Постанова

від 09.02.2023 по справі 320/6573/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 320/6573/21

адміністративне провадження № К/990/29431/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (головуючий суддя: Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (колегія суддів: Федотов І.В., Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.) у справі №320/6573/21 за позовом Приватного підприємства «БІЛОЦЕРКІВБУДІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У червні 2021 року Приватне підприємство «Білоцерківбудінвест» (далі - позивач, ПП «Білоцерківбудінвест») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В» від 16.03.2021 № 00042820714, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 2586631,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, позов Приватного підприємства «Білоцерківбудінвест» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.03.2021 № 00042820714.

Стягнуто на користь ПП «Білоцерківбудінвест» (код ЄДРПОУ: 33679403; місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Андрея Шептицького, буд. 2) судовий збір у розмірі 22 700, 00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП:44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А).

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що матеріалами справи підтверджено, що за результатами спірних господарських операцій позивача та його контрагента, відбулось подальше використання позивачем зазначених послуг у власній господарській діяльності, що підтверджено копіями договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири у об`єкті суди вказали, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної можливості здійснення господарської діяльності, адже комерційна діяльність не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо, або виконувати посередницькі функції при здійсненні операцій з купівлі продажу товарів (робіт/послуг). За вказаних обставин суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, а висновки контролюючого органу безпідставними та такими, що не підтверджують правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ПП «Білоцерківбудінвест» зареєстроване в якості юридичної особи 03.10.2005 (номер запису: 13531020000001197) за адресою: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Андрея Шептицького, буд. 2, що підтверджується наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 33679403 станом на час прийняття рішення.

Видами діяльності позивача є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.91 Покрівельні роботи; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах

З матеріалів справи слідує, що Головним управлінням ДПС у Київській області, на підставі направлень від 27.01.2021 № 303 та № 304, наказу від 19.01.2021 № 92-п у період з 27.01.2021 по 02.02.2021 було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 09.02.2021 № 1389/10-36-07-15/33679403 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Білоцерківбудінвест» (код за ЄДРПОУ 33679403), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість».

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року у декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено та в акті зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 2 586631,00 грн.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки.

Відповідно до листа відповідача від 11.03.2021 № 1309/12/10-36-07-14 «Про розгляд заперечення», контролюючий орган зазначив про обґрунтованість висновків акта перевірки, які залишив без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки від 09.02.2021 № 1389/10-36-07-15/33679403, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.03.2021 №00042820714 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 2586631,00 грн.

Не погоджуючись із правомірністю податкового повідомлення-рішення відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

З акта перевірки слідує, що в охопленому перевіркою звітному періоді позивачем оформлено взаємовідносини із ризикованими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у декларації від`ємного значення ПДВ, а саме з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будстарк Продакт» (далі - контрагент, ТОВ «Будстарк Продакт»).

Так, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) декларації встановлено її завищення на 2586631 грн, що призвело до завищення на цю суму показника рядка 19 декларації, оскільки було завищено на 784989 грн. показник у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» (колонка Б) декларації за листопад 2020 року внаслідок врахування всупереч підпункту «а» пункту 198.1 статті 198, абзацам 1-3 пункту 198.2, абзацам 1-2 пункту 198.3 і абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Кодексу при його визначенні нереальних операцій з придбання у ТОВ «Будстарк Продакт» (код ЄДРПОУ 43088654) будівельних робіт по об`єкту будівництва багатоповерхового будинку в м. Біла Церква на суму ПДВ 784989 грн. Крім того, було завищено на 1801642 грн показник у рядку 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» (колонка Б) декларації за листопад 2020. Цьому передувало врахування суми 2443346 грн всупереч підпункту «а» пункту 198.1 статті 198, абзацам 1-3 пункту 198.2, абзацам 1-2 пункту 198.3 і абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Кодексу у показниках рядків 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» та 17 «Усього податкового кредиту» (колонка Б) податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року на суму ПДВ 611509 грн, серпень 2020 року на суму ПДВ 305713 грн, вересень 2020 року на суму 926854 грн, жовтень 2020 року на суму 599270 грн нереальних операцій з придбання у ТОВ «Будстарк Продакт» (код ЄДРПОУ 43088654) будівельних робіт по об`єкту будівництва багатоповерхового будинку в м. Біла Церква, що призвело до завищення показників рядка 19 та 21 на суму 1801642 грн декларації з ПДВ за листопад 2020 року.

Перевірку відображеного показника за листопад 2020 року було здійснено на підставі таких документів: договорів будівельного підряду, договорів поставки, зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локальних кошторисів, ліцензії ДАБІ України, актів надання послуг, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», оборотно-сальдової відомості по рахунку 20 «Виробничі запаси», 10 «Основні засоби», 23 «Виробництво», товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі ТМЦ, наказу про облікову політику підприємства, оборотно-сальдової відомості по рахунку 644 «Податковий кредит», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», банківських виписок, платіжних доручень, видаткових накладних, Єдиного реєстру податкових накладних, баз даних ДПС, декларації з ПДВ.

Перевіркою встановлено, що між ПП «Білоцерківбудінвест» та ТОВ «Будстарк Продакт» (далі також контрагент) було укладено договір будівельного підряду № 11/10/19 від 11.10.2019, договір підряду № БЦ-2019 від 14.11.2019.

Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Будстарк Продакт» не могло виконати роботи, що були предметом договору з огляду на відсутність матеріально-технічної бази, основних засобів, трудових ресурсів, а також через відсутність залучення субпідрядних організацій.

Судом установлено, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстарк Продакт» зареєстроване в якості юридичної особи 03.07.2019 (номер запису: 10701020000083226) за адресою: 08160, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Валовня Карпа, буд. 12, офіс 4, що підтверджується наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 43088654 станом на час прийняття рішення.

Видами діяльності контрагента позивача є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.10 Організація будівництва будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

16 серпня 2012 року рішенням Білоцерківської міської ради № 661-28-VI «Про передачу земельних ділянок в оренду» передано позивачу під будівництво житлового комплексу в місті Біла Церква по вул. Леваневського в районі житлового будинку 47/1, земельну ділянку загальною площею 0,7807 га, терміном на 5 років.

20 вересня 2012 року між Білоцерківською міською радою та позивачем було укладено договір оренди землі № 86 з кадастровим номером: 3210300000:07:002:0018. Цього ж дня позивачем отримано у користування зазначену земельну ділянку на підставі відповідного акту приймання-передачі.

06 жовтня 2017 року між Білоцерківською міською радою та позивачем було укладено додаткову угоду № 26 до договору оренди землі № 86 з кадастровим номером: 3210300000:07:002:0018, яким поновлено оренду до 23.11.2022.

Право користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3210300000:07:002:0018 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.10.2017 за № 22848717.

З матеріалів справи слідує, що 11.10.2019 між позивачем (замовник) та ТОВ «Будстарк Продакт» (підрядник) укладено договір будівельного підряду № 11/10/19 щодо виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва - багатоквартирного житлового комплексу, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1, вид будівництва - нове будівництво строком на 1 місяць.

Крім того, 14.11.2019 між позивачем (замовник) та ТОВ «Будстарк Продакт» (підрядник) укладено договір підряду № БЦ-2019 щодо виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва - багатоквартирного житлового комплексу, об`єктів соцкультпобуту з улаштуванням майданчика для відпочинку мешканців житлової групи по АДРЕСА_1 вид будівництва - нове будівництво. Загальний строк виконання будівельних робіт складає 24 місяці.

Судом установлено, що ТОВ «Будстарк Продакт» здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів на підставі Ліцензії № 44-Л від 07.08.2019, виданої Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Таким чином ТОВ «Будстарк Продакт» є генпідрядником будівництва багатоповерхового житлового комплексу, об`єктів соцкультпобуту з улаштуванням майданчика для відпочинку мешканців житлової групи за адресою: АДРЕСА_1 (3-й мікрорайон житлового масиву «РОТОК»), комплекс має назву ЖК «МРІЯ».

21 листопада 2019 року до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради подано заяву про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт про зміну генерального підрядника з ТОВ «Львівбуд-Кепітел» на ТОВ «Будстарк Продакт».

За наявними в матеріалах справи письмовими доказами, 14.09.2018 між позивачем та ПП «Білоцерківагропроект» було укладено договір № 0087-08/1-АН на проведення робіт по авторському нагляду.

01 квітня 2019 року між позивачем та ФОП - інженером технічного нагляду ОСОБА_1 укладено договір № 9 про надання послуг із технічного нагляду.

На підтвердження виконання ТОВ «Будстарк Продакт» будівельних робіт за вказаними договорами підряду, були складені акти приймання виконаних будівельних робіт, які також були предметом дослідження в ході перевірки позивача та зміст яких відображений в акті перевірки (ст. 9-12, 18-19 акта перевірки), а саме: акти № 1, № 2, № 3, № 4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року, згідно з якими за жовтень 2019 року витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт (люд.-год.) складають 44980,58 люд.-год., дата підписання 31.10.2019; акти № 5 від 30.11.2019, № 6 від 31.12.2019, № 7 від 31.12.2019, № 8 від 31.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року; акти № 3 від 31.07.2020 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року, № 2 від 06.07.2020 за липень 2020 року, № 4 від 03.08.2020 за серпень 2020 року, № 5 від 03.08.2020 за серпень 2020 року, № 6 від 03.08.2020 за серпень 2020 року, № 7 від 01.09.2020 за вересень 2020 року, № 8 від 04.09.2020 за вересень 2020 року, № 9 від 04.09.2020 за вересень 2020 року, № 10 від 16.09.2020 за вересень 2020 року, № 11 від 18.09.2020 за вересень 2020 року, № 12 від 16.10.2020 за жовтень 2020 року, № 13 від 16.10.2020 за жовтень 2020 року, № 14 від 16.10.2020 за жовтень 2020 року, № 20 від 09.11.2020 за листопад 2020 року, № 25 від 16.11.2020 за листопад 2020 року, № 26 від 16.11.2020 за листопад 2020 року, № 27 від 16.11.2020 за листопад 2020 року, № 28 від 16.11.2020 за листопад 2020 року, № 29 від 17.11.2020 за листопад 2020 року, № 30 від 18.11.2020 за листопад 2020 року та № 31 від 19.11.2020 за листопад 2020 року (а.с. 16-250 Том ІV, а.с. 1-250 Том V, а.с. 1-43 Том VІ).

За фактом складення зазначених актів ТОВ «Будстарк Продакт» склав та зареєстрував у ЄРПН податкові накладні (далі - ПН), копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: ПН № 1 від 11.10.2019, ПН № 1 від 06.07.2020, ПН № 2 від 31.07.2020, ПН № 1 від 03.08.2020, ПН № 2 від 03.08.2020, ПН № 3 від 03.08.2020, ПН № 1 від 01.09.2020, ПН № 2 від 04.09.2020, ПН № 3 від 07.09.2020, ПН № 4 від 16.09.2020, ПН № 2 від 16.10.2020, ПН № 1 від 16.10.2020 (а.с. 238-250, Том І), а також ПН № 3 від 16.10.2020, ПН № 5 від 09.11.2020, ПН № 10 від 09.11.2020, ПН № 14 від 16.11.2020, ПН № 13 від 16.11.2020, ПН № 12 від 16.11.2020, ПН № 11 від 16.11.2020, ПН № 16 від 18.11.2020, ПН № 17 від 19.11.2020, ПН № 15 від 17.11.2020 (а.с. 1-11, Том ІІ).

Оплата за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 2075389,82 грн, які були досліджені контролюючим органом під час перевірки позивача, а саме: № 1100 від 14.09.2020 на суму 550000, 00 грн; № 1095 від 02.09.2020 на суму 600000, 00 грн; № 195 від 02.09.2020 на суму 150000, 00 грн; № 205 від 21.09.2020 на суму 100000, 00 грн; № 209 від 23.09.2020 на суму 100000, 00 грн та № 257 від 20.11.2020 на суму 100000, 00 грн. Призначення платежу за вказаними платіжними дорученнями «За будівельно-монтажні роботи згідно договору № БЦ-2019 від 14.11.2019».

Зазначені господарські операції відображені позивачем у податковій звітності з ПДВ, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій з ПДВ (а.с. 92-158 Том VІ).

04 березня 2021 року було затверджено Акт готовності об`єкта до експлуатації за підписами замовника, генерального проєктувальника, генерального підрядника, головного архітектора та інженера з технічного нагляду.

16 квітня 2021 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради видано Сертифікат Серії КС № 122210402475 відповідності закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Подальше використання позивачем зазначених послуг підтверджено наявними в матеріалах справи копіями договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири у об`єкті «Багатофункціональний комплекс «Будівництво багатоповерховому житловому комплексі, об`єктів соцкультпобуту з улаштуванням майданчика для відпочинку мешканців житлової групи по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_3 кадастровий номер: 3210300000:07:002:0018; цільове призначення: 02.07 для іншої житлової забудови під будівництво багатоповерхового житлового комплексу»», зокрема за договорами: № 070421-076 від 07.04.2021; № 070421-075 від 07.04.2021; № 070421-074 від 07.04.2021.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2019 між ТОВ «Будстарк Продакт» (генпідрядник), ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 (субпідрядники) укладено договори субпідряду. Пунктами 1.1 договорів обумовлено, що субпідрядник зобов`язується відповідно до умов договору здійснити за окремими завданнями генпідрядника будівель роботи у житловому комплексі по АДРЕСА_1 , а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

Як убачається з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 2209407051 ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.10.2019 (номер запису 26420000000009133), видами діяльності якого є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.21 Електромонтажні роботи; 41.10 Організація будівництва будівель; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику.

ОСОБА_2 з 16.10.2019 є фізичною особою-підприємцем, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено відповідний запис 21210000000018760. Видами діяльності ФОП ОСОБА_2 є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 43.31 Штукатурні роботи; 41.10 Організація будівництва будівель; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.91 Покрівельні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику.

Відповідно до актів виконаних робіт, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 було виконано такі роботи: цегляна кладка стін, перегородок з газоблоку, перекриття, бетонування балконів і монолітних ділянок, підмурівок, монтаж сходових маршів і площадок, бетонування вхідної групи, підготовчих робіт по встановленню опалубки під балкони тощо.

Так, позивачем було надано докази оплати на користь ТОВ «Будстарк Продакт» наданих послуг з боку ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , а саме: копії платіжних доручень: № 170 від 03.01.2020 на суму 89208, 00 грн, призначення платежу: згідно договору субпідряду від 04.10.2019 № 04.10/1; № 67 від 13.11.2019 на суму 136267, 00 грн, призначення платежу: згідно договору субпідряду на будівельно-монтажні роботи; № 139 від 20.12.2019 на суму 115392, 67 грн, призначення платежу: згідно договору субпідряду від 04.10.2019 №04.10/1; № 106 від 06.12.2019 на суму 67718, 36 грн, призначення платежу: згідно договору субпідряду від 04.10.2019 № 04.10/1; № 46 від 30.10.2019 на суму 95460, 75 грн, згідно договору субпідряду на будівельно-монтажні роботи; № 78 від 22.11.2019 на суму 130424, 50 грн, призначення платежу: згідно договору субпідряду від 04.10.2019 № 04.10/1; № 26 від 14.02.2020 на суму 27385, 00 грн, призначення платежу: оплата згідно рахунку № 1 від 13.02.2020; № 45 від 06.03.2020 на суму 85161, 78 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 56 від 16.03.2020 на суму 109359, 45 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору №26.09/1 від 04.10.2019; № 102 від 01.04.2020 на суму 140145, 76 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 136 від 06.04.2020 на суму 39000, 00 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 210 від 15.05.2020 на суму 66 215, 70 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 251 від 29.05.2020 на суму 174 672, 45 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 285 від 12.06.2020 на суму 179 185, 95 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 44 від 25.10.2020 на суму 56 857, 00 грн, призначення платежу: оплата згідно договору субпідряду № 26.09/1; № 298 від 22.06.2020 на суму 39000, 00 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 304 від 26.06.2020 на суму 137 178, 54 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 327 від 10.07.2020 на суму 164 583, 45 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 360 від 24.07.2020 на суму 39000, 00 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 369 від 29.07.2020 на суму 137 088, 27 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 391 від 11.08.2020 на суму 119 092, 68 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 427 від 31.08.2020 на суму 106 736, 31 грн., призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 456 від 07.09.2020 на суму 49 637, 88 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 547 від 02.10.2020 на суму 22 779, 90 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 575 від 09.10.2020 на суму 89 310, 91 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019; № 66 від 12.11.2019 на суму 72 546, 43 грн, призначення платежу: згідно договору субпідряду на будівельно-монтажні роботи; №77 від 22.11.2019 на суму 57 779, 10 грн, призначення платежу: за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 26.09/1 від 04.10.2019.

Рух коштів по рахункам контрагента позивача підтверджений оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за жовтень 2019 - листопад 2021 років.

З наявної податкової звітності, а саме податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року, до відшкодування позивачем заявлено 2637606 грн. Відповідно до даних ДПС та отриманого витягу щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН з системи електронного адміністрування ПДВ № 184215 від 18.12.2020 сума до відшкодування складає 4567201 грн.

У матеріалах справи наявний висновок від 06.07.2021 № 3133 економічної експертизи, проведеної ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» на замовлення позивача.

Так, на вирішення економічної експертизи були поставлені такі питання: чи обґрунтовані документально та нормативно визначені та задекларовані позивачем в липні-листопада 2020 року за фінансово-господарськими операціями підприємства з ТОВ «Будстарк Продакт»? Чи підтверджують документально висновки, викладені в акті перевірки відповідача № 1389/10-36-07-15/33679403 від 09.02.2021, щодо завищення позивачем в жовтні 2020 року від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 2586631 грн?

Експерт обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, про що свідчить її власноручний підпис.

Висновки експертизи зводились до того, що викладені в акті перевірки відповідача висновки щодо завищення позивачем в жовтні 2020 року від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 2586631 грн., документально та нормативно не підтверджені. Крім того, згідно наявних документів, в результаті проведеного дослідження встановлено, що визначені та задекларовані позивачем витрати в липні-листопаді 2020 року за фінансово-господарськими операціями підприємства з контрагентом, відповідно до умов договору підряду № БЦ-2019 від 14.11.2019, підтверджуються наданими на дослідження первинними документами та обліковими регістрами.

Оскільки фактично експертне дослідження зводилось до надання відповідей на питання не економічного, а правового характеру в контексті правомірності (протиправності) дій податкового органу під час проведення перевірки, а не фінансово-господарських взаємовідносин позивача та його контрагента, суд відхилив вказаний висновок експерта як доказ.

Допитана в судовому засіданні 05.10.2021 експерт Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа» Величко Н.О. пояснила, що об`єктом дослідження був акт перевірки від 09.02.2021 № 1389/10-36-07-15/33679403, натомість питання щодо достатніх матеріальних ресурсів для виконання будівельних робіт контрагентом позивача не було предметом дослідження.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справ не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №820/6475/16, від 21.02.2020 у справі №826/17443/15, від 14.02.2020 у справі №804/249/16, від 16.06.2020 у справі №400/987/19, від 02.12.2021 у справі №400/3580/19, від 02.02.2021 у справі №826/13307/17 у подібних правовідносинах.

Скаржник вказує на неправильне застосування апеляційним судом п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України. Скаржник вказує на відсутність реального характеру здійснених господарських операцій і підтвердження їх належними первинними документами. Контролюючий орган вказує на те, що позивачем не надано жодних документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Будстарк Продакт» та ТОВ «Компанія Благо-Інвест», ТОВ «Сістемс Статус», ТОВ «Бранер», враховуючи факт того, що саме підприємства залучались як субпідрядники до виконання будівельних робіт в деяких періодах за даними ЄРПН. Скаржник наголошує на тому, що вищевказані контрагенти позивача не мають будівельних ліцензій та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Також посилається на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Позивачем до Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, сформовані у справах, що не є подібними до цієї справи. Зазначає, що спірні операції мали реальний характер, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Вважає, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позивачем до Суду подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі, яке обґрунтовано фактичною відсутністю підстав для касаційного оскарження судових рішень, адже висновки Верховного Суду, на обставини неврахування яких посилається скаржник, зроблені у справах, що не є подібними до цієї. Також зауважує, що вимоги касаційної скарги, як то ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, виключають обставини можливості касаційного оскарження, передбаченого п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Верховний Суд ухвалою від 28.11.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №820/6475/16, від 21.02.2020 у справі №826/17443/15, від 14.02.2020 у справі №804/249/16, від 16.06.2020 у справі №400/987/19, від 02.12.2021 у справі №400/3580/19, від 02.02.2021 у справі №826/13307/17 у подібних правовідносинах.

Проте Суд звертає увагу на те, що скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Суд зауважує, що у цих постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених відповідачем рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. При цьому у наведених контролюючим органом постановах Верховного Суду, зокрема наголошувалось про необхідність дослідження сукупності обставин справи та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій у конкретному спірному випадку.

Таким чином, наведені скаржником судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, встановлених судами, тому посилання на те, що рішення у цій справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди установили, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання будівельних робіт ТОВ «Будстарк Продакт» в якості генерального підрядника на Об`єкті (3-й мікрорайон житлового масиву «РОТОК») м. Біла Церква, Київської області, комплекс ЖК «МРІЯ») до моменту повідомлення ПП «Білоцерківбудінвест» в адресу відповідного органу державного архітектурно будівельного контролю про зміну генерального підрядника. При цьому, суди звернули увагу на те, що ТОВ «Будстарк Продакт» здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів на підставі Ліцензії № 44-Л від 07.08.2019, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Отже, суди дійшли правильного висновку про підтвердження повної відповідності виробничо-технічної бази товариства, складу його працівників для виконання робіт 1.00.00 Будівельні та монтажні роботи загального призначення; 2.00.00 Будівництво об`єктів інженерної інфраструктури. А тому позивач, встановлюючи господарські відносини з ТОВ «Будстарк Продакт», мав усі законні підстави вважати належною правосуб`єктність останнього для виконання укладених договорів з будівництва будинків, що також свідчить про дотримання позивачем принципу належної обачності при виборі контрагента.

Судами правильно ураховано, що на підтвердження виконання ТОВ «Будстарк Продакт» будівельних робіт за договорами на проведення робіт по авторському нагляду та про надання послуг із технічного нагляду були складені акти приймання виконаних будівельних робіт. За фактом складення зазначених актів ТОВ «Будстарк Продакт» склав та зареєстрував у ЄРПН податкові накладні. На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано платіжні доручення на загальну суму 2075389,82 грн, які були досліджені контролюючим органом під час перевірки позивача. Зазначені господарські операції відображені позивачем у податковій звітності з ПДВ, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій з ПДВ.

Щодо доводів контролюючого органу про фіктивність договорів з ФОП, суди урахували, що позивачем було надано докази оплати на користь ТОВ «Будстарк Продакт» наданих послуг з боку ФОП, а саме копії платіжних доручень. Рух коштів по рахункам контрагента позивача підтверджений оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за жовтень 2019 - листопад 2021 років. Укладені договори між контрагентом позивача з вказаними ФОП недійсними не визнавались, що не заперечується відповідачем. З огляду на викладене суди дійшли правильних висновків про те, що доводи контролюючого органу про фіктивність таких угод є необґрунтованими та не можуть свідчити про нереальність господарської операції з надання відповідних послуг. Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази про обсяги виконаних робіт вказаними особами а також оплати таких робіт, суди дійшли обґрунтованого висновку, що вказані докази підтверджують дійсний намір укладення вищевказаних правочинів.

Стосовно доводів скаржника про відсутність трудових ресурсів у контрагента позивача, то суди правильно взяли до уваги, що зазначена інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку. Разом з тим, такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, відсутність працівників тощо не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що взаємовідносини позивача та його контрагента у спірному періоді підтверджені належним чином оформленими первинними господарськими документами, які досліджені судом та в установленому законом порядку не визнані недійсними. Крім того, суди установили, що позивач, використовує результати господарської діяльності з метою отримання прибутку, що жодним чином не спростовано відповідачем.

З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено.

Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачені пунктом 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження.

Також колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження, посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм. Колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив зібрані у справі докази в контексті спірних правовідносин та надав їм належну правову оцінку.

Суд також зауважує, що посилання скаржника на наявність визначених статтею 353 КАС України підстав передбачають скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Водночас скаржник в поданій ним касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на наведені вище обставини, Суд вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання позивача про закриття касаційного провадження у справі, оскільки доводи касаційної скарги були перевірені судом касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку по суті, та за результатом такого перегляду Суд не знайшов їх підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко