Рішення

від 09.02.2023 по справі 378/615/22

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/615/22

Провадження № 2/378/10/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа Селянське фермерське господарство «Фламінго», про скасуваня державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До суду 14.11.2022 надійшов вказаний позов з посиланням на те, ОСОБА_2 , являючись головою СФГ «Фламінго», з метою злочинного умислу, спрямованого на підроблення заяв про вступ до членів СФГ «Фламінго», ОСОБА_2 26.02.2003 підробив підпис від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . В послідуючому на підставі вказаних заяв державний реєстратор Т.М. Зіненко внесла зміни № 1 до статуту СФГ «Фламінго», включивши у його склад вказаних чотирьох осіб. Окрім цього, ОСОБА_2 підробив підпис ОСОБА_1 у колективній заяві про згоду на виділення їй земельної частки (паю) площею згідно проекту поділу земель СФГ. Надалі розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації № 522 від 15.11.2005 було затверджено технічну документацію із складання проекту приватизації земельних ділянок в розмірі земельних часток (паїв) з оформленням державних актів на право власності на земельні ділянки членам СФГ «Фламінго» та членам вказаного господарства у приватну власність безоплатно передано земельну ділянку, та видано державний акт серія ЯГ №184981 на право власності на землю за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_1 загальною площею - 2,8981 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224282400:01:009:0006.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/2183/21 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито. Вказане рішення набрало законної сили та не оскаржуваюсь.

В той же час, 01.03.2016 від імені ОСОБА_1 та СФГ «Фламінго» в особі Мерзлюка М.Г. укладеного договір б/н оренди земельної ділянки загальною площею 2,8981 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224282400:01:009:0006 строком на 49 років, про ще внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У подальшому кадастровий номер земельної ділянки 3224282400:01:009:0006 змінений на 3224282400:02:005:0094 у зв`язку із зміною номеру зони, кварталу та номеру земельної ділянки в індексно-кадастровій карті, про що державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації Король Ю.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32560188 від 25.11.2016. На даний час ОСОБА_1 залишається власником вищевказаної земельної ділянки, а вказана земельна ділянка продовжує перебувати в оренді СФГ «Фламінго».

Вищевказане розпорядження Ставищенської РДА № 522 від 15.11.2005 з урахуванням викладених обставин прийнято всупереч вимогам ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство», ст. ст. 32, 118 ЗК України, тому отримана у приватну власність земельна ділянка підлягає поверненню належному власнику.

ОСОБА_6 входить доскладу Ставищенськоїселищної громадиБілоцерківського району.Право власностіна спірнуземельну ділянкуналежить державів особіСтавищенської селищноїради Білоцерківського району Київської області, а тому оспорювану земельну ділянку слід витребувати на користь останньої з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Позивач як уповноважений суб`єкт владних повноважень, за наявності факту порушення інтересів держави, не звертався до суду за їх захистом.

Листом від 12.08.2022 № 56-5417вих-22 Обухівська окружна прокуратура звернулася до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області із вимогою про необхідність вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, на що вказана селищна рада листом 06/1 185 від 17.08.2022 повідомила, що нею не вживаються заходи цивільно-правового характеру у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для обґрунтування позовної заяви, та просила прокуратуру вжити заході реагування з метою повернення земельної ділянки у власність громади.

Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладій Є. просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32560188 від 25.11.2016 стосовно права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282400:02:005:0094 площею 2,8981 га,

- витребувати на користь держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області земельну ділянку площею 2,8981 га з кадастровим номером 3224282400:02:005:0094 з незаконного володіння ОСОБА_1 ,

- стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Ухвалою суду від 28.11. 2022 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні (а. с. 58 - 59).

Ухвалою суду від 19.01.2023 закрито підготовче провадження по даній справі, призначено справу до розгляду (а. с. 93).

В судове засідання прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області не прибув, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, зазначивши, що позов підтримує (а. с. 105).

В судове засідання представник позивача Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області не прибув, до суду представник вказаної ради Цимбалюк А. Ю. подав заяву, в якій позов просить задовольнити, справу просить розглядати без участі представника Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а. с. 106).

В судове засідання представник третьої особи СФГ Фламінго» не прибув, до суду голова СФГ «Фламінго» Мерзлюк Г. М. подав заяву, в якій проти задоволення позову не заперечив, справу просить розглядати без його участі (а. с. 103).

Відповідачка в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом направлення судової повістки поштовим зв`язком за зареєстрованим місцем проживання (а. с. 56, 102) та розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України (а. с. 98), відзив на позов не надсилала.

Суд, розглянувши матеріали справи,дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.11.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачкою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства площею 2,898 га з кадастровим номером 3224282400:02:005:0094, що розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЯГ184981, виданий 06.07.2006 Ставищенським районним відділом земельних ресурсів (а. 41 -42).

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/2183/21 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито. Вказана ухвала набрала законної сили 09.02.2022 (а. с. 81 - 82).

Відповідно до вказаної ухвали Обухівського районного суду встановлено наступне. ОСОБА_2 , являючись головою СФГ «Фламінго» 26.02.2003 підробив підпис від ряду осіб, в т. ч. від імені ОСОБА_1 . В послідуючому на підставі вказаних заяв державний реєстратор Т.М. Зіненко внесла зміни № 1 до статуту СФГ «Фламінго», включивши у його склад вказаних осіб, ву т. ч. ОСОБА_1 .. Окрім цього, ОСОБА_2 підробив підпис ОСОБА_1 у колективній заяві про згоду на виділення їй земельної частки (паю) площею згідно проекту поділу земель СФГ. Надалі розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації № 522 від 15.11.2005 було затверджено технічну документацію із складання проекту приватизації земельних ділянок в розмірі земельних часток (паїв) з оформленням державних актів на право власності на земельні ділянки членам СФГ «Фламінго» та членам вказаного господарства , в т. ч. ОСОБА_1 у приватну власність безоплатно передано земельну ділянку, та видано ОСОБА_1 державний акт серії ЯГ №184981 на право власності на землю за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області загальною площею - 2,8981 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224282400:01:009:0006 (а. с. 81 зв.).

Вказаний державний акт ЯГ №184981 на право власності на землю виданий відповідачці ОСОБА_1 Ставищенським районним відділом земельних ресурсів 6 липня 2006 року на підставі вищевказаного розпорядження Ставищенської райдержадміністрації № 522 від 15.11.2005 (а. с. 104).

01.03.2016 від імені ОСОБА_1 та СФГ «Фламінго» в особі ОСОБА_7 укладено договір б/н оренди земельної ділянки загальною площею 2,8981 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224282400:01:009:0006 строком на 49 років, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.03.2016 (а. с. 26 28, 31 32, 41 - 42).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав (а. с. 41 - 42) та довідки державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Ставищенському районі Стороженко С. А. від 04.11.2016 № 159 (а. с. 29) встановлено, що згідно відомостей внесених до Державного земельного Кадастру вищевказаній земельній ділянці з кадастровим номером 3224282400:01:009:0006 присвоєно кадастровий номер 3224282400:02:005:0094 у зв`язку із зміною номеру зони, кварталу та номеру земельної ділянки в індексно-кадастровій карті .

25.11.2016 року державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації Кумою Ю.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32560188 щодо права власності ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку, кадастровий номер 3224282400:02:005:0094 площею 2,898 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, номер запису про право власності 17642749 (а. с. 41 - 42).

Згідно загальнодоступних відомостей інтернет Порталу відкритих даних - Довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в України ( головної сторінки Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) станом на 01.01.2022 нормативна грошова оцінка 1 га земель категорії «рілля» по Київській області становить 26 531,00 грн. (а. с. 30, 83). Відповідно, вартість вказаної земельної ділянки загальною площею 0,7830 га складає 76 889,49 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ч .2ст.2 ЦК Україниодним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до ст.ст.167,170 ЦК Українинабуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістом частини другоїстатті 4ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно частин 3, 4статті 56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя згідно п. 3 ч. 2ст.129 Конституції України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано устатті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема відповідно до ч. 3ст. 23 вказаного Законупрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертаючись до суду з позовною заявою, послався настаттю 23 Закону України "Про прокуратуру",Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99. В обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що станом на час подання прокурором позову, Ставищенською селищною радою самостійно не заявлено такого позову, а отже допущено бездіяльність органом, уповноваженим на виконання функцій у спірних правовідносинах, що виражається у не здійсненні належним чином контролю за додержанням земельного законодавства на відповідній території та отримання плати за використання земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Так, листом від 12.08.2022 № 56-5417вих-22 Обухівська окружна прокуратура звернулася до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області із вимогою про необхідність вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства (а. с. 33 37), на що вказана селищна рада листом 06/1 185 від 17.08.2022 повідомила, що нею не вживаються заходи цивільно-правового характеру у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для обґрунтування позовної заяви, та просила прокуратуру вжити заході реагування з метою повернення земельної ділянки у власність громади (а. с. 38).

Також на виконання вимог ч. 4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"Обухівською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Ставищенську селищну раду про звернення із позовною заявою до суду в інтересах держави в особі зазначеного органу (а. с. 39).

З огляду на зазначене, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, суд дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, дотримався порядку передбаченогостаттею 23Закону України"Пропрокуратуру" представництва інтересів держави у суді, обґрунтував та довів бездіяльність компетентного органу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту можуть бути в тому числі визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно зі ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного та встановлених вищевказаною ухвалою Обухівського районного суду обставин суд приходить до висновку, що вищевказана земельна ділянка загальною площею 2,8981 га незаконно передана у власність ОСОБА_1 на підставі вищевказаного розпорядження Ставищенської РДА № 522 від 15.11.2005 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам фермерського господарства «Фламінго» на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району» (а. с. 22 23), у зв`язку з чим вказане розпорядження в цій частині є незаконним.

Оскільки зазначене розпорядження у вказаній частині суперечить вимогам закону, - отримана відповідачкою ОСОБА_1 у приватну власність земельна ділянка підлягає поверненню належному власнику.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до вимог ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 24 Перехідних положень (доповненим згідно із Законом№ 1423-IX від 28.04.2021) Земельного кодексу України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України (у чинній редакції) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

ОСОБА_6 на даний час входить до складу Ставищенської селищної громади Білоцерківського району, яка утворена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» від 12.06.2020 № 715-р.

З огляду на вищевикладене, вбачається очевидний факт порушення інтересів держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, як законного власника та розпорядника земель сільськогосподарського призначення в межах територіальної громади.

Як зазначено вище, право власності на спірну земельну ділянку належить державі в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, а тому оспорювану земельну ділянку слід витребувати на користь вказаної селищної ради з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Стосовно правовстановлюючого документа набувача на земельну ділянку, слід зазначити наступне.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку.

Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 вказала, що визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку державі та для її витребування. А тому суди мають відмовити у задоволенні такої позовної вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі 488/5027/14-ц.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі звертає увагу, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Також, у випадку позбавлення права користування та розпоряджання своїм майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю викладений у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, а також у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 та від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц.

Водночас, відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають із дня такої реєстрації.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Однак згідноіз ЗакономУкраїни «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодопротидії рейдерству»,який набравчинності з26.07.2022,ст.26Закону України№ 1952-IV викладено у новій редакції.

Так, відповідно до абзаців 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 26.07.2022) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 26.07.2022 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952-IV.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19..

Таким чином, рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за особами, які протиправно їх набули, не відповідає вимогам закону, може бути перешкодою у реалізації дійсними власниками речових прав на зазначені об`єкти.

Також згідноправового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в п. 72 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16, спірпро скасуваннярішення щододержавної реєстраціїречового правана нерухомемайно требарозглядати якспір,пов`язанийіз порушеннямцивільних правпозивача нанерухоме майноіншою особою,за якоюзареєстроване речовеправо наце майно.Належним відповідачему такійсправі єособа,право намайно якоїоспорюється тащодо якоїздійснено аналогічнийзапис уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно (аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (п. 36), від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18 (п. 25), від 21.08.2019 у справі № 805/2857/17-а, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (п. 24), від 26.02.2020 у справі № 287/167/18-ц (п. 52).

На даний час спірна земельна ділянка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрована за відповідачем - ОСОБА_1 , яка протиправно її набула, як наслідок Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області позбавлена можливості користуватись і розпоряджатись спірною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

За вказаних обставин позов прокурора підлягає задоволенню, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку слід скасувати, земельну ділянку з кадастровим номером 3224282400:02:005:0094 слід витребувати з незаконного володіння відповідачки.

Відповідно дост.141ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню витрати, понесені прокурором по оплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 4962 грн..

Керуючись ст. ст. 2 ч. 2, 16, 21 ч. 1, 321, 334, 373, 387, 388 ч. 3, 393, 396 ЦК України, ст.19 Конституції України, ст. ст. 116, 122 ч. 1, 126 ч. 1, 153 ч. 1, 155, пунктом 24 Прикінцевих та Перехідних положень ЗК України, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. ст. 2 ч. 1, 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру, ст. ст. 4, 10, 12, 56, 81, 82 ч. 4, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації Кучми Юлії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32560188 від 25.11.2016 стосовно права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282400:02:005:0094 площею 2,898 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Витребувати на користь держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області земельну ділянку площею 2,898 га з кадастровим номером 3224282400:02:005:0094 з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Сягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Н. М. Марущак