Рішення

від 09.02.2023 по справі 400/4033/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 р. № 400/4033/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Величка А.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагрокомпані", пр. Центральний, 15А, кв. 43, м. Миколаїв, 54003, до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), пр- т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.08.2022 року № 336371, визнання протиправною та скасування постанови від 25.08.2022 року № 336372,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагрокомпані" (надалі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (надалі - відповідач 1) та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (надалі - відповідач 2) з позовними вимогами про:

- визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області від 25.08.2022 року № 336371 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагрокомпані» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагомих норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу Рено держ.номер НОМЕР_1 (акт № 329668);

- визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області від 25.08.2022 року № 336372 про застосуваннядо товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагрокомпані» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагомих норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантжу Даф держ.номер НОМЕР_2 (акт №329925).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перевозив насіння соняшнику, яке є сипучим вантажем та може переміщуватись по всіх осях, тому зважування не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на вісь. Вказав, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, не містять даних про використаний ваговий комплекс. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 08.09.2022 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4033/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час перевірки були виявлені факти перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів, тому дії посадових осіб при проведенні рейдових перевірок були здійсненні з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", постанов КМУ №1567 від 08.11.2006 року, № 879 від 27.06.2009 року, тому спірні постанови прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до результатів зважування вагові параметри перевіряючих транспортних засобів перевищують встановлені законодавством габаритно-вагові норми більше 10 відсотків при перевезенні подільного вантажу на одиничну вісь, що є порушенням передбаченим ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", тому відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф та відповідно правомірно винесено спірні постанови.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтв про реєстрацію, ОСОБА_1 (керівнику ТОВ «Трансагрокомпані») на праві власності належать транспортні засоби марки: RENAULTMAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; причіп марки KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; причіп марки ПП АСМ, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

07.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) Одеській області на а/д М-05 "Київ-Одеса" 452 км. + 811 м. проведено перевірку автомобіля марки RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно товарно-транспортної накладної №04 від 06.07.2022 року перевізником зазначено - ТОВ «Трансагрокомпані».

Актом №0070137 від 07.07.2022 року встановлено, що перевозилася с/г продукція.

Як вбачається з довідки про зважування, повна допустима маса транспортного засобу 42 т, - фактична 39,54 т.

Під час габаритно-вагового контролю було встановлено, що фактична вага на одиничну вісь складала 12,9 т. при допустимій нормі 11,5 т., що на 12,17 % більше допустимої.

Чек зважування також підтверджує вагу транспортного засобу на одиничну вісь 12,9 т.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №329668 від 07.07.2022 року, яким під час перевірки виявлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

Крім того, 07.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) Одеській області на а/д М-05 "Київ-Одеса" 452 км. + 811 м. проведено перевірку автомобіля марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом марки ПП АСМ, реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Згідно товарно-транспортної накладної №03 від 06.07.2022 року перевізником зазначено - ТОВ «Трансагрокомпані».

Актом №0056091 від 07.07.2022 року встановлено, що перевозилося насіння соняшника.

Як вбачається з довідки про зважування, повна допустима маса транспортного засобу 42 т, - фактична 40,47 т.

Під час габаритно-вагового контролю було встановлено, що фактична вага на одиничну вісь складала 13,14 т. при допустимій нормі 11,5 т., що на 14,26 % більше допустимої.

Чек зважування також підтверджує вагу транспортного засобу на одиничну вісь 13,14 т.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №329925 від 07.07.2022 року, яким під час перевірки виявлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено запрошення на юридичну адресу ТОВ «Трансагрокомпані» для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 18.08.2022 року. Вказане запрошення повернулось до відповідача без вручення з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

На підставі акту перевірки №329668, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову №336371 від 25.08.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. до ТОВ «Трансагрокомпані» за порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Окрім того, на підставі акту перевірки №329925, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову №336372 від 25.08.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. до ТОВ «Трансагрокомпані» за порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем постановами №336371 від 25.08.2022 року та №336372 від 25.08.2022 року, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов №336371 та №336372, суд виходить з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 року Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному зранспорті (Уктрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість на виконання Уктрансбезпекою.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р Про оитимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область).

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділи державного нагляду (контролю) у містах.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001року №2344-III (надалі - Закон №2344).

Закон №2344 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону №2344).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до ст. 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно з ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок - № 1567).

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України Про автомобільний транспорт; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV Про автомобільні дороги (надалі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Отже, наслідком перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів є притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

Предметом спору у даній справі є постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ «Трансагрокомпані» за перевищення вагових параметрів згідно із абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Підставою для прийняття спірних постанов про застосування до ТОВ «Трансагрокомпані» адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортних засобів марки RENAULTMAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_4 , а також марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом марки ПП АСМ, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Як слідує з наявних в матеріалах справи Актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за №0070137 та №0056091 від 07.07.2022 року, в ході проходження габаритно-вагового контролю співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) Одеській області було установлено перевищення транспортним засобом марки RENAULTMAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_4 нормативних вагових параметрів, а саме нормативно допустиме осьове навантаження на одиночну вісь 11,5 т., фактичне навантаження на одиночну вісь 12.9 т.

Також, посадовими особами відповідача зафіксовано перевищення транспортним засобом DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом марки ПП АСМ, реєстраційний номер НОМЕР_5 нормативних вагових параметрів, а саме нормативно допустиме осьове навантаження на одиночну вісь 11,5 т., фактичне навантаження на одиночну вісь 13,14 т.

За таких обставин, навантаження на одиночну вісь транспортного засобу RENAULTMAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_4 склало 12,9 т, при нормативно допустимій 11,5 т (норма згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху), тобто на 1,4 т більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні становить на 12,17 % більше.

При цьому, навантаження на одиночну вісь транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом марки ПП АСМ, реєстраційний номер НОМЕР_5 склало 13,14 т, при нормативно допустимій 11,5 т (норма згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху), тобто на 1,64 т більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні становить на 14,26 % більше.

Відтак, за результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортних засобів позивача, посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт перевищення нормативно вагових параметрів.

Суд звертає увагу, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

У відповідності до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Разом з цим, чинним законодавством України установлено, що перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху в межах 2% не потребує оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та визначають обов`язок перевізника одержати відповідний дозвіл у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності у позивача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Окрім цього, приписи абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають настання відповідальності при встановленні факту перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків без відповідного дозволу.

Судова вказує, що положення абзацу 15 частини першої статті 60 означеного Закону, відповідно до яких було накладено штраф, не містить посилань на будь-яку величину похибки, а прямо вказує на наслідки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, та не передбачає іншого трактування.

Не дотримання вказаних вимог, відповідно до приписів абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ є підставою для застосування до автомобільного перевізника штрафу.

Згідно до вищенаведених результатів зважування, вагові параметри вказаних транспортних засобів позивача перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 5%, і складають 12,17% та 14,26% відповідно.

Отже, на переконання суду, відповідач правомірно застосував до позивача санкцію, передбачену положеннями абзацу 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді штрафу, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Безпідставним, на думку суду, є посилання позивача на відсутність будь-яких характеристик зважувального обладання у акті та довідці, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю, з огляду на таке.

Суд зауважує, що пункти 12, 13 Порядку № 879 не встановлюють обов`язку для посадових осіб Укртрансбезпеки надавати водієві протокол, свідоцтво про метрологічну атестацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника, повідомляти назву вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль.

Також законодавчо не встановлено вимоги щодо зазначення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю характеристик вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю.

Щодо посилання позивача про те, що перевозився сипучий вантаж, який може переміщуватись по всіх осях транспортного засобу під час руху, тому зважування не може дати достовірних результатів, суд зазначає наступне.

Автомобіль на ваги заїжджає повільно зі швидкістю 5-6 км на годину, тому така швидкість руху не може привести до зміщення вантажу.

Разом з тим, ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.07.2019 року справі № 803/1540/16.

Крім того, наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

В силу п.п. 8.14-8.15 Глави 8 зазначених правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п. 12.1 Глави 12 зазначених правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також п. 8.20 Глави 8 зазначених правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

За змістом п. 8.21 Глави 8 зазначених правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Таким чином, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо сипучості вантажу суд вважає необґрунтованим.

Крім того, відсутність Методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, суд враховує наступне.

В розумінні пп.2 п.2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879" пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: "Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку". При цьому змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на виключення п.19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Оскільки за змістом ст. 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та складено відповідні довідку та розрахунок.

Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Відсутність методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства, або в зв`язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 02.08.2018 р. у справі №820/1420/17 та від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагрокомпані" (пр. Центральний, 15А, кв. 43, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 40685831) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) та Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області від 25.08.2022 року № 336371 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагрокомпані» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагомих норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу Рено держ.номер НОМЕР_1 (акт № 329668); визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області від 25.08.2022 року № 336372 про застосуваннядо товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагрокомпані» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагомих норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантжу Даф держ.номер НОМЕР_2 (акт №329925) - відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко