою Західного апеляційного господарського суду про надіслання на зворотній стороні ухвал від 05.12.2022 та від 11.01.2023.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, що не з`явилися та за наявними в справі доказами.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 26.02.2021 ТОВ «Тепло Буд Експерт» (генпідрядник) та ТОВ «Спецбудізол» (підрядник) укладено договір підряду за № 2602-21 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи на об`єкті будівництва, відповідно до переліку та обсягів, відображених у додатках № 1 (договірних цінах) до договору та згідно із затвердженою проектною документацією, зобов`язується передати закінчені роботи (результат виконаних робіт) генпідряднику у встановлений цим договором термін (п. 2.1 договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ «Спецбудізол» (підрядник) виконало передбачені договором роботи (комплекс робіт з улаштування гідроізоляційного покриття плоских покрівель на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Пимоненка - вул. Пасічна у м. Львові, п. 1.10 договору), проте відповідачем ТОВ «Тепло Буд Експерт» (генпідрядник) не виконано зобов`язання з оплати за виконані роботи, у зв`язку з чим у ТОВ «Тепло Буд Експерт» виникла заборгованість в сумі 266 645,66 грн.

У підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано, договір підряду за № 2602-21 від 26.02.2021 (а.с. 10-29), договірну ціну на улаштування гідроізоляційного покриття плоских покрівель (а.с. 30-38), графіки виконання робіт з улаштування гідроізоляційного покриття плоских покрівель по об`єкту (а.с. 39-41), акти виконаних робіт №№1-9 (а.с. 42-50), акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2020 по 07.10.2021 (а.с. 51) та за період з 01.10.2021 по 21.03.2022 (а.с. 52), претензію за № 139 від 10.02.2022 (та докази її надіслання, а.с. 56-57, 59) та претензію за № 191 від 21.03.2022 (та докази її надіслання, а.с. 53-55), які залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Судами встановлено, що сторонами підписано акти виконаних робіт (а.с. 42-50):

30.07.2021 акт № 1 на суму 552 588,35 грн.,

30.07.2021 акт № 2 на суму 35 604,34 грн.,

30.07.2021 акт № 3 на суму 39 845,09 грн.,

30.09.2021 акт № 4 на суму 314 126,00 грн.,

29.10.2021 акт № 5 на суму 120 381,51 грн.,

30.09.2021 акт № 6 на суму 66 220,67 грн.,

30.09.2021 акт № 7 на суму 666 213,29 грн.,

30.09.2021 акт № 8 на суму 85 337,49 грн.,

30.09.2021 акт № 9 на суму 83 077,92 грн.,

Загальна сума виконаних робіт складає 1 963 394,66 грн., що підтверджується зазначеними актами виконаних робіт.

Відповідачем здійснено такі платежі:

11.03.2021 на суму 502 333,57 грн.,

31.03.2021 на суми 276 594,84 грн. та 417 820,60 грн.,

16.04.2021 на суму 150 000,00 грн.,

08.11.2021 на суму 100 000,00 грн.,

06.12.2021 на суму 50 000,00 грн.,

29.12.2021 на суму 100 000,00 грн.,

05.01.2022 на суму 100 000,00 грн.,

Загальна сума здійснених відповідачем платежів згідно договору складає 1 696 749,01 грн.

Також, сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.10.2021, в якому відображені описані вище акти, крім акта від 29.10.2021 на суму 120 381,52 грн., на загальну суму 1843013,14 грн. В акті також відображено оплати на загальну суму 1 346 749,01 грн., у зв`язку з чим заборгованість на користь позивача становить 496 264,13 грн.

Позивачем підписано акт звірки взаєморозрахунків на 21.03.2022, відповідно до якого, крім початкового сальдо 496 264,14 грн., відображено акт на суму 120 381,52 грн. та здійснені оплати на суму 350 000,0 грн., у зв`язку з чим сальдо на 21.03.2022 становить 266 645,66 грн.

Доводи та вимоги апеляційної скарги стосуються лише правильності нарахування індексу інфляції та 3 % річних із суми основного боргу 266 645,66 грн.

Під час апеляційного перегляду даної справи, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги на підставі ч. 4 ст. 269 ГПК України.

Предметом апеляційного перегляду є правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які стосуються нарахування індексу інфляції та 3 % річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення трьох процентів річних, то їх сплата від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач здійснює нарахування 3% річних за період з 08.10.2021 по 08.11.2021 на суму 616 645,65 грн., за період з 09.11.2021 по 06.12.2021 на суму 516 645,66 грн., за період з 07.12.2021 по 29.12.2021 на суму 466 645,66 грн., за період з 30.12.2021 по 05.01.2022 на суму 366 645,66 грн. та за період з 06.01.2022 по 12.04.2022 на суму 266 645,60 грн.

При здійсненні розрахунку 3% річних суд виходив з наступного.

За період з 08.10.2021 по 08.11.2021 із суми 496 264,13 грн. 3 % річних становлять 1 305,24 грн.

Оскільки, 08.11.2021 відповідачем здійснено платіж на суму 100 000,00 грн, то за період з 09.11.2021 по 22.11.2021 заборгованість становила 396 264,13 грн, а 3 % річних за цей період складе суму 455,98 грн.

З 23.11.2021 борг збільшився на 120 381,51 грн. (враховуючи акт виконаних робіт № 5 на суму 120 381,51 грн.), тому з 23.11.2021 по 06.12.2021 (дата наступної оплати) 3 % річних нараховано на суму 516 645,64 грн., що становить 594,50 грн.

Оскільки, 29.12.2021 відповідачем здійснено платіж на суму 100 000,00 грн, то за період з 07.12.2021 по 28.12.2021 із суми 466 645,65 грн. 3 % річних становлять 843,80 грн.

05.01.2022 відповідачем здійснено платіж на суму 100 000,00 грн., тому за період з 29.12.2021 по 04.01.2022 виходячи із суми 366 645,65 грн., 3 % становлять 268,48 грн.

Починаючи з 05.01.2022 у відповідача залишається борг в сумі 266 645,66 грн., а тому за період з 05.01.2022 по 12.04.2022 із суми 266 645,66 грн. 3 % річних становить 2 147,78 грн.

Апеляційний господарський суд, провівши перевірку заявленого до стягнення 3% річних у відповідності до вимог законодавства, погоджується з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5 615,78 грн. (1 305,24 грн. + 455,98 грн. + 594,50 грн. + 843,80 грн. + 268,48 грн. + 2 147,78 грн.), а тому доводи відповідача про неправильний розрахунок суми стягнення 3 відсотків річних не знайшло підтвердження в апеляційному суді.

Щодо нарахування інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2021 у справі № 910/13071/19 вказав, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи зазначене та встановлені вище періоди прострочення, інфляційні втрати розраховуються в середньому за місяць і у разі, якщо прострочення існувало 15 чи більше днів у місяці.

З огляду на викладене та здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення інфляційних в розмірі 27 403,96 грн., які нараховані за період з 08.10.2021 по 08.11.2021 на суму 496 264,13 грн, за період з 07.12.2021 по 28.12.2021 на суму 466 645,65 грн. та за період з 05.01.2022 по 12.04.2022 на суму 266 645,66 грн.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги акт звірки від 07.10.2021 та здійснено нарахування починаючи з 08.10.2021, оскільки на підставі п. 5.6 договору крайній строк оплати за цим актом мав настати 27.10.2021.

За змістом п. 5.6 договору генпідрядник зобов`язаний протягом 20 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, довідки про їх вартість та отримання рахунку здійснити оплату виконаних робіт за вирахуванням сплаченого генпідрядником авансу та суми гарантійного забезпечення.

Апеляційний суд зазначає, що остаточний розрахунок з підрядником, в тому числі за останній етап виконаних робіт, здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів після остаточного виконання робіт та підписання сторонами акту про відсутність претензій на підставі виставленого рахунку. Судами встановлено, що у відповідача (генпідрядника) відсутні претензії щодо виконаних робіт та виставлених рахунків. За таких обставин, враховуючи акти виконаних робіт, то строк оплати визначається з урахуванням 20 банківських днів з дати підписання актів виконаних робіт: по актах від 30.07.2021 20 банківських днів закінчуються 23.08.2021, по актах від 30.09.2021 - 25.10.2021, по акту від 29.10.2021 - 22.11.2021. Доказів наявності недоліків чи зауважень відповідачем не подано.

Відтак, спростовуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснювалися в межах заявлених позовних вимог та з врахуванням строків визначених п. 5.6 договору.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заперечення позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд враховує їх як обґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга "Тепло Буд Експерт" підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 6 913,28 грн., який сплачений згідно з квитанцією за № 0.0.2754604367.1 від 25.11.2022.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Буд Експерт" б/н від 25.11.2022 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 в справі №914/1183/22 - залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 6 913,28 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Гриців В.М.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 08.02.2023