Рішення

від 09.02.2023 по справі 548/56/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/56/23

Провадження № 2/548/172/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Листопад В.Л.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності спадкодавцю нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що він ОСОБА_1 , є сином, а відповідач ОСОБА_2 - дочкою ОСОБА_3 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .

Згідно заповіту, посвідченого 08 вересня 2009 року ОСОБА_4 , секретарем виконавчого комітету Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за №56, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка села Штомпелівка Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідала позивачу, синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_3 померла в с.Штомпелівка Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_3 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1661 га, кадастровий номер: 5324887701:01:001:0078, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення- будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 850318;

- земельну ділянку площею 0,1678 га, кадастровий номер: 5324887701:01:001:0077, що розташована в с. Штомпелівка Лубенського району ( колишній Хорольський район ) Полтавської області, цільове призначення- ведення особистого селянського господарства, що належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 850319.

Згідно виписки з погосподарської книги №1 Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області на 2011-2015 роки, виданої виконавчим комітетом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за Вих. №09-08/6 від 02.01.2023 року, слідує, що згідно запису по господарської книги №1 на 2011-2015 роки по селу Штомпелівка, особовий рахунок № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 , голова домогосподарства значиться: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент її смерті список членів сім`ї: син- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ..

16.01.2023 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання відповідач не з"явився, але подала заяву про розгляд справи за її відсутності .

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до ст. 1235 Цивільного кодексу України позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , який прийняв її спадщину за заповітом на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Частиною 1 статті 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно з ч. 1 ст. 1241 ЦК України сестра позивача ОСОБА_2 як непрацездатна особа, у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України набула право на обов`язкову частку спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що становить половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом, що складає : х = частки спадкового майна.

Отже, частка позивача у даному спадковому майні становить: 1- = частки спадкового майна, тому вартість частки позивача: 114 600, 00 х = 85 950, 00 грн., а відповідача- 114 600, 00 - 85 950, 00 = 28 650, 00 грн.

З повідомлення державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори Решта С.М. від 28 грудня 2022 року за №752/02-1 слідує, що 21.01.2022 року відкрито спадкову справу №12/2022 до майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійним місцем проживання якої було: АДРЕСА_1 .

Позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємцем, який прийняв спадщину на все спадкове майно за заповітом і набув право на спадкування часток спадкового майна. Окрім позивача спадщину прийняла спадкоємець першої черги за законом, дочка спадкодавця- ОСОБА_2 , інвалід другої групи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, що становить частку у спадковому майні.

У зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, позивачу роз`яснено державним нотаріусом Решта С.М., що для отримання цієї спадщини необхідно звернутись до суду з відповідною заявою.

Згідно довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 10.01.2022 року № 123/09-08 на час смерті спільно з померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та інші члени родини.

Відповідно Звіту про оцінку майна, виготовленого ТОВ « Альбатрос», вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 81 900 грн. та складається з: житлового будинку Літ. А-1, загальною площею 93,4 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м., прибудови а, прибудови а1, літньої кухні-сараю Літ.Б, підвалу Літ. Бп, вбиральні Літ.В, гаражу Літ Г, водопроводу № 1, каналізації № 2, газопроводу № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі №5, огорожі№6 .

З повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна від 02.01.2023 року ( інвентарна справа №01/2023 ) та технічного паспорта на будинок садибного типу, виготовленого 02.01.2023 року фізичною особою- підприємцем ОСОБА_7 , вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та складається з:: Літер А1, житловий будинок Літ. А1, загальною площею 93,4 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м., прибудови а, прибудови а1, літньої кухні-сараю Літ.Б, підвалу Літ. Бп, вбиральні Літ.В, гаражу Літ Г, водопроводу № 1, каналізації № 2, газопроводу № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі №5, огорожі№6 .

Самочинне будівництво відсутнє, переобладнання відсутні. Прибудова Літ. а та а1 є невід`ємною частиною житлового будинку літ. А1, будівлі перебувають у задовільному технічному стані та придатні до подальшої експлуатації.

Належність вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 доводиться Витягом з погосподарської книги №1 села Штомпелівка Лубенського ( колишнього Хорольського ) району Полтавської області за 2011-2015 роки.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 цієї статтті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса проживання : с. Штомпелівка Лубенського району Полтавської області) про встановлення факту належності спадкодавцю нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-задовольнити.

Встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 нерухомого майна:

- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 93,4 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м., прибудови а, прибудови а1, літньої кухні-сараю Літ.Б, підвалу Літ. Бп, вбиральні Літ.В, гаражу Літ Г, водопроводу № 1, каналізації № 2, газопроводу № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі №5, огорожі №6 ;

- земельної ділянки площею 0,1661 га, кадастровий номер: 5324887701:01:001:0078, що розташована в с.Штомпелівка Лубенського району ( колишнього Хорольського району) Полтавської області, цільове призначення- будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 850318;

- земельної ділянки площею 0,1678 га, кадастровий номер: 5324887701:01:001:0077, що розташована в с. Штомпелівка Лубенського району ( колишнього Хорольського району ) Полтавської області, цільове призначення- ведення особистого селянського господарства, що належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 850319.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_3 право власності на :

- частини нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 93,4 кв.м., житловою площею 47,0 кв.м., прибудови а, прибудови а1, літньої кухні-сараю Літ.Б, підвалу Літ. Бп, вбиральні Літ.В, гаражу Літ Г, водопроводу № 1, каналізації № 2, газопроводу № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі №5, огорожі№6 ;

- частини земельної ділянки площею 0,1661 га, кадастровий номер: 5324887701:01:001:0078, що розташована в с.Штомпелівка Лубенського району ( колишнього Хорольського району) Полтавської області, цільове призначення- будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 850318;

- частини земельної ділянки площею 0,1678 га, кадастровий номер: 5324887701:01:001:0077, що розташована в с. Штомпелівка Лубенського району ( колишнього Хорольського району ) Полтавської області, цільове призначення- ведення особистого селянського господарства, що належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 850319.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 09.02.2023 року.

Суддя : О.В. Коновод