Рішення

від 09.02.2023 по справі 922/2494/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2494/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОГРУП», місто Харків, до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради, Харківська область, селище міського типу Сахновщина, про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОГРУП», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради, про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 22/01-04 від 25 січня 2022 року в сумі 188352,67 грн.

16 грудня 2022 року, ухвалою господарського суду Харківської області, залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОГРУП» без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду документу на підтвердження доплати судового збору в сумі 344,29 грн. 09 січня 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОГРУП» до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/2494/22. Розгляд справи № 922/2494/22 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 18 січня 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи заяву (вх. № 1164 від 17 січня 2023 року) відповідача про визнання позовних вимог. У цій заяві зазначено, що з метою оперативного вирішення спору та забезпечення належного захисту прав та законних інтересів учасників справи, відповідач вважає за доцільне, у строк, встановлений для подання відзиву, надати суду заяву про визнання позовних вимог.

Згідностатті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті. Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ СТОРІН ПО СПРАВІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

У позовній заяві зазначено, що 25 січня 2022 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 22/01-04 (надалі «Договір»). Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію згідно коду ДК 021-2015:09310000-5 «Електричну енергія» споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Згідно із п. 2.2. Договору обов`язковою умовою постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього договору з оператором систему розподілу про надання послуг з розподілу. Пунктом 2.4. Договору встановлено період постачання до 31 грудня 2022 року (включно). Згідно з п. 2.5. Договору кількість товару за цим Договором 607000 кВт/год. В пункті 2.6. Договору передбачено, що обсяги закупівлі можуть бути змінено з урахуванням фактичного споживання електричної енергії та розміру реального фінансування. Місце поставки (передачі) товару: заклади підпорядковані відповідачу згідно із додатком №4. У відповідності до п. 5.1. ціна Договору становить 2 831655,00 грн. з урахуванням ПДВ. У відповідності до п. 5.2. Договору ціна товару визначається згідно із додатком №1 «Ціна (тариф) електричної енергії». Ціна включає в себе вартість послуг з передачі електричної енергії. Ціна не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу. Пунктом 5.12. Договору встановлено, що оплата електричної енергії за розрахунковий період здійснюється протягом 20 банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі. Як вказує позивач, ним було належним чином виконані зобов`язання за Договором та було поставлено електричну енергію відповідачу в порядку та на умовах Договору. Зазначене, як вказує позивач, підтверджується відповідними додатками до договору електропостачальника про розподіл електричної енергії, укладеного позивачем з Оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго». В свою чергу, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором в частині розрахунків за спожиту (поставлену) електричну енергію. Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за період грудень 2020 року складає 188352,67 грн.

17 січня 2023 року від відповідача, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради, надійшла заява (вх. № 1164) про визнання позовних вимог.

АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ЗАБОРГОВАНОСТІ ВІДПОВІДАЧА ЗА ДОГОВОРОМ.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

В матеріалах справи міститься договір про постачання електричної енергії споживачу № 22/01-4 від 25 січня 2022 року, укладений між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (споживач за Договором).

Як вбачається зі змісту умов укладеного сторонами Договору, він за своєю правовою природою є договором електропостачання, тому окрім загальних положень Цивільного кодексу України щодо зобов`язань, правовідносини між сторонами мають бути врегульовані нормами глави 30 параграфу 3 "Енергопостачання" Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюютьсяЗаконом України"Про ринок електричної енергії". Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Відповідно до ч. 1-4, ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов`язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі «Правила»). Відповідно до п. 10 Правил до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР. Оператором системи розподілу електричної енергії на території Харківської області є АТ «Харківобленерго». Відповідно до п. 2.3.13. Правил обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленомуКодексом комерційного обліку. Відповідно до п. 2.3.14. Правил постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно доКодексу комерційного обліку. Відповідно до п. 2.3.1. та п. 2.3.2. Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами таКодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогамКодексу комерційного обліку,Закону України"Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Відповідно до п. 2.3.12. Правил споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання. Відповідно до п. 2.3.5. Правил у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред`явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ. Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленомуКодексом комерційного облікупорядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 6,7 ст. 276 ГК України Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію згідно коду ДК 021-2015:09310000-5 «Електричну енергія» споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Згідно із п. 2.2. Договору обов`язковою умовою постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього договору з оператором систему розподілу про надання послуг з розподілу. Пунктом 2.4. Договору встановлено період постачання до 31 грудня 2022 року (включно). Згідно з п. 2.5. Договору кількість товару за цим Договором 607000 кВт/год. В пункті 2.6. Договору передбачено, що обсяги закупівлі можуть бути змінено з урахуванням фактичного споживання електричної енергії та розміру реального фінансування. Місце поставки (передачі) товару: заклади підпорядковані відповідачу згідно із додатком №4. У відповідності до п. 5.1. ціна Договору становить 2 831655,00 грн. з урахуванням ПДВ. У відповідності до п. 5.2. Договору ціна товару визначається згідно із додатком №1 «Ціна (тариф) електричної енергії». Ціна включає в себе вартість послуг з передачі електричної енергії. Ціна не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу. Пунктом 5.12. Договору встановлено, що оплата електричної енергії за розрахунковий період здійснюється протягом 20 банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі.

Як вбачається з наданого розрахунку та підтверджено відповідачем, відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії за Договором за вересень 2022 року відповідачем було спожито електричну енергію на суму 115110,91 грн з ПДВ. Як визнається відповідачем, 27 жовтня 2022 року ним було частково сплачено зазначений акт, а саме 7 754,11 грн. Залишок сплати за зазначеним актом складає 107356,80 грн., що визначається відповідачем.

Також, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі електричної енергії за Договором за період з 01 жовтня 2022 року по 20 жовтня 2022 року згідно з яким відповідачем було спожито електричну енергію на суму 80995,87 грн. Відповідачем визначається, що зазначений акт не був сплачений.

При цьому, між сторонами було складено акт звіряння згідно з яким сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 188352,67 грн.

Таким чином, наявними матеріалами підтверджено і визнано відповідачем, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 188352,67 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.

ВІДНОСНО СТЯГНЕННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна за змістом норма передбачена ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Провадження по справі було відкрито 09 січня 2023 року, а отже розгляд справи по суті по справі № 922/2494/22 розпочинається 09 лютого 2023 року. Водночас, заяву подано відповідачем 17 січня 2023 року.

Враховуючи викладене, оскільки заява про визнання позову подана відповідачем до початку розгляду справи по суті, господарський суд вважає за доцільне повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимогистатті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову з урахуванням заяви відповідача про визнання позову, судові витрати, понесені позивачем покладаються на відповідача у розмірі 50% від суми сплаченого судового збору.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи викладене та керуючись статтями1-5, 8,10-12,20,41-46,73-80,86,123, 129,130, 232,233,236-238,240,241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради (64501, Харківська область, Сахновщинський район, селище міського типу Сахновщина, вулиця Тарасів шлях, будинок 69; код ЄДРПОУ: 44072378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОГРУП» (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 1, 4 під`їзд, офіс 45-12; код ЄДРПОУ: 41319819) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 22/01-04 від 25 січня 2022 року у сумі 188352,67 грн. та судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 1 412,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

ПовернутиТовариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОГРУП» (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 1, 4 під`їзд, офіс 45-12; код ЄДРПОУ: 41319819)із державного бюджету Українисудовий збір в розмірі 1 412,64 грн.перерахований згідно з платіжним дорученням № 1947 від 30 листопада 2022 року та платіжним дорученням № 1955 від 26 грудня 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "09" лютого 2023 р.

СуддяН.В. Калініченко