Рішення

від 07.02.2023 по справі 910/12283/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2023Справа № 910/12283/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Улахли О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал"

про стягнення 1 284 117,66 грн

за участі представників:

від позивача - Бессараб Р.В.;

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингком" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" про стягнення 1 284 117,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу №12/2021 від 16.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12283/22, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.12.2022.

Відповідачем, 01.12.2022 подано відзив, яким заперечено позовні вимоги посилаючись на початок збройної агресії Російської Федерації до України.

У підготовчому засіданні 05.12.2022 суд встановив строк позивачу для подання відповіді на відзив до 13.12.2022 та строк відповідачу для подання заперечень до 27.12.2022, постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 24.01.2023.

Позивачем, 20.12.2022 подано відповідь на відзив, якою заперечено аргументи відповідача, викладені у відзиві. Крім того, позивач просив поновити пропущений процесуальний строк для подачі відповіді на відзив, що обґрунтовано відсутністю електропостачання та непрацездатності техніки, що унеможливлює вчасно підготувати процесуальні документи.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість причин пропуску строку позивачем на подання відповіді на відзив, поновив строк та долучив відповідь на відзив до матеріалів справи.

За результатами підготовчого засідання 24.01.2023 суд прийняв рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.02.2023.

У судове засідання 07.02.2023 з`явився представник позивача та надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 07.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 16 вересня 2021 року укладено договір фінансового лізингу № 12/2021, відповідно до його умов позивач надає відповідачу в платне володіння та користування новий самоскид, марка SINOTRUK, модель ZZ3315V3266E1 комерційна назва HOHAN N7G, колісна формула 8х4, з метою його використання відповідачем у власній фінансово-господарській діяльності на визначений строк та за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Загальна вартість майна, що передається у фінансовий лізинг на момент його передачі відповідачу складає 2 385 622,5 грн.

Відповідно до пункту 1.3. договору строк користування предметом лізингу становить 24 місяці з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу.

Згідно з пунктом 1.4. договору передача предмету лізингу відповідачу повинна відбутися у термін до 08 жовтня 2021 року, але не раніше дати його фактичного отримання.

Приймання-передача предмету лізингу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання сторонами акту приймання-передачі (пункт 2.2. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і стає обов`язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Всі додатки до договору є його невід`ємними частинами (пункт 12.1. договору).

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

Додатковим договором № 1 від 11 жовтня 2021 року до договору від 16 вересня 2021 року сторони погодили внести заміни до договору, а саме, пункт 1.4. викласти в наступній редакції: передача предмету лізингу відповідачу повинна відбутись у термін до 19 жовтня 2021 року, але не раніше дати його фактичного отримання, та графік сплати лізингових платежів викладено у наступній редакції:

Строк нарахування та сплатиПризначення платежівЗагальна сума платежу17.09.2021Авансовий лізингових платіж357 067,14 грн27.10.2021Черговий лізинговий платіж128 978,74 грн20.11.2021Черговий лізинговий платіж143 155,79 грн20.12.2021Черговий лізинговий платіж140 012,25 грн20.01.2022Черговий лізинговий платіж139 304,00 грн20.02.2022Черговий лізинговий платіж136 284,71 грн20.03.2022Черговий лізинговий платіж135 452,23 грн20.04.2022Черговий лізинговий платіж133 526,33 грн20.05.2022Черговий лізинговий платіж129 786,37 грн20.06.2022Черговий лізинговий платіж129 674,55 грн20.07.2022Черговий лізинговий платіж126 965,87 грн20.08.2022Черговий лізинговий платіж125 822,77 грн20.09.2022Черговий лізинговий платіж123 238,34 грн20.10.2022Черговий лізинговий платіж101 894,17 грн20.11.2022Черговий лізинговий платіж100 353,45 грн20.12.2022Черговий лізинговий платіж98 315,73 грн20.01.2023Черговий лізинговий платіж97 272,02 грн20.02.2023Черговий лізинговий платіж95 333,7 грн20.03.2023Черговий лізинговий платіж94 190,59 грн20.04.2023Черговий лізинговий платіж92 649,87 грн20.05.2023Черговий лізинговий платіж90 363,66 грн20.06.2023Черговий лізинговий платіж89 568,45 грн20.07.2023Черговий лізинговий платіж87 878,63 грн20.08.2023Черговий лізинговий платіж86 487,02 грн20.09.2023Черговий лізинговий платіж84 896,6 грн

З матеріалів справи вбачається, що акт прийому-передачі предмета лізингу у володіння та користування, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингком" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" прийняло у володіння та користування новий самоскид, марка SINOTRUK, модель ZZ3315V3266E1 комерційна назва HOHAN N7G, колісна формула 8х4, був підписаний сторонами 13 жовтня 2021 року.

За таких обставин, відповідач був зобов`язаний сплачувати чергові лізингові платежі у розмірі визначеному у графіку сплати лізингових платежів щомісячно 20 числа протягом усього строку лізингу.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з передачі відповідачу на умовах лізингу у володіння та користування предмета лізингу свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингком" своїх зобов`язань за договором.

Разом із тим, у порушення взятих на себе зобов`язань відповідач встановлені умовами договору лізингові платежі, належні до сплати за період з січня 2022 року по жовтень 2022 року не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 1 234 449,1 грн.

Зважаючи на викладене, враховуючи наявність у відповідача простроченої заборгованості з оплати лізингових платежів за договором у розмірі 1 234 449,1 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингком" звернулось до суду з даним позовом.

Судом відхилено заперечення відповідача, викладені у відзиві, в яких посилається, зокрема, на настання форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, що, на переконання відповідача, звільнило останнього від здійснення плати за договором фінансового лізингу № 12/2021 від 16 вересня 2021 року.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX. У подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 19.02.2023.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Так, у відповідності до пункту 8.2. договору сторона, що потрапила під вплив обставин непереборної сили, зобов`язана письмово повідомити про це іншу сторону не пізніше 10 календарних днів із дня настання таких обставин, а в строк 30 календарних днів надати підтверджуючі документи, видані торгово-промисловою палатою України. В іншому випадку, сторона, яка зазнала форс-мажорних обставин не має права посилатись на них як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором.

З наведеного вбачається, що даним пунктом договору передбачено обов`язок сторони, яка має намір послатися на форс-мажорні обставини, письмово повідомити іншу сторону про наявність таких обставин не пізніше 10 календарних днів з моменту настання таких обставин, проте відповідачем не надано суду доказів на підтвердження повідомлення останнім позивача про настання форс-мажорних обставин.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До складу лізингових платежів включаються:

1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу;

3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина перша статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що загальна сума основного боргу відповідача зі сплати лізингових платежів за договором у розмірі 1 234 449,1 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної суми заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингком" до відповідача про стягнення означеної суми грошових коштів, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати щомісячних лізингових платежів за договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 956,11 грн пені та 47 712,45 грн штрафу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 6.4.1. договору визначено, що у випадку прострочення сплати лізингового платежу або сплати його не в повному обсязі, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми платежів за кожен ден прострочення від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, та відшкодовує збитки, завдані позивачу, понад зазначену пеню.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 7.1.1. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним.

За перерахунком суду, сума пені за прострочення сплати лізингових платежів, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування (з 21.01.2022 по 20.02.2022 на суму 91 803,76 грн та з 21.02.2022 по 23.02.2022 на суму 228 088,47 грн) разом складає 1 934,35 грн.

У відповідності до пункту 6.4.3. договору за порушення вимог розділів 3, 4, 5, 10 договору відповідач сплачує штраф у розмірі 0,2 % від загальної вартості предмета лізингу за кожен випадок такого порушення.

Враховуючи, що розділ третій договору фінансового лізингу від 16.09.2021 включає в себе пункт 3.1., яким визначено, що відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів, а судом вище встановлено факт порушення відповідачем виконання зобов`язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів, вимоги позивача про стягнення 0,2 % штрафу у розмірі 47 712,45 грн є обґрунтованими, а розрахунок, який наведений позивачем у позовній заяві, - арифметично вірним.

З огляду на вищенаведене зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання за договором фінансового лізингу № 12/2021 від 16.09.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 1 934,35 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 0,2 % підлягають задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 47 712,45 грн.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 131, ідентифікаційний код 39866503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингком" (04080, місто Київ, вул. Вікентія Хвойки, будинок 21, ідентифікаційний код 41067758) заборгованість у розмірі 1 234 449 (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі чотириста сорок дев`ять) грн 10 коп., пеню у розмірі 1 934 (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири) грн 35 коп., штраф у розмірі 47 712 (сорок сім тисяч сімсот дванадцять) грн 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 261 (дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят одна) грн 43 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 09.02.2023

Суддя Т.Ю.Кирилюк