Рішення

від 09.02.2023 по справі 357/11104/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11104/22

Провадження № 2/357/300/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Хоменко О. Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд»</a>, про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -

В С Т А Н О В И В :

24.11.2022 позивач через свого представника - адвоката Головатюк Владислава Олеговича, звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку (зареєстрований судом 01.12.2022), мотивуючи тим, що 25.01.2022 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, по справі № 357/1771/21 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ТОВ «Агромонтажбуд» заборгованість з поворотної фінансової допомоги за договором у розмірі 890 000 грн., 3% річних в розмірі 26 782,54 грн, інфляційні витрати в розмірі 57 532, 56 грн., судовий збір у розмірі 9743,15 грн., всього стягнуто 984 058,25 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 06.09.2022 рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області змінено в мотивувальній частині. 06 вересня 2022 року рішення від 25.01.2022 та постанова від 06.09.2022 набрали законної сили. Станом на дату подання позову рішення від 25.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» не виконано, тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з позовною заявою, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 18.02.2021 (дата звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу) по 13.11.2022 від суми непогашеного основного боргу, а саме заборгованості з поворотної фінансової допомоги за договором № 3/08-16 від 26.08.2016 в розмірі 890 000 грн. та стягнути понесені позивачем судові витрати.

12.12.2022 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було роз`яснено його право надіслати суду відзив на позовну заяву та усі наявні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 27.12.2022.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд»</a> отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками до неї 27 грудня 2022.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк не подано відзив, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2012 по справі № 357/1771/21 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд»</a>, про стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Агромонтажбуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість з поворотної фінансової допомоги за договором № 3/08-16 від 26.08.2016 в розмірі 890 000 грн., 3% річних в розмірі 26 782,54 грн, інфляційні витрати в розмірі 57 532, 56 грн., судовий збір у розмірі 9743,15 грн., всього стягнуто 984 058,25 грн.

06.09.2022 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Агромонтажбуд» задоволено частково, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2022 змінено в мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За змістом ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.5 ст.11 та ч.2 ст.509 цього Кодексу у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, зобов`язання можуть виникати з рішення суду.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 цього Кодексу визначає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

(у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 20.12.2010 у справі № 3-57гс10, від 04.07.2011 у справі № 3-65гс11, від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11, від 24.10.2011 у справі № 3-89гс11, від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11, від 23.01.2012 у справі № 3-142гс11.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Разом із тим відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі.

Отже, за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує такого зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов`язують виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду (постанова Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16).

Отже, зобов`язання між сторонами по справі, виникло на підставі договору № 3/08-16 від 26.08.2016 з поворотної фінансової допомоги, заборгованість за яким стягнуто рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2022, яке набрало законної сили 06.09.2022, однак на момент звернення до суду з позовом не виконане та враховуючи, що відповідачем не подано до суду будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог.

Тому, враховуючи ту обставину, що відповідач порушив грошове зобов`язання з прострочив виконання грошового зобов`язання розмір якого, визначений договором та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у ОСОБА_1 виникло право на застосування наслідків такого порушення, зокрема у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з 18.01.2021 по 13.11.2022 в розмірі 46 377,53 грн., разом з тим, суд не вбачає підстав для нарахування 3% річних, з 24.02.2022 по 13.11.2022, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Так, Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, Указом Президента України №133/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25травня 2022 року строком на 90 діб та Указом Президента України № від 12 серпня 2022 року, строк дії воєнного стану продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Приймаючи до уваги те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне здійснити перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за прострочене грошове зобов`язання за період часу з 18.02.2021 до 23.02.2022, тобто до початку введення в Україні воєнного стану.

Так, станом на 18.02.2021 борг ТОВ «Агромонтажбуд» перед ОСОБА_1 за договором складав 890 000 грн.

Кількість днів прострочення за період з 18.02.2021 по 23.02.2022 складає 370 днів, а отже, розмір трьох відсотків річних за вказаний період становить 27 065,75 грн., з розрахунку 890 000,00 грн. х 3% х 370: 365, де 365 кількість днів на рік, 370 кількість днів прострочення виконання.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3% річних від простроченої суми за період з 18.02.2021 по 23.02.2022 року в розмірі 27 065,75 грн.

Також, позивач просить стягнути з суми боргу інфляційні втрати за період з 18.02.2021 по 13.11.2022 в розмірі 304808,49 грн., разом з тим, суд не вбачає підстав для нарахування інфляційних втрат за період з 24.02.2022 по 13.11.2022, а саме у період дії воєнного стану в Україні.

Згідно із інформацією про індекси інфляції розміщеної на офіційному сайті Держстандарту, за період з березня 2021 по лютий 2022 року включно, визначено такі індекси інфляції (індекси споживчих цін на товари та послуги): березень 2021 року 101.7%, квітень 2021 року 101,7%, травень 2021 року 101.3%, червень 2021 року 100.2%, липень 2021 року 100.1%, серпень 2021 року 99.8%, вересень 2021 року 101.2%, жовтень 2021 року 100.9%, листопад 2021 року 100.8% грудень 2021 року 100,6%, січень 2022 року 101,3%, лютий 2022 року 101,6%.

Суд, перевіривши проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України, приходить до висновку, про стягнення з ТОВ «Агромонтажбуд» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат за період з 18.02.2021 по 23.02.2022 у розмірі 94 953,12 грн.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, тому з відповідача на користь позивача стягуються 3% річних та інфляційні втрати в загальній сумі 122 018,87 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1220,02 грн., що становить 34,74% від розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4,12, 76 81, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромондажбуд» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд»</a> на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 27 065,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 94 953,12 грн. від суми непогашеного основного боргу за договором № 3/08-16 від 26.08.2016, за період з 18.02.2021 по 23.02.2022, а всього в розмірі 122 018,87 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1220,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд»</a>. Місцезнаходження: вулиця Леваневського, будинок 85-А, місто Біла Церква, Київська область, 09108. Код ЄДРПОУ: 39106787.

Суддя М. М. Бебешко