Ухвала

від 08.02.2023 по справі 904/5032/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

08.02.2023м. ДніпроСправа № 904/5032/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Сивоконь А.І.;

від відповідача: Черепко М.І.;

від третьої особи: Фелоненко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (м. Дніпро)

до Громадської організації "Спортивний клуб "Зевс ЕМС" (смт. Слобожанське Дніпропетровської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6668-ОД від 12.11.2018 у загальному розмірі 35 704 грн. 50 коп., розірвання договору та виселення з орендованого приміщення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- стягнути з Громадської організації "Спортивний клуб "Зевс ЕМС" (далі - відповідач) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 33 608 грн. 89 коп.;

- стягнути з Громадської організації "Спортивний клуб "Зевс ЕМС" (далі - відповідач) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету України заборгованість пеню в сумі 2 095 грн. 61 коп.;

- розірвати договір оренди нерухомого майна № 12/02-6668-ОД від 12.11.2018;

- виселити Громадську організацію "Спортивний клуб "Зевс ЕМС" з нежитлових вбудованих приміщень, площею 215,70 кв. м,розміщених за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 3, на 5-му поверсі 7-миповерхової будівлі, що перебуває на балансі ДП ДДПІ "Дніпроцивільпроект".

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6668-ОД від 12.11.2018 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 33 608 грн. 89 коп. Також, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 3.7. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 18.03.2020 по 16.11.2022 в сумі 2 095 грн. 61 коп. Крім того, позивач зазначає, що відповідач з односторонньому порядку відмовився від виконання передбачених договором та законом зобов`язань щодо здіснення своєчасної оплати за орендоване майно, у зв`язку з чим виникла необхідність у розірванні договору та виселенні останнього з орендованого приміщення.

Ухвалою суду від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.01.2023.

Від Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" надійшла заява (вх. суду № 3563/23 від 23.01.2023), в якій останнє, посилаючись на положення статті 50 Господарського процесуального кодексу України, просить суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, оскільки результати розгляду справи вплинуть на його права та законні інтереси, як балансоутримувача, який є стороною договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6668-ОД від 12.11.2020.

У підготовче засідання 24.01.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представник відповідача повідомив, що останнім буде подано відзив на позовну заяву 24.01.2023.

Також, у судовому засіданні розглянуто клопотання Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

З приводу вказаного клопотання судом було відзначено наступне.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" є балансоутримувачем нерухомого майна за спірним договором оренди, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити останнє до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.01.2023 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект"; підготовче засідання було відкладено на 08.02.2023.

Від відповідача надійшли пояснення по суті позовних вимог (вх. суду № 3691/23 від 24.01.2023), в яких він просить суд при розгляді справи врахувати наступне:

- заборгованість у відповідача виникла виключно через те, що з 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан і з того часу почалися систематичні ракетні удари по всій території України (у тому числі в місті Дніпро), а російські війська зайшли на території Запорізької, Київської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської та деяких інших областей;

- враховуючи вказане, відповідач, як громадська організація, що здійснює свою діяльність виключно за рахунок членських внесків, не змогла здійснювати свою діяльність у звичайному режимі і належним чином виконувати свої обов`язки по договору;

- відповідач зауважує, що станом на теперішній час він вже сплатив позивачу всю нараховану йому заборгованість, що підтверджується наступними квитанціями: квитанцією № 0.0.2830223009.1 від 22.01.2023 на суму 32800 грн. 00 коп., квитанцією №0.0.2830229470.1 від 22.01.2023 на суму 2 100 грн. 00 коп., квитанцією № 0.0.2830226651.1 від 22.01.2023 на суму 18 000 грн. 00 коп. та квитанцією № 0.0.2830230609.1 від 22.01.2023 на суму 2 100 грн. 00 коп., загалом на суму 55 000 грн. 00 коп.;

- також, відповідач звертає увагу на те, що ним було свідомо сплачено позивачу більшу суму (ніж заборгованість, яка є предметом спору) з метою оплати орендної плати по договору за майбутній період (до 15.02.2023) та погашення додатково нарахованої пені;

- в подальшому відповідач гарантує сумлінно та належним чином виконувати всі свої обов`язки за договором, аби не допустити його розірвання та виселення з орендованого приміщення, на підставі чого відповідач просить суд не задовольняти позовні вимоги про розірвання договору та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. суду №6536/23 від 08.02.2023), в якій він просить суд закрити провадження у справі №904/5032/22 та повернути сплачений позивачем судовий збір у сумі 7 443 грн. 00 коп., посилаючись на таке:

- 23.01.2023 відповідачем на адресу позивача надані платіжні доручення (квитанція №0.0.2830223009.1 від 22.01.2023 на суму 32 800 грн. 00 коп., квитанція № 0.0.2830229470.1 від 22.01.2023 на суму 2 100 грн. 00 коп., квитанція № 0.0.2830226651.1 від 22.01.2023 на суму 18 000 грн. 00 коп.), відповідно до яких відповідачем сплачено в повному обсязі заборгованість з орендної плати у розмірі 33 608 грн. 89 коп. та пені у сумі 2 095 грн. 61 коп.;

- також, листом № 01/71 від 06.02.2023 Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (третя особа) повідомив позивача про відсутність заперечень щодо продовження орендних відносин за договором оренди нерухомого майна № 12/02-6668-ОД від 12.11.2018;

- оскільки відповідачем на момент звернення позивачем до суду не виконувався обов`язок щодо своєчасної сплати орендної плати за договором, відповідно позовні вимоги позивача в частині розірвання договору та виселення орендаря з орендованого приміщення - були похідними. Проте, з огляду на те, що на даний час відповідачем виконані умови договору оренди в частині сплати орендної плати, підстава у розірванні договору оренди та виселенні відповідача з орендованого приміщення - відпала.

Від третьої особи надійшов лист (вх. суду № 6539/23 від 08.02.2023), в якому Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" повідомляє про те, що не заперечує щодо продовження орендних відносин із відповідачем.

У підготовче засідання 08.02.2023 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

У вказаному засіданні представниками учасників судового процесу підтримані подані до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у заявах позивача та відповідача про закриття провадження у справі, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 12.11.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - орендодавець, позивач) та Громадською організацією "Спортивний клуб "Зевс ЕМС" (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6668-ОД (далі договір, а.с. 10-13), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення, реєстровий номер 02497789.4.ДБЕЦРЕ591 (далі - майно) загальною площею 215,70 кв. м, розміщене за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 3, на п`ятому поверсі семиповерхової будівлі, що перебуває на балансі Державного підприємства "ДДПІ житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 13.02.2018 і становить за незалежною оцінкою 1 456 622 грн. 00 коп.

У пунктах 10.1.-10.4 договору сторони визначили, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 12.11. 2018 до 11.10.2021 включно. Умови договору зберігають силу протягом усього строку договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, які погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - виконання зобов`язань. Зміни до умов договору або його розірвання допускаються допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати подання до розгляду іншою стороною. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору та обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Як вказує позивач, відповідачем були порушені зобов`язання за договором оренди нерухомого майна в частині повного та своєчасного внесення відповідачем орендної плати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 33 608 грн. 89 коп. Вказане і причиною спору.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів, які становлять розмір орендної плати, яка підлягає сплаті за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6668-ОД від 12.11.2018, та яку відповідач відмовився сплатити у добровільному порядку.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6668-ОД від 12.11.2018, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).

Судом враховано, що відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

На виконання умов договору 12.11.2018 орендодавцем передано, а орендарем прийнято об`єкт оренди нежитлові вбудовані приміщення, площею 215,70 кв. м, вартістю за незалежною оцінкою станом на 13.02.2018 11 456 622 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі від 12.11.2018 (а.с. 14).

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами акту від 12.11.2018, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем (орендодавцем) обов`язку щодо надання відповідачу в оренду відповідного нежитлового приміщення.

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За приписами пунктів 3.1., 3.3. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2018 року - 20 365 грн. 48 коп. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з умовами пункту 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

- 70 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 14 444 грн. 83 коп.;

- 30 % балансоутримувачу у розмірі 6 190 грн. 65 коп., щомісяця не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в пункті 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Позивач зазначає, що у зв`язку з поверненням орендарем приміщень площею 63,9 кв. м, відповідно до акту приймання-передачі від 15.11.2018, додатковою угодою від 17.01.2019, було внесено зміни до пунктів 3.1. та 3.6. договору, а саме: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2018 року - 15 366 грн. 80 коп.

Згідно з пунктом 3.3. договору Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

- 70 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 10 756 грн. 76 коп.;

- 30 % балансоутримувачу у розмірі 4 610 грн. 04 коп., щомісяця не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

У відповідності до вказаних умов договору та додаткової угоди до нього, позивачем здійснено розрахунок орендної плати за період користування об`єктом оренди, за результатами якого визначено суму орендної плати, яка підлягає сплаті до міського бюджету, у розмірі 33 608 грн. 89 коп. (а.с. 18-19).

Доказів повернення об`єкту оренди за спірним договором оренди до матеріалів справи не долучено.

При цьому, у пункті 5.2. договору орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Так, в силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, враховуючи порядок сплати орендної плати, визначений у пункті 3.6. договору, строк внесення орендної плати в сумі 33 608 грн. 89 коп. є таким, що настав.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання у повному обсязі не виконав, орендну плату в сумі 33 608 грн. 89 коп. у встановлений договором строк не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі в сумі 33 608 грн. 89 коп.

Також, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 3.7. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 18.03.2020 по 16.11.2022 в сумі 2 095 грн. 61 коп. Крім того, позивач зазначає, що відповідач з односторонньому порядку відмовився від виконання передбачених договором та законом зобов`язань щодо здіснення своєчасної оплати за орендоване майно, у зв`язку з чим виникла необхідність у розірванні договору та виселенні останнього з орендованого приміщення.

В той же час, в процесі розгляду справи судом, відповідачем було повідомлено суд, що заявлений до стягнення борг з урахуванням пені погашено ним у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено наступні квитанції:

- квитанцією № 0.0.2830223009.1 від 22.01.2023 на суму 32800 грн. 00 коп. (а.с. 66);

- квитанцією № 0.0.2830226651.1 від 22.01.2023 на суму 18 000 грн. 00 коп. (а.с. 67);

- квитанцією №0.0.2830229470.1 від 22.01.2023 на суму 2 100 грн. 00 коп. (а.с. 68);

- квитанцією № 0.0.2830230609.1 від 22.01.2023 на суму 2 100 грн. 00 коп. (а.с. 69),

Загальна сума наданих відповідачем квитанцій складає суму у розмірі 55 000 грн. 00 коп., яка перевищує суму заявлених позовних вимог з урахуванням пояснень відповідача про намір продовження дії спірного договору оренди, також, у призначенні платежу вказані квитанції містять посилання на спірний договір оренди.

Сплачена відповідачем сума заборгованості за заявленими позовними вимогами підтверджена позивачем, про що останнім вказано у поданому ним клопотанні про закриття провадження у справі.

Крім того, з огляду на те, що на даний час відповідачем виконані умови договору оренди в частині сплати орендної плати, позивачем та третьою особою (балансоутримувачем спірного нерухомого майна) не заперечуються обставини щодо продовження орендних відносин із відповідачем.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши документи, додані позивачем та відповідачем, судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість в загальній сумі 35 704 грн. 50 коп., є погашеною у повному обсязі 22.01.2023, тобто після відкриття провадження у справі (02.01.2023) та на теперішній час у відповідача перед позивачем відсутня.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи щодо наявності заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а також підтвердження належними доказами факту її погашення відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі № 904/5032/22 не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 481 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (868 350 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 35 704 грн. 50 коп., а також позивачем було заявлено 2 немайнові вимоги, отже, сума судового збору за подання даного позову складала 7 443 грн. 00 коп. Під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 7 443 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 1536 від 09.12.2022.

В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 7 443 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/5032/22 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Громадської організації "Спортивний клуб "Зевс ЕМС" про стягнення заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6668-ОД від 12.11.2018 у загальному розмірі 35 704 грн. 50 коп., розірвання договору та виселення з орендованого приміщення.

Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вулиця Центральна, будинок 6, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 42767945) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 7 443 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 1536 від 09.12.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 08.02.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений і підписаний - 10.02.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко