Ухвала

від 09.02.2023 по справі 335/1177/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1177/23 2-о/335/53/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м.Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Вознесенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2022 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Черкашина Івана Івановича, заінтересована особа - Вознесенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якій заявниця просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку, Азербайджан, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у м.Пологи Запорізької області.

Дослідивши матеріали заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, доходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Частина 1 ст.318ЦПК України встановлює вимоги до заяви, а саме, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2ст. 318 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність цієї заяви. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

У пункті 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 31.03.1995«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маєюридичне значення» роз`яснено, що у кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19) зазначено, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови)».

Так, судом встановлено, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

Статтею 6 ЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюактів цивільногостану» передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно доп.1ч.1ст.17 ЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюактів цивільногостану» державнареєстрація смертіпроводиться органомдержавної реєстраціїактів цивільногостану напідставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 підставами для проведення державної реєстрації смерті є один із документів:

а)лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);

б)фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);

в)лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації смерті є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт смерті.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Пологи Запорізької області громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявниця зазначила, що смерть мала місце на тимчасово окупованій території м.Пологи, Запорізької області, де не працюють державні органи України та відповідно неможливо зареєструвати факт смерті. Разом з цим, до заяви на підтвердження настання смерті ОСОБА_2 надано копію лікарського свідоцтва про смерть №310, виданого Комунальним підприємством «Пологовський центр первинної медико-санітарної допомоги» Пологівської міської ради 30.12.2022 року.

Згідно п. 14 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України (від 18.10.2000 № 52/5 із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Відповідно до частин 1-3статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014р. № 1207- VIІ, державні органи і органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта ЗаконамиУкраїни.Будь-якіоргани,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії таїх діяльністьвважаються незаконними,якщо ціоргани абостворені,обрані чипризначені упорядку,не передбаченомузаконом.Будь-якийакт (рішення,документ),виданий органамита/абоособами,передбаченими частиноюдругою цієїстатті,є недійснимі нестворює правовихнаслідків,крім документів,що підтверджуютьфакт народження,смерті,реєстрації (розірвання)шлюбу особина тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Рамоз цим, копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 №310 була видана 30.12.2022 року Комунальним підприємством «Пологовський центр первинної медико-санітарної допомоги» Пологівської міської ради, та має відтиск штампу «Україна Комунальне підприємство «Пологовський центр первинної медико-санітарної допомоги» Пологівської міської ради, код 38742343, тобто видана органом утвореним на підставі та у порядку встановленому законами України.

Так, до заяви про встановлення факту смерті додано копію лікарського свідоцтва про смерть №310, виданого Комунальним підприємством «Пологовський центр первинної медико-санітарної допомоги» Пологівської міської ради 30.12.2022 року, яка завірена адвокатом Черкашиним І.І. 07.02.2023 відміткою «згідно з оригіналом». Зазначена обставина свідчить про те, що адвокату Черкашину І.І. було надано оригінал вищезазначеного свідоцтва, тобто він наявний у заявника. Проте, що у заявника відсутній оригінал лікарського свідоцтва про смерть №310, виданого Комунальним підприємством «Пологовський центр первинної медико-санітарної допомоги» Пологівської міської ради 30.12.2022 року у заяві про встановлення факту смерті не зазначено.

Вказані обставини свідчать про те, що заявник має можливість здійснити державну реєстрацію смерті у будь-якому органі державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Разом з тим, заявницею не додано доказів про те, що вона зверталась до органів реєстрації актів цивільного стану в Україні з таким зверненням, але їй було відмовлено у реєстрації факту смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, а також те, що порядок державної реєстрації смерті фізичної особи віднесено до повноважень органів державної реєстрації актів цивільного стану, і заявником не використана можливість зареєструвати вказаний факт в уповноваженому органі, вказана заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, визначені п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 258, 260, 315, 317, 318, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Вознесенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 09.02.2023 року.

Суддя: А.Б. Алєксєєнко