Рішення

від 24.01.2023 по справі 910/11580/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2023Справа № 910/11580/22

За позовом Науково-виробничого підприємства «Фероліт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НВ»

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 7.074,81 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Краснопір В.М., ордер серії ПТ № 173691 від 07.10.2022

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

31.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Науково-виробничого підприємства «Фероліт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НВ» про

1) зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НВ» провести заміну невідповідному по якості умовам договору № 2022/06/21-30/02 від 21.06.2022 товару, а саме електродвигун МТF (МТНУ) 312-8 11кВт 710 об/хв (лапи, два кінця валу) кількості 2 шт., електродвигун МТF (МТНУ) 312-6 5,5 кВт 1000 об/хв (лапи, два кінця валу) у кількості 3 шт. Науково-виробничому підприємству «Фероліт»;

2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НВ» 5.472,00 грн збитків у вигляді вартості проведеної товарної експертизи та 1.602,81 грн штрафу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 2022/06/21-30/02 від 21.06.2022 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 160.281,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 12 від 01.08.2022, товарно-транспортною накладною № 0700057496 від 02.08.2022. Позивач на виконання умов договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача вартість придбаного товару, що підтверджується платіжним дорученням № 1404 від 15.07.2022. Згідно умов договору відповідач повинен був поставити новий товар, який не був в експлуатації і гарантувати його якість. 12.08.2022 позивачем були виявлені недоліки в якості товару, що зафіксовано в акті експертизи № В-98 від 24.08.2022 експерта Кременчуцького відділення Полтавської ТПП. У зв`язку з тим, що відповідачем порушено умови поставки товару, позивачем 02.09.2022 було направлено на адресу відповідача претензію № 1154/1 з вимогою прийняти на себе зобов`язання по договору і замінити товар, що не відповідає умовам договору по якості. Враховуючи викладене та те, що відповідачем не було виконано вимоги викладені позивачем в претензії, останній звернувся до суду з вимогою про зобов`язання відповідача замінити товар та стягнення 5.472,00 грн збитків у вигляді вартості проведеної товарної експертизи та 1.602,81 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11580/22 від 07.11.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

22.11.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/11580/22; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.12.2022.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.11.2022 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 01005493152978 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03187, м. Київ, вул. Глушкова, 40, корп. 5, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 24.11.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 30.11.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01005493152978, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 15.12.2022.

15.12.2022 представником відповідача до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 21.12.2022 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

20.12.2022 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.01.2023.

Позивач в судовому засіданні 24.01.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 24.01.2023 не з`явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду від 20.12.2022 надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією на адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач ухвалу суду від 20.12.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 02.01.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105493257621.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 24.01.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.06.2022 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НВ» (продавець, відповідач) та Науково-виробничим підприємством «Фероліт» (покупець, позивач) було укладено договір № 2022/06/21-30/02 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець приймає на себе обов`язки з постачання нового товару відповідно до вимог ГОСТ, ДСТУ, ТУ в асортименті, кількості, терміни та по ціні згідно специфікацій, котрі є невід`ємною частиною даного договору. Покупець зобов`язується відповідно з мовами даного договору прийняти отовар та сплатити його.

Спір виник внаслідок того, що відповідачем поставлено товар, який не можливо експлуатувати та незважаючи на звернення щодо необхідності заміни неякісного товару відповідач відповідних заходів не вжив, внаслідок чого позивачем понесено збитки у вигляді вартості проведеної експертизи товару та за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором нараховано штраф.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині невиконаних обов`язків - до повного та належного виконання сторонами.

У Специфікації № 2 від 29.06.2022 до договору сторони узгодили постачання наступного товару: електродвигун MTF (МТНУ) 312-8 11кВт 710 об/хв (лапи, два кінця валу) у кількості 2 шт.; електродвигун MTF (МТНУ) 112-6 5,5кВт 1000 об/хв (лапи, два кінця валу) у кількості 3 шт. Загальна вартість товару становить 160.281,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору строки і порядок оплати визначаються сторонами в специфікаціях до даного договору.

Згідно з п. 3 Специфікації № 2 від 29.06.2022 оплата за товар здійснюється на підставі рахунку-фактури наданого продавцем, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку:

3.1. 80% від загальної суми цієї Специфікації протягом 2-ох (двох) робочих днів з моменту підписання цієї Специфікації на підставі рахунку продавця.

3.2. Остаточну оплату за цією Специфікацією, покупець здійснює протягом 3-ох (трьох) робочих днів від дати поставки товару на склад покупця при умові виконання п. 3.5 та п. 6.7.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно платіжного доручення № 1404 від 15.07.2022 перерахував відповідачу, згідно виставленого рахунку-фактури № 31 від 15.07.2022, перший платіж у розмірі 80% від вартості товару, що становить 128.224,80 грн.

Згідно з п. 3.6 договору терміни постачання узгоджуються обома сторонами в специфікаціях, що додаються, та які являються невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 2 від 29.06.2022 постачання товару здійснюється на умовах СІР - склад перевізника покупця за рахунок продавця, протягом 25-ти (двадцяти п`яти) календарних днів з моменту підписання даної Специфікації, за умови виконання покупцем п. 3.1 цієї Специфікації.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що товар був надісланий відповідачем позивачу логістичною компанією «Делівері» що підтверджується квитанцією про прийом вантажу № 0700057496 від 02.08.2022. Позивач зазначає, що підтвердженням отримання товару також є видаткова накладна № 12 від 01.08.2022.

Згідно з п. 3.2 договору разом з товаром, але не пізніше дати постачання товару продавець зобов`язується надати покупцю на товар, що виготовляється та поставляється у відповідності з договором, наступні документи про відвантаження товару:

- рахунок;

- видаткову накладну;

- сертифікати/паспорт якості (відповідності), що підтверджує якість та відповідність товару ГОСТ, ДСТУ, ТУ;

- товарно-транспортну накладну/експрес-накладну.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з п. 5.1 договору продавець гарантує якість та відповідність товару його нормативній документації на даний вид товару.

Відповідно до п. 5.2 договору продавець надає гарантії на товар на умовах визначених в специфікації до даного договору.

Згідно з п. 6 Специфікації № 2 від 29.06.2022 термін гарантії на товар становить 12 місяців з дати монтажу, але не більше 18 місяців з дати поставки товару.

За умовами п. 5.2 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем відповідно до Інструкцій Держарбітражу СРСР П-6 і П-7. Правовою підставою для використання правил приймання товару по кількості та якості, передбачених вказаними Інструкціями, являються норми статей 7 та 687 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 14 Інструкції № П-7 приймання продукції за якістю і комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про як, рахунок-фактура, специфікація і т. п.).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції) одержувач зобов`язаний викликати для складання двостороннього акта представника виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в договорі (п. 16 Інструкції № П-7).

Згідно з п. 18 Інструкції № П-7 повідомлення про виклик представника виготовлювача (Відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (Телефону) не пізніше 24 годин, а в відношенні швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами або договором.

Пунктом 5.4 договору визначено, що у випадку, якщо при прийманні товару буде встановлено покупцем невідповідність його якості чи кількості, то покупець зобов`язаний призупинити подальше приймання, та визвати по факсу, телефонограмою чи додатково за допомогою мобільного зв`язку уповноваженого представника продавця для участі в продовженні приймання товару та складання відповідного акту. У випадку неотримання відповіді від продавця в термін, передбачений нормами Інструкцій № П-6 та № П-7, продавець має право здійснювати приймання товару за участю представника іншого підприємства, у т.ч. покупця.

Згідно з п. 5.5 договору у випадку виявлення недоліків по якості товару покупець зобов`язаний скласти відповідний акт згідно з Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості № П-7. Акт повинен бути складений протягом: 20 днів від дати постачання товару на склад покупця - при невідповідності якості та комплектності товару; 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців від дня постачання товару на склад покупця - для прихованих недоліків.

12.08.2022, позивачем під час приймання товару, в межах гарантійного строку, були виявлені недоліки проданого відповідачем товару, які перешкоджають його нормальному використанню, а саме електродвигуни марки MTF312-8, 11 кВт зав. № 60028 та № 204 не відповідають технічним характеристикам двигунів з фазним ротором, паспорти на двигуни не відповідають поставленому обладнанню. Цей факт був зафіксований в акті від 12.08.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Позивач повідомленням № 1081 від 17.08.2022 звернувся до відповідача, в якому зазначив, що при прийманні товару фахівцями позивача на складі підприємства виявлені недоліки, які наведені у акті від 12.08.2022, що додається до цього листа та просив забезпечити присутність уповноваженого представника на підприємстві позивача 19.08.2022 о 13:00 год. для укладення акту фактичної якості та кількості продукції.

Відповідач у визначений позивачем термін уповноваженого представника не направив, однак у відповідь листом № 29 від 22.08.2022 відповідач просив позивача відвантажити для усунення недоліків поставленої продукції за рахунок відповідача на сервісний центр у м. Дніпро.

Листом № 1/220822 від 22.08.2022 ТОВ «ПК «Системакс» повідомило позивача, що між ТОВ «ПК «Системакс» та НВП «Фероліт» немає укладених договорів; усі питання щодо виявлення несправностей роботи електродвигуна можуть бути вирішені у сервісному центрі ТОВ «ПК «Системакс» у м. Дніпро за рахунок покупця.

Відповідно до п. 20 Інструкції № П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) на виклик одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

У зв`язку з неявкою представника відповідача для участі в продовженні приймання товару та складання двостороннього акту, позивач, керуючись п. 20 Інструкції № П-7, звернувся із заявкою № 1105 від 22.08.2022 до Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати для проведення експертизи.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

24.08.2022 експертом Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати складено акт експертизи № В-92 від 24.08.2022.

В акті експертизи № В-92 від 24.08.2022 встановлено, що «пред`явлене обладнання, а саме: електродвигуни марки MTF (МТНУ) 312-8 11кВт 710 об/хв, у кількості 2 шт. та електродвигуни марки MTF (МТНУ) 112-6 5,0кВт 1000 об/хв, у кількості З шт., отримане по договору № 2022/06/21-30/02 від 21.06.2022, має дефекти, вказані в п. 12.

Так, в наданих продавцем «Паспорт. Трифазний асинхронний електродвигун. Інструкція з експлуатації» (5 шт.) не вказані номінальні технічні дані та характеристики електродвигунів, що унеможливлює зіставлення даних, вказаних на табличках, укріплених на електродвигунах, та даних, отриманих експериментальним шляхом, з даними, заявленими виробником обладнання.

Інформація, яка вказана на табличках, встановлених на електродвигунах, не відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 2582-2017 «Машини електричні обертові тягові. Загальні технічні умови».

Прийняти дані електродвигуни в кількості 5 шт. до експлуатації не можливо.»

Таким чином, обладнання що було поставлене відповідачем не відповідало вимогам щодо його якості в момент його передання, з чим відповідач фактично погодився у листі № 29 від 22.08.2022 та підтверджено актом експертизи № В-92 від 24.08.2022.

Отже, відповідач порушив умови договору передавши товар, що не відповідає вимогам щодо його якості та є не придатними для експлуатації.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 статті 678 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

За умовами п. 5.5 договору продавець зобов`язується за свій рахунок усунути недоліки чи провести заміну товару на протязі 10-ти днів з моменту отримання акту.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1154/1 від 02.09.2022, в якій просив виконати прийняті на себе зобов`язання по договору і замінити придбаний дефектний товар, до якої додано акту експертизи № В-92 від 24.08.2022. Дана претензія з додатком була надіслана відповідачу 02.09.2022 на адресу: м. Київ, вул. Глушкова, 40, корп. 5 рекомендованою кореспонденцією № 3980103264516, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Проте, відправлення № 3980103264516 не було вручено під час доставки у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (довідка ф-20 від 13.09.2022), а тому повернуто за зворотною адресою та отримано позивачем 19.09.2022.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором досі заміну товару не здійснив.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача зобов`язати відповідача провести заміну товару є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.6 договору передбачено, що за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів стягується штраф у розмірі одного відсотка вартості неякісних (некомплектних) товарів, згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується постачання неякісного товару, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1.602,81 грн штрафу (1% від вартості товару 160.281,00 грн).

З матеріалів справи вбачається, що за проведення Кременчуцьким відділенням Полтавської Торгово-промислової палати експертизи визначення технічного стану електродвигунів за результатами якої складено акт експертизи № В-92 від 24.08.2022 позивачем перераховано кошти на рахунок зазначеного відділення ТПП в розмірі 5.472,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2063 від 31.08.2022.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов`язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що сума в розмірі 5.472,00 грн сплаченої позивачем вартості проведеної експертизи (складено акт експертизи № В-92 від 24.08.2022) є збитками позивача, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов`язань відповідачем за договором.

Отже, позивачем доведено причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 5.472,00 грн збитків у вигляді сплаченої вартості проведеної експертизи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Науково-виробничого підприємства «Фероліт» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НВ» (03187, м. Київ, вул. Глушкова, 40, корпус 5, код ЄДРПОУ 44529981) провести заміну невідповідаючому по якості умовам договору № 2022/06/21-30/02 від 21.06.2022 товару, а саме електродвигун МТF (МТНУ) 312-8 11кВт 710 об/хв (лапи, два кінця валу) у кількості 2 шт., електродвигун МТF (МТНУ) 312-6 5,5 кВт 1000 об/хв (лапи, два кінця валу) у кількості 3 шт. Науково-виробничому підприємству «Фероліт».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НВ» (03187, м. Київ, вул. Глушкова, 40, корпус 5, код ЄДРПОУ 44529981) на користь Науково-виробничого підприємства «Фероліт» (3980, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 66, код ЄДРПОУ 31103705) 5.472 (п`ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 00 коп. збитків, 1.602 (одна тисяча шістсот дві) грн 81 коп. штрафу, 4.962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 08.02.2023.

Суддя В.В.Сівакова