Рішення

від 18.01.2023 по справі 524/5605/19

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/5605/19

Провадження №2/524/14/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Швець Д.С.,

за участі представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_3 про відшкодування збитків

УСТАНОВИВ:

01.08.2019 року Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , де просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі 128 911 грн 07 коп. та витрати, понесені на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 16.01.2015 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 набула у власність об`єкт незавершеного будівництва, приміщення офісу по АДРЕСА_1 . Відповідач не виконала вимоги законодавства та з дня набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва не оформила право користування земельною ділянкою комунальної форми власності. У період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року ОСОБА_3 користувалася земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувала, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту незавершеного будівництва, що призвело до неотримання Позивачем доходу від орендної плати за землю, який останній отримав би у разі оформлення Відповідачем згідно ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Розрахунок завданих позивачу збитків вчинений відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 16.08.2018 за №1805/0/212-18.

Ухвалою судді від 30.08.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалами суду від 06.11.2019 року, 23.12.2019 року здійснено виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

27.02.2020 року заочним рішенням суду позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

16.09.2020 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у справі.

Ухвалою суду від 25.09.2020 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

02.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 133-140).

09.11.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 146-149).

Ухвалою суду від 30.05.2022 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у цивільній № 440/598/22 за позовом ОСОБА_3 до Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та містах Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо застосування завищених коефіцієнтів у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:07:002:0262 по АДРЕСА_1 та скасування витягу з технічної документації.

Ухвалою суду від 14.09.2022 року провадження у справі поновлено.

07.12.2022 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Циганкова І.І. просила відмовити у задоволенні позову, свої заперечення виклала у відзиві та додаткових поясненнях, наголошувала на тому, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року у справі № 440/598/22 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі Відділу № 1 управління у Кременчуцькому районі щодо визнання дій протиправними в частині застосування завищених коефіцієнтів у витягу №1644 від 05.06.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 по АДРЕСА_1 , площею 923 кв.м., яке набрало чинності, визнано частково коефіцієнти недійсними. Тому такий витяг не можу бути підставою для нарахування збитків.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Кременчуцькій міській раді Полтавської області стало відомо, що ОСОБА_3 16.01.2015 року на підставі договору купівлі-продажу набула у власність об`єкт незавершеного будівництва, приміщення офісу по АДРЕСА_1 , площею 923 кв.м..

Однак, відповідачем не були виконані вимоги законодавства та з дня набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва не оформлено право користування земельною ділянкою комунальної форми власності.

Так, у період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року відповідач використовувала земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувала, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту незавершеного будівництва, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області здійснено розрахунок суми збитків, відповідно до якого за період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року вона становить 128 911 грн 07 коп.

Розрахунок здійснений на підставі витягу № 1644 від 05.06.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 по АДРЕСА_1 , площею 923 кв.м.

Листом-повідомленням від 28.11.2018 року за вих. № 01-50/72544 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області повідомлено відповідача про необхідність врегулювання питання укладення договору оренди землі.

Відповідач на лист-повідомлення ніяким чином не відреагувала.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно матеріалів справи відповідач у відповідний період була власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

Проте немає доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, відповідач користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене ОСОБА_3 , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року у справі № 440/598/22 за позовом ОСОБА_3 до відділу № 1 управління у Кременчуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, позовні вимоги задоволено частково та визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо внесення до витягу від 05.06.2020 року № 1644 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 відомостей про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15, зона пішохідної доступності до парку Миру - 1,085, зона прирейкова - 1. Рішення набрало чинності.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 923 кв.м в розмірі 2 407147 грн 08 коп. є невірною, оскільки Держгеокадастр під час її розрахунку помилково застосував коефіцієнти: зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15, зона пішохідної доступності до парку Миру - 1,085, зона прирейкова - 1, що вплинуло на кінцевий розрахунок суми НГО землі.

У відповідь на лист від 03.08.2022 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом № 18251/0/91-22 від 04.08.2022 року повідомили про неможливість видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:07:002:0262.

В свою чергу відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп): Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року N 213 (зі змінами). Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року N 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19 «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель» (абзац другий пункту 37 постанови).

Враховуючи висновки Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/598/22 щодо визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо внесення до витягу від 05.06.2020 року №1644 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:07:002:0262 відомостей про локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: зона пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2, зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15, зона пішохідної доступності до парку Миру - 1,085, зона прирейкова 1, та беручи до уваги лист № 18251/0/91-22 від 04.08.2022 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про неможливість видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:07:002:0262 за наслідками ухваленого рішення ПОАС по справі № 440/598/22, суд приходить до висновку, що наразі в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази розміру нормативної грошової оцінки землі, що в свою чергу унеможливлює нарахування суми заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відому у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 128 911 грн 07 коп. залишити без задоволення.

Сторони у справі:

Позивач: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: пл.. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 23.01.2023 року.

Суддя Ж.О. Кривич