ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"09" лютого 2023 р. м. Рівне Справа № 918/78/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" (вул. Шкільна, 31, Великий Жолудськ, Вараський район, Рівненська область, 34364, код ЄДРПОУ 42744357) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" (вул. Поліська, 33, Полонне, Хмельницька область, 30500, код ЄДРПОУ 34115962) про стягнення заборгованості у розмірі 7 731 117 грн 50 коп.
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
17.01.2023 на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв", у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 193, 230, 231, 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 15, 29, 49, 61, 82, 162, 247-249 29 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 7 731 117 грн 50 коп. заборгованості за Договором поставки № АЛ-02/01/22 від 21.02.2022.
Ухвалою від 17.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору за розгляд позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі, а саме - 115 966.76 грн;
- документ, що підтверджує повноваження представника позивача, який підписав позовну заяву.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в межах процесуального строку, встановленого судом.
Ухвалою від 09.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/78/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.02.2023.
09.02.2023 на поштову адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" надійшла заява про забезпечення позову.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати, передавати в лізинг, оренду (користування, володіння) та заставу транспортні засоби згідно з переліком, а також вчиняти дії з зняття обліку в сервісних центах МВС України таких транспортних засобів.
Господарський суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" про забезпечення позову, встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" вказує, що між ним та відповідачем було укладено Договір поставки № АЛ-02/01/22 від 21.01.2022, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов`язувався поставити та передати у власність позивача (покупця) товар у відповідності до Специфікацій до Договору, що є його невід`ємними частинами, а покупець у свою чергу оплатити такий товар. Постачальник зобов`язувався поставити відповідно до Специфікації №1 до Договору товар вартістю 4 967 200 грн 00 коп. та Специфікації № 2 до Договору товар у кількості вартістю 6 028 000 грн 00 коп. Згідно з п.2 Специфікацій до Договору, постачальник зобов`язувався поставити товар згідно умов відповідного базису поставки DAP (ІНКОТЕРМС-2010) на поля покупця зазначені в листі-замовлення в період з 01.03.2022 до 31.05.2022 та кінцевим строком поставки протягом 15 днів з моменту отримання відповідного листа-замовлення, при умові 100% оплати за товар згідно з виставленим рахунком постачальника. Позивачем направлено відповідачу поштовим відправленням Лист-замовлення, щодо поставки товару на поля розташовані в селі Великий Жолудськ, Вараського (Володимирецький) району, Рівненської області. У відповідності до Специфікацій № 1 та № 2 покупець (позивач) здійснив оплату за товар зазначений в Специфікаціях на загальну суму 10 956 000 грн 00 коп. згідно з виставленими постачальником рахунками № 6 від 21.01.2022 в сумі 4 928 000,00 грн. та № 10 від 16.02.2022 в сумі 6 028 000,00 грн.
Позивач у позовній заяві вказує, що у зв`язку із несвоєчасною поставкою товару, постачальником частково повернуто покупцю грошові кошти оплачені останнім у загальному розмірі 5 596 049,00 грн. як передоплату за товар згідно з Договором, а саме 19.07.2022 - 1 272 000,00 грн., 27.07.2022 - 1 480 000,00 грн. , 10.08.2022 - 1 613 200,00 грн., 23.08.2022 - 1 230 849,00 грн.
Таким чином, як зазначає позивач, ним як покупцем повністю були виконані зобов`язання перед постачальником за Договором, а постачальник в свою чергу порушив свої зобов`язання за Договором та не поставив товар, хоча зобов`язаний був це зробити до 17.06.2022 та лише потім повернув покупцю частину передоплати в розмірі 5 596 049 грн 00 коп.
Відтак позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача 7 731 117 грн 50 коп. заборгованості за Договором поставки № АЛ-02/01/22 від 21.02.2022 (з яких - 5 359 951 грн 00 коп. - основний борг, 1 720 157 грн 08 коп. - пеня, 547 800 грн 00 коп. - штраф та 103 209 грн 42 коп. - 3 % річних).
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" в її обгрунування зазначає наступне.
Відповідачем не повернуто залишок передоплати в розмірі 5 359 951,00 грн, сплаченої за Договором, а також не надано жодної пропозиції щодо термінів та способів її погашення. Позивач вважає, що це вказує на небажання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" врегулювання заборгованості добросовісним шляхом та небажання повернути позивачу залишок такої передоплати.
Більше того, як стверджує позивач, він у відповідності до договору та керуючись принципами справедливості та добросовісності, намагався врегулювати ситуацію у досудовий спосіб шляхом перемовин, а саме - представники позивача неодноразово звертались до керівництва відповідача з проханням повернути грошові кошти. Проте, в одній із розмов представник відповідача дав зрозуміти позивачу, що наразі компанія не зможе погасити заборгованість, а подання позовної заяви позивачем є безперспективним заходом, оскільки у відповідача небагато майна на балансі, а в разі отримання позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролєв" швидко та без зайвих витрат перепише (реалізує) наявне майно на іншу афілійовану компанію.
Позивач отримав від Головного сервісного центру МВС інформацію з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів, якими володіє відповідач та встановив, що їх вартість є меншою від суми заборгованості перед позивачем.
Позивач має побоювання, що під час розгляду судом даної справи № 918/78/23, відповідач може здійснити відчуження належних йому автотранспортних засобів без мети направлення отриманих грошових коштів від продажу на погашення заборгованості перед позивачем, що унеможливить виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову.
Разом з тим, на переконання позивача, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження, або передачі в користування та володіння третім особам автотранспортних засобів, що належать на праві власності відповідачу забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, як підсумовує позивач у заяві про забезпечення позову, враховуючи відсутність жодної пропозицій від відповідача щодо термінів та способів погашення заборгованості перед позивачем, що очевидно пов`язано з небажанням відповідача це зробити та ризики відчуження автотранспортних засобів, які належать йому на праві власності з метою унеможливлення в майбутньому здійснити звернення стягнення з нього за рахунок такого майна, існує реальна загроза щодо невиконання рішення суду у випадку задоволення позову. Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить суд вжити вказані заходи по забезпеченню позову.
Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано приписами ГПК України.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до усталеної практики, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків для відповідача у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Положення ст. 136 ГПК України пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Із заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що майно відповідача у вигляді транспортних засобів може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Господарський суд, дослідивши докази, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" у заяві про забезпечення позову, встановив наступне.
Як вбачається із відповіді Головного сервісного центру МВС № 31/1086АЗ-9440-2022 від 10.10.2022 на адвокатський запит, станом на 19.10.2022 у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів містяться записи, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролєв" зареєстровані наступні транспортні засоби:
- КАМА 500 СЛУЧ, 2022 р.в. № шасі НОМЕР_1 69 - реєстрація нових ТЗ по акту прийому-передачі (дод. 6) ТСЦ 6845);
- SCHMІTZ SPR 24, 2001 р. в., № шасі НОМЕР_2 - перереєстрація на нового власника за дог купівлі-продажу (СГ) (ТСЦ 6845);
- RENAULT PREMIUM 420, 111 16 куб. см., 2004 р.в., № шасі НОМЕР_3 - перереєстрація на нового власника за дог купівлі-продажу (СГ) (ТСЦ 6845);
- RENAULT PREMIUM 420,11116 куб. см., 2003 р.в., № шасі НОМЕР_4 - перереєстрація на нового власника за дог купівлі-продажу (СГ) (ТСЦ 6845);
- ППЦ 28,2006 р. в., № шасі НОМЕР_5 - перереєстрація на нового власника за дог купівлі-продажу (СГ) (ТСЦ 6845);
- LECITRAILER 3E20SN1,1998 р. в., № шасі НОМЕР_6 - перереєстрація на нового власника за дог купівлі-продажу (СГ) (ТСЦ 6845);
- SCANIA R440, 12740 куб. см., 2010 р. в., № шасі НОМЕР_7 - первинна реєстрація б/в ТЗ, придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 6845);
- АМС 500 СТАРКОНЬ, 2020 р. в., № шасі НОМЕР_8 69 - реєстрація нових ТЗ по акту прийому-передачі (дод. 6) (ТСЦ 6841);
- АМС 500 СТАРКОНЬ, 2020 р. в., № шасі НОМЕР_9 69 - реєстрація нових ТЗ по акту прийому-передачі (дод. 6) (ТСЦ 6841);
- SCHMІTZ SCS 24/L-13, 2007 р. в., № шасі НОМЕР_10 100 - первинна реєстрація б/в ТЗ, придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 6841);
- SCANIA R480,12740 куб. см., 2011 р. в., № шасі НОМЕР_11 100 - первинна реєстрація б/в ТЗ, придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 6841);
- МЕRSЕDES-BENZ ML 320, 3199 куб. см., 2007 р. в., WDC1641221A223345 100 - первинна реєстрація б/в ТЗ, придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону (ТСЦ 6841).
Як встановлено судом та вбачається із наданих зявником доказів, на веб-сайтах в мережі Інтернет розміщені оголошення про продаж вказаних транспортних засобів.
Наявність вищевказаних оголошень про продаж транспортних засобів свідчить про вчинення дій із відчуження майна, яке належить відповідачу.
Таким чином, господарський суд встановив, що існує потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у даній справі внаслідок відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролєв" належного йому майна.
Щодо зустрічного забезпечення передбаченого ст. 141 ГПК України, то заявник зазначає, що необхідності у їх застосування немає, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" є компанією, що більше 4 років займається сільськогосподарським виробництвом, має високу ділову репутацію, а заходи забезпечення не позбавляють відповідача використовувати зазначене майно у господарській діяльності, тобто заявлені позивачем заходи забезпечення позову не нанесуть будь-яких збитків відповідачу. Відтак позивач вважає зустрічне забезпечення позову не доцільним.
Господарський суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" та матеріали справи, дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не спричинять збитків відповідачу, оскільки заборона вчинення дій із відчуження, передачі в лізинг, оренду та заставу та заборона із зняття з обліку в сервісних центрах МВС стосується майна, яке належить відповідачу, в межах суми позову та є тимчасовими.
Посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у даній справі підтверджено поданими належними доказами та є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Отже, наявність вчинення дій з боку відповідача спрямованих на відчуження свого майна - свідчить про те, що означене може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду Рівненської області у справі № 918/78/23, так як на момент виконання рішення (за умови задоволення позову) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" взагалі може бути відсутнє майно, за рахунок якого має відбутися стягнення на користь позивача у розмірі 7 731 117 грн 50 коп.
Крім того, заявником подано докази, які свідчать про вчинення відповідачем підготовчих дій по відчуженню майна та докази того, що побоювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" щодо дій відповідача із майном є обґрунтованими та документально підтвердженими.
На підтвердження вищезазначених обставин заявником подано роздруківки із веб-сайтів продажу транспортних засобів з мережі Інтернет.
Суд дійшов висновку, що у випадку задоволення позову та відсутності на момент виконання рішення у справі 918/78/23 у відповідача майна, яке було у нього станом на дату пред`явлення даного позову - може призвести до порушення цивільних прав та законних інтересів позивача та утруднити виконання рішення.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником належним чином обґрунтовано та подано достатні докази на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві про забезпечення позову викладені документально підтверджені припущення та побоювання заявника щодо ймовірності вчинення відповідачем заходів, які ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, зважаючи на наявність між сторонами спору, на характер спірних правовідносин, суть заявлених вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси заявника, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на її користь, а тому заява підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене, враховуючи що подані позивачем докази дають підстави стверджувати, що відповідачем вчиняються дії, що можуть призвести до зникнення майна чи зменшення за кількістю, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" про забезпечення позову та заборони відповідача вчиняти певні дії із належним йому майном.
Виходячи із встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності реальної загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника.
При цьому такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до терміну, визначеного ГПК України.
Водночас суд наголошує, що у разі якщо буде встановлено, що обставини які стали підставою для забезпечення позову відпали, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши факт настання таких обставин, суд може скасувати вжиті ним заходи в порядку ст. 145 ГПК України.
Крім того, господарський суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 143 ГПК України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.
Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до ч. 4 цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 143 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" про забезпечення позову - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролєв" (вул. Поліська, 33, Полонне, Хмельницька область, 30500, код ЄДРПОУ 34115962) відчужувати, передавати в лізинг, оренду (користування, володіння) та заставу, а також вчиняти дії з зняття обліку в сервісних центах МВС України наступних транспортних засобів:
- КАМА 500 СЛУЧ, 2022 р.в. № шасі НОМЕР_1 ;
- SCHMІTZ SPR 24, 2001 р. в., № шасі НОМЕР_12 ;
- RENAULT PREMIUM 420, 111 16 куб. см., 2004 р.в., № шасі НОМЕР_13 ;
- RENAULT PREMIUM 420,11116 куб. см., 2003 р.в., № шасі НОМЕР_14 ;
- ППЦ 28,2006 р. в., № шасі НОМЕР_15 ;
- LECITRAILER 3E20SN1,1998 р. в., № шасі НОМЕР_16 ;
- SCANIA R440, 12740 куб. см., 2010 р. в., № шасі НОМЕР_7 ;
- АМС 500 СТАРКОНЬ, 2020 р. в., № шасі НОМЕР_8 ;
- АМС 500 СТАРКОНЬ, 2020 р. в., № шасі НОМЕР_9 ;
- SCHMІTZ SCS 24/L-13, 2007 р. в., № шасі НОМЕР_10 ;
- SCANIA R480,12740 куб. см., 2011 р. в., № шасі НОМЕР_11 ;
- МЕRSЕDES-BENZ ML 320, 3199 куб. см., 2007 р. в., WDC1641221A223345.
3. Дана ухвала є виконавчим документом згідно з ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
4. Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто по 10.02.2026.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" (вул. Шкільна, 31, Великий Жолудськ, Вараський район, Рівненська область, 34364, код ЄДРПОУ 42744357)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролєв" (вул. Поліська, 33, Полонне, Хмельницька область, 30500, код ЄДРПОУ 34115962)
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 09.02.2023 в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України та підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Романюк Ю.Г.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2023 |
Оприлюднено | 10.02.2023 |
Номер документу | 108874762 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Романюк Ю.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні