Постанова

від 09.02.2023 по справі зд/380/26/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № ЗД/380/26/22 пров. № А/857/16265/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Хабазня Ю.Є.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року про забезпечення позову у справі № ЗД/380/26/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕГРАНДЕ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування розпорядження,

місце ухвалення судового рішення м.Львівсуддя у І інстанціїМричко Н.І.дата складання повного тексту ухвалине зазначена ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

27.10.2022 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕГРАНДЕ» про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області № 598-РЛ від 01.09.2022 про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНТЕГРАНДЕ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №13330314202100021 від 18.02.2021.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕГРАНДЕ» про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 01.09.2022 № 598-РЛ про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНТЕГРАНДЕ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 18.02.2021 №13330314202100021.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що вказані судом першої інстанції доводи не свідчать в чому полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Всі доводи суду, на думку апелянта, ґрунтуються лише на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач та позивач повідомлені за допомогою електронних засобів зв`язку, шляхом надіслання повістки та ухвал на електронну адресу сторін, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Учасники справи в судове засідання сторони не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову наведено достатні аргументи, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТзОВ «МОНТЕГРАНДЕ», за захистом яких воно має намір звернутися, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечення адміністративного позову - вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).

Частиною 2 ст. 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, що визначені в ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18 та від 30 вересня 2020 року у справі № 640/1305/20.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з`ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Виходячи із викладеного, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Предметом спору у даній адміністративній справі є оскарження ТОВ «Монтегранде» розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 01.09.2022 № 598-РЛ про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Проте, на переконання колегії суддів забезпечення позову з такої підстави, як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, то у справах про скасування розпоряджень суб`єкта владних повноважень такі рішення суду не потребують виконання. Їх значення полягає лише у констатації факту правомірності оскаржуваного розпорядження і позбавлення її правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Відносно ж забезпечення позову з такої підстави, як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, то колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Задовольняючи заяву позивача та зупиняючи дію спірного у справі рішення, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків для заявника у вигляді зупинення господарської діяльності ТОВ «Монтегранде», матиме негативні наслідки для третіх осіб, перед якими у ТОВ «Монтегранде» наявні господарські зобов`язання.

При цьому, ухвалюючи рішення про забезпечення позову суд першої інстанції не з`ясував, які наслідки впливу таких заходів забезпечення позову будуть мати на права та свободи заінтересованих осіб, що в свою чергу вказує на те, що обраний захід забезпечення позову є передчасним та таким, що застосований судом без з`ясування всіх фактичних обставин, які стосуються дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Колегія суддів також зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Проте, вказані обставини справи можуть бути встановлені судом виключно в ході судового розгляду адміністративної справи.

Саме по собі подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень не є доказом того, що таке рішення є протиправним, адже розгляд адміністративної справи по суті і має на меті встановлення правомірності чи протиправності прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що оцінюючи необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження про анулювання ліцензій, в даному випадку позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Таким чином, у зв`язку із змістом заявлених вимог, фактично до вирішення спору по суті вирішуватиметься питання подовження строку дії ліцензій та провадження господарської діяльності.

Посилання ТОВ «Монтегранде» на можливі фінансові збитки через дію розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, не є достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ «Монтегранде» (код ЄДРПОУ 43977806), відповідно до КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. Тобто господарська діяльність позивача не обмежується роздрібною торгівлею пальним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача у заяві про забезпечення позову не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, їх співмірність та збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року про забезпечення позову у справі № ЗД/380/26/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕГРАНДЕ» про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повний текст постанови складено 09 лютого 2023 року