Рішення

від 08.02.2023 по справі 320/1450/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2023 року № 320/1450/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчука Максима Володимировича, старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровського Романа Анатолійовича про скасування постанов державного виконавця,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчука Максима Володимировича, старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровського Романа Анатолійовича, в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви в редакції від 04.12.2020 просить суд:

- скасувати постанову начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Кравчука Максима Володимировича від 23.10.2019 про перевірку виконавчого провадження ВП № 43697022;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровського Романа Анатолійовича про передачу виконавчого провадження від 28.01.2020 ВП № 43697022;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровського Романа Анатолійовича про прийняття виконавчого провадження від 28.01.2020 ВП № 43697022;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровського Романа Анатолійовича про відновлення виконавчого провадження від 28.01.2020 ВП № 43697022.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 КАС України, ухвалою суду від 24.02.2020 позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. Ухвалою суду від 23.11.2020 позивачу продовжено на десять днів строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 17.12.2020 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в яких просить відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви.

У призначене судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка у призначене судове засідання представників учасників справи, повідомлених про дату, час та місце розгляду справи у передбачений статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України спосіб, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 19.03.2014 відкрито виконавче провадження ВП№42669383 з примусового виконання виконавчого листа №369/1031/13-ц, виданого 25.11.2013 Києво-Святошинським районним судом, про стягнення зі ОСОБА_1 643517,23 грн боргу на користь ПАТ «Детьта Банк».

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського району управління юстиції від 22.05.2014 вирішено стягнути зі ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 64351,72 грн.

28.05.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №42669383.

13.06.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43697022 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчий збір у розмірі 64351,72 грн.

06.10.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, оскільки транспортний засіб боржника оголошено у розшук.

27.02.2017 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

27.02.2017 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення боргу.

23.10.2019 начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про перевірку виконавчого провадження, в результаті якої скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.02.2017 та вжито заходів щодо усунення порушень вимог статей 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження».

28.01.2020 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про передачу виконавчого провадження.

28.01.2020 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

28.10.2020 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №43697022.

Не погоджуючись із постановами про проведення перевірки виконавчого провадження від 23.10.2019, про передачу виконавчого провадження від 28.01.2020, про прийняття виконавчого провадження від 28.01.2020, про відновлення виконавчого провадження від 28.10.2020, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (надалі, Закон N 1404) в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 1 Закону N 1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частиною першою статті 3 Закону N 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону N 1404 Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними

Згідно з частиною першою статті 40 Закону N 1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Щодо дотримання начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київські області порядку скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Частиною третьої ст. 74 Закону N 1404 передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження передбачений розділом XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 (надалі - Інструкція N 512/5).

Пунктом 1 розділу XII Інструкції N 512/5 передбачено, що перевірити законність виконавчого провадження мають право, серед іншого, начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

Згідно п. 3 розділу XII Інструкції перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються: підстави витребування цього виконавчого провадження; у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності; у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов`язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Інструкції виноситься постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів, витребовується виконавче провадження та проводиться протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Відповідно до п. 7 розділу XII Інструкції про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються: - підстави перевірки виконавчого провадження; строки проведення перевірки; у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону; у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строк виконання постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови; інша необхідна інформація.

Дослідивши зміст постанови в частині порядку її винесення та дотримання вимог її змісту, судом встановлено, що начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області підстав проведення перевірки, передбачених пунктом 2 Інструкції (за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби або з власної ініціативи) або частиною першою статті 74 Закону N 1404 (наявність скарги сторони виконавчого провадження) не зазначено.

Отже, суд дійшов висновку, що начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято рішення про здійснення перевірки виконавчого провадження з власної ініціативи, з огляду на що, не зазначення ним підстав перевірки у постанові від 23.10.2019 про перевірку виконавчого провадження N 43697022 не впливає на законність її проведення.

Щодо зазначення строків проведення перевірки законності виконавчого провадження №43697022, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Інструкції перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Отже, слід дійти висновку, що вказані у пункті 6 строки встановлено лише у разі витребування посадовою особою, якою проводиться перевірка, матеріалів виконавчого провадження та у разі наявності відповідної постанови про призначення перевірки та витребування виконавчого провадження, передбаченої вимогами пункту 3 Інструкції.

З огляду на те, що відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу XII Інструкції начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області такої постанови не складається, слід дійти висновку, що й строки перевірки законності виконавчого провадження, визначені пунктом 6 Інструкції, у даному випадку не застосовуються.

Суд звертає увагу, що Інструкцією або іншим нормативно-правовим актом не визначено строку проведення перевірки законності виконавчого провадження начальником відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебувало виконавче провадження, а тому, не зазначення таких строків у постанові від 23.10.2019 про перевірку виконавчого провадження №43697022 не є самостійною підставою, яка впливає на законність проведення такої перевірки.

Таким чином, при проведення перевірки законності здійснення виконавчого провадження N43697022 начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та винесенні оскаржуваної у справі постанови не допущено порушень вимог чинного законодавства.

Підставами позову визначено процедурні порушення проведення перевірки, водночас, як встановлено судом, такі порушення не можуть слугувати підставами для скасування постанови про проведення перевірки.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги в частині скасування постанови про перевірку виконавчого провадження від 23.10.2019, якою скасовано постанову про повернення виконавчого провадження від 27.02.2017 ВП №43697022 задоволенню не підлягають.

Щодо відновлення виконавчого провадження №43697022, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону N 1404 у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на те, що судом встановлено правомірність винесеної начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 23.10.2019 про перевірку виконавчого провадження №43697022, якою скасовано постанову від 27.02.2017 про повернення виконачого документа стягувачеві, позовні вимоги в частині скасування постанови про відновлення виконавчого провадження від 28.01.2020 не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від першої позовної вимоги.

Щодо позовних вимог про скасування постанови від 28.01.2020 про передачу виконавчого провадження суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 5 ч. 6 розділу V Інструкції №512/5 виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби.

Відповідно до абз. 3 розділу V Інструкції №512/5 питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.

На виконання наказу Міністерства юстиції України №3173/5 від 16.10.2019 «Про утворення територіальних органів Міністерства юстиції України», проводиться ліквідація Головного територіального управління юстиції у Київській області та утворено Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), у зв`язку з чим Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ліквідується та утворюється Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Враховуючи наведене передано виконавче провадження від Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У зв`язку з цим, передачу виконавчого провадження було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що судом встановлено правомірність винесеної старши державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про передачу виконавчого провадження від 28.01.2020, позовні вимоги в частині скасування постанови про прийняття виконавчого провадження від 28.01.2020 не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від першої позовної вимоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.