Рішення

від 24.01.2023 по справі 921/470/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2023 року м.Тернопіль Справа №921/470/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

за участю секретаря судового засідання Свергун О.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Бучацької окружної прокуратури, м.Бучач Тернопільської області,

в інтересах держави в особі:

Міністерства освіти і науки України, м.Київ,

Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль

до відповідача-1: Національного університету біоресурсів і природокористування України, м.Київ, в особі Відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України» м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Навольської Іванни Дмитрівни, с.Бедриківці Чортківського району Тернопільської області

про визнання недійсним договору про спільну діяльність, зобов`язання звільнити земельні ділянки,

за участю представників:

прокурора: Фігель О.Т., посвідчення №064943 від 29.06.2021 (в залі суду);

позивача-1: не з`явився;

позивача-2: не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція прокурора.

Керівник Бучацької окружної прокуратури, м.Бучач Тернопільської області, звернувся 23.09.2022 (згідно з відтиском календарного штемпеля 1-го відділення поштового зв`язку м.Заліщики на конверті поштового відправлення №4860101584368) до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м.Київ, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль, про визнання недійсним договору про спільну діяльність №2 від 04.02.2022, укладеного між Національним університетом біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж імені Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України» та Фізичною особою-підприємцем Навольською Іванною Дмитрівною; зобов`язання відповідача-2 звільнити земельні ділянки, загальною площею 81га, котрі розташовані на території Заліщицької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує, що договір про спільну діяльність укладено відповідачами всупереч вимог закону та інтересів держави, такий договір є прихованим договором оренди землі, метою укладення якого є не здійснення спільної діяльності, а використання земельних ділянок, що належать навчальному закладу для вирощування сільськогосподарських культур та сплати коштів за користування землею. Прокурор вказує, що в порушення ст.ст.92, 95, 122-126 Земельного кодексу України земельні ділянки передані в користування підприємцю без погодження Університету як розпорядника земель державної форми власності, а зміст оспорюваного договору суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" через його удаваність, укладений з метою, що суперечить інтересам держави (використання не для дослідницьких та навчальних цілей, а для товарного виробництва); не спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, що свідчить про його недійсність.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в суді прокурором з цього приводу зазначено, що земельні ділянки належать до державної форми власності, відтак, розпорядником цих земельних ділянок та органом, що здійснює повноваження з державного нагляду за додержанням вимог земельного законодавства, використанням і охороною земель усіх категорій, форм власності є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Органом управління Національного університету біоресурсів і природокористування України є Міністерство освіти і науки України. Міністерство здійснює управління об`єктами державної власності і контролює їх діяльність. Проте, вказані органи не здійснюють захист інтересів держави у сфері земельних відносин та реалізацію наданих їм законом повноважень шляхом вжиття заходів про визнання недійсним договору про спільну діяльність, а тому даний позов заявлено в інтересах держави з метою відновлення порушених прав навчального закладу на землекористування.

04.11.2022 (згідно з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті поштового відправлення 4860101614364) прокурором подано клопотання №2931ВИХ-22 від 03.1.2022 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині вимог про зобов`язання відповідача звільнити земельні ділянки, площею 40,4436га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0422, площею 20,2641га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0398, площею 20,2923га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0397, посилаючись на повідомлення Заліщицького фахового коледжу ім.Є.Храпливого №424 від 28.10.2022, в якому зазначено, що спірні земельні ділянки звільнені фізичною особою-підприємцем Навольською Іванною Дмитрівною, про що 28.10.2022 відповідачами складено та підписано Акт №3 прийому-передачі (повернення) земельних ділянок.

Окрім того, прокурором повідомлено суду про укладення 28.10.2022 відповідачами додаткової угоди №1 про розірвання договору №2 від 04.02.2022 про спільну діяльність.

Заперечення відповідачів.

Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 01.11.2022, котре відкладалося на 22.11.2022 з оголошенням перерви до 06.12.2022.

Ухвалою суду від 06.12.2022 закрито підготовче провадження у справі з призначенням її до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.12.2022, в якому оголошувалася перерва до 24.01.2023.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, наведені у позові з урахуванням поданого клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання звільнити земельні ділянки.

Позивачами жодних пояснень чи заяв по суті спору не було подано.

Судова кореспонденція по справі надсилалася учасникам справи засобами поштового зв`язку за адресами зареєстрованого місцезнаходження юридичних осіб. З долучених до справи рекомендованих повідомлень про вручення №№0113516465980, 0304101585840, 4600203463199, 4860101595033, 4840202869630, 4840202890744, 4600203449790, 0304101586005, 4860101613880, 0113516453868, 4642100082736, 4840202912284, 4600203485508, 4642100084330, 4642100084321, 4860101630297, 0301102189654, 0113516545800, 0304102189018, 0113516553650, 4600203481278, 4860101629493 вбачається що сторони були належним чином повідомлені як про розгляд цієї господарської справи, так і про дати і час судових засідань

Додатково судова кореспонденція направлялася в електронному вигляді на відомі електронні адреси сторін, а також в їх особисті електронні кабінети.

Таким чином, суд відзначає, що судом було вжито достатніх заходів задля належного повідомлення сторін справи про судові засідання, що дає підстави для висновку про їх належне повідомлення про розгляд справи.

Оскільки неявка учасника справи, належним чином повідомленого про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 24.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи.

Національний університет біоресурсів і природокористування України є державною установою, належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України (п.1.3 Статуту Національного університету біоресурсів і природокористування України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №443 від 02.05.2018).

У відповідності до п.11.16 Статуту Університету землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок у тому числі набуття відповідних прав на землю та питання вилучення земель, відведених у постійне користування Університету (в тому числі його навчально-дослідних господарств та дослідних станцій), вирішуються відповідно до Земельного кодексу України. Земельні ділянки передаються Університету у постійне користування в порядку, передбаченому Земельним кодексом У країни.

Заліщицький фаховий коледж імені Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України є відокремленим структурним підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України (з урахуванням зміни найменування на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 28.05.2020 №708 «Про перейменування відокремлених структурних підрозділів Національного університету біоресурсів і природокористування України»).

Згідно з п.1.1 Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Заліщицький фаховий коледж імені Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України», затвердженого 15.10.2020 ректором Університету, Колеж є правонаступником (в межах переданого йому майна) Заліщицького державного аграрного коледжу ім.Є.Храпливого, який веде свій початок зі школи городництва, організованої в 1898 році, на матеріально-технічній базі якої у 1939 році був створений Заліщицький сільскогосподарський технікум. Згідно з розпорядженням Ради Міністрів України від 11.03.1975 року №142 на базі Заліщицького сільськогосподарського технікуму та частини земель колгоспу ім.Шевченка Заліщицького району утворений Заліщицький радгосп-технікум.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1997 №526 «Про вдосконалення мережі вищих та професійно-технічних навчальних закладів» Заліщицький радгосп-технікум переведено до сфери управління Національного аграрного університету зі збереженням юридичної особи.

Згідно з наказом ректора Університету від 02.03.2001 №80 назву Заліщицького радгоспу-технікуму змінено на Заліщицький державний аграрний коледж ім.Є.Храпливого НАУ.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2008 №945 «Питання Національного аграрного університету» Коледж отримав назву Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого»,а з 2020 року Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого» має назву Відокремлений структурний підрозділ «Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України».

У 1977 році Заліщицькому радгоспу-технікуму видано виконавчим комітетом Заліщицької районної (міської) ради видано Державний акт серії Б №034037 на безстрокове і безоплатне користування землею, площею 1662,2га в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2008 №945 «Питання Національного аграрного університету» постановлено Раді Міністрів Автономної Республік Крим, Київській міській державній адміністрації, Закарпатській, Київській, Одеській, Тернопільській та Чернігівській обласним державним адміністраціям: вирішити в установленому порядку до 1 січня 2009 року питання про переоформлення Національному університету біоресурсів і природокористування України державних актів на право постійного користування земельними ділянками, які належали юридичним особам, що були включені до складу Національного аграрного університету на правах відокремлених структурних підрозділів, Розпорядженням голови Заліщицької районної державної адміністрації від 27.02.2012 №148, Національному університету біоресурсів і природокористування України надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, площею 748га.

Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельні ділянки за призначенням: для дослідних і навчальних цілей за кадастровими номерами 6122083700:01:001:0422, площею 40,4436га; 6122083700:01:001:0397, площею 20,2923га; 6122083700:01:001:0398, площею 20,2641га, що розташовані на території Заліщицької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, віднесені до державної форми власності.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №№309687658, 309687454, 309687952 від 13.09.2022 державну реєстрацію права постійного землекористування, зокрема на вищезгадані земельні ділянки, на даний час не здійснено.

Пунктом 10 статті 28-1 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом, є дійсними.

З огляду на наведене, Державний акт, виданий Заліщицькому радгоспу-технікуму виконавчим комітетом Заліщицької районної (міської) ради у 1977 році є дійсним, переоформлення державного акта Національним університетом біоресурсів і природокористування України не здійснювалося (лист Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.92-1831/2-22 від 26.07.2022).

Також з`ясовано, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки за кадастровими номерами 6122083700:01:001:0422, 6122083700:01:001:0397, 6122083700:01:001:0398, які розташовані на території Заліщицької об`єднаної територіальної громади Чортківського району (колишньої Зеленогайської сільської ради Заліщицького району) Тернопільської області. Ці земельні ділянки віднесені до земель сільськогосподарського призначення та надані для дослідницьких та навчальних цілей; перебувають у державній власності. Дані обставини підтверджуються Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-61003924 72022 від 14.07.2022, №НВ-6100392202022 від 14.07.2022, №НВ-6100392182022 від 14.07.2022.

Відповідно до абзацу 34 пункту 1.14 Положення «Про Відокремлений структурний підрозділ «Заліщицький фаховий коледж імені Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України», затвердженого ректором НУБіП С.Ніколаєнком 15.10.2020, Коледжу надано право за погодженням з НУБіП України, в установленому законодавством порядку передавати іншим суб`єктам господарювання або реалізовувати матеріальні цінності (будинки, споруди, техніку, обладнання, транспортні засоби тощо, у тому числі виготовлені Коледжем).

Відповідно до довіреності №0264 від 01.02.2022 на директора Відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж імені Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України» Павлюка Б.С. покладено обов`язок письмово погоджувати з ректором Університету передачу майна в оренду, суборенду, передачу державного майна комунальної власності, інші будь-які дії, які можуть призвести до відчуження об`єктів державної власності.

Матеріали справи свідчать, що 04.02.2022 між Національним університетом біоресурсів і природокористування України в особі директора Відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж імені Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України» Павлюка Б.С., який діяв на підставі Положення та довіреності №0264 від 01.02.2022 як Учасником-1 та Фізичною особою-підприємцем Навольською Іванною Дмитрівною (як Учасником-2), укладено договір №2 про спільну діяльність (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є практичне навчання студентів Учасника-1 у формі проведення практичних занять, навчальної практики, виробничої практики, інших форм організації освітнього процесу та видів навчальних занять; проведення виїзних засідань циклових комісій Учасника-1; стажування, підвищення кваліфікації, підвищення професійного рівня, підвищення педагогічної майстерності, а також інші види навчальної, методичної, організаційної та наукової діяльності викладачів Учасника-1 на безоплатній основі на об`єктах і за сприяння Учасника-2, а також пов`язане з цим спільне вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, площею 81га, яка перебуває у користуванні Учасника-1 та розташована на території Заліщицької ОТГ Чортківського району Тернопільської області (далі - земельна ділянка).

Пунктом 1.2 договору визначено, що спільна діяльність за договором здійснюється без об`єднання вкладів сторін та без створення юридичної особи.

У п.1.3 договору сторонами узгоджено, що сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, які передбачені цим договором, виконуються Учасником-2 без оформлення приймання-передачі земельної ділянки, планом посівів та планом проведення робіт, погодженими Учасником-1.

Метою договору є:

- створення умов для практичного навчання студентів Учасника-1 та набуття ними професійних навичок роботи в агропромисловому комплексі, а також підвищення професійного рівня та педагогічної майстерності викладачів та майстрів виробничого навчання Учасника-1 (п.2.1 договору);

- забезпечення цільового науково-практичного використання Земельної ділянки шляхом спільного обробітку для досягнення дослідних і навчальних цілей (Додаток №1) (п.2.2 договору);

- надання Учасником-2 практичної інформації з вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарських культур за новими прогресивними технологіями, а також використання машинно-тракторного парку Учасника-2 (п.2.3 договору);

- вивчення студентами Учасника-1 питань фінансування, кредитування, правового забезпечення господарської діяльності в сільському господарстві та участі в державних цільових програмах на прикладі Учасника-2 (п.2.4 договору);

- вивчення нових технологій обробітку ґрунту на прикладі технологій, які використовує Учасник-2 та створення умов для проведення науково-дослідної роботи (п.2.5 договору).

Розділом 3 договору сторонами визначено взаємні права та обов`язки.

Зокрема Учасник-1 має право: отримувати від Учасника-2 повну, всебічну та достовірну інформацію про фінансову, економічну, бухгалтерську, правову, технологічну діяльність Учасника-2, яка пов`язана з вирощуванням, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції; вимагати від Учасника-2 виконання робіт, пов`язаних з вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці (п.3.1.3 договору); в межах предмету договору здійснювати контроль за діяльністю Учасника-2 та отримувати від нього в будь-який час бухгалтерські, та інші документи, які підтверджують виконання Учасником-2 обов`язків за договором (п.3.1.4 договору); проводити практичні заняття, інші форми організації освітнього процесу та види навчальних занять зі студентами на виробничій базі, інших об`єктах Учасника-2, а також на земельній ділянці (п.3.1.5 договору); вимагати від Учасника-2 виконання п.5.2. договору, незалежно від результатів сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці (п.3.1.6 договору); вимагати від Учасника-2 забезпечення збереження показників родючості ґрунту земельної ділянки, які вона мала на момент укладення договору (п.3.1.7 договору); подавати пропозиції щодо структури посівів та заходів по забезпеченню збереження Учасником-2 показників родючості ґрунту земельної ділянки, які вона мала на момент укладення договору (п.3.1.8 договору).

В свою чергу, Учасник-2 вправі: виконувати погоджені сторонами сільськогосподарські роботи на земельній ділянці (п.3.3.2 договору); володіти, користуватися та розпоряджатися своєю частиною сільськогосподарської продукції, отриманої в результаті спільної діяльності (п.3.3.3 договору); подавати пропозиції щодо покращення практичного навчання студентів Учасника-1 (п.3.3.4 договору); вимагати від Учасника-1 виконання обов`язків, передбачених в договорі (п.3.3.5 договору); у разі припинення дії договору до закінчення польових робіт вимагати від Учасника-1 продовження строку дії договору до повного завершення збирання врожаю.

Відповідно до умов п.3.2 договору Учасник-1 (Коледж) зобов`язався: забезпечити Учаснику-2 доступ до земельної ділянки для проведення сільськогосподарських робіт, за умови погодження сторонами структури посівів та забезпечення Учасником-2 збереження показників родючості ґрунту земельної ділянки, які вона мала на момент укладення договору (п.3.2.1 договору); для виробничої діяльності - використовувати сільськогосподарську техніку для обробітку ґрунту та догляду за посівами (п.3.2.2 договору); забезпечити транспорт для підвезення студентів для практичного навчання на виробничій базі, інший об`єктах Учасника-2 або на земельній ділянці (п.3.2.3 договору); забезпечити дотримання дисципліни та проведення інструктажу з техніки безпеки під час практичного навчання на виробничій базі, інший об`єктах Учасника-2 або на земельній ділянці (п.3.2.4 договору); видати Учаснику-2 довіреність, в якій передбачити повноваження Учасника-2 щодо виконання сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, подання документів договору на облік та ведення обліку результатів спільної діяльності (п.3.2.5 договору).

Водночас, Учасник-2 взяв на себе зобов`язання, зокрема: погоджувати з Учасником-1 будь-які дії, пов`язані з предметом договору (п.3.4.1 договору); надавати на запит директора навчального закладу повну інформацію про фінансову, економічну, бухгалтерську, технологічну та правову діяльність Учасника-2, пов`язану з вирощуванням, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції (п.3.4.2 договору); своєчасно та якісно забезпечити виконання робіт, пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур та одержанням урожаю не нижче середньої урожайності по регіону (п.3.4.3 договору); після виконання чергового етапу сільськогосподарських робіт в триденний строк самостійно повідомляти Учасника-1 про закінчення робіт; забезпечити облік витрат на вирощування сільськогосподарської продукції та облік результатів спільної діяльності у відповідності до вимог законодавства, діючого на момент провадження спільної діяльності (п.3.4.5 договору); подавати Учаснику-1 статистичну та іншу звітність про сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті спільної діяльності (п.3.4.6 договору); забезпечити умови для практичного навчання студентів. Підвищення професійного рівня і підвищення педагогічної майстерності викладачів Учасника-1 на безоплатній основі на власній виробничій базі та земельній ділянці (п.3.4.7 договору); своєчасно та в повному обсязі виконувати розрахунки, передбачені п.5.2 договору незалежно від результатів сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці (п.3.4.8 договору); не допускати погіршення екологічного стану й родючості земельної ділянки (п.3.4.9 договору); забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства (п.3.4.10 договору); оплатити Учаснику-1 вартість виконаних робіт (додаток №2) на підставі акту виконаних робіт (п.3.4.11 договору).

Згідно пункту 4.l договору загальне керівництво по практичному навчанню студентів, вирощуванню розміщенню сільськогосподарських культур доручено Учаснику-1.

За умовами п.4.2 договору Учасник-2 виділяє необхідну техніку, товарно-матеріальні цінності, забезпечує необхідними кадрами на період проведення практичних занять, навчальної практики, виробничої практики. інших форм організації освітнього процесу та видів навчальних занять; проведення виїзних засідань циклових комісій Учасника-1; стажування, підвищення кваліфікації, підвищення професійного рівня. підвищення педагогічної майстерності, а також інші види навчальної. методичної та наукової діяльності викладачів Учасника-1. Якість надання практичних занять студентам контролюється спеціалістами Учасника-1.

У п.4.4 договору передбачено, що комплекс усіх необхідних заходів, пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції на земельній ділянці здійснюється спільними силами та за рахунок Учасника-2, а згідно з п.4.5 договору контроль за виконанням технологічних процесів на навчальній ділянці здійснює Учасник-1.

За підсумками спільної діяльності кожна із сторін договору отримує такі результати:

- Учасник-1 отримує результат у вигляді практичного навчання студентів та частину виробленої сільськогосподарської продукції в заліковій вазі, вказаній в п.5.2 договору;

- Учасник-2 отримує частину виробленої сільськогосподарської продукції в заліковій вазі, вказаній в п.5.3 договору (п.5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що частина сільськогосподарської продукції Учасника-1 визначається в натуральній формі за видами сільськогосподарської продукції, які вирощені на земельній ділянці в заліковій вазі та еквівалентна сумі договору. Сума договору становить 170100,00грн (в тому числі ПДВ в розмірі 20889,47грн). Не пізніше першого листопада поточного року Учасник-2 зобов`язаний розрахуватися з Учасником-1 у грошовому еквіваленті належної Учаснику-1 частини виробленої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.5.3 договору частина виробленої до договору продукції, яка залишилась після виконання Учасником-2 пункту п.5.2 договору, переходить у його власність.

04.02.2022 було затверджено Програми співпраці (додатки №1 до договору №2 від 04.02.2022) та Перелік комплексу можливих агротехнічних робіт Учасника-1 по обробітку ґрунту та догляду за посівами (додаток №2 до договору №2), якими передбачено види робіт, які Учасник-2 виконуватиме на оплатній основі для Учасника-1: підживлення сільськогосподарських культур, дискування та культивація ґрунту, прикочування посівів, внесення засобів захисту рослин.

У додатку №3 до договору №2 «Дані про площі, які використовуються згідно з договором ФОП Навольською І.Д. та ВСП Заліщицький фаховий коледж імені С.Храпливого НУБіП України у 2022р.» сторонами визначено поля, їх розміри, зокрема: «За залізною дорогою»№5», площею 31га та «За рекультивації»№7 (4, 5, 6,кв.), площею 50га.

Згідно наданої Коледжем інформації №167 від 02.05.2022 спільна діяльність за договором №2 від 04.02.2022 здійснювалася на земельних ділянках: площею 40,4436га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0422; площею 20,2641га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0398; площею 20,2923га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0397.

Даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.11.2022.

Як зазначено у листі №167 від 02.05.2022 укладення договору №2 про спільну діяльність Коледж з Національним університетом біоресурсів і природокористування України не погоджував.

Відповідно до інформаційного фонду ДПС України станом на 03.05.2022 договір №2 про спільну діяльність від 04.02.2022 не перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області (лист Головного управління ДПС у Тернопільській області №1935/5/19-00-12-01-03/8465 від 05.05.2022).

Крім того, на підставі довіреності №54/1 від 04.02.2022, виданої дирекцією Коледжу, ФОП Навольській І.Д. надано наступні повноваження на виконання умов договору №2 про спільну діяльність від 04.02.2022: подання документів договору на облік; доступ до земельної ділянки для своєчасного, якісного виконання робіт, пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції; ведення обліку результатів спільної діяльності; проведення комплексу агротехнічних робіт з підготовки посівних площ на земельній ділянці; сівба; внесення добрив; внесення засобів захисту рослин; збирання врожаю комбайнами; здійснення практичного навчання студентів, підвищення професійного рівня та підвищення педагогічної майстерності викладачів коледжу на безоплатній основі.

Відповідачем-2 підтверджено, що відповідно до договору №2 про спільну діяльність від 04.02.2022 на земельній ділянці у лютому 2022 року нею проведено роботи з дискування; у березні 2022 року передпосівний обробіток ґрунту та внесення мінеральних добрив; у травні 2022 року міжрядний обробіток посівів з внесенням мінеральних добрив та проведено внесення гербіцидів, засобів захисту рослин (довідки №9 від 25.02.2022, №12 від 30.03.2022, №17 від 27.05.2022).

Також відповідачем-2 повідомлено, що збір та реалізацію врожаю із земельної ділянки, загальною площею 81га, проводила ФОП Навольська І.Д.; студенти навчального закладу проходили практичні заняття на полях навчально-виробничого підрозділу та окремих об`єктах партнерів по спільній діяльності. Виробничу практику студенти Коледжу у ФОП Навольської І.Д. не проходили (листи №322 від 19.08.2022, №167 від 02.05.2022).

У листі №341 від 05.09.2022 зазначено, що з метою підвищення педагогічної майстерності проведено лише одне виїзне засідання Циклової комісії агрономічних та еколого-інженерних дисциплін. Водночас вказано, що практична інформація з вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарських культур за новими прогресивними технологіями ФОП Навольською І.Д., як це передбачено п.2.3 договору №2, не надавалася; студентами Коледжу питання фінансування, кредитування, правового забезпечення господарської діяльності в сільському господарстві та участі в державних цільових програмах на прикладі ФОП Навольської І.Д., а також нові технології обробітку ґрунту на прикладі технологій, які використовує ФОП Навольської І.Д. не вивчалися, науково-дослідні роботи не проводилися.

За твердженнями прокурора оскаржуваний правочин містить елементи угоди про оренду земельної ділянки, оскільки навчальним закладом фактично передано земельну ділянку, право розпоряджатися якою заклад не має, ФОП Навольська І.Д. здійснювала господарську діяльність на землі, що перебуває в постійному користуванні освітнього закладу, та отримувала вигоду у вигляді виробленої сільгосппродукції; згідно з умовами договору, право власності на зібраний урожай навчальний заклад не набуває, а лише отримує від ФОП Навольської І.Д. грошові кошти у розмірі 170100,00грн, що підпадає під регулювання ст.22 Закону України «Про оренду землі».

Також, за твердженнями прокурора, договір №2 про спільну діяльність укладений з порушенням порядку передачі земельної ділянки в оренду, передбаченого ст.16 Закону України «Про оренду землі».

Вказує, що оскільки спірний договір №2 від 04.02.2022 не є договором про спільну діяльність, внаслідок його укладення сторони приховали договір оренди землі, то його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»; цей правочин не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, що є підставою для визнання його недійсним через удаваність із застосуванням наслідків недійсності правочину відповідно до положень ст.216 Цивільного кодексу України.

Після відкриття провадження у даній справі, а саме 28.10.2022 між Заліщицьким фаховим коледжем ім.Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України та Фізичною особою-підприємцем Навольською Іванною Дмитрівною укладено додаткову угоду №1 (про розірвання договору) від 28.10.2022 до договору про спільну діяльність №2 від 04.02.2022, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди розірвати договір №2 від 04.02.2022 про спільну діяльність. Угода набирала чинності з 28.10.2022; є невід`ємною частиною договору №2 від 04.02.2022 про спільну діяльність (п.2 додаткової угоди №1 від 28.10.2022). Відповідно до п.3 додаткової угоди, з 28.10.2022 сторони не вважають себе пов`язаними будь якими правами та зобов`язаннями.

Цього ж дня згідно Акту прийому-передачі Фізичною особою-підприємцем Навольською Іванною Дмитрівною повернуто Заліщицькому фаховому коледжу ім.Є.Храпливого земельні ділянки, загальною площею 81га,а саме: земельну ділянку, площею 40,4436га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0422; земельну ділянку, площею 20,2641га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0398; земельну ділянку, площею 20,2923га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0397, що були предметом договору про спільну діялність.

У зв`язку з наведеним, прокурором заявлено клопотання №2931ВИХ-22 від 03.11.2022 (вх.№7390 від 08.11.2022) про закриття провадження у справі в частині вимог про зобов`язання ФОП Навольську І.Д. звільнити земельні ділянки.

Встановлено, що даний правочин виконано зі сторони Учасника-2, грошові кошти, передбачені п.5.2 договору про спільну діяльність, ФОП Навольською І.Д. перераховано навчальному закладу, про що свідчить повідомлення Коледжу №476 від 22.12.2022.

Вирішуючи питання про обґрунтованість підстав звернення прокуратури з даним позовом, суд враховує наступне.

Матеріали справи свідчать, що спірні земельні ділянки, загальною площею 81га відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, котрі надані Коледжу для дослідницьких і навчальних цілей.

Будь яких рішень уповноваженого органу щодо розпорядження даною земельною ділянкою, в тому числі щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою та/або передачі її в користування іншій особі відповідним компетентним органом не приймалося.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 33 пункту 4 даного Положення, Держгеокадастр організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603 передбачено, що територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

У відповідності до п.п.33 п.4 та п.п.29 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, у тому цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

У відповідності до статей 83, 84, 122, п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції Закону №1423-ІХ від 28.04.2021), власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Коледжу є держава, а розпорядником таких земель є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальний орган, тобто в даному випадку - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області як територіальний орган Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, що підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.92-1831/2-22 від 26.07.2022.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області є органом, уповноваженим державою розпоряджатися землями державної форми власності та здійснювати відповідні повноваження, що полягають у вжитті заходів щодо забезпечення дотримання встановленого законодавством порядку набуття та реалізації права на землю, усунення виявлених порушень земельного законодавства, щодо повернення земельних ділянок державної форми власності, що перебувають у постійному користуванні, в тому числі наділено правом самостійно звертатися до суду з позовом про визнання недійсними правочинів.

Як вбачається з долучених прокурором листів від 18.07.2022 №10-19-0.92-1766/2-22, від 26.07.2022 №10-19-0.92-1831/2-22, №10-19-0.9-2087/2-22 від 22.08.2022 Головному Управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області про існування спірного правочину було відомо, проте останнім не вживалося жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства у сфері землекористування, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом, та не забезпечено належним чином покладені на нього обов`язки в частині здійснення контролю за використанням та охороною земель.

Оспорюваний правочин укладено Коледжем, тобто структурним підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Порушення майнових прав державного вищого навчального закладу призводить до порушення прав його органу управління (в даному випадку Міністерства освіти і науки України) є причиною незабезпечення державної політики в освітній галузі, а відтак, порушує державні інтереси у цій сфері.

Листом №1/10188-22 від 05.09.2022 Міністерство освіти та науки України повідомило прокуратуру про відсутність інформації щодо укладення оспорюваного договору про спільну діяльність, тому просило останню вжити заходів на захист інтересів держави з метою недопущення втрати державного майна (у випадку виявлення факту протиправних дій).

Наведені обставини щодо бездіяльності уповноважених органів та їх усвідомлену пасивну поведінку щодо захисту інтересів держави шляхом не звернення до суду з позовом визначено прокуратурою підставою звернення з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Порушення вимог чинного законодавства в будь-якій сфері, а особливо в сфері землекористування призводить до порушення публічних інтересів, суб`єкти даних правовідносин повинні діяти виключно в межах та спосіб, визначений законом.

В порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру окружною прокуратурою попередньо повідомлено Міністерство освіти і науки України та Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про здійснення прокурором представництва порушених інтересів держави в особі даних державних органів.

Таким чином, установивши, що, прокурор у позовній заяві визначив, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтував необхідність їх захисту, з огляду на доведеність прокурором нездійснення відповідних функцій уповноваженими на це державою органами, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгегокадатсру у Тернопільській області.

Норми права та мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.ст.626, 627 ЦК України).

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України).

Звертаючись із позовом до суду, прокурор вказує, що договір №2 від 04.02.2022 про спільну діяльність укладений між Заліщицьким фаховим коледжем ім.Є.Храпливого та Фізичною особою-підприємцем Навольською Іванною Дмитрівною за відсутності погоджень від Університету, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі, такий договір містить ознаки удаваного правочину, адже фактично сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, а тому просить суд визнати його недійсним.

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків (п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Судом встановлено, що 04.02.2022 між Заліщицьким фаховим коледжем ім.Є.Храпливого та Фізичною особою-підприємцем Навольською І.Д. укладено договір, предметом якого визначено практичне навчання студентів Коледжу у формі проведення практичних занять, навчальної практики, виробничої практики, інших форм організації освітнього процесу та видів навчальних занять; проведення виїзних засідань циклових комісій Коледжу; стажування, підвищення кваліфікації, підвищення професійного рівня, підвищення педагогічної майстерності, а також інші види навчальної, методичної, організаційної та наукової діяльності викладачів Учасника-1, а також пов`язане з цим спільне вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, площею 81га, яка перебуває у користуванні Коледжу та розташована на території Заліщицької ОТГ Чортківського району Тернопільської області.

З`ясовано, щодо складу земельної ділянки, загальної площею 81га, ввійшли три земельні ділянки: 1) площею 40,4436га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0422; 2) площею 20,2641га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0398; 3) площею 20,2923га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0397.

На вказані земельні ділянки виготовлено землевпорядну документацію, інформацію про земельні ділянки внесено до Державного земельного кадастру, однак право постійного користування не зареєстровано у Реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.168-170, том І).

Відповідно до умов договору №2 від 04.02.2022 (п.3.2.1, 3.2.5, 3.3.2) Коледж зобов`язався надати ФОП Навольській І.Д. доступ до земельної ділянки, загальною площею 81га, що перебуває у постійному користуванні навчального закладу, задля проведення сільськогосподарських робіт останньою, з видачею відповідної довіреності підприємцеві. Виконання сільськогосподарських робіт ФОП Навольською І.Д. здійснювалося без оформлення приймання-передачі земельних ділянок (п.1.3 договору).

При цьому сторонами у п.1.2 договору обумовлено, що спільна діяльність здійснюється без об`єднання вкладів сторін та без створення юридичної особи.

У відповідності до п.п.3.4.4 п.3.4 договору №2 основними етапами виконання сільськогосподарських робіт, які входять до обов`язків ФОП Навольської І.Д. є: проведення комплексу агротехнічних робіт з підготовки посівних площ на земельній ділянці; сівба; внесення добрив; внесення засобів захисту рослин; збирання врожаю комбайнами.

На підставі довіреності №54/1 від 04.02.2022 Коледж надав ФОП Навольській І.Д. повноваження на виконання умов договору про спільну діяльність щодо: вчинення дій по веденню обліку результатів спільної діяльності; поданню документів договору на облік; доступу до земельної ділянки для своєчасного, якісного виконання робіт, пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції; проведенню комплексу агротехнічних робіт з підготовки посівних площ на земельній ділянці; сівби; внесенню добрив; внесенню засобів захисту рослин; збиранню врожаю комбайнами; здійсненню практичного навчання студентів, підвищенню професійного рівня та підвищення педагогічної майстерності викладачів коледжу на безоплатній основі.

При цьому, умови договору не містять детального переліку послуг в рослинництві, що надаються ФОП Навольською І.Д., а матеріли справи - доказів виконання сторонами п.3.4.11 договору, зокрема щодо прийняття Коледжем виконаних ФОП Навольською І.Д. переліку агротехнічних робіт та доказів їх оплати навчальним закладом.

Більше того, у повідомленні №167 від 02.05.2022 навчальним закладом зазначено, що ФОП Навольська І.Д. самостійно збирає урожай вирощеної сільськогосподарської продукції.

Таким чином, як умовами договору, так і встановленими фактичними обставинами підтверджується факт самостійного виконання ФОП Навольською І.Д. робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції, її збору на земельних ділянках, наданих Коледжем у користування підприємцю на підставі договору №2 від 04.02.2022 про спільну діяльність.

Отже, вирощуванням сільськогосподарської продукції фактично займається не навчальний заклад, а ФОП Навольська І.Д.

Також, умови договору містять порядок внесення кожною Стороною договору свого внеску у спільну діяльність, розміри та порядок проведення розрахунків, права, обов`язки та відповідальність сторін, а також строк дії договору.

Зокрема, відповідно до п.5.2 договору ФОП Навольська І.Д. взяла на себе зобов`язання провести розрахунок в грошовому виразі шляхом перерахування Учаснику-1 коштів в розмірі 170100,00грн. як внесок у спільну діяльність.

Виходячи з системного аналізу умов договору про спільну діяльність №2 від 04.02.2022, досліджуючи правову природу даного договору та правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає, що спірний правочин містить елементи змішаного правочину, а саме договору про співпрацю та договору оренди.

Так, згідно з статтею 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

У відповідності до ст.1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За умовами договору від 04.02.2022 навчальний заклад зобов`язався для досягнення спільної мети (обробіток землі, покращення навчання студентів) надати підприємцю доступ до земельної ділянки державної форми власності, площею 81га, яка перебуває у користуванні Коледжу та одночасно набув право на отримання частки прибутку від господарської діяльності, здійсненої підприємцем Навольською І.Д. на відповідній земельній ділянці.

В свою чергу, підприємець згідно виданої довіреності зобов`язалося організувати ведення спільної діяльності, тобто виконувати усі роботи, пов`язані з обробітком земельної ділянки.

Згідно повідомлення Коледжу №167 від 02.05.2022 студенти навчального закладу проходили практичні заняття на полях навчально-виробничого підрозділу та окремих об`єктах партнерів по спільній діяльності, однак виробничої практики у ФОП Навольської І.Д. студенти не проходили, що вбачається з листа №322 від 19.08.2022. З метою підвищення педагогічної майстерності мало місце лише одне виїзне засідання Циклової комісії агрономічних та еколого-інженерних дисциплін Коледжу.

Тобто, мета оскаржуваного договору, що передбачена розділом 2, сторонами правочину не забезпечувалася.

За приписами ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу приписів ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі, якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що договір оренди передбачає перехід предмета оренди в користування орендаря, у якого виникає зустрічне зобов`язання сплачувати орендну плату за користування ним.

З долучених до матеріалів справи достеменно слідує, що за спірним правочином господарську діяльність на спірній земельній ділянці ФОП Навольська І.Д. здійснює самостійно, без участі навчального закладу. Договір про спільну діяльність з боку Коледжу не виконувався в частині проходження практики студентами; практична інформація з вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарських культур за новими прогресивними технологіями ФОП Навольською І.Д., як це передбачено п.2.3 договору №2, не надавалася; студентами Коледжу питання фінансування, кредитування, правового забезпечення господарської діяльності в сільському господарстві та участі в державних цільових програмах на прикладі ФОП Навольської І.Д. (п.2.4 договору №2 від 04.02.2022), а також нові технології обробітку ґрунту на прикладі технологій, які використовує ФОП Навольської І.Д. (п.2.5 договору №2 від 04.02.2022) - не вивчалися; науково-дослідні роботи, як це передбачено п.2.5 договору №2 від 04.02.2022 - не проводилися (лист Коледжу №341 від 05.09.2022).

Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вчинення дій, спрямованих на покращення матеріально-технічної бази навчального закладу, оскільки первинних документів на прийняття обладнання, товарів Коледжем не надано і такі в матеріалах справи відсутні. Водночас, слід відзначити, що умовами договору від 04.02.2022 та додатками до нього сторонами не було визначено способу та порядку ведення спільної господарської діяльності на переданій у користування земельній ділянці. Навпаки, сторонами обумовлено, що навчальний заклад надає доступ до земельної ділянки, загальною площею 81га на строк до 31.11.2022 з метою її обробітку підприємцем, котрий, в свою чергу, зобов`язався за це здійснити оплату, розмір якої погоджено сторонами (п.п.3.2.1., 4.1., 5.2 договору, додатки №1, №3 до договору). Звідси, суд доходить висновку про неможливість спільного використання земельної ділянки на умовах договору про спільну діяльність, адже ведення усієї господарської діяльності по обробітку землі покладено саме на ФОП Навольську І.Д., що додатково вбачається з довіреності № 54/1 від 04.02.2022, якою передано підприємцю ряд повноважень по обробітку земельної ділянки та веденню обліку результатів спільної діяльності з подальшим внесенням за користування землею плати.

З огляду на викладене, суд вважає, що оспорюваний договір суперечить вимогам ст. 1130 ЦК України, оскільки не відповідає меті діяльності коледжу та жодним чином не спрямований на досягнення спільної мети.

Оскільки спірним правочином визначено об`єкт договору (земельна ділянка, загальною площею 81га), строк дії договору (до 31.112022), а також розмір, порядок та строки здійснення розрахунків за користування земельною ділянкою (до 01 листопада поточного року), то дані обставини надають безсумнівні підстави констатувати наявність у договорі від 04.02.2022 елементів договору оренди землі. Більше того, умови п.п.1.1, 3.2.1, 3.3.2 договору хоча і виписані як надання доступу до земельної ділянки підприємцю для виконання погоджених сторонами сільськогосподарських робіт по вирощуванню культур, однак фактично Коледжем така передана в користування.

Тобто, хоч і спірним правочином де-юре не позбавлено права на користування земельними ділянками належного землекористувача, однак факт надання відповідачу права використовувати земельні ділянки у власних господарських цілях з метою отримання прибутку, і за це Навольська І.Д. зобов`язалася сплачувати навчальному закладу відповідну винагороду, свідчить про вибуття земельних ділянок із розпорядження навчального закладу.

Також обставини з приводу того, що вирощуванням, збором та реалізацією сільськогосподарської продукції на земельній ділянці Коледжу займалася ФОП Навольська І.Д., додатково підтверджено навчальним закладом у поясненнях, наданих прокуратурі.

Крім того, відповідно до положень ст.64.6 Податкового кодексу України, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені Податковим кодексом України, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що укладений Договір про спільну діяльність між Відокремленим структурним підрозділом "Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України" та ФОП Навольською І.Д. перебуває на обліку в органах ДПС Тернопільської області (лист Головного управління ДПС у Тернопільській області №1935/5/19-00-12-01-03/8465 від 05.05.2022).

Згідно ч.2 ст.63 Закону України «Про освіту» земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно закону право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб`єктів, серед яких зазначено вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Як зазначено в п.5.6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Тобто, законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Отже, ні Університет, ані Коледж не вправі були вчиняти правочин щодо земельної ділянки.

Утім, Заліщицький коледж ім. Є. Храпливого НУБіПУ підписавши оспорюваний договір, не маючи при цьому необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження земельною ділянкою, всупереч вимог Земельного кодексу України, фактично розпорядився земельною ділянкою, загальною площею 81га, здійснивши внесок у спільну діяльність.

Окрім того, спірний договір не було погоджено органом управління (лист №167 від 02.05.2022 (п.2)), що є необхідним в силу п.20 ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» з огляду на те, що стороною договору є Заліщицький коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України, тобто державний навчальний заклад, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, діяльність якого регулюється, серед іншого, Законами України «Про освіту», «Про управління об`єктами державної власності», а спірна земельна ділянка відноситься до державної форми власності.

Відповідно до ст.1 Закону України Про управління об`єктами державної власності управлінням об`єктами державної власності є здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ч.2 ст.5 цього Закону, здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також: господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об`єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296 затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, яким визначено механізм і процедуру укладення такими підприємствами договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб`єкту управління об`єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з відповідними документами.

Орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб`єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України. (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку.

У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства (п.5 Порядку).

Наведене свідчить про те, що законодавством визначено особливий порядок укладення договорів про спільну діяльність державними установами (навчальними закладами), предметом яких є використання державного майна, і який передбачає необхідність отримання в уповноваженого органу управління спеціального дозволу (погодження).

Однак, сторонами у справі даний Порядок погодження спірного договору не було дотримано при його укладенні 04.02.32022, оскільки не було отримано відповідного погодження із Міністерства освіти і науки України та відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Частина 1 ст.3 Закону України Про управління об`єктами державної власності визначає, що до об`єктів управління державної власності відносить майно, яке передане державним комерційним підприємствам (державним підприємствам), установам та організаціям, державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Згідно з ст.80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти серед іншого належать земельні ділянки, майно державних освітніх установ не підлягає приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

У статті 181 ЦК України зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відтак, спірні земельні ділянки є складовою частиною визначення майна в розумінні ч. 1 ст. 3 Закону.

Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, передбачає аналіз центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, інформації про земельні ділянки, які передбачається використовувати за договором про спільну діяльність.

Матеріали справи не містять доказів прийняття рішення Міністерством освіти і науки України щодо розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні Університету.

Ані Національний університет БіПУ, ані його структурний підрозділ Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого повноваженнями на надання земельної ділянки в користування (спільне користування) третім особам не наділений (такі повноваження засновником ВНЗ не делегувалися); право постійного користування не оформлено за Університетом. Оспорюваний договір укладено всупереч ч.1 ст.70 Закону України Про вищу освіту, згідно якої розпорядження державним майном у системі вищої освіти здійснюються засновником закладу ВНЗ відповідно до законодавства.

Крім того, не відповідає оспорюваний договір і ч.2 ст.16 Закону України Про оренду землі, якою визначено порядок укладення договору оренди землі. Зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону, що в даному випадку не мало місця.

Як зазначалося вище, зі змісту оспорюваного договору вбачається, що Коледж фактично передав у користування третій особі земельну ділянку державної форми власності, втім правом розпорядження не наділений ні в силу земельного законодавства, ані у відповідності до Положення про Коледж.

Згідно ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефект (недотримання) форми; дефект суб`єктного складу; дефект волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Встановлена судом відсутність у відповідачів-1, 2 повноважень щодо передачі земельної ділянки в користування іншій особі (в тому числі в спільне користування іншій особі без права обробітку землі навчальним закладом, що в даному випадку мало місце), відсутність згоди Міністерства освіти і науки на розпорядження землею, а також відсутність відповідних рішень уповноважених органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, прийнятого у встановленому Земельним кодексом України порядку, рішень органу управління державним майном означає в свою чергу невідповідність укладеного 04.02.2022 договору про спільну діяльність вимогам закону та як наслідок, свідчить про наявність підстав для визнання цього договору недійсним.

Надаючи оцінку додатковій угоді №1 від 28.10.2022, на підставі якої сторонами розірвано оскаржуваний договір №2 від 04.02.2022 про спільну діяльність суд констатує, що оскільки предметом спору у справі є визнання недійсним договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, тому укладення сторонами в процесі розгляду справи додаткової угоди про розірвання такого договору не позбавляє права (в даному випадку прокурора) підтримувати вимогу щодо визнання такого договору недійсним, якщо правочин суперечить нормі закону. Чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 звільнити спірні земельні ділянку, слід зазначити наступне.

Як з`ясовано в ході розгляду спору, 28.10.2022 згідно Акту прийому-передачі ФОП Навольською І.Д. повернуто Заліщицькому фаховому коледжу ім.Є.Храпливого земельні ділянки, загальною площею 81га, а саме: земельну ділянку, площею 40,4436га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0422, земельну ділянку, площею 20,2641га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0398 та земельну ділянку, площею 20,2923га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0397, що розташовані на території Заліщицької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, примусове повернення яких є предметом судового розгляду у цій господарській справі.

Відтак, оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне виконання під час розгляду спору у суді позовної вимоги прокуратури про зобов`язання відповідача-2 звільнити земельні ділянки, у господарського суду наявні підстави для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Висновки суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд констатує, що укладення спірного правочину про спільну діяльність та передача відповідачу-2 в користування на його підставі земельних ділянок державної форми власності, загальною площею 81га, розташованих на території Заліщицької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, відбулося з порушенням норм чинного законодавства та без належних на те повноважень у навчального закладу; договір не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст.ст.92, 93, 96 Земельного кодексу України, ч.1 ст.70 Закону України Про вищу освіту, ч.2 ст.16 Закону України Про оренду землі, суперечить інтересам держави та не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, тому даний правочин, з огляду на правову природу орендних відносин, підлягає визнанню недійсним згідно ч.ч.1, 2 ст.203, ст.ст.215 ЦК України.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість та законність вимог прокурора щодо визнання недійсним договору про спільну діяльність №2 від 04.02.2022.

Судові витрати.

Судовий збір в розмірі 2481грн, сплачений прокуратурою за звернення до господарського суду з вимогою про визнання недійсним спірного правочину, в силу ст.129 ГПК України, покладається судом порівну на відповідачів у справі.

Судовий збір в розмірі 2481грн, сплачений прокуратурою за вимогою про звільнення земельної ділянки, провадження щодо якої судом закрито, підлягає поверненню. При цьому суд враховує таке.

Згідно зі ст.7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В даному випадку прокурор скористався правом на звернення з клопотанням про повернення сплаченого судового збору (клопотання №2931ВИХ-22 від 03.11.2022).

У разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається повністю за ухвалою суду (п.5 ч.1, ч.2, ч.5 ст.7 Закону України Про судовий збір).

Закриття провадження у справі в частині позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача-2 звільнити спірні земельні ділянки є підставою для повернення прокуратурі судового збору з Державного бюджету України в сумі 2481грн, сплаченого згідно платіжного доручення №1482 від 21.09.2022.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 222, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України Про судовий збір, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність №2 від 04.02.2022, укладений між Національним університетом біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України (вул.С.Крушельницької, буд. 52, м.Заліщики Тернопільської області, ідентифікаційний код 34492264) та Фізичною особою-підприємцем Навольською Іванною Дмитрівною (с.Бедриківці Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

3. Провадження в частині позовних вимог Керівника Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про зобов`язання фізичну особу-підприємця Навольську Іванну Дмитрівну звільнити земельні ділянки, загальною площею 81га, а саме: земельну ділянку, площею 40,4436га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0422, земельну ділянку, площею 20,2641га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0398 та земельну ділянку, площею 20,2923га за кадастровим номером 6122083700:01:001:0397, що знаходяться на території Заліщицької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, - закрити.

4. Стягнути з Національного університету біоресурсів і природокористування України (вул.Героїв Оборони, 15, м.Київ, ідентифікаційний код 00493706) в особі Відокремленого структурного підрозділу «Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України» (вул.С.Крушельницької, буд. 52, м.Заліщики Тернопільської області, ідентифікаційний код 34492264) 1240(одну тисячу двісті сорок)грн 50коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Прокуратури Тернопільської області (вул.Листопадова, 4, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098).

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Навольської Іванни Дмитрівни (с.Бедриківці Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 1240(одну тисячу двісті сорок)грн 50коп. в повернення судового збору на користь Прокуратури Тернопільської області (вул.Листопадова, 4, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Повернути Прокуратурі Тернопільської області (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) з Державного бюджету України - 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну)грн 00коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1482 від 21.09.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Західний апеляційний господарський суд.

Судове рішення складено та підписано 08.02.2023.

Суддя Н.О. Андрусик