Постанова

від 11.10.2007 по справі 33/41-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/41-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

11.10.07                                                                                                      Справа № 33/41-А

11 год. 50 хв.79014; м. Львів, вул. Личаківська, 128Зал судових засідань № 205

Господарський суд Львівської області, розглянувши у судовому засіданні справу :

за позовом:Державної екологічної інспекції в Львівській області (м. Львів)

до відповідача:Рихтицької сільської ради (с. Рихтичі)

про :стягнення 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп.

Суддя :                              Цікало А.І.При секретарі :               Мільчук І.Л.

Представники:

Від позивача:Борис Т.С. –представник (довіреність № 03-114 від 13.04.2007 р.)

Від відповідача:Андрейчик Ф.С. –голова Рихтицької сільської ради (посвідчення від 2006 р.)

Представникам сторін, присутнім у судовому процесі роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51, 127  Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору :  До господарського суду Львівської області Державною екологічною інспекцією в Львівській області (м. Львів) подано позов до Рихтицької сільської ради (с. Рихтичі) про стягнення 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 28.09.2007 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 11.10.2007 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.09.2007 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивач позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.09.2007 р. в повному обсязі не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача проти позову не заперечив.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали подані учасниками процесу, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Перевіркою проведеною державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області встановлено, що в урочищі „Під лісом” на території Рихтицької сільської ради, виявлено несанкціоноване складування твердих побутових відходів площею 510 кв. м., про що складено акт № 17 від 13.02.2007 р.

Розмір збитків, нанесених відповідачем, розраховано згідно „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленою забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” затвердженої Наказом Міністерства ОНПС № 171 від 27.10.1997 р. та зареєстрованою Міністерством юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725.

16.02.2007 р. позивач направив на адресу відповідача претензію про добровільне відшкодування збитків, яка останнім залишена без розгляду.

Відповідач проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, доказів відсутності чи погашення заборгованості не представив.

При ухваленні постанови суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 164 Земельного кодексу України, охорона земель включає захист земель від забруднення відходами.

Згідно ст. 189 Земельного кодексу України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими радами.   

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно п. 44 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. б ст. 21 Закону України „Про відходи”, органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про відходи”, забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель.

Відповідно до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Станом на день подання позовної заяви зазначені у вимогах про сплату боргу суми платником не сплачені.

Станом на день розгляду справи, відповідач не представив суду доказів сплати заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивач представив достатньо належних доказів щодо виникнення заборгованості, стягнення якої є предметом позову, а відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів відсутності заборгованості або її погашення у встановленому законом порядку не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Державної екологічної інспекції в Львівській області (м. Львів) до Рихтицької сільської ради (с. Рихтичі) про стягнення 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп. є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 96, 164, 189, 211 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 21, 33 Закону України „Про відходи”, ст.ст. 20, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107, 120, 122, 123, 124, 127, 130, 135,138, 139, 140, 143, 151, 152, 153, 154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Рихтицької сільської ради (82151, вул. Дрогобицька, 4, с. Рихтичі, Дрогобицький район, Львівська область; код ЄДРПОУ 04374967; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (79026, вул. Стрийська, 98, м. Львів; код ЄДРПОУ 25262988; р/р 33110331700143 в Дрогобицькому УДК у Львівській області, МФО 825014, код платежу 24062100)  – 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп.

3.          Виконавчий лист видати відповідно до ст. ст. 258, 259 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.               

Суддя                                                                                                                    Цікало А.І.