УХВАЛА
01 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 908/2730/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом - Кулешова Л. В. (адвокат),
відповідача за первісним позовом - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2022 (судді: Чус О. В. - головуючий, Кощеєв І. М., Орєшкіна Е. В.)
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Приватного малого підприємства "Селенг"
про стягнення 822 201,80 грн,
та за зустрічним позовом Приватного малого підприємства "Селенг"
до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом № 7 від 19.03.2019 засідання комісії з розгляду актів про виявлення порушень ПРРЕЕ Токмацького району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго",
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго", Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного малого підприємства "Селенг" (далі - ПМП "Селенг", Відповідач) 822 201,80 грн боргу за необліковану електроенергію.
Наведені позовні вимоги мотивовані тим, що 19.02.2019 під час проведення технічної перевірки електроустановки ПМП "Селенг" встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 205, порушив вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018, а саме вчинив дії, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку - використання пристрою, який дає можливість споживати необліковану електричну енергію. Наведені порушення зафіксовано актом про порушення від 19.02.2019 за № 00001309. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення щодо застосування до споживача оперативно-господарської санкції за порушення ним вказаних правил та затверджено розрахунок необлікованої електричної енергії за актом №00001309 від 19.03.2019 у розмірі 362 420 кВт год. на суму 822 201,80 грн, що оформлено протоколом від 19.03.2019.
У свою чергу, ПМП "Селенг" звернулось до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про виявлення порушень ПРРЕЕ Токмацького району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" № 7 від 19.03.2019 за результатами розгляду акта про порушення № 00001309 від 19.02.2019, щодо нарахування оперативно-господарської санкції стосовно споживача - ПМП "Селенг".
Обґрунтовуючи зустрічний позов, Відповідач посилався на те, що у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є енергопостачальником та не могло згідно з вимогами законодавства здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
Крім того, послався на допущені при складанні акта порушення, зокрема: використання неналежної форми акта; неналежне посвідчення сторонніх осіб, яких вписано до нього; відсутність у представників оператора повноважень на проведення перевірки; зазначення в акті недостовірних даних про ненадання споживачем паспортів на усі наявні струмоприймачі; зазначення в акті неіснуючого пункту ПРРЕЕ.
Також ПМП "Селенг" посилалось на порушення енергопостачальною організацією п. 2.5. Методики № 562, за яким визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії за відсутності відповідного висновку експертизи є безпідставним, а також її п.3.3. щодо визначення періоду нарахування в три роки, а не півроку, оскільки ПРРЕЕ встановлено обов`язок проведення перевірок не рідше одного разу на шість місяців.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021 у справі №908/2730/19 первісний позов задоволено. Стягнуто з ПМП "Селенг" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" 822 201,80 грн боргу за необліковану електроенергію, 7 845,12 грн витрат за проведення судової електротехнічної експертизи, 7 845,12 грн за проведення додаткової судової електротехнічної експертизи Стягнуто з ПМП "Селенг" на користь Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 2 059,32 грн витрат на проведення судової експертизи у судовому засіданні 11.08.2021. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що акт про порушення № 00001309 від 19.02.2019 складений з додержанням вимог п. 8.2.5. ПРРЕЕ, містить усі необхідні дані та підписи, чим спростовуються твердження ПМП "Селенг" про незасвідчення належним чином його відмови від підпису зазначеного акта. При цьому суд визнав технічною опискою посилання в акті про порушення на п. 5.5.5.8. ПРРЕЕ та вважав правильним посилання на пункт п. 5.5.5. цих Правил, оскільки описане порушення споживача відповідає змісту цього пункту. Водночас висновки акта не заперечувались споживачем при його складанні, від підпису акта представник споживача відмовився і не зазначив жодних зауважень, тому застосування ПАТ "Запоріжжяобленерго" при здійсненні розрахунку потужності, що визначена сторонами в договорі, є правомірним, враховуючи, що ПМП "Селенг" при проведенні перевірки паспортні дані на наявні струмоприймачі не надало. До того ж, акт про порушення № 00001309 від 19.02.2019 підписаний п`ятьома представниками оператора системи, а відмова споживача підписати акт засвідчена підписом двох свідків, особи яких посвідчено, надано заяви останніх щодо участі при складанні акта та наведені паспортні дані цих осіб, а відтак, за висновком місцевого суду, вказаний акт про порушення є належним доказом порушення ПРРЕЕ з боку ПМП "Селенг". При цьому оскільки технічна перевірка на об`єкті споживача не проводилась протягом трьох років, суд першої інстанції визнав обґрунтованим нарахування безоблікового споживання саме за три роки.
У свою чергу, Відповідач виставлений ПАТ "Запоріжжяобленрго" на підставі акта про порушення рахунок не оплатив, що є порушенням умов укладених між сторонами договору про постачання та договору про розподіл, а також норм чинного законодавства.
Крім того, місцевий суд зазначив, що на час складання акта про порушення та визначення обсягів і вартості необлікованої електричної енергії п. 8.4.4. ПРРЕЕ, яким передбачено проведення експертизи ще не існував (відповідні зміни внесені у ПРРЕЕ 27.07.2019). Разом з тим, вказаним пунктом передбачено проведення експертизи у разі пошкодження пломб та/або індикаторів, засобів вимірювальної техніки, а в даному випадку порушенням є інші дії споживача, які виразились у використанні пристрою, що надав можливість безоблікового споживання електроенергії.
Водночас, суд першої інстанції визнав висновки судових електротехнічних експертиз у справі № 908/2730/19 належними доказами, і, з урахуванням встановлених судовим експертом обставин, визнав доведеним факт втручання ПМП "Селенг" у роботу приладу обліку шляхом використання пристрою, який надає можливість безоблікового використання електричної енергії.
Таким чином, місцевий суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку ПАТ "Запоріжжяобленерго" при здійсненні перевірки та складання за її результатами акта про порушення № 00001309 від 19.02.2019 і протоколу № 7 від 19.03.20019 засідання комісії з розгляду актів про виявлення порушень ПРРЕЕ Токмацького району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго".
З огляду на викладене місцевий суд дійшов висновку про необґрунтованість зустрічного позову.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2022 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021 у справі № 908/2730/19. У задоволенні первісного позову відмовлено та задоволено зустрічний позов щодо визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про виявлення порушень ПРРЕЕ Токмацького району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" № 7 від 19.03.2019за результатом розгляду акта про порушення № 00001309 від 19.02.2019.
Указана постанова мотивована тим, що чинні на момент проведення перевірки та складання акта про порушення ПРРЕЕ передбачали, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. У іншій частині договори про користування електричною енергією договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію. Оскільки за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії була відсутня заборгованість/переплата, пеня, неустойка або інші обмеження щодо постачання електричної енергії, вказаний договір припинив свою дію з 01.01.2019, а відносини між споживачем ПМП "Селенг" та оператором системи ПАТ "Запоріжжяобленерго" урегульовані лише публічним договором споживача (побутового) про надання послуг з розподілу електричної енергії.
При цьому апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції про порушення Відповідачем умов договору про розподіл електричної енергії, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки місцевий суд послався, зокрема, на його п. 8.7., однак, згідно з типовою редакцією договору, який затверджений Додатком 3 до ПРРЕЕ в редакції Правил, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та редакції публічного договору, розміщеної на сайті ПАТ "Запоріжжяобленерго", редакція п. 8.7. є відмінною від наведеної у рішенні суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що, враховуючи висновки місцевого суду про технічну описку та аналізуючи зміст п. 5.5.5. ПРРЕЕ, який місить 26 підпунктів про загальні обов`язки споживачів електричної енергії, акт про порушення від 19.02.2019 все одно не містить посилання на конкретні пункти ПРРЕЕ, порушення яких допущено споживачем, що суперечить вимогам п. 8.2.5.наведених Правил, як наслідок він є неконкретним.
До того ж, під час складання акта про порушення № 00001309 від 19.02.2019 представниками Позивача використано акт, який за своїм змістом є відмінним від форми акта про порушення, наведеного у Додатку 3 до Методики № 562 (чинній на момент складання акта від 19.02.2019), тобто акт, форму якого не було затверджено (встановлено), що є порушенням п. 1.1.2. ПРРЕЕ та робить цей акт недійсним і таким, що не породжує жодних прав і обов`язків для споживача.
Апеляційний суд також зазначив, що заяви свідків про прийняття участі у складанні акта про порушення з наведенням їх паспортних даних, на які послався суд першої інстанції, написані на ім`я начальника Токмацького РЕМ Гришуна Е. А., заповнені з дописами рукописного тексту та містять виправлення. Більш того, вказані заяви датовані 18.07.2019, тобто оформлені майже через 6 місяців після складання самого акта про порушення. Крім того, ці письмові заяви не відносяться до жодного із засобів доказування, визначених процесуальним законодавством, як наслідок посилання на них судом першої інстанції, як на докази, є безпідставним.
Суд апеляційної інстанції також спростував висновки місцевого суду про правомірність розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, зокрема щодо визначення відповідного періоду.
Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" не мало підстав для застосування положень Методики № 562 для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії на підставі акта про порушення до моменту підтвердження факту втручання у роботу засобу обліку експертним шляхом. Водночас, визнання судом першої інстанції доведеним факту втручання в роботу приладу обліку експертним шляхом на підставі врахування трьох суперечливих судових експертиз (висновок судової електротехнічної експертизи № 1077-19 від 21.04.2020, висновок додаткової судової електротехнічної експертизи № 1319-20 від 11.06.2021, висновок № 1107-21 від 28.08.2021, складений за результатами проведення судової електротехнічної експертизи в судовому засіданні 11.08.2021) є необґрунтованим. Мотивів на користь одного з висновків експерта та відхилення інших, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів.
У касаційній скарзі ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить повністю скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого суду.
У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм п. 2.1. Методики № 562 в частині того, що відповідна експертиза призначається лише у випадку незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, викладених в постановах від 19.02.2020 у справі №908/635/19, від 14.03.2019 у справі № 904/1855/18, від 06.02.2020 у справі №916/2504/18.
У відзиві на касаційну скаргу ПМП "Селенг" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі №908/2730/19 підлягає закриттю з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції є запорукою дотримання принципу правової визначеності.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Однак, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, у справі № 908/635/19 розглядалися позовні вимоги про визнання недійсним рішення обленерго - відповідача у вказаній справі, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, обґрунтовані тим, що зазначене рішення прийнято з порушенням ПРРЕЕ та Методики № 562.
Разом з тим, під час розгляду наведеної справи судами встановлено, що акт про порушення, за результатом розгляду якого було прийнято спірне рішення, підписаний представником позивача у вказаній справі та п`ятьма уповноваженими представниками відповідача. Акт про порушення представником споживача підписано із зауваженнями, які викладені у додатку до акта.
При цьому Верховний Суд, залишаючи в силі рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, погодився з його висновками щодо необґрунтованості доводів позивача у зазначеній справі про те, що відповідачем не проведено експертизи факту втручання споживача в роботу приладів обліку з посиланням на абзац 10 п. 2.1. Методики № 562, оскільки, як встановлено місцевим судом, в акті про порушення відсутня незгода представника споживача з виявленим порушенням (використання пристрою, який дає можливість споживати необліковану електричну енергію), а лише міститься зауваження щодо початку перевірки ПРРЕЕ без участі представника позивача.
У справі № 916/2504/18 розглядалися позовні про визнання недійсним рішення комісії обленерго - відповідача у вказаній справі з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачем ПРРЕЕ про нарахування позивачу оперативно-господарської санкції за перетікання реактивної електричної енергії, обґрунтовані тим, що порушення, зазначене в акті не мало місця, а викладені в ньому відомості носять неправдивий характер, факт порушення ґрунтується на припущеннях енергопостачальника про вплив на прилад обліку споживача високочастотним випромінювачем.
Однак, під час розгляду наведеної справи судами встановлено, що акт про виявлене порушення (використання високочастотного генератора) було підписаний двома представниками постачальника електроенергії (відповідача у наведеній справі), а також представником споживача. Зауважень щодо складення акта чи фактів, відображених в ньому, представником позивача (споживача) не наведено.
При цьому Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення господарських судів попередніх інстанцій про відмову в позові, відхилив твердження позивача у вказаній справі про те, що без висновку експертизи факт втручання споживача в роботу приладу обліку є недоведеним, оскільки акт про порушення був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.
Отже, посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 19.02.2020 у справі №908/635/19, від 06.02.2020 у справі № 916/2504/18, колегія суддів не вважає слушними, оскільки у вказаних справах твердження позивачів про те, що без висновку експертизи факт втручання споживача в роботу приладу обліку є недоведеним, судом касаційної інстанції було відхилено з тих підстав, що акт про порушення був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.
У справі № 904/1855/18 розглядалися позовні про скасування рішення комісії обленерго - відповідача у зазначеній справі, яке оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки акт про виявлене порушення (втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зміни його показників шляхом впливу на лічильник електричної енергії радіочастотним випромінюванням радіочастотним приладом) був підписаний не уповноваженим представником позивача та згідно з відповідним висновком електротехнічного дослідження, який був складений на замовлення позивача, прилад обліку електричної енергії перебував у справному стані і в повному обсязі враховував спожиту електричну енергію.
Разом з тим, під час розгляду наведеної справи судами встановлено, що відповідачем було прийнято рішення про нарахування позивачу вартості необлікованої електроенергії згідно з п. 2.5. та за формулою № 2.4. Методики № 562 з урахуванням висновків електротехнічного дослідження, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Заслуженого професора М. С. Бокаріуса на підставі листа відповідача у вказаній справі.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у справах, на які посилається скаржник, судом касаційної інстанції не висловлювався висновок про те, що передбачена п. 2.1. Методики № 562 експертиза призначається лише у випадку встановлення в акті про порушення факту пошкодження пломб та/або приладів обліку. Навпаки, як вбачається зі змісту судових рішень у наведених справах, господарськими судами досліджувалася необхідність проведення відповідних експертиз у зв`язку з виявленням працівниками обленерго фактів втручання в параметри розрахункових засобів обліку шляхом використання споживачами пристроїв, які давали можливість споживати необліковану електричну енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, що переглядається, 19.02.2019 представниками Токмацьких міських електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" під час проведення технічної перевірки електроустановки ПМП "Селенг" встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 205, порушив вимоги п. п. 5.5.5.8., 2.3.4., 8.2.4. ПРРЕЕ: "дії споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме, використання пристрою, який дає можливість споживати необліковану електричну енергію. Лічильник розташований в КТП споживача. Для зупинки лічильника на ньому була розташована антена пристрою, що дає можливість безобліково споживати електричну енергію, який був підключений на напругу 220В. При підключеному навантаженні спожита електрична енергія приладом обліку не враховувалась. Споживачу продемонстровано порушення. Пристрій знято, упаковано в пакет, опломбовано пломбою № 18785927". Наведені порушення зафіксовано актом про порушення від 19.02.2019 за № 00001309.
При цьому апеляційний суд не встановив, що Відповідач визнав факт втручання в роботу приладу обліку електричної енергії, оскільки споживач відмовився від підпису в акті про порушення, у зв`язку з чим з вказаним актом були ознайомлені свідки.
У свою чергу, на засіданні комісії Позивача з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення про застосування до споживача оперативно-господарської санкції за порушення ним зазначених Правил та затверджено розрахунок необлікованої електричної енергії за актом № 00001309 від 19.03.2019 у розмірі 362 420 кВт год. на суму 822 201,80 грн. Наведене рішення оформлено протоколом № 7 від 19.03.2019. У протоколі міститься зауваження Відповідача: "з нарахуванням не згоден, буду звертатися до інформаційно-консультативного центру", підпис представника споживача та зазначена дата 19.03.2019.
Отже, судові рішення Верховного Суду у справах, на які посилається скаржник, та викладена у них правова позиція, були прийняті хоча і за схожого правового регулювання, проте за суттєво інших фактичних обставин, що формують зміст правовідносин у зазначених справах, за іншими доказами, поданими сторонами на їх підтвердження та оціненими судами, тобто вищевказані справи і справа, судове рішення в якій переглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них за змістовним критерієм.
Як зазначалося вище, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Отже, доводи заявника про наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави для подання касаційної скарги є необґрунтованими.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження після його відкриття не отримала підтвердження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі №908/2730/19.
Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі № 908/2730/19 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
В. Суховий
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 10.02.2023 |
Номер документу | 108875133 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні