Ухвала

від 08.02.2023 по справі 420/1850/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1850/23

УХВАЛА

08 лютого 2023 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, Головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, Головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення шкоди.

В позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» просить суд: визнати протиправними дії та рішення державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Сергія Ігоревича по складанню Протоколу про порушення митних правил № 1491/50000/22; зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби повернути вилучений товар у кількості 144 рулону, вагою 3417,68, загальна вартість якого 541360,5 грн.; стягнути солідарно з відповідачів дійсну матеріальну шкоду у розмірі вилученого та недопоставленого товару у сумі 541360,5 грн.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» зазначає, що 09 грудня 2022 року головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляком Сергієм Ігоревичем був складений Протокол про порушення митних правил № 1491/50000/22. Згідно зазначеного Протоколу громадянина ОСОБА_1 , який працює водієм фірми - перевізника ФОП ОСОБА_2 притягнули до адміністративної відповідальності. 06.12.2022 року в пункт пропуску «Орлівка» митного поста «Орлівка» Одеської митниці по смузі руху «червоний коридор» прибув вантажний автомобіль марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, VIN - код № НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «SGHWARZMUELLER», державний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, VIN - код № НОМЕР_4 , який прямував з Румунії (м. Констанца) до України (м. Одеса), під керуванням водія фірми - перевізника ФОП ОСОБА_2 , громадянина України ОСОБА_1 . Згідно діючого законодавства митному органу були надані митна декларація № UA500000/2022/932137 від 01.12.2022, в тому числі CMR від 29.11.2022 № 552565, інвойс від 08.09.2022 р. № 0080922-1, згідно яких зазначений автотранспортний засіб перевозив вантаж «Полотна трикотажні» в кількості 779 місць. Посадові особи митного поста «Орлівка» Одеської митниці проведено повний митний огляд товару, заявленого згідно раніше зазначених документів, наслідком чого був складений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500420/2022/002003 від 09.12.2022. Товар був повністю вивантажено та зважено, в результаті чого було встановлено, що це трикотажне полотно, але кількість міст 775, та також були розбіжності по вазі, а саме - загальна вага брутто складає 19652,68 кг, що на 3417,68 кг, вага нетто 19422 кг, що на 3316,88 кг більше ніж у товаросупровідних документах. Товар в кількості 144 рулону, вагою 3417,68 кг на суму 541360 грн. був вилучений митними органами на підставі Протоколу від 09.12.2022 року. Дії посадових осіб митного органу порушили права та законні інтереси позивача - ТОВ «МЕБТЕКС» у зв`язку з тим, що саме позивач є отримувачем товару, за який своєчасно сплатив повну вартість. Зазначене є підставою виникнення матеріальної шкоди. На думку позивача, дії по складанню Протоколу про порушення митних правил № 1491/50000/22 від 09.12.2022 року є такими, що не відповідають законодавству та порушують права та законні інтереси, передбачені діючим законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя прийшов до висновку, що її слід повернути позивачеві з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч.6 ст.21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ч.4 ст.172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами» від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов`язкову участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб`єктів (учасників спірного правовідношення). Обов`язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов`язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Разом з цим, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням останнім владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.

Суддя зазначає, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» фактично оскаржує дії державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_3 по складенню протоколу про порушення митних правил № 1491/50000/22 від 09.12.2022 року.

Згідно з ч.1 ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 1491/50000/22 від 09.12.2022 року головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляк Сергій Ігоревич прийшов до висновку, що дії громадянина ОСОБА_1 - водія фірми-перевізника ФОП ОСОБА_2 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Згідно протоколу про порушення митних правил № 1491/50000/22 від 09.12.2022 року головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляк Сергій Ігоревич повідомив громадянина ОСОБА_1 - водія фірми-перевізника ФОП ОСОБА_2 , що розгляд справи про порушення митних правил відбудеться в Малиновському районному суді міста Одеси.

Відповідно до ч.1 ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, законність дій Головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича щодо складання протоколу про порушення митних правил № 1491/50000/22 від 09.12.2022 року за ч.1 ст.483 Митного кодексу України має перевіряти суд, який буде розглядати справу про притягнення громадянина ОСОБА_1 - водія фірми-перевізника ФОП ОСОБА_2 до відповідальності, а саме Малиновський районний суд міста Одеси, що зазначено безпосередньо в протоколі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 150 рішення Європейського суду з прав людини від 21.06.2011 року у справі Фруні проти Словаччини, яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року (Заява № 21722/11), Суд зазначив, що згідно з практикою Суду, метою терміну «встановлений законом» у статті 6 Конвенції є гарантування того, що функціонування судової системи у демократичному суспільстві не залежить від виконавчої влади, а регулюється законом, прийнятим парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути залишена на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не матимуть певної свободи тлумачення відповідного національного законодавства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З урахуванням зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» порушило правила об`єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позову.

Згідно з п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, Головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення шкоди необхідно повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 6, 19, 20, 21, 169, 171, 172, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБТЕКС» до Одеської митниці Держмитслужби, Головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляка Олега Ігоровича про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення шкоди повернути позивачеві.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

СуддяМ.М. Кравченко