Постанова

від 01.02.2023 по справі 906/17/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Справа № 906/17/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від прокурора - Безпалов А.В.

від відповідача 1 - Садовнікова А.О.

від відповідача 2 - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 (повний текст складено 05 жовтня 2022 року, суддя Лозинська І.В.)

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра (м. Київ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" (м. Київ)

2) Державного агентства меліорації та рибного господарства України (м. Київ) в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (м. Житомир)

про скасування дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів; повернення з користування земельних ділянок та водних об`єктів

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Корнинської селищної ради до ТОВ "Захід Акватрейд" та до Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області про: 1) визнання незаконними та скасування виданих Управлінням Державного агентства рибного господарства у Житомирській області відповідачу 1 дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах: №12/18 від 15 червня 2018 року - на водосховище Лісне, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради площею 331 га; №33/19 від 26 липня 2019 року на водосховище Корнинське, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради площею 115 га; 2) зобов`язання повернути державі в особі Корнинської селищної ради з користування ТОВ "Захід Акватрейд" розташовані в адміністративних межах Корнинської селищної ради такі земельні ділянки комунальної власності: площею 331 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховище Лісне площею 331 га; площею 115 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховище Корнинське.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18 січня 2022 року господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах №12/18 від 15 червня 2018 року на водосховище Лісне, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради площею 331 га, що виданий Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд". Закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах №33/19 від 26 липня 2019 року на водосховище Корнинське, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради площею 115 га, що виданий Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд". Відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання повернути з користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" земельну ділянку комунальної власності площею 331 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховище Лісне площею 331 га, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради, державі в особі Корнинської селищної ради. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання повернути з користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" земельну ділянку комунальної власності площею 115 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховище Корнинське, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради, державі в особі Корнинської селищної ради.

Вказане рішення мотивоване тим, що у даній справі спір виник у зв`язку з видачею Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах на водосховища. Тобто, вказаний спір є спором щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого під час здійснення ним публічно-управлінських функцій і носить публічно-правовий характер, не є спором про право, тому відноситься до юрисдикції адміністративних судів України. При цьому інші позовні вимоги за цим позовом розглядаються в порядку господарського судочинства. На думку суду, позовні вимоги про повернення земельних ділянок під водними об`єктами та водних об`єктів, водосховищ Лісне та Корнинське, мали бути заявлені на користь держави в особі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра як балансоутримувача цих водосховищ. За таких обставин позов прокурора в частині повернення державі в особі Корнинської селищної ради з користування ТОВ "Захід Акватрейд" земельні ділянки комунальної власності під водними об`єктами та водні об`єкт водосховища Лісне та Корнинське задоволенню не підлягає.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що заявлені керівником Короростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської селищної ради позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідачів), пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, об`єднані одним і тим же способом захисту прав та інтересів держави в особі Корнинської селищної ради - скасування Дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, повернення водних об`єктів та земельних ділянок у володіння територіальної громади Корнинської селищної ради, а також спрямовані на приведення правовідносин у межі дії правового поля відповідно до вимог чинного законодавства. TOB "Захід Акватрейд" використовує водні об`єкти на підставі спірних Дозволів, що в свою чергу порушує майнові права на водні об`єкти та земельні ділянки під ними територіальної громади в особі Корнинської селищної ради, в розуміння статей 51, 85 Водного кодексу України, статті 69 Земельного кодексу України, оскільки у ТОВ "Захід Акватрейд" відсутні правові підстави користування указаним майном. Таким чином, вказані позовні вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, їх сумісний розгляд сприятиме встановленню всіх обставин справи, з`ясуванню спірних правовідносин сторін та суттєво прискорить вирішення спору, а також надасть можливість уникнути різної правової оцінки обставинам справи та наданим на їх підтвердження документам, які є однорідними та аналогічними один одному або взагалі є спільними для всіх вимог.

Прокурор вважає, що безпідставною є відмова в задоволенні позовних вимог про повернення земельних ділянок під водними об`єктами та водних об`єктів - водосховищ Лісного та Корнинського, оскільки згідно статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відмовляючи в задоволенні позову, суд не врахував, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом вжиття заходів щодо повернення цього майна від відповідних суб`єктів. До того ж, відповідно до вимог частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України, саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Аналогічно, у відповідності до положень статті 212 Земельного кодексу України, належним способом захисту порушених прав держави у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки власнику або землекористувачу, а не балансоутримувачу об`єктів, які знаходяться на земельній ділянці. Отже, балансоутримувач не має права замість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. До того ж, обсяг прав балансоутримувача майна не може перевищувати обсяг прав власника майна.

Крім того, скаржник звертає увагу колегії суддів, що Ірпінське міжрайонне управління водного господарства не є постійним користувачем спірних земельних ділянок, судом неправильно застосовано пункт 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Листом №906/17/22/5890/22 від 02 листопада 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

16 листопада 2022 року матеріали справи №906/17/22 надійшли до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2022 року у справі №906/17/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 та призначено розгляд апеляційної скарги на "07" грудня 2022 року об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

06 грудня 2022 року від Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області надійшли пояснення по справі. Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Повноваження, покладені державою на Управління, виконуються згідно та в суворій відповідності до вимог чинного законодавства. Однак з поданого позивачем позову вбачається те, що позивач не розуміє або навмисно підмінює поняття дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об єктах на умовах СТРГ з поняттям використання або оренди водних об`єктів на умовах аквакультури, де оренда водного об`єкта є обов`язковою умовою, а водні біоресурси є власністю орендаря. Враховуючи викладене, Управління просить відмовити у задоволені апеляційної скарги в повному обсязі та залишити оскаржуване рішення Господарського суду Житомирської області без змін.

06 грудня 2022 року від відповідача 1 ТОВ "Захід Акватрейд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Заявник зазначає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 відсутні господарські відносини та відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин, оскільки позивач та відповідач-2 у даному випадку не є суб`єктами господарювання, даний спір не підвідомчий господарському суду за суб`єктним складом учасників справи. У справі, що розглядається прокуратурою самостійно, всупереч нормам діючого законодавства об`єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства. Крім того, спірні водосховища разом із наявними гідротехнічними спорудами і дамбами є складовою частиною меліоративної системи загальнодержавного значення, а землі під ними відповідно не можуть відноситися до земель комунальної власності згідно пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2022 року у справі №906/17/22 розгляд апеляційної скарги відкладено на 11 січня 2023 року об 10:00 год.

03 січня 2023 року від Коростишівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області та ТОВ "Захід Акватрейд".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2023 року, у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Філіпової Т.Л. внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою від 10 січня 2023 року апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

В судовому засіданні 11 січня 2023 року оголошувалась перерва до 01 лютого 2023 року об 11:00 год.

Від представника відповідача 1 адвоката Садовніковох А.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судових засіданнях 11 січня 2023 року та 01 лютого 2023 року, які проводились в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, було заслухано пояснення прокурора та представника відповідача 1, які повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно у апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представники інших учасників в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на неї, відповіді на відзив, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у водогосподарському паспорті на Корнинське водосховище від 16 листопада 1982 року зазначено, що його регулюючим водотоком є р. Ірпінь, пр. р. Дніпро, місцезнаходження водосховища: Попільнянський район, Житомирської області, площа водного дзеркала: 115 га /т.1, а.с. 43 46/.

Згідно з договором №51 на здійснення біологічної меліорації водосховища "Корнинське" від 24 квітня 2018 року /т.1, а.с. 47-48/ ТОВ "Захід Акватрейд" з метою здійснення заходів екологічного оздоровлення водосховища Корнинське, надає Ірпінському міжрайонному управлінню водного господарства послугу по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водосховища та поліпшення якості води шляхом вселення у водний об`єкт рослиноїдних риб-меліораторів у певній комбінації (полікультури) відповідної структури (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору водосховище "Корнинське" є водосховищем комплексного використання.

Згідно з пунктом 2.4.1 договору ТОВ "Захід Акватрейд" має право відловлювати та реалізовувати вирощене поголів`я риб-меліорантів відповідно до законодавства України, а також норм, правил Режимів, встановлених та погоджених Державним агентством рибного господарства України.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом 3-х років, тобто до 24 квітня 2021 року (пункт 4.1 договору).

Як вбачається з Режиму рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища в адмінмежах Корнинської селищної ради, погодженого Управлінням Державного агентства рибного господарства у Житомирській області 04 травня 2018 року та затвердженому Державним агентством рибного господарства України 06 червня 2018 року з додатком карти - схеми, для ТОВ "Захід Акватрейд" встановлено обсяги вселення та вилучення водних біоресурсів за видами; перелік робіт з відтворення, меліорації тощо, які необхідно здійснити на рибогосподарському водному об`єкті, де буде здійснюватись штучне розведення, вирощування водних біоресурсів, їх використання; термін дії Режиму - з 06 червня 2018 року по 31 грудня 2027 року /т.1, а.с. 49 57/.

У матеріалах справи також наявне Науково-біологічне обґрунтування ведення рибогосподарської діяльності в режимі спеціального товарного рибного господарства у Корнинському водосховищі, розташованому на р. Ірпінь поблизу смт. Корнин, розроблене ДП Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості "Укррибпроект", на підставі якого був створений Режим рибогосподарської експлуатації Корнинського водосховища в адмінмежах Корнинської селищної ради /т.1, а.с. 178 198/.

14 червня 2018 року ТОВ "Захід Акватрейд" звернулось до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області із заявою (реєстраційний №5052) про видачу дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) на Корнинське водосховище в адміністративних межах Корнинської селищної ради.

До заяви надано довідку встановленого зразка від 13 червня 2018 року про наявність у товариства рибальських суден (плавзасобів) - орендованих риболовних човнів з бортовими номерами, дозволених знарядь лову - ставних сіток, ятерів, закидних неводів; зазначено адресу погодженого рибоприймального пункту /т.1, а.с. 58, 59/.

Як підтверджується публічно доступною інформацією в мережі Інтернет за посиланням:https://zt.darg.gov.ua/files/9/perelik_dozvoliv_13_09_2019_1.xlsx 15 червня 2018 року Управлінням Держагентства рибного господарства у Житомирській області видано дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №11/18 на Корнинське водосховище, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради /т.1, а.с. 89 93/.

За відповідними актами про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 17 березня 2019 року та 18 березня 2019 року ТОВ "Захід Аквадрейд" вселено у водосховище Корнинське рибу (короп, білий амур, товстолоб) загальною масою 7980 кг /т.1, а.с. 60/.

Згідно з підсумковим актом про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів, від 18 березня 2019 року ТОВ "Захід Аквадрейд" вселено у водосховище Корнинське риби (короп, білий амур, товстолоб) загальною кількістю 78000 екземплярів на суму 180000,00 грн /т.1, а.с. 61/.

25 липня 2019 року ТОВ "Захід Акватрейд" звернулось до Управління Держагентства рибного господарства у Житомирській області із аналогічною заявою (реєстраційний №6085) про видачу дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) на Корнинське водосховище в адміністративних межах Корнинської селищної ради; до заяви надано довідку встановленого зразка від 25 липня 2019 року про наявність у товариства рибальських суден (плавзасобів) - орендованих риболовних човнів з бортовими номерами, дозволених знарядь лову - ставних сіток, ятерів, закидних неводів, а також зазначено адресу погодженого рибоприймального пункту /т.1, а.с. 62, 63/.

Дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №33/19 від 26 липня 2019 року визначено для ТОВ "Захід Акватрейд" вид спеціального використання: вилов водних біоресурсів на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водойми; назва рибогосподарського водного об`єкта (його частини): Корнинське водосховище, розташована в адміністративних межах Корнинської селищної ради Житомирської області (далі - дозвіл № 33/19).

У розділі дозволу №33/19 "Дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення" обумовлено: вилов та облік водних біоресурсів проводити відповідно до Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року №992, по видах та в обсягах, встановлених Режимом рибогосподарської експлуатації водойми.

Строк дії дозволу №33/19: з 26 липня 2019 року по 26 липня 2024 року /т.1, а.с. 158-159/.

За актом про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 15 грудня 2020 року та підсумковим актом про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів, від 15 грудня 2020 року, відповідачем 1) вселено у водосховище Корнинське рибу (короп, білий амур, товстолоб) загальною масою 3275кг, загальною кількістю 131000 екз. на суму 138750,00 грн /т.1, а.с. 226-228/.

Як вбачається з акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 19 листопада 2021 року та підсумкового акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів і робіт, що належать до природоохоронних заходів, від 19 листопада 2021 року відповідач вселив у водосховище Корнинське рибу (короп, білий амур, товстолоб) загальною масою 2950кг, загальною кількістю 118000 екз. на суму 151000,00 грн /т.1, а.с. 232 234/.

У водогосподарському паспорті на Лісне водосховище від 16 листопада 1982 року зазначено, що його регулюючим водотоком є р. Ірпінь, пр. р. Дніпро, місцезнаходження водосховища: Попільнянський район Житомирської області, площа водного дзеркала: 331 га /т.1, а.с. 65 67/.

Згідно з договором №52 на здійснення біологічної меліорації водосховища "Лісне" від 24 квітня 2018 року /т.1, а.с. 68 71/ ТОВ "Захід Акватрейд" з метою здійснення заходів екологічного оздоровлення водосховища "Лісне", надає Ірпінському міжрайонному управлінню водного господарства послугу по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водосховища та поліпшення якості води шляхом вселення у водний об`єкт рослиноїдних риб-меліораторів у певній комбінації (полікультури) відповідної структури (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору водосховище "Лісне" є водосховищем комплексного використання.

Згідно з пунктом 2.4.1 договору ТОВ "Захід Акватрейд" має право відловлювати та реалізовувати вирощене поголів`я риб-меліорантів відповідно до законодавства України, а також норм, правил Режимів, встановлених та погоджених Державним агентством рибного господарства України.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом трьох років, тобто до 24 квітня 2021 року (пункт 4.1 договору).

Як вбачається з Режиму рибогосподарської експлуатації водосховища "Лісне", розташованого в адміністративних межах Корнинської селищної ради, погодженим Управлінням Державного агентства рибного господарства у Житомирській області 04 травня 2018 року та затвердженим Державним агентством рибного господарства України 06 червня 2018 року з додатком карти - схеми, для ТОВ "Захід Акватрейд" встановлено обсяги вселення та вилучення водних біоресурсів за видами; перелік робіт з відтворення, меліорації тощо, які необхідно здійснити на рибогосподарському водному об`єкті, де буде здійснюватись штучне розведення, вирощування водних біоресурсів, їх використання. Термін дії Режиму - з 06 червня 2018 року по 31 грудня 2027 року /т.1, а.с. 72 82/.

У матеріалах справи також міститься Науково-біологічне обґрунтування ведення рибогосподарської діяльності в режимі спеціального товарного рибного господарства у водосховищі "Лісне", розташованому на р. Ірпінь поблизу смт. Корнин, розроблене ДП Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості "Укррибпроект", на підставі якого був створений Режим рибогосподарської експлуатації водосховища Лісне в адмінмежах Корнинської селищної ради /т.1, а.с. 199 217/.

14 червня 2018 року ТОВ "Захід Акватрейд" звернулось до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області із заявою (реєстраційний №5053) про видачу дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) на водосховище Лісне в адміністративних межах Корнинської селищної ради; до заяви надано довідку встановленого зразка від 13 червня 2018 року про наявність у товариства рибальських суден (плавзасобів) - орендованих риболовних човнів з бортовими номерами, дозволених знарядь лову - ставних сіток, ятерів, закидних неводів, а також зазначено адресу погодженого рибоприймального пункту /т.1, а.с. 121, 122/.

Дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №12/18 від 15 червня 2018 року визначено для ТОВ "Захід Акватрейд" вид спеціального використання: вилов водних біоресурсів на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водойми; назва рибогосподарського водного об`єкта (його частини): водосховище Лісне, розташоване в адміністративних межах Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - дозвіл № 12/18).

У розділі дозволу №12/18 "Дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення" обумовлено: вилов та облік водних біоресурсів проводити відповідно до Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року №992, по видах та в обсягах, встановлених Режимом рибогосподарської експлуатації водойми.

Строк дії дозволу №12/18: з 15 червня 2018 року по 15 червня 2018 року /т.1, а.с. 83/.

За відповідними актами про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 17 березня 2019 року та 18 березня 2019 року ТОВ "Захід Аквадрейд" вселено у водосховище Лісне рибу (короп, білий амур, товстолоб) загальною масою 8180 кг /т.1, а.с. 84, 85/.

Згідно з підсумковим актом про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів, від 18 березня 2019 року ТОВ "Захід Аквадрейд" вселено у водосховище Лісне риби (короп, білий амур, товстолоб) загальною кількістю 76700 екземплярів на суму 272333,34 грн /т.1, а.с. 86/.

За актом про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 15 грудня 2020 року та підсумковим актом про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів, від 15 грудня 2020 року ТОВ "Захід Аквадрейд" вселено у водосховище Лісне рибу (короп, білий амур, товстолоб) загальною масою 9750 кг, загальною кількістю 390000 екз. на суму 412500,00 грн /т.1, а.с. 229 231/.

Як вбачається судами з акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 19 листопада 2021 року та підсумкового акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів і робіт, що належать до природоохоронних заходів, від 19 листопада 2021 року відповідач вселив у водосховище Лісне рибу (короп, білий амур, товстолоб) загальною масою 8875 кг, загальною кількістю 355000 екземплярів на суму 454375,00 грн /т.1, а.с. 235-237/.

Крім того, в матеріалах справи є відповідь Ірпінського міжрайонного управління водного господарства №248 від 19 вересня 2019 року на запит Коростишівської місцевої прокуратури, у якій зазначено, що зміни до договору №51 від 24 квітня 2018 року на здійснення біологічної меліорації водосховища Корнинське та до договору №52 від 24 квітня 2018 року на здійснення біологічної меліорації водосховища "Лісне" від моменту їх укладення не вносились; ТОВ "Захід Акватрейд" упродовж 2018 та 2019 року кошти Ірпінському МУВГ не сплачувало (не передбачено умовами договорів). Ірпінське МУВГ не передавало в оренду ні гідротехнічні споруди водосховищ, ні земельні ділянки під ними, а державний акт на право постійного користування земельними ділянками під водосховищами та їх прибережними захисними смугами і гідротехнічними спорудами Ірпінським МУВГ не виготовлявся /т.1, а.с. 27, 28/.

Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА направило Коростишівській місцевій прокуратурі лист від 25 листопада 2020 року, вих. №4659/1-5/6-1-2133 щодо, зокрема, надання ТОВ "Захід Акватрейд" послуг стосовно біологічної меліорації на водосховищах "Лісне" та "Корнинське" /т.1, а.с. 34 36/.

Управління державного агентства рибного господарства у Житомирській області направило Коростишівській окружній прокуратурі лист від 05 серпня 2021 року, вих. №2-3-9/ 859-21 щодо видання ТОВ "Захід Акватрейд" відповідних дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) у водосховищах "Лісне" та "Корнинське" /т.1, а.с. 29, 30/.

Коростишівська окружна прокуратура направила Корнинській селищній раді повідомлення (у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру) від 23 жовтня 2021 року, вих. №53-82-2805вих21 про наявність підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом заявлення позову до ТОВ "Захід Акватрейд" та Державного агентства рибного господарства України в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області /т.1, а.с. 37 39/.

До позовної заяви прокурор додав відповідь ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 28 жовтня 2021 року, вих. №10-6-0.43-5373/2-21 на запит Коростишівської окружної прокуратури, у якій зазначено, що спірні водосховища перебувають на балансі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра на праві оперативного управління; згідно з відомостями Державного земельного кадастру земельні ділянки відносяться до категорії земель водного фонду, цільове призначення не визначено, і на момент перевірки використовуються відповідачем 1) для рибогосподарської експлуатації на підставі Режимів рибогосподарської експлуатації; право власності або право користування в установленому законом порядку земельною ділянкою водосховищ "Лісне" та "Корнинське" за відповідачем 1) не зареєстровано, тому ТОВ "Захід Акватрейд" вручено припис про усунення порушення вимог земельного законодавства за реєстраційним №750-ДК/0424Пр/03/01/-21 від 20 вересня 2021 року, у якому зобов`язано товариство усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом звільнення земельних ділянок або оформлення /т.1, а.с. 41 42/.

Корнинська селищна рада листом від 09 листопада 2021 року, вих. №1465/02-20 повідомила Коростишівську окружну прокуратуру про відсутність заперечень щодо звернення прокуратури з відповідним позовом до суду з метою усунення виявлених порушень ТОВ "Захід Акватрейд" у використанні водосховищ "Лісне" та "Корнинське" із вселення водних біоресурсів /т.1, а.с. 40/.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Оскаржуваним рішенням Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах №12/18 від 15 червня 2018 року на водосховище Лісне та №33/19 від 26 липня 2019 року на водосховище Корнинське. Також, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання повернути з користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" земельні ділянки комунальної власності площею 331 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховище Лісне площею 331 га та земельну ділянку комунальної власності площею 115 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховище Корнинське.

Вказане рішення мотивоване тим, що у даній справі спір виник у зв`язку з видачею Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах на водосховища. Тобто, вказаний спір є спором щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого під час здійснення ним публічно-управлінських функцій і носить публічно-правовий характер, не є спором про право, тому відноситься до юрисдикції адміністративних судів України. При цьому інші позовні вимоги за цим позовом розглядаються в порядку господарського судочинства. На думку суду, позовні вимоги про повернення земельних ділянок під водними об`єктами та водних об`єктів, водосховищ Лісне та Корнинське, мали бути заявлені на користь держави в особі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра як балансоутримувача цих водосховищ. За таких обставин позов прокурора в частині повернення державі в особі Корнинської селищної ради з користування ТОВ "Захід Акватрейд" земельні ділянки комунальної власності під водними об`єктами та водні об`єкт водосховища Лісне та Корнинське задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду щодо закриття провадження у справі в частині вимог про визнання незаконними та скасування дозволів. Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову у позові прокурора в частині повернення державі в особі Корнинської селищної ради з користування ТОВ "Захід Акватрейд" земельних ділянок комунальної власності під водними об`єктами та водні об`єкт водосховища Лісне та Корнинське, з огляду на наступне.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 6 Водного кодексу України встановлено, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні об`єкти є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування.

Отже користування водним об`єктом всупереч встановленому законодавством порядку, суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.

Інтереси держави у даному спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на водні об`єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.

Правовідносини, пов`язані з використанням водосховища Корнинське та Лісне становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у припиненні використання водосховищ для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації та повернення державі водних об`єктів, які відповідач 1 використовує всупереч закону.

У спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати функції держави як власника є Корнинська селищна рада.

Зверненню прокурора до суду з вказаним позовом передувало направлення Коростишівською окружною прокуратурою на адресу Корнинської селищної ради повідомлення (у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру) від 23 жовтня 2021 року, вих. №53-82-2805вих21 про наявність підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом заявлення позову до ТОВ "Захід Акватрейд" та Державного агентства рибного господарства України в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області /т.1, а.с. 37 39/.

Корнинська селищна рада листом від 09 листопада 2021 року, вих. №1465/02-20 повідомила Коростишівську окружну прокуратуру про відсутність заперечень щодо звернення прокуратури з відповідним позовом до суду з метою усунення виявлених порушень ТОВ "Захід Акватрейд" у використанні водосховищ "Лісне" та "Корнинське" із вселення водних біоресурсів /т.1, а.с. 40/.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором дотримано встановлений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органу, уповноваженого на захист майнових інтересів держави, яким у даній справі є Корнинська селищна рада, з повідомленням про виявлені порушення вимог земельного та водного законодавства та надання розумного строку для відреагування на стверджуване порушення інтересів держави.

Щодо вимог про визнання незаконними та скасування виданих Управлінням Державного агентства рибного господарства у Житомирській області відповідачу 1 дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах №12/18 від 15 червня 2018 року - на водосховище Лісне та №33/19 від 26 липня 2019 року на водосховище Корнинське.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Користування природними ресурсами у сфері господарювання унормовано главою 15 (статтями 148 - 153) Господарського кодексу України, якими передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси, в тому числі, водні об`єкти, у порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього кодексу та інших законів; здійснюють підприємницьку діяльність на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів (у т.ч. за плату та на інших умовах). До зобов`язань суб`єктів господарювання щодо використання природних ресурсів входить зобов`язання щодо своєчасного внесення відповідної плати за використання природних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання зазначеного дозволу від 30 жовтня 2013 року №801, яким визначено процедуру видачі суб`єктам господарювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (далі - дозвіл) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката і анулювання дозволу.

Згідно пункту 2 Порядку (в редакції від 09 лютого 2017 року), дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом (далі - дозвільний орган), зокрема, суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову. Дозвіл повинен перебувати у місці здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

Пунктом 3 Порядку передбачео, що для одержання дозволу суб`єкт господарювання подає заяву про одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах); довідку про наявність рибальських суден (плавзасобів), дозволених знарядь лову (відповідно до правил рибальства та режимів) і рибоприймальних пунктів (місця розташування яких погоджено відповідно до законодавства) на визначеному рибогосподарському водному об`єкті (його частині) (далі - довідка). Якщо територіальні органи або наукові установи (організації, підприємства) не можуть власними силами здійснювати контрольний або дослідний вилов, у довідці зазначаються рибальські судна (плавзасоби), знаряддя лову та рибоприймальні пункти співвиконавця; програму виконання робіт, в якій визначені методи, мета та завдання робіт, типи і кількість рибальських суден (плавзасобів), назва і кількість необхідних знарядь лову, в разі здійснення вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, контрольного вилову водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури.

Підстави для відмови у видачі такого дозволу визначені пунктом 6 Порядку.

Прокурор заявляючи позовні вимоги про скасування вищевказаних дозволів посилається на те, що Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області видало ТОВ "Захід Акватрейд" оспорювані дозволи за відсутності в останнього правовстановлюючих документів як на користування вказаними водосховищами, так і на земельні ділянки під ними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно зі статтею 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Положеннями пункту 10 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з таких відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №904/1083/18.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб`єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

Правові висновки такого змісту викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №912/1286/18, від 13 листопада 2018 року у справі №910/2145/18, від 21 листопада 2018 року у справі №826/12372/17, від 05 лютого 2019 року у справі №903/922/17.

У даній справі спір виник у зв`язку з видачею Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах на водосховища.

Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що вказаний спір є спором щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого під час здійснення ним публічно-управлінських функцій і носить публічно-правовий характер, не є спором про право, тому відноситься до юрисдикції адміністративних судів України. При цьому інші позовні вимоги за цим позовом розглядаються в порядку господарського судочинства. Відтак, вимоги прокуратури про визнання недійсними дозволів та їх скасування слід розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах №12/18 від 15 червня 2018 року на водосховище Лісне та №33/19 від 26 липня 2019 року на водосховище Корнинське, розташованих в адміністративних межах Корнинської селищної ради, що видані Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області ТОВ "Захід Акватрейд".

Безпідставними є посилання прокурора на те, що вказані позовні вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, їх сумісний розгляд сприятиме встановленню всіх обставин справи, з`ясуванню спірних правовідносин сторін та суттєво прискорить вирішення спору, а також надасть можливість уникнути різної правової оцінки обставинам справи та наданим на їх підтвердження документам, які є однорідними та аналогічними один одному або взагалі є спільними для всіх вимог.

Статтею 173 ГПК України, дійсно, передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Отже, за змістом частини 1 статті 173 ГПК України правила об`єднання позовних вимог не дотримано, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними): (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна. Водночас, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте на них поширюється дія заборон, прямо визначених у частинах 4, 5 цієї статі. Частиною четвертою статті 173 ГПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. У справі, що розглядається прокуратурою самостійно, всупереч нормам діючого законодавства об`єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Взаємосуперечливими є твердження прокурора про те, спір підвідомчий господарському суду через те, що TOB "Захід Акватрейд" використовує водні об`єкти на підставі спірних дозволів, що в свою чергу порушує майнові права на водні об`єкти та земельні ділянки під ними територіальної громади в особі Корнинської селищної ради, однак в частині позовних вимог про повернення земельних ділянок та водних об`єктів прокурор вже доводить, що дозволи не можуть бути підставою для використання спірних об`єктів.

Щодо вимог про зобов`язання повернути державі в особі Корнинської селищної ради з користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Акватрейд" земельних ділянок комунальної власності під водним об`єктом та водні об`єкт загальнодержавного значення, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду та вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина 1 статті 58 Земельного кодексу України та стаття 4 Водного кодексу України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини 1, 2 статті 79 Земельного кодексу України).

За умовами частин 1, 2, 4, 5 статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно зі статтею 1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Відповідно до частин 1-2 статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до частин 1-7, 12 статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 14 вказаного Закону рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Відповідно до частини 1 статті 25 вказаного Закону використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Разом з тим, згідно з абзацом 2 частини 1 статті 34 вказаного Закону суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 36 наведеного Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Згідно з абзацом 5 статті 53 зазначеного Закону основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Комплексний правовий аналіз всіх вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Проте, вищевказані норми не передбачають можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Крім того, згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу приписів статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до пункту 5 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв`язку.

Відповідно до Концепції розвитку водного господарства України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 14 січня 2000 року №1390-XIV водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території. Водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

З вищенаведеного вбачається, що чинне законодавство розрізняє поняття "водне господарство", як галузі, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у воді, та "аквакультура", саме як рибництво.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що спірні водосховища є водосховищами комплексного призначення, тому в розумінні статті 51 Водного кодексу України вони не можуть бути об`єктом оренди і відповідно передаватися у користування на умовах оренди.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття компетентними органами держави будь-яких рішень про передання у користування ТОВ "Захід Акватрейд" водних об`єктів та спірних земельних ділянок під ними або ж укладення між сторонами договору про користування відповідачем 1 водними об`єктами та спірними земельними ділянками.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Захід Акватрейд" використовує водні об`єкти шляхом здійснення на ньому рибогосподарської діяльності на підставі Режимів рибогосподарської експлуатації встановлених та погоджених Державним агентством рибного господарства України.

Колегія суддів вказує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" режим - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Зазначене свідчить, що ТОВ "Захід Акватрейд" у водних об`єктах Корнинське та Лісове водосховище, які мають комплексне призначення, здійснюється рибогосподарська діяльність з вирощування та вилову водних біоресурсів з використанням Режимів рибогосподарської експлуатації як одного з режимів спеціального використання водних біоресурсів.

З урахуванням викладеного, водні об`єкти мають передаватись в користування суб`єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Ні Режим рибогосподарської експлуатації, ні Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), ні Договір на здійснення біологічної меліорації не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "Захід Акватрейд" здійснює рибогосподарську діяльність на водних об`єктах Корнинське та Лісове водосховища, неправомірно.

Беручи до уваги викладене, з огляду на те, що Корнинське водосховище з площею водного дзеркала 115 га, Лісове водосховище з площею водного дзеркала 331 га, які розташовані в адміністративних межах Корнинської селищної ради, та земельні ділянки, які знаходяться під водними об`єктами самовільно зайняті та використовуються відповідачем 1, що ним не заперечувалося при розгляді справи, але не передавались йому у користування за актом прийому - передачі чи будь-яким іншим чином будь - яким державним органом, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення водних об`єктів та земельних ділянок, які знаходяться під ними Корнинській селищній раді, як уповноваженому органу держави.

Такий самий правовий висновок викладено Верховним Судом у справах №923/213/18, №912/1941/20, №914/1326/16, №906/170/20 в аналогічних правовідносинах. Подібна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 січня 2022 року у справі №908/2153/20.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що позовні вимоги про повернення земельних ділянок під водними об`єктами та водних об`єктів, водосховищ Лісне та Корнинське, мали бути заявлені на користь держави в особі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра як балансоутримувача цих водосховищ.

Згідно статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом вжиття заходів щодо повернення цього майна від відповідних суб`єктів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України, саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналогічно, у відповідності до положень статті 212 Земельного кодексу України, належним способом захисту порушених прав держави у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки власнику або землекористувачу, а не балансоутримувачу об`єктів, які знаходяться на земельній ділянці.

Отже, балансоутримувач не має права замість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. До того ж, обсяг прав балансоутримувача майна не може перевищувати обсяг прав власника майна.

Обґрунтовуючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на підпункт а) пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, в якому зазначено, що не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Однак, як вбачається із дослідженого судом державний акт на право постійного користування земельними ділянками під водосховищами та їх прибережними захисними смугами і гідротехнічними спорудами не виготовлявся.

Матеріали справи не містять жодних доказів щодо наявності рішень органів державної влади, місцевого самоврядування про передачу спірних земельних ділянок у постійне користування Ірпінському міжрайонному управлінню водного господарства, або будь-якій іншій особі. Відсутні будь-які інші докази набуття балансоутримувачем права постійного користування земельними ділянками у порядку, передбаченому статтями 125,126 Земельного кодексу України.

Згідно вимог абзацу 1 пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Таким чином, Корнинська селищна рада є власником спірних земельних ділянок, водосховищ Корнинського та Лісного та належним позивачем.

Заявлена ТОВ "Захід Акватрейд" у суді першої інстанції заява про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки прокуратурою заявлено негаторний позов, а до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується. Негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №545/1994/16-ц.

Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 необхідно скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Захід Акватрейд" повернути державі в особі Корнинської селищної ради земельні ділянки комунальної власності під водними об`єктами та водні об`єкти загальнодержавного значення.

У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/17/22 скасувати частково в частині відмови у позові про зобов`язання повернути земельні ділянки 331 га та 115 га під водними об`єктами та водні об`єкти загальнодержавного значення.

В цій частині прийняти нове рішення. Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ТОВ "Захід Акватрейд" повернути земельну ділянку комунальної власності площею 331 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховища Лісне та земельну ділянку загальною площею 115 га під водним об`єктом та водний об`єкт загальнодержавного значення водосховище Корнинське, що розташовані в адміністративних межах Корнинської селищної ради.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ "Захід Акватрейд" (04073, м.Київ, вул. Сирецька, 33, код ЄДРПОУ 39811826) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11) 4540 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 6810 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/17/22 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "08" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.