Ухвала

від 09.02.2023 по справі 903/822/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

09 лютого 2023 року Справа № 903/822/19 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали за скаргою Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії посадових осіб державної виконавчої служби

у справі № 903/822/19

за позовом: Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача: Волинської обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги

про стягнення 10903,75 грн,

встановив:

08.02.2023 Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулися до суду із скаргою на дії посадових осіб державної виконавчої служби, в якій просять:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції В.А. Старенько щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.10.2022 № 57252 та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.10.2022 № 57252 головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) В.А. Старенько;

- визнати неправомірними дії в.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції М.В. Грущук щодо винесення постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження № 70184048 від 21.11.2022 та скасувати постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження і № 70184048 від 21.11.2022 в.о. начальника Першого відділу державної виконавчоїслужби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) М.В. Грущук.

Своєчасність звернення зі скаргою Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" обґрунтовували тим, що постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження і № 70184048 від 21.11.2022 в.о. начальника Першого відділу державної виконавчоїслужби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) М.В. Грущук надійшла на їхню адресу 23.01.2023, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта» № 4302525994946, а отже десятиденний строк (10 робочих днів) для звернення в суд зі скаргою, встановлений нормою ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», на думку скаржника, ним не пропущено.

Дослідивши матеріали даної справи, проаналізувавши положення чинного господарського процесуального законодавства України та вимоги Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про залишення скарги від 06.02.2023 Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії посадових осіб державної виконавчої служби без розгляду, з огляду на таке.

У поданій скарзі Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" вказує, що про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.10.2022 № 57252 головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) В.А. Старенько дізналися 07.11.2022, що підтверджується отриманням постанови згідно трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» № 4302525684599, а про результати перевірки законності виконавчого провадження № 70184048 від 21.11.2022 дізналися 23.01.2023, отримавши постанову в.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) М.В. Грущук, згідно трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» № 4302525994946.

Судом встановлено, що про можливі неправомірні дії посадових осіб скаржник дізнався 07.11.2022 та 23.01.2023 відповідно, проте до суду звернулися лише 06.02.2023, тобто з пропуском установленого статтею 341статті 341 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) строку для звернення зі скаргою.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Згідно з даними нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Положення ГПК України, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення передбачають вчинення таких дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.

Так, згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

За правилами статей 113, 115, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк підлягає обчисленню в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Таким чином, існують два законодавчі акти однакової юридичної сили, які встановлюють неоднаковий строк для оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення.

Великою Палатою Верховного Суду щодо застосування вищевказаних правових норм (щодо їх співвідношення як загальної і спеціальної) у спірних правовідносинах зазначено, що згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України «Про міжнародне приватне право», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України «Про виконавче провадження».

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

ГПК України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами ГПК України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

У даній справі ДКП «Луцьктепло» звернулися(06.02.2023) до суду із пропуском десятиденного строку(який сплив 17.11.2022 для визнання неправомірними дій головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції В.А. Старенько щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.10.2022 № 57252 та 02.02.2023 для визнання неправомірними дії в.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції М.В. Грущук щодо винесення постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження № 70184048 від 21.11.2022) встановленого пунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України, який є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.

Відповідно до частини другої статті 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу І Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення про дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 розділу І Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами й поставленою метою (див. рішення від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини»).

За змістом ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Хоча частина 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» і створює більш сприятливі умови для скаржника, але з огляду на передбачену частиною 2 статті 341 ГПК України можливість поновлення судом пропущеного строку для подання такої скарги, скаржник не позбавлений права на захист його інтересів у разі звернення до суду зі скаргою з пропуском встановленого строку за умови подання обґрунтованого клопотання про поновлення такого строку із зазначенням причин такого пропуску та визнання судом причин пропуску цього строку поважними.

Судом встановлено, що при зверненні до суду 08.02.2023 зі скаргою з порушенням строку, визначеного статтею 341 ГПК України, скаржником не подано клопотання про поновлення цього строку.

Враховуючи вищезазначене скарга Державного комунального підприємства "Луцьктепло", за приписами частини другої статті 118 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 113, 115, 118, 119, 234, 235, 255, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії посадових осіб державної виконавчої служби № 696/08 від 06.02.2023 у справі № 903/822/19 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 09.02.2023.

Суддя А. С. Вороняк