Вирок

від 08.02.2023 по справі 549/28/23

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №549/28/23

Провадження №1-кп/549/12/23

ВИРОК

Іменем України

08 лютого 2023 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи угоду про визнання винуватості у кримінальному провадження №12023170580000034 від 17.01.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився та фактично проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта вища, непрацюючого, одруженого, військовозобов`язаний, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

установив:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 , приблизно 28.11.2022, з метою вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці без кадастрового номера, яка розташована поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером 5325182100:00:034:0062, в межах с.Нетратівка Пирятинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, діючи всупереч вимогам ст.ст.125, 126 ЗК України, які регламентують порядок набуття і реалізації права на землю, усвідомлюючи відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану у прибережній захисній смузі, а також у порушення ст.ст.60,61 ЗК України та ст.ст.87,88,89 ВК України, якими встановлено обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг водних об`єктів, самовільно здійснив розорювання власною сільськогосподарською технікою земельної ділянки загальною площею 1,1481 га, у тому числі земельної ділянки площею 0,0539 га, що знаходиться у прибережній захисній смузі річки Удай та відноситься до земель водного фонду.

Згідно з розрахунку проведеного Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки становить 528,62 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

08 лютого 2023 року між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України в обсязі пред`явленого обвинувачення.

Сторонами також узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.2 ст.197-1 КК України на підставі ст.69 КК України (враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, добровільне відшкодування завданого збитку) шляхом переходу до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Кримінального Кодексу за це кримінальне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

Заслухавши прокурора, яка вважала можливим затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, пояснення обвинуваченого, який підтвердив, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки затвердження угоди, яку уклав добровільно і згоден на призначення узгодженого виду покарання, захисника, який також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до нетяжкого злочину, отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, кваліфіковані правильно.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.

В силу ст.ст.66, 67КК України обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи наведене в сукупності, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки, компрометуючих даних щодо нього за місцем проживання суду не надано, під наглядом у лікаря психіатра-нарколога не перебуває, узгоджене сторонами покарання суд знаходить таким, що відповідає положенням ст.65 КК України, ступеню тяжкості вчиненого злочину, та буде необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчиненню ним нових злочинів.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08.02.2023 між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , як обвинуваченим у кримінальному провадженні №12023170580000034 від 17 січня 2023 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.69 КК України у видіштрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч.4ст.394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості вирок суду може бути скасованим за клопотанням прокурора.

Умисне невиконання угоди засудженим є підставою для його притягнення до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1